Фізіологічні властивості фізичного виховання учнів молодшого шкільного віку

Д О П О  В І Д Ь

 

Шановний голово, шановні члени комісії, шановні  колеги!

В вихованні дітей та підлітків  важлива роль належить безперервному  вдосконаленню фізіологічних систем ростучого організму,  вишукуванню  нових шляхів та засобів збереження їх високої працездатності в процесі різнобічної діяльності. Очевидно, що вирішення цих важливих завдань неможливе без точного кількісного обліку тих зрушень, які відбуваються в різних системах організму школярів під впливом навчальної та трудової діяльності. Найважливішими особливостями шкільного віку є ріст і розвиток організму, морфологічне та функціональне вдосконалення його органів і систем. Вивчення закономірностей цих процесів має важливе як науково – теоретичне, так і практичне значення для вдосконалення функціональних систем організму людини.

       В  опублікованих по даній темі  працях висвітлені численні дослідження  фізичного розвитку дітей та  підлітків у віковому аспекті.  Однак комплексного вивчення  фізичного розвитку, фізичної працездатності  та функціонального стану систем організму дітей молодшого шкільного віку як інтегрального показника їх адаптаційних можливостей в доступній для нас літературі є дуже і дуже мало. Хоча знання закономірностей розвитку цього контингенту учнів необхідне для розробки комплексної системи заходів, спрямованих на подальше покращення їх фізичного розвитку, функціонального стану та працездатності.

Без сумніву, актуальним є питання реакції учнів на дозовані фізичні навантаження як організму  в цілому, так і окремих органів  та систем. Актуальність даної проблеми полягає ще й у тому, що об’єм фізичних навантажень як у старших класах, а згодом і під час служби в армії значно зросте порівняно із шкільними навантаженнями. В літературі відома досить невелика кількість праць, присвячених вивченню адаптаційних можливостей організму школярів в умовах надання ім фізичних навантажень. В різних періодичних виданнях та сучасних наукових працях явно прослідковується спад фізичного розвитку та фізіологічних можливостей                                                       організму школярів порівняно, із 90-ми роками ХХ та початку ХХІ століття. Актуальність вирішення цих питань викликана необхідністю вивчення функціонального стану організму у взаємозв’язку з рівнем фізичного розвитку і працездатності молодших школярів, які віддзеркаляться пізніше у старших класах та подальшій трудовій діяльності.

Це й дозволяє нам  вважати дану тему актуальною.

Мета і завдання дослідження. Мета даного дослідження полягає в оцінці функціонального стану різних систем організму, адаптаційних можливостей, а також фізичного розвитку та працездатності молодших школярів, як показників їх підготовки до навчання в старших класах та подальшої трудової діяльності.

Для досягнення цієї мети ми висунули перед собою наступні завдання:

1. Оцінити функціональний  стан серцево – судинної та  дихальної систем в учнів молодших  класів.

2. Дослідити адаптаційні  можливості основних фізіологічних  систем організму учнів при  наданні їм дозованих фізичних  навантажень.

3. Визначити рівень  фізичного розвитку учнів молодших (3 – 4) класів на базі Рудківської ЗОШ І – ІІІ ст. на двох етапах.

Наукова новизна роботи. На нашу думку новизна даної роботи полягає в тому, що в ній проведена порівняльна характеристика закономірностей росту та розвитку організму молодших школярів, на основі комплексного вивчення функціонального стану різних органів та систем. Розглянуті адаптаційні можливості організму учнів третього та четвертого класів в залежності від умов життя, праці, постановки фізичного виховання.

Теоретичне та практичне значення. В теоретичному плані велику цікавість представляє собою виявлений факт, що функціональні та адаптаційні можливості організму учнів третього класу вищі ніж в учнів четвертого класу. Отримані дані розширяють існуюче уявлення про фізіологічні реакції організму молодших школярів.

Практичне значення. Результати даного дослідження можуть використовуватися учителями фізичного виховання, а також при читанні курсів фізіології людини, вікової фізіології, теорії та методики фізичного виховання та у тренерській роботі.

На нашу думку, отриманий  матеріал потребує більш детального та професійного дослідження.

Об’єкт дослідження. Учні третього та четвертого класу

Предмет дослідження. Фізіологічні особливості основних функціональних систем в процесі фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку.

Методи дослідження: 1). Аналіз літератури; 2). Антропометричний метод; 3). Фізіологічні методи; 4). Тестові.

 

 Організація і методи дослідження

Виходячи із основної мети роботи та сучасних уявлень про функціональні та адаптаційні можливості дитячого організму, а також із того, що вони більш повно можуть бути пояснені лише шляхом аналізу даних беручи до уваги умови проживання, дослідження носили поетапно-комплексний, тестовий характер, проводились у два етапи і виключно з відома та дозволу батьків.

В дослідженнях застосовувались  такі методики як спірографія, антропометрія  та ін.

Дослідження   проводились на базі Рудківської ЗОШ І-ІІІ ст., в якій навчається 153 учні, із них 10 чоловік  навчається у третьому класі, та 13 – у четвертому. Проводився педагогічний експеримент в два етапи в якому взяли участь учні загальної та контрольної групи.

На початку навчального  року проводилось пробне тестування,  це і був перший етап вивчались  функціональний стан та адаптаційні можливості серцево-судинної, дихальної та нервової систем учнів, а також їх фізичний розвиток та працездатність. В кінці проведення експерименту проводились такі самі виміри що і на початку.

В педагогічному експерименті прийняло участь 23 учні. Із них 10 школярів – експериментальна група і 13 – контрольна. Для об’єктивності та точності отриманих даних дослідження всіх фізіологічних показників проводились 3 – 4  рази, а в окремих випадках і більше на кожному етапі проведення дослідження.

Весь матеріал поданий нижче був отриманий в лютому місяці 2007 року. Отриманий матеріал оброблений методом статистичної обробки.

Аналіз отриманих  результатів функціонального стану  ССС та адаптаційних можливостей  організму дітей молодшого шкільного  віку характеризується слідуючими показниками:

Таблицю1 будь ласка. Із табл. 1 видно, що в учнів четвертого класу  показники артеріального тиску  дещо інші ніж в учнів третього класу. Так величина систоличного тиску  в школярів четвертого класу виявилась  дещо нижчою, ніж у школярів третього класу, тоді як показники діастоличного тиску мають  тенденцію  до  збільшення  у

четвертому класі.                                                                 

                                                                                                 Таблиця 1.

Показники частоти серцевих скорочень та

артеріального тиску  в учнів третього та

четвертого класів Рудківської  ЗОШ І-ІІІ ст.

Досліджувані показники	3 клас	4 Клас
Частота серцевих скорочень уд/хв.	92	85
Систоличний тиск в мм. рт. ст.	93,4	86,8
Діастоличний тиск в мм. рт. ст.	46,8	55,6

Отже наведені результати досліджень показали, що величини артеріального  тиску в учнів третього і четвертого класів у стані м’язового спокою істотно не відрізняються.

Оскільки показники  серцево-судинної системи в стані відносного спокою в учнів третього та четвертого класів знаходяться в межах вікових норм, то для більш повної оцінки їм було надано дозоване навантаження. Виходячи із положення про те, що адаптаційні можливості  серцево-судинної системи можуть бути виявлені повніше при виконанні дітьми дозованих фізичних навантажень, які необхідні для напруги в системі кровооббігу.

В якості дозованого навантаження було застосовано присідання в кількості 20 разів.

 

Подайте будь ласка таблицю 2.                                                                 Таблиця 2.

Показники гемодинаміки після дозованих

навантажень в учнів 3 та 4 класів

Досліджувані показники	Клас	До навантаження	Після навантаження
ЧСС уд/хв.	3	92	120
	4	85,0	125,5
Систоличний тиск мм. рт. ст.	3	93,4	98,4
	4	86,8	100,8
Діастоличний тиск мм. рт. ст.	3	46,8	50,3
	4	55,6	62,7

 

З таблиці 2 видно, що в  учнів 3 класу рівень діастоличного  тиску після навантаження змінюється менше, ніж в учнів 4 класу, що свідчить про більш ефективну реакцію в учнів 3 класу.

Таким чином, незначні відмінності  показників пульсу, систоличного та діастоличного  тиску в стані відносного спокою в учнів 3 – 4 класів, стають більш  вираженими при виконанні фізичного  навантаження. У 4 класі помічається  істотніше збільшення серцевих скорочень та менше зниження діастоличного тиску.

Для характеристики показників зовнішнього дихання нами була використана  методика спірометрії і визначення частоти дихальних рухів.

Подайте будь ласка табл. 3.

Табл. 3

Порівняльні показники

зовнішнього дихання  учнів 3 – 4 класів

Досліджувані Показники	3 клас	4 Клас
Кількість дихальних рухів в хвилину	18,2	17,5
Хвилинний об’єм дихання в л.	8,6	8,2
Життєва ємкість легень	2,0	2,4

 

Порівняльний аналіз отриманих величин частоти дихання  у дітей 3 – 4 класів показав, що у школярів третього класу частоти дихальних рухів в умовах відносного спокою відповідали таким самим даним і у школярів четвертого класу. Середня частота дихальних рухів в учнів 3 класу склала 18,2 разів на хвилину, 4 – класу – 17,5 на хвилину, показники частоти дихання коливались від 12 до 26 разів в хвилину і від 10 до 28 разів в хвилину відповідно.

На основі отриманих  даних видно, що життєва ємкість  легень в учнів 4 класу дещо вища ніж в учнів 3 класу (табл.3). Життєва  ємкість легень в учнів 4 класу склала 2,4 л. , а у 3 класі 2,0 л. Таким чином, результати вивчення функціонального стану легень в стані відносного спокою не виявили істотної різниці між показниками.

Подайте табл. 4.

Фізичний розвиток та моторні функції

учнів молодших класів

Із даних таблиці 4 видно, що рівень фізичного розвитку даних груп учнів відрізняється  за основними антропометричними  показниками, спостерігаються незначні відмінності в антропометричних даних які можна охарактеризувати особливостями рухового режиму учнів, тому що цей режим, на відміну від учнів 4 класу, дещо змінився в учнів 3 класу із початком експерименту.

Таблиця 4.

Порівняльні показники

антропометричних даних  дітей молодшого

шкільного віку

Досліджувані показники	3 Клас	4 клас
Зріст стоячи, (см.)	130,0	132,6
Маса тіла, (кг.)	35,8	38,2
Окружність грудної клітки, (см.)	54,4	56,2
Сила кисті         (кг.)	16,0	16,9

Для характеристики здоров’я учнів та їх фізичної працездатності важливе значення мають дані про  фізичну підготовленість учнів обох груп. Таблицю 5 будь ласка дайте нам.

Аналіз отриманих даних  дозволив встановити, що швидкісно-силові якості (біг на 30м,стрибки в довжину) краще розвинуті в учнів 4 класу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 5.

Дані фізичної підготовленості

учнів 3 – 4 класів