Культура в сiмї

 

Вступ

Першими вчителями маленької  дитини стають її батьки, але часто  процес навчання розпочинається раніше, ніж вони встигають усвідомити цей  факт. Діти засвоюють спосіб життя  батьків, у сім'ї закладаються основи багатьох умінь, навичок і звичок, виробляються оціночні судження та визначається життєва позиція підростаючого покоління. Це певною мірою стосується і ставлення до фізичної культури, до активного використання її засобів у побуті — для зміцнення здоров'я, всебічного розвитку і змістовної організації дозвілля. Аналізуючи ступені освітньо-виховної системи, першим завданням дошкільного виховання Г. Ващенко визначає фізичний розвиток дитини. Природною вихователькою малої дитини є мати. Найкращі наслідки у вихованні дітей дошкільного віку може дати співпраця родини і дитячого садочка. Це дозволяє дотриматись єдності у напрямах і методах виховання. Такий зв'язок мусить існувати і між школою та родинами. Школа мусить виховувати в дітях пошану до батьків, батьки — створювати умови для виконання шкільних завдань та підтримувати школу матеріально. Це було особливо потрібним, на думку Г. Ващенка, в перших роках існування самостійної української держави.

На жаль, за даними найоптимістичніших наукових досліджень, сьогодні фізичним вихованням дітей цікавиться не більше 20% батьків. Учителі повинні прагнути зробити батьків кожного школяра прихильниками фізичної культури, а отже, своїми спільниками. Для успішного залучення всіх учнів до занять фізичними вправами необхідно, передусім, переконати батьків в оздоровчій ролі фізичної культури, показати їм, що в коло завдань фізичного виховання входить і формування звички до праці, зокрема навчальної.

 

 

 

 

 

 

1.ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ ТА ЙОГО ОСНОВНІ СКЛАДОВІ

Здоровий спосіб життя - це спосіб життєдіяльності збереження і зміцнення здоров'я людей.

Виховати дитини здоровим - це значить з самого раннього дитинства  навчити його вести здоровий спосіб життя. Його основні компоненти: раціональний режим; систематичні фізкультурні заняття; використання ефективної системи гартування; правильне харчування; сприятлива психологічна обстановка в сім'ї.

Загартовування:

Як засіб підвищення захисних сил організму загартовування виникло  в далекій давнині. У Спарті, наприклад, загартовування хлопчиків починалося в грудному віці, а з 7 років вони виховувалися в суворих, «спартанських», умовах: ходили цілий рік босоніж  і в полегшеному одязі, купалися у холодній воді і т.п. Умови життя  дівчаток були майже такими ж.

У Росії загартовування здавна було масовим. Прикладом цього можуть бути сільські лазні з парними і «сніжними» ваннами.

Загартовування - це комплексна система оздоровчих впливів,спрямованих  на досягнення стійкості, несприйнятливості  організму до шкідливим для здоров'я метеорологічних та інших факторів. Така стійкість може бути досягнута тільки в результаті систематичного тренування та постійного вдосконалення механізмів адаптації.

Що відбувається в організмі  при загартовування? Перш за все, тренуються нервові закінчення, чутливі до температурних впливів. Одночасно природні фактори - сонце, повітря і вода - діють на судинний апарат шкіри та підшкірної клітковини.

Загартовування може проводитися  за допомогою навколишнього повітря. У приміщеннях для дітей його температура не повинна перевищувати 200 (це максимум для дітей раннього віку) та 180 (для дошкільнят та школярів). З метою ефективного тренування апарату терморегуляції температуру повітря в приміщеннях необхідно спеціально змінювати в певному діапазоні - від 160до 230. Зауважимо, що температурний режим залежить від виду діяльності дітей: при активних м'язових діях (рухливі ігри, фізкультурні заняття) повітря має бути прохолодним, при спокійних діях – більше теплим. Слід з самого раннього віку поступово привчати дитину спати при відкритій кватирці, завішеній марлею.

Одягати дітей треба по погоді на даний час дня: восени і  взимку одяг повинна бути досить теплою, але не надто важкою, що дозволяє рухатися без утруднень; влітку краще носити одяг з бавовняних чи лляних тканин. Методи повітряного загартовування прості і зручні. Вже саме перебування дитини на відкритому повітрі має загально зміцнююче та оздоровче значення. Під дією повітряних ванн, потоків повітря підвищується тонус нервової системи, зростає працездатність, поліпшується робота серцево-судинної, дихальної, травної систем, ендокринних залоз.

Прогулянки дошкільнят та молодших школярів повинні в сукупності тривати щодня не менше 4 годин. Для малюків корисний і денний сонна свіжому повітрі, правда, повітря має бути чистим, що, на жаль,спостерігається рідко і в містах та в селищах.

Основу традиційного методу повітряних ванн для загартовування дітей складає поступове зниження температури повітря від + 200 до + 100 зрізною тривалістю перебування дітей у полегшеному одязі.

З давніх-давен відомо, що ходьба босоніж – чудо загартовуючий засіб. Встановлено, що на поверхні стопи є багато температурних рецепторів, які безпосередньо пов'язані зі слизовою оболонкою дихальних шляхів, а також практично з усіма внутрішніми органами.

Більшість малюків люблять  ходити босоніж, і батькам слід заохочувати це. Однак, починаючи таке загартовування, потрібно дотримуватись певної послідовність. На першому етапі краще ходити в шкарпетках, потім босоніж по килимку або ковдрі протягом декількох хвилин. Потім цей термін збільшується, дитина може бігати босоніж і за статтю, влітку - по траві на лісовій галявині чи по піску біля річки. Часом батьки забороняють дітям ходити босоніж з побоювання, що вони заразили грибковими захворюваннями. Такі страхи безпідставні, тому що грибки можуть проникати тільки у вологу і зніжену шкіру. Просте і надійне профілактичний засіб – після прогулянок босоніж вимити ноги з милом.

Ефективність загартовування зростає при використанні спеціальних температурних впливів і процедур. Основні принципи їх правильного застосування повинні знати всі батьки: систематичність і послідовність;врахування індивідуальних особливостей дитини, її фізіологічних і емоційних реакцій на процедуру; стан здоров'я (процедури проводяться, коли дитина здорова); комплексне використання природних факторів і кліматично-географічних умов. За традицією, загартовування пов'язують з адаптацією тільки до холоду, що знижує її ефективність. Успішно застосовується в масовій практиці нетрадиційний метод контрастних повітряних ванн, який може застосовуватися і в дитячих садах і вдома. У домашніх умовах ця процедура виглядає наступним чином.

Прокинувшись раніше, ніж  звичайно, і укривши дитину ковдрою, мама відкриває фрамугу або вікно і доводить температуру в спальні до +15-140. Одночасно в сусідній кімнаті включається обігрівач, і температура підвищується до 220. 

Далі під веселу музику проводиться рухлива гра з  дитиною, яка в трусах, майці (через 2-3 тижні без неї) і сандалетах на босу ногу перебігає з прохолодної кімнати в теплу і назад протягом 5-6 хвилин.

Такі контрастні повітряні  ванни проводяться цілий рік  з поступовим збільшенням різниці температур повітря в кімнатах до 15-200. Влітку в одній з кімнат влаштовується наскрізне провітрювання або використовуються вентилятори з регульованою температурою повітряного потоку.

Систематичне проведення таких процедур на додаток до щоденних прогулянкам підвищує стійкість організму дитини до протягам, до тривалим охолодженням та перегрівання.

Хорошим гартують і загальнозміцнюючим засобом можуть бути – при дотриманні правил їх виконання - сонячні ванни, що володіють багатостороннім дією на організм. Головне їх оздоровче значення полягає в бактерицидності (багато бактерії і віруси під впливом прямих сонячних променів гинуть), у підвищенні опірності організму до простудних та іншим хвороботворним факторів. Однак треба знати, що вплив сонячної радіації корисно тільки при помірних її дозах. Хоча у дітей та підлітків чутливість до неї нижче, ніж у дорослих, тим неменше за тривалого перебування на сонці, особливо без руху (як це властиво багатьом сім'ям, загоряють влітку цілими днями на березі моря),можливі опіки і навіть теплові та сонячні удари. Тому перші сонячні ванни, особливо для астенічний, а також світловолосих дітей, у ранкові або післяобідній години при температурі повітря 200 і більше не повинні перевищувати 7-10 хвилин. Через 3-5 днів тривалість процедури можна збільшити на 8-10 хвилин, а пізніше і чергувати перебування дитини на сонці з купанням в річці чи морі з інтервалами в 15-20 хвилин. Корисно приймати сонячні ванни в русі - в рухливих іграх або займаючись фізкультурних вправ. На голові дитини повинна бути легка шапочка. Сонячне загартовування зазвичай пов'язують з літньої пори. Тим часом і зимове сонце надає благотворний оздоровчий вплив. Особливо ефективно вплив сонячної радіації в горах.

Більш сильним, ніж повітря, гартують засобом є вода,теплопровідність якої в 28 разів вище. Для загартовування воду також застосовують з найдавніших часів. Всі традиційні методи водного загартування діляться на загальні і місцеві. До перших відносяться обтирання, обливання, душі, купання; до других --умивання, миття рук і ніг, ігри з водою. Досить ефективними для загартовування дітей можуть служити такі прості способи, як обмивання стоп і гомілок при поступовому зниженні температури води (до 0,5 - 1 хв),а також полоскання горла - спочатку теплою, потім прохолодною водою.

Хороший засіб зміцнення  здоров'я - загартовування водою. Діти люблять грати з нею; такі заняття поліпшують настрій, викликають у нього радісні емоції. Це треба використовувати для оздоровлення організму. Починати водні процедури краще в теплу пору року. Умивати хлопців прохолодною водою. Спочатку мити руки по лікті, потім шию, обличчя.

Одним з ефективних способів загартовування є контрастне обливання ніг: спочатку холодною водою - 24-250, потім теплою - 360 і знову холодною. Найбільш сильним оздоровлюючим і гартують засобом є купання у водоймі. Для здорової дитини воно є припустимим у віці від 2 років при температурі повітря 25-280 і води не менше 220.

Існує ряд методик застосування контрастного душу, але всі вони вимагають спеціальної підготовки дітей до цієї сильної процедури, що гартують. Починати можна з відомою процедури контрастних ніжних ванн з почерговому зануренням ніг дитини в тази з водою різної температури (34-360 і 18 –200). Одна із зручних і вимагають не багато часу методик контрастного душу така. Після ранкової зарядки дитина обливається під душем від шиї теплою(380) водою протягом 30-40 секунд, потім температуру води знижують на 2-30,а час її дії скорочують до 15-20 секунд. Далі такі чергування прийомів теплого і прохолодного душу повторюють 2-3 рази. У перших процедурах температуру води визначають водним термометром, потім - «на око». Через 3-4 дні час обливань менш теплою водою доводять до 30-40 секунд. Через 8 - 10 днів різницю в температурі води збільшують на 3-40 і так поступово в протягом 3-3,5 місяців різницю в температурі гарячої і прохолодної води доводять до 200 у дошкільнят та 240 у школярів (тобто 40-420 і 18-200). Після кожної процедури тіло витирають рушником.

Наявний досвід показує високу гартує й оздоровчу цінність контрастного душу як для дорослих, так і для дітей раннього віку. Добре діє він і як стимулятор нервової системи, знімаючи стомлення і підвищуючи працездатність.

Основу оздоровчого ефекту лазень, здавна популярних у нашій  країні,також складають контрастні температурні повітряні і водні процедури. Наскільки показані відвідування лазень дітьми та підлітками, корисні вони для їхнього здоров'я? Досвід багатьох країн, особливо Скандинавських, з усією очевидністю показує, що і російська парна лазня, і фінська сауна допомагають загартування як дорослих, так і дітей, включаючи старших дошкільнят.

Звичайно, для останніх і  молодших школярів повинен створюватися більш ощадливий режим, особливо при перших відвідинах. Так, температура в парильні повинна бути в межах 650 для дошкільнят, 750 - для молодших школярів.

Відповідно час перебування  в ній - 5-7 хвилин. За одне відвідування дитина може побути в парній 2-3 рази, чергуючи відвідування з прийомами прохолодного (20-250) душу на протязі 20-30 секунд. У міру повторення процедур температуру повітря в парильні можна збільшити до 800, а час перебування в ній - до 7-8 хвилин. Діти старшого шкільного віку можуть перебувати в парній разом з дорослими, однак лише на нижній полиці і все ж менше часу, ніж вони.

Отже, сонце, повітря і  вода, тепло і холод можуть і  повинні бути друзями дитини з перших днів його життя. Завдання батьків - у співдружності з медиками і педагогами зробити все можливе, щоб загартовування стало обов'язковим компонентом здорового способу життя наших дітей.

Режим дня:

Великий фізіолог І.П. Павлов не раз говорив, що ніщо так не полегшує роботу нервових клітин головного мозку, як певний розпорядок життя. Такий певний розпорядок, режим дня є надзвичайно важливим для учнів. На все свій час в режимі дня, а інакше й робота ладиться не буде, не піде на користь.

Якщо не налагоджено правильне  чергування різних видів діяльності,якщо тривалість нічного сну недостатня, коли мало приділяється часу для відпочинку на відкритому повітрі - все це призводить до того, що нервова система швидко виснажується. Результат - зниження працездатності школяра. Ось чому родина, так само як і школа, повинна звернути серйозну увагу на організацію часу неспання і сну учнів.

Хороший відпочинок, а потім  неухильне виконання розпорядку дня позбавлять маленького школяра від головних болів, млявості, постійного почуття втоми. Він знову буде уважним, посидючим і добре встигаючим.

Правильно організувати режим  дня школяра - це:

- забезпечити йому достатній  за тривалістю сон зі строго  встановленим часом підйому та  відпочинку до сну;

- передбачити регулярний  прийом їжі;

- встановити певний час  приготування уроків;

- виділити час для відпочинку  на відкритому повітрі, творчої  діяльності, вільних занять і  допомоги сім'ї .

Звичайно, важко привчити дитину дотримуватися всіма пунктами режиму, але якщо проявити наполегливість, йому буде легше і легше це робити – починає відігравати свою роль звичка, і дитина зрозуміє, що режим допомагає жити. Потреба дітей у сні тим більше, чим молодша дитина. З віком тривалість сну зменшується, а час неспання відповідно збільшується.Більшу частину часу дитині необхідно провести на відкритому повітрі.