Основні принципи та завдання фізичного виховання

                                                       ПЛАН

Вступ

Розділ 1. Основні принципи та завдання фізичного виховання

Розділ 2. Особливості фізичного виховання для СМГ

2.1. Структура занять  СМГ

2.2. Теоритичні та практичні відомості якими повинні оволодіти учні СМГ

2.3. Оцінка функціонального  стану організму учнів

Розділ 3. Особливості методики занять з учнями СМГ з урахуванням характеру захворювання

Висновок 

Список літератури

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Фізична культура є важливим засобом у системі освіти та виховання учнівської молоді. Формування у них основ здорового способу життя, організації активного відпочинку, розвитку та відношення фізичних та духовних сил, реабілітації та корекції здоров'я, розвитку позитивних моральних і вольових якостей. Здоров'я є інтегральною якісною характеристикою особистості та суспільства, яка поєднує соціальний, духовний, психічний, фізичний компоненти і дає людині відчуття внутрішньої гармонії, благополуччя і загального задоволення життям. Тому найважливіше завдання педагога - це турбота про здоров'я студентів, адже воно є запорукою життєрадісності, бадьорості, повноцінного розумового та фізичного розвитку. Однак потрібно реально і без перебільшень оцінювати дійсний стан справ. Фізична культура і спорт у плані збереження і відновлення здоров'я, повинні займати значно вище місце, ніж вони займають нині. Тому кожному працівнику охорони здоров'я і галузі фізичної культури потрібно знайти своє місце у вирішені завдань по впровадженню нових технологій щодо покращення та відновлення здоров'я студентів. Практика показує, що робота в ВНЗ занадто відстає від потреб часу. Багато викладачів фізичного виховання не володіють в достатній мірі необхідним рівнем знань про особливості організації та методики роботи спеціальних медичних груп., виявляють пасивність та інертність в цій важливій роботі, помилково рахуючи її лише додатковим навантаженням. Процес фізичного виховання ослаблених хворобою студентів дуже складний. Лише при глибокому осмисленні цього процесу можна ефективно і правильно використовувати ті можливості, які є в навчальних закладах для успішної роботи з такими студентами. В наш час особливо необхідне поновлення форм і методів цієї роботи. Проаналізуємо ситуацію зі станом здоров'я. Різко зросла захворюваність, у тому числі на гіпертонію у три рази, стенокардію у 2,4 рази, інфаркт міокарду на 30%. Середня тривалість життя зараз на Україні становить у чоловіків: 55 років, у жінок 63 роки. Тому і віковий ценз захворювань набагато помолодшав. В своїй основній масі це вік студентської молоді. Ось чому зараз так гостро стоїть питання про правильну організацію роботи спеціальних медичних груп в навчальних закладах.

 

 

 

Розділ 1. Основні принципи та завдання фізичного виховання

 

Для того щоб  забезпечити найбільш ефективний процес фізичного виховання учнів, віднесених до спеціальних медичних груп (СМГ), потрібно чітко уявити собі завдання, які при цьому необхідно вирішити. Зміцнення здоров'я, сприяння гармонічному фізичному розвитку та загартування організму. Щоб виконати цю найважливішу для студентів, які перенесли захворювання, вимогу, необхідно, по суті, забезпечити кожному повноцінний в кількісному та якісному відношенні руховий режим. Рішення цього завдання в значній мірі залежить від правильного вибору медичної групи для кожного учня. А між тим в практиці добору медичної групи існують серйозні недоліки. Кількість юнаків і дівчат які за станом здоров'я відносяться до СМГ, частіше всього надмірно, причому в ці групи часто потрапляють особи, які в повному обсязі могли б займатись в підготовчій або навіть в основній групі. Як справедливо відмітили С.Ф. Цвек та В.С. Язловецький, відсутність єдиного підходу лікарів до визначення СМГ, визначення групи для занять фізичним вихованням тільки на основі діагнозу перенесеної хвороби без урахування ступеню функціональних порушень, фізичного розвитку та підготовленості призводять до того, що відсоток учнів з відхиленням стану здоров'я в різних навчальних закладах часто завищений. Нерідко лікарі та спеціалісти зараховують багатьох студентів з незначними порушеннями опорно-рухового апарату чи серцево-судинної системи в СМГ без достатніх підстав. Перестрахування, рівно як і хибно трактований принцип "перш за все не шкодити" приносить велику шкоду здоров'ю юнаків та дівчат які часто потребують рухової активності для повноцінного фізичного та психічного розвитку, але позбавлені навантаження перебуваючи в СМГ. Серйозні збитки справі оздоровлення учнів, які перенесли хвороби, наносить заборона (так зване "звільнення" від занять фізичними вправами) або часткове обмеження певних вправ з рухового режиму, яке не має під собою достатніх "підстав. Необхідно відмітити, що ті фізичні вправи до яких організм погано адаптований (чому вони і являють собою найбільшу небезпеку при передозуванні), є самими цінними в умовах обережного, чітко дозованого використання. Будь які вправи можуть бути виключені лише на деякий час, після чого вони повинні поступово застосовуватись. Не ліквідовувати, а дозовано, з урахуванням ступеню порушень, які є, та рівня адаптаційних можливостей організму використовувати ці вправи складає одне з найважливіших завдань фізичного виховання в смг. Досягнення максимального оздоровчого ефекту в процесі занять, потребує використання диференційованих (в залежності від існуючих порушень та об'єму адаптаційних можливостей) методів занять. Ось чого неприпустимі об'єднання учнівСМГ з учнями інших медичних груп, як на весь період занять, так і на початкову та заключну його частину. Важливо мати на увазі що організм учнів, віднесених за станом здоров'я до СМГ, потребує рухової активності не менше, а частіше всього більше ніж організм здорових юнаків та дівчат, причому йому потрібна якісно інша рухова активність. 
          Три основні принципи лежать в основі занять фізичними вправами та використання засобів загартовування учнів, які за станом здоров'я відносяться до СМГ. 
          Перший принцип полягає в оздоровчій, лікувально-профілактичній спрямованості використання засобів фізичного виховання. Будь-які заняття фізичними вправами та спортом в нашій країні у відповідності з програмною настановою фізкультурного руху держави мають оздоровчу спрямованість. Для студентів в СМГ цей принцип є головуючим. Відбираючи засоби фізичного виховання, він проходить крізь всі етапи методики та організації занять. Важливість цього принципу поясняється набагато більшим об'ємом оздоровчих завдань при роботі з контингентами СМГ. 
          Другий принцип фізичного виховання учнів СМГ полягає в диференційованому підході до використання засобів фізичної культури в залежності від характеру та наявності структурних та функціональних порушень в організмі, викликаних патологічним процесом. Під час будь-яких занять фізичними вправами навантаження, які використовуються, диференціюють в залежності від віку, статі та фізичної підготовленості. В заняттях СМГ окрім цього, фактором, який визначає кількісні та якісні особливості фізичних навантажень та можливості загартовування, стає захворювання, яке характеризує своєрідність організму. Ці особливості потребують для кожного учня окремих засобів та методів фізичного виховання.

          Третій принцип, який повинен дотримуватись в процесі фізичного виховання учнів СМГ, полягає в професійно-прикладній спрямованості занять. Проводячи заняття по фізичному вихованню з учнями СМГ, які раніше перенесли хворобу, викладач повинен не тільки забезпечити найшвидше відновлення ушкоджених органів та систем, але допомогти учню в процесі занять фізичними вправами набути необхідні для доброго засвоєння професії рухові навички, за допомогою методів фізичного тренування відшліфувати їх, підготувати ЦНС та інші функціональні системи організму до того, щоб вони змогли забезпечити високу працездатність майбутнього спеціаліста. Якщо врахувати , що у учнів в результаті перенесеного захворювання часто існують значні порушення в організмі, які ускладнюють пристосування до умов фізичних напружень, то стає очевидною складність здійснення цього принципу.

          Основним критерієм зарахування  учня в СМГ є визначення  діагнозу з обов'язковим урахуванням  ступеню порушення функції організму. Необхідно мати на увазі, що цілий ряд захворювань які характеризуються локальним порушенням функцій, супроводжується загальним розладом, в певній мірі послаблюючи стан всього організму. Але для більшої ефективності добору об'єму та інтенсивності фізичних навантажень для конкретного студента потрібно крім діагнозу під час обстеження визначити ступінь фізичної підготовленості та особливість пристосування організму до фізичних навантажень. Таке обстеження найбільш кваліфіковано може здійснити педагог. Отримані ним дані поряд з дозованими фізичними навантаженнями, з показниками функціональних проб, які проводить лікар, дають змогу правильної оцінки стану здоров'я. Особливу увагу в цій оцінці звертають на функціональний стан серцево-судинної системи. Важливим розділом функціонального обстеження учнів з порушенням стану здоров'я є дослідження стану ЦНС від діяльності якої у великій мірі залежать особливості рухових реакцій. Часто після перенесення інфекційних захворювань, пошкоджень опорно-рухового апарату та інших порушень, які потребують тривалого ліжкового режиму, функція ЦНС послаблюється. В свою чергу розвинуті зміни (астенія або астенно-невротичний синдром) проявляються у великій втомленості, уповільненому відновленні реакцій кровообігу та дихання після фізичних навантажень. Облік стану ЦНС виключно важливий для використання ефективної методики занять фізичними вправами. Зокрема потрібно всіма доступними педагогу засобами створити позитивний емоційний фон під час занять, веселити, бадьорити, розвивати впевненість в своїх силах. Для об'єктивної оцінки стану здоров'я необхідно встановити наявність або відсутність побічних захворювань та вогнищ хронічної інфекції. Існують фактори, які обмежують функціональні можливості організму і створюють небезпеку погіршення здоров'я при заняттях фізичними вправами. Це - хронічний тонзиліт, гайморит, хронічний холецистит та карієс. Послаблений перенесеним захворюванням організм стає вразливим для патогенної дії мікроорганізмів, які знаходяться у вогнищі хронічної інфекції.

          Направлення учня в СМГ проводить лікар при обстеженні на початку навчального року, якщо у учня є стійкі порушення стану здоров'я після раніш перенесеної хвороби. Якщо ж учень переніс захворювання протягом навчального року і в нього виникли порушення стану здоров'я тимчасового характеру, то він підлягає обстеженню безпосередньо після одужання. При цьому на основі результатів обстеження учень також може бути направлений в СМГ. В якості орієнтиру для направлення учнів, які перенесли захворювання, у відповідні медичні групи доцільно використовувати рекомендації, розроблені на основі даних ряду дослідників по визначенню медичної групи при деяких відхиленнях в стані здоров'я, (див. додаток 1). 
При направлені юнака або дівчини в СМГ лікар ставить до відома викладача фізичного виховання про недоліки у фізичному розвитку та стані здоров'я учня, а також рекомендує які види фізичних вправ і в якому дозуванні будуть йому корисні або небезпечні.

Основними завданнями які ставляться перед заняттями  студентів в СМГ є:

• Зміцнення здоров'я, загартовування організму і підвищення рівня працездатності;
• Оволодіння руховими уміннями та навичками;
• Відновлення порушень функцій організму, компенсація окремих втрачених функцій;
• Прищеплення знань і навичок у використанні засобів фізичного виховання у режимі навчальних занять, праці та відпочинку;
• Набуття студентами навичок в організації і проведенні ранкової гігієнічна гімнастики, інструкторських навичок в організації і проведенні ранкової гігієнічна гімнастики, інструкторських навичок при розучуванні нових фізичних вправ;
• Набуття навичок професійно-прикладної фізичної підготовки;
• Набуття навичок самостійних занять фізичними вправами.

 

Розділ 2. Особливості фізичного виховання для СМГ

 

2.1. Структура занять СМГ

          Ввідна частина (3-4 хв.) включає підрахунок ЧСС, дихальні вправи. 
          Підготовчу частину (10-15 хв.) відводять для загально-розвиваючих вправ, які виконуються спочатку у повільному, а потім у середньому темпі. Кожна вправа повторюється спочатку 4-5 разів. Застосовують ЗРВ для основних груп м'язів рук, ніг та тулуба, при яких повинна працювати, принаймні, половина м'язової групи. При виконанні особливу увагу слід звертати на глибоке та рівномірне дихання, не рекомендується виконання вправ, які потребують великих м'язових зусиль, поважчують дихання. Доцільно чергувати спеціальні дихальні вправи зі звичайними, в такій послідовності: перші два місяці - 1:2, наступні два місяці - 1:3 та на п'ятому-шостому місяцях - 1:4. Спеціальні дихальні вправи, які застосуються після найбільш втомливих фізичних навантажень, дозволяють зменшити ступінь функціональної напруги, яку переносить організм. 
          Основна частина (15-20 хв.) відводиться для навчання та тренування. В ній учні оволодівають новими фізичними вправами та руховими навичками. Здійснюють розвиток рухових якостей та забезпечують вирішення основних завдань фізичного виховання на кожному конкретному етапі занять. Фізіологічна крива заняття повинна мати найбільший підйом в другій половині основної частини. При навчанні конкретній руховій дії, коли принцип "розсіювання" не можливо застосувати, не порушуючи процес засвоєння вправи, доцільно застосовувати рухові переключення у вигляді короткочасних рухів які виконуються м'язами котрі не втомились. 
Проводячи заняття по кожному з розділів спортивної підготовки, необхідно на матеріалі, який засвоюється, забезпечити не тільки оволодіння елементарними рухами цього виду спорту, але й формування різноманітних рухових якостей та здібностей, інакше кажучи, заняття з легкої атлетики повинні допомагати студенту засвоїти не тільки основні рухи цього виду спорту, але й розвивати рухові якості: витривалість, силу та швидкість. При цьому важливо мати на увазі, що фізичні вправи в залежності від їх особливостей можуть по-різному впливати на організм. Це необхідно враховувати в заняттях СМГ, намагаючись уникнути вузькоспеціалізованого розвитку рухових якостей, що досягається за рахунок використання прав різної інтенсивності (мала - для розвитку витривалості, велика - для розвитку сили та швидкості). 
          Заключна частина (5 хвилин) включає вправи на розслаблення та дихальні вправи. Основне завдання заключної частини - сприяти відновленню відхилень функціонального стану організму студентів, викликаних фізичними навантаженнями основної частини. З цією метою рекомендовано включати в заключну частину заняття вправи для тих м'язових груп, які не приймали участь в рухах, використаних студентами. 
          З метою контролю за правильним розподілом навантаження під час заняття студентів на першому ж занятті навчають вимірювати ЧСС, яку за сигналом викладача вони визначають протягом 10 секундного інтервалу часу. Такий підрахунок виконується 4 рази в кожному занятті: до заняття, в середині його - після найбільш важкої вправи основної частини, безпосередньо (в перші 10 секунд) після заняття та через 5 хвилин відновлювального періоду. 
 
          Навчальні заняття - основна умова для оволодіння предметом "Фізичне виховання" в об'ємі відповідної програми. Навчальна програма передбачає для студентів СМГ засвоєння залікових вимог по теоретичному розділу, який є загальним і для студентів основної медичної групи. Методичний розділ включає в себе перевірку навичок у складанні комплексів ЗРВ та ранкової гігієнічної гімнастики, техніку та методику виконання окремих елементів та вправ. Під час перевірки практичних навичок потрібно обов'язково врахувати показання та протипоказання до їх виконання. Щоб якісно та ефективно перевірити стан фізичної підготовленості пропонується проводити тестування учнів двічі на рік (на початку та в кінці навчального року).

Реалізувати завдання, які стоять перед предметом "фізичне  виховання" в навчальних закладах, вдається тільки в тому разі, якщо забезпечується добре відвідування занять учнями. Відвідування занять - важлива умова будь-якого педагогічного процесу по фізичному вихованню, але для студентів СМГ воно має виключне значення, тільки при регулярному відвідуванні можна бути впевненим, що методично вірне, послідовне підвищення учбових навантажень в заняттях по фізичному вихованню не буде надмірним, "форсованим" впливом. Як і в кожному навчальному предметі, відвідування занять по фізичному вихованню багато в чому залежить від їх організації. Вкрай важливо викликати зацікавленість учнів у заняттях. Така зацікавленість може виникнути тільки в результаті творчого відношення викладача до своєї справи та вміння його дати відчути кожному учню, особисту зацікавленість викладача в його, учня, успіхах. Для забезпечення високого відсотку відвідування занять важливо знати конкретні причини які можуть знизити інтерес учнів до процесу фізичного виховання. Такими причинами є невисока якість змісту та проведення занять, а також систематичне невдале виконання учнями фізичних вправ, прийомів, дій, що призводить до втрати студентами віри в свої сили. В зв'язку з цим кожен викладач фізичного виховання повинен проявити турботу про підвищення інтересу учнів до занять фізичними вправами.

 

2.2. Теоритичні та практичні  відомості якими повинні оволодіти  учні СМГ

 

Перший  рік навчання:

• вплив фізичних вправ на здоров'я та фізичний розвиток людини;
• негативний вплив шкідливих звичок (паління, вживання алкоголю, наркотиків) на організм та боротьба з ними;
• правила та прийоми загартовування та самомасажу;
• правила самоконтролю - нагляд за масою, режимом харчування, сном, ЧСС, частотою дихання.

Другий  рік навчання:

Гігієна - наука про збереження і покращення здоров'я; гігієна сну, харчування, догляд за порожниною рота, гігієнічні умови до одягу, взуття, учбових та спортивних приміщень; значення та методика побудови комплексів ранкової гігієнічної гімнастики; фізіологічні основи і гігієнічне значення загартовування: водні та повітряні процедури; значення занять на свіжому повітрі; організація і правила проведення спортивно-масових заходів, обладнання місць занять; правила самостійного виконання фізичних вправ; набуття інструкторських навичок, правила і суддівство спортивних ігор, включених до програми.