Законодавча база розвитку фізичної культури і спорту в Україні

 

Міністерство освіти і  науки, молоді та спорту України

Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди

 

 

Кафедра теорії та методики фізичного виховання

 

Лисицький Олександр Олегович,

Студент 4 курсу, 42 групи

Факультету фізичної культури

 

«Законодавча база розвитку фізичної культури і спорту в Україні»

 

ІНДЗ:

Спеціальності 7.010103 «Педагогіка  і методика середньої освіти. Фізична  культура»

 

 

Науковий керівник:

доц. Марченко С.І.

 

 

Харків – 2013 рік

Зміст:

 

1. Закон України «Про фізичну культуру і спорт».
2. «Положення про державні тести і нормативи оцінки, фізичної підготовленості населення України»
3. Положення про Єдину спортивну класифікацію України.
4. Цільова комплексна програма «Фізичне виховання - здоров’я нації».
5. Положення про Всеукраїнський центр фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх»
6. Національна доктрина розвитку фізичної культури і спорту.

 

Вступ:

Встановлення і зміцнення  державності України відбувається в багатьох сферах діяльності суспільства, в тому числі і в галузі фізичної культури. Науковий аналіз динаміки і  тенденцій її розвитку, зростаюче  значення виконуваних нею функцій  сприяють формуванню законодавчої і нормативно –  року, державою було прийнято понад 50 законів,  указів Президента, різних постанов, котрі дали юридичну базу для розвитку галузі фізичної культури.

Законодавче регулювання  відносин у сфері фізичної культури здійснюється Конституцією України, Законом  України «Про фізичну культуру і  спорт», Законом України «Про туризм», іншими законодавчими актами України, Республіки Крим, а також міжнародними угодами та статутами міжнародних  спортивних організацій.

Актуальність. Однією з першорядних проблем нашого буття є проблема здоров'я нації. Виняткову роль у її розв'язанні відіграє фізичне виховання, яке водночас є важливим засобом формування особистості. У зв'язку з екологічною й демографічною ситуацією стан здоров'я населення в Україні катастрофічно погіршується. Процес відродження української національної школи сприяє зміні ставлення фізичного виховання. Його слід віднести до пріоритетних напрямів розвитку освіти.

Важливе значення у цій  сфері діяльності мають загальнолюдські  гуманістичні цінності, що полягають, зокрема у впливі не тільки на здоров'я  і фізичну досконалість а й  передусім на духовний світ, культуру людини, її світосприйняття, емоції, моральні принципи, естетичні смаки. Йдеться  також про відродження ідеалів, народних звичаїв, традицій. Заняття фізичними вправами – це і спілкування з іншими людьми, природою, і виховання комунікабельності та колективізму, і активний відпочинок, розваги. Уміння контролювати роботу тіла є шляхом до розумового, духовного і морального удосконалення. Встановлення міцної взаємодії між психічною сферою і фізичними можливостями організму дає відчуття гармонії, високу працездатність, активне довголіття.

Предмет дослідження – Законодавча база розвитку фізичної культури і спорту в Україні.

Об`єкт дослідження – Закон України «Про ФК і спорт», положення про ЄСКУ, цільова комплексна програма «ФВ – здоров’я нації», положення «Спорт для всіх», національна доктрина розвитку «ФК и спорту».

Мета дослідження – поглибити знання в законодавчій базі розвитку фізичної культури і спорту в Україні.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань були використані теоретичні методи дослідження: узагальнення, аналіз, синтез, індукція і дедукція.

Структура роботи. Робота викладена на 29 сторінках складається зі змісту, вступу, висновків та змісту використаної літератури. Перелік використаної літератури налічує 6 найменувань.

 

1. Закон України «Про фізичну культуру і спорт

24 грудня 1993 року Верховна  рада прийняла Закон України «Про фізичну культуру і спорт», який визначав загальні правові, соціальні, економічні і організаційні основи фізичної культури і спорту, участь державних органів, посадових осіб, а також підприємств, установ організацій, незалежно від форм власності, у зміцненні здоров’я громадян, досягненні високого рівня працездатності та довголіття засобами фізичної культури. Структурно до нього входять шість глав:

1. Загальні положення.
2. Сфери і напрямки впровадження.
3. Спорт – особлива сфера фізкультурної діяльності.
4. Державне керівництво у сфері фізичної культури і спорту.
5. Самоврядування у сфері фізичної культури і спорту.
6. Заключні положення.

Разом зі змінами і доповненнями, прийнятим згодом Верховною Радою (18.06.1999 р. і 10.02.2000 р.), Закон України  «Про фізичну культуру і спорт» став юридичною основою для їх розвитку в країні.

 

1. ПОЛОЖЕННЯ про державні тести і нормативи оцінки фізичної

                підготовленості населення України.

     1. Державна  система  тестів  і  нормативів  оцінки  фізичної підготовленості  населення України є основою  нормативних  вимог  до фізичної  підготовленості населення як  критерію фізичного здоров'я,  життєдіяльності,  здатності до  високопродуктивної праці та  захисту Батьківщини. 

Зазначені тести   і   нормативи  разом  з  Єдиною  спортивною класифікацією  та  відомчими  нормативами  є  нормативною  основою  вдосконалення фізичної підготовленості  населення.

     2. Основною   метою  державних  тестів  і  нормативів  оцінки фізичної  підготовленості  населення   України  є  стимулювання   і спрямування  подальшого  розвитку фізичної культури серед  усіх груп і категорій населення  для забезпечення його здоров'я. 

     3. Впровадження  державних тестів і нормативів  оцінки фізичної підготовленості  населення України дасть змогу: 

     визначити  належний  рівень фізичної підготовленості  всіх груп і категорій населення; 

     сформувати  у населення  потребу  у   фізичному  вдосконаленні, активних  заняттях  фізичною  культурою   і спортом протягом усього  життя; 

     надавати можливість  усім  групам  і   категоріям   населення проводити індивідуальну  діагностику фізичної підготовленості; 

     визначати  ефективні  засоби  фізичного   виховання  і методики 

підготовки;

     спрямовувати  діяльність         навчальних          закладів, фізкультурно-спортивних   організацій  на  забезпечення  належного рівня фізичної підготовленості  громадян;

     здійснювати  державний  контроль  за  ефективністю   фізичного 

виховання;

     сприяти розвиткові  фізкультурно-спортивного руху.

     4. Державні  тести і нормативи оцінки фізичної  підготовленості населення  України   погоджуються  з  відповідними  процедурами   і нормативами   оцінки   міжнародних   організацій,   що  дає  змогу порівнювати одержані результати тестування з показниками  фізичної підготовленості  населення  інших  держав і оцінювати їх з позиції вимог світових стандартів.

     5. Здача   державних  тестів  і  нормативів  оцінки   фізичної підготовленості  населення України є обов'язковою  для: 

     дітей дошкільного   віку  (6  років),  що відвідують  дошкільні виховні заклади; 

     учнів середніх         загальноосвітніх,          професійних навчально-виховних  закладів;

     студентів  вузів; 

     призовників; 

     особового  складу  Збройних  Сил,  органів   внутрішніх  справ, інших військових  формувань, створених відповідно  до законодавства; 

     працівників  промислових  підприємств,  установ,  організацій, професійна діяльність  яких провадиться в екстремальних  умовах; осіб, які проходять післядипломну  підготовку.

     Інші групи   і категорії громадян залучаються  до тестування на добровільних  засадах. 

     6. Державні  тести і нормативи оцінки фізичної  підготовленості для дітей дошкільного  віку,  учнів,  призовної молоді,  студентів, особового складу Збройних  Сил,  органів  внутрішніх  справ,  інших військових   формувань,  створених  відповідно  до  законодавства, викладені в додатку  N 1.

     7. Відомчі тести  і нормативи оцінки фізичної  підготовленості для  працівників   промислових підприємств,  установ,  організацій, професійна діяльність  яких провадиться в екстремальних  умовах,  та спеціальної  фізичної  підготовки  особового  складу  Збройних Сил, органів внутрішніх  справ,  інших військових  формувань,  створених відповідно   до   законодавства,  розробляються   і  затверджуються відповідними  міністерствами і відомствами. 

     8. З  метою   оцінення  фізичної   підготовленості   населення тестування  і здача нормативів  проводиться щорічно в травні за єдиною методикою з використанням загального методу  відповідно  до умов, викладених у додатку N2.

     9. Зазначені   тести  і нормативи можуть  також використовувати як   засіб   проміжного   контролю.   Термін    його    проведення  встановлюється   заінтересованими  підприємствами,  установами  та  організаціями. 

     10. Особовий  склад Збройних Сил,  органів   внутрішніх  справ, інших військових  формувань, створених відповідно  до законодавства, проходять державне  тестування в терміни і за  умовами,  визначеними відомчими  документами. 

     11. Діти дошкільного  віку, учні, студенти, призовники, особи,  виробнича діяльність яких провадиться  в екстремальних  умовах,  що  не  взяли  участі  в  тестуванні  в установлені терміни з поважних  причин,  мають право  здати   їх  у  час,  визначений  відповідними  організаціями. 

     12. Відповідальність  за підготовку до тестування  у виховних, навчально-виховних  закладах,  на  підприємствах,  в  установах  і організаціях  несе  їх  адміністрація,  у   військових формуваннях, створених  відповідно до законодавства, - командир.

     13. Керівництво   і  контроль  за  підготовкою   і  проведенням тестування  в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі  здійснюється Мінмолодьспортом.

     Роботу з   підготовки  та  проведення   тестування   у   своїх підвідомчих   структурах  здійснюють  Міносвіти,  Міноборони,  МОЗ, Мінсільгосппрод,  МВС,  СБУ та інші заінтересовані  міністерства  і відомства. 

     14. Тестування   з   окремих   видів   випробувань   проводять суддівські колегії  під контролем комісій, затверджених  керівниками підприємств, установ  і організацій, що складаються  з представників адміністрації,  фізкультурних і медичних фахівців.

     15. Заходи, спрямовані  на підготовку і проведення  тестування, фінансуються в установленому  порядку за рахунок коштів,  виділених на фізичне виховання,  фізкультурно-оздоровчу роботу та  спортивні 

     16. До  тестування  допускаються особи,  які мають  відповідний лікарський дозвіл. Медичне забезпечення тестування  здійснює МОЗ. 

     17. Результати  тестування заносяться до  зведених  відомостей (додаток  N3),  які   зберігаються  в  установленому   порядку  та заносяться до  комп'ютернихнаціонального,  регіональних і відомчих банків  даних фізичної  підготовленості населення відповідно до інструкції Мінмолодьспорту.

2. ПОЛОЖЕННЯ  про Єдину спортивну класифікацію України.

     Єдина спортивна  класифікація України (далі -  ЄСКУ)  з  видів спорту,  що  визнані  в  Україні,  є   нормативним документом сфери  фізичної культури  і  спорту,  який  визначає  порядок,  умови   та вимоги,  необхідні  для   присвоєння  спортивних звань  і спортивних розрядів.

                      1. Загальні положення 

     1.1. Мета та  завдання

     1.1.1. Мета ЄСКУ - сприяння розвитку видів спорту  в Україні.

     1.1.2. Основними  завданнями ЄСКУ є:

     - визначення  рівня кваліфікації спортсменів  та тренерів;

     - підвищення   спортивної   майстерності    спортсменів    та кваліфікаційного  рівня тренерів;

     - забезпечення  єдиного підходу до присвоєння  спортивних звань і спортивних  розрядів спортсменам та спортивного  звання тренерам;

     - нормативно-правове  забезпечення розвитку спорту.

             2. Спортивні звання та спортивні  розряди 

     2.1. В Україні  присвоюються такі спортивні  звання і спортивні розряди:

     Спортивні  звання:

     - "Заслужений  тренер України" (ЗТУ);

     - "Заслужений  майстер спорту України" (ЗМСУ);

     - "Майстер  спорту України міжнародного  класу" (МСУМК);

     - "Гросмейстер  України"(ГУ) - для шахів, шашок  та го;

     - "Майстер  спорту України" (МСУ).

     Спортивні  розряди:

     - "Кандидат  у майстри спорту України" (КМСУ);

     - I, II, III розряди;

     - I, II, III юнацькі  розряди. 

 

               3. Умови присвоєння спортивних  звань 

                      та спортивних розрядів 

     3.1. Спортивне    звання    "Заслужений    тренер    України" присвоюється  тренерам,  громадянам  України   за  високі  особливі заслуги   в   підготовці   висококваліфікованих   спортсменів    у індивідуальних  або  командних  видах програми  відповідно до умов.

     3.2. Спортивне  звання  "Заслужений  майстер   спорту  України" присвоюється  спортсменам,  громадянам України  в індивідуальних або командних  видах програми з метою відзначення  їх  особистих  заслуг відповідно  до умов.

     3.3. Інші  спортивні  звання та спортивні розряди  присвоюються спортсменам,   громадянам    України    після    виконання    ними кваліфікаційних  норм  та вимог,  які затверджуються  для визнаних в Україні видів  спорту наказом центрального  органу виконавчої  влади з  фізичної культури і спорту.

     3.4. У  разі  виконання  відповідних  кваліфікаційних  норм та вимог  особами,  що  не  є  громадянами   України,   рішення   щодо  присвоєння  спортивного  звання  розглядається  в  кожному  випадку окремо  спеціальною   комісією,   створеною   центральним   органом виконавчої  влади   з  фізичної  культури  і  спорту та затвердженою відповідним  наказом.