Законодавча база розвитку фізичної культури і спорту в Україні

     5. Основними  завданнями Центру є:

 залучення широких  верств населення до  регулярних  оздоровчих занять,  надання фізкультурно-спортивних  послуг, поєднання масових та  індивідуальних форм організації  фізкультурно-спортивної  роботи  за місцем проживання та в  місцях масового відпочинку населення;

 формування у громадян  потреб рухової активності та  створення умов для їх задоволення;

     просвітницька  робота з питань оздоровлення  населення засобами фізичної  культури і спорту;

     організація  та  проведення  змагань,   конкурсів,   показових виступів,  фестивалів,  спортивних свят та інших заходів  за місцем проживання і в  місцях масового відпочинку населення;

обладнання та  утримання  фізкультурно-оздоровчих і спортивних споруд за  місцем  проживання  та  в  місцях  масового  відпочинку населення.

     6. Центр відповідно  до покладених на нього завдань:

     1) бере участь  у розробленні та реалізації  державних  програм з  організації   і  проведення  фізкультурно-оздоровчої  діяльності серед різних груп  населення  за  місцем  проживання  та  в  місцях масового відпочинку;

     2) проводить  розроблення,  апробацію  фізкультурно-оздоровчих  та    загальнодоступних    спортивних   технологій,   нових   форм рекреаційної та реабілітаційної  роботи;

     3) організовує        і        проводить        всеукраїнські фізкультурно-спортивні  заходи за місцем  проживання  та  в  місцях масового відпочинку  населення;

     4) надає   методичну  допомогу  республіканському   (Автономна Республіка   Крим),   обласним,  Київському  та  Севастопольському  міським,  районним у містах  Києві і Севастополі, міським,  районним у містах центрам;

     5) вивчає і  узагальнює досвід роботи кращих  центрів;

     6) проводить  конференції,  семінари,  "круглі  столи" з питань фізкультурно-оздоровчої  діяльності  за  місцем  проживання  та  в місцях масового відпочинку;

     7) сприяє організації  підвищення  кваліфікації  та  атестацію керівників,  спеціалістів,  методистів,  інструкторів  та  тренерів центрів;

     8) проводить   соціальний  моніторинг  щодо  рівня  залучення різних груп  населення  до  фізкультурно-оздоровчих  та  спортивних занять;

     9) сприяє зміцненню  та  розвитку  матеріально-технічної   бази фізкультурно-оздоровчої  діяльності  всіх груп населення за місцем  проживання та в місцях масового  відпочинку;

     10) уносить   пропозиції щодо забезпечення  центрів спортивними спорудами,  фізкультурно-оздоровчим  та  спортивним  інвентарем  і обладнанням з  урахуванням потреб та можливостей  регіону;

     11) сприяє  розвитку  підприємництва,   залученню   приватних інвестицій,   здійснює  консультативно-методичну  роботу  стосовно ліцензування у  сфері   фізкультурно-оздоровчої  роботи  за  місцем проживання та в  місцях масового відпочинку населення;

     12) здійснює         в         установленому          порядку інформаційно-пропагандистську  та видавничу діяльність,    засновує газети,  журнали,  інші  засоби масової інформації;

     13) організовує   соціальну рекламу здорового  способу життя та оздоровлення  засобами фізичної культури і  спорту;

     14) налагоджує  зв'язки  з  міжнародними  організаціями,  які підтримують рух "Спорт  для всіх";

     15) здійснює  інші функції, необхідні для  виконання покладених на нього  завдань. 

     7. Центр має  право:

     одержувати  в  установленому  порядку   від Державного комітету України  з питань фізичної культури  і  спорту,  федерацій  з   видів спорту,  спортивних  товариств,  інших  державних  та  громадських  організацій,  підприємств та  установ незалежно від форми  власності документи і матеріали,  необхідні для виконання покладених  на нього завдань;

     подавати Державному  комітетові  України  з  питань  фізичної культури    і     спорту     пропозиції     щодо     вдосконалення фізкультурно-оздоровчої  діяльності різних груп населення  за місцем проживання  та  в   місцях  масового  відпочинку  та  до   проектів державного  бюджету з питань, що належать  до їх компетенції;

     здійснювати  контроль та аналізувати роботу  республіканського (Автономна    Республіка    Крим),    обласних,    Київського   та Севастопольського міських,  районних у містах Києві і  Севастополі, міських та районних  у містах центрів;

     залучати спеціалістів  органів виконавчої влади,  підприємств, 

установ  і  організацій  (за  погодженням  з  їх  керівниками) для розгляду питань, що належать до його компетенції;

     укладати угоди  з підприємствами,  установами  та організаціями всіх форм  власності на виконання ними  робіт щодо підвищення  рівня  фізкультурно-оздоровчої роботи  за місцем проживання населення  та в місцях масового відпочинку;

     співпрацювати  з   підприємствами,  установами,  організаціями всіх    форм    власності    та     громадськими     організаціями фізкультурно-спортивної    спрямованості,    іншими   об'єднаннями громадян,  окремими  громадянами  в   реалізації   проектів   щодо оздоровлення  населення засобами фізичної  культури і спорту;

     скликати в  установленому порядку наради  з питань, що належать до його  компетенції. 

     8. Центр   очолює  директор,  який  призначається   на посаду і звільняється з  посади Головою Державного комітету  України з питань фізичної  культури і спорту.

     Директор центру:

     здійснює керівництво   діяльністю  Центру,  несе  персональну  відповідальність  за  виконання   покладених  на   Центр   завдань,  визначає ступінь відповідальності  його працівників;

     в установленому  порядку призначає на  посаду  та  звільняє  з посади своїх  заступників та інших працівників  Центру;

     затверджує  структуру   та   штатний   розпис  Центру  в  межах  визначеної граничної чисельності  працівників та фонду оплати  праці за  погодженням  з   Державним  комітетом України  з питань фізичної культури  і спорту;

    затверджує положення  про структурні  підрозділи  та  посадові інструкції працівників  Центру;

     видає у   межах  своєї  компетенції   накази,   організовує   і  контролює їх виконання;

     розпоряджається  коштами   Центру   в   межах    затвердженого кошторису витрат;

     застосовує  заохочення та накладає дисциплінарні  стягнення  на працівників  Центру;

     погоджує призначення   на  посаду  і   звільнення   з   посади директорів    республіканського   (Автономна   Республіка   Крим), обласних, Київського  та Севастопольського міських  центрів;

     здійснює інші  повноваження, передбачені законодавством.

     9. Видатки   на утримання та діяльність  Центру здійснюються за рахунок  коштів,  передбачених у державному  бюджеті на  програми  з фізичної   культури   і   спорту,  інших   джерел,  не  заборонених законодавством.

     10. Центр є  юридичною особою, має самостійний  баланс, рахунки в   установах   Державного  казначейства,  печатку   із  зображенням Державного Герба  України та своїм найменуванням. 

 

5. Національна доктрина розвитку фізичної культури і спорту.

28 вересня 2002 року Указом  президента України була прийнята  Національна доктрина розвитку фізичної культури і спорту.

Національна доктрина розвитку фізичної культури і спорту (далі – Доктрина) – це система концептуальних ідей і поглядів на роль, організаційну структуру та завдання фізичної культури і спорту в Україні на період до 2016 року з урахуванням стратегії розвитку держави та світового досвіду.

Метою Доктрини є організація  Українського суспільства на поетапне формування ефективної моделі розвитку фізичної культури і спорту на демократичних  та гуманістичних засадах. В основу доктрини покладено ідею задоволення  потреб кожного громадянина держави  у створенні належних умов для  занять фізичною культурою і спортом.

Таким чином, розроблені та прийняті до реалізації державні законодавчі, програмні та нормативні акти їхнє всебічне забезпечення повинні сприяти прогресивному розвитку всіх напрямків галузі «Фізична культура».

 

Висновки

Вагомих успіхів у розвитку фізичної культури можна досягти  лише за умови його надійного правового, програмового та нормативного забезпечення, що виражається у конкретних документах і матеріалах, розроблених державними органами управління у сфері фізичної культури і спорту. До них належать: Закон України «Про фізичну культуру і спорт», Державна програма розвитку фізичної культури, Державні вимоги до фізичного виховання, навчальні  програми для всіх ланок системи (починаючи з дітей дошкільного  віку і до військовослужбовців), національна  спортивна класифікація, Державні тести  і нормативи оцінки фізичної підготовленості  населення України. Закон України «Про фізичну культуру і спорт» прийнятий у грудні 1993 року. Він визначає цінність фізичної культури і спорту для здоров'я, фізичного і духовного розвитку населення, утвердження міжнародного авторитету України у світовому співтоваристві.

Відповідно до Закону держава  регулює відносини у сфері  фізичної культури і спорту шляхом формування державної політики в  цій сфері, створення відповідних  державних органів та умов їх функціонування. Законом гарантуються права громадян на заняття фізичною культурою і  спортом; визначаються і характеризуються сфери та напрямки впровадження фізичної культури.

Діяльність з фізичного  виховання в суспільстві забезпечує наступність у розвитку фізичної культури, виступаючи своєрідним каналом передачі досягнень у цій сфері від покоління до покоління. Будучи невід'ємною частиною загального виховання, фізичне – відіграє суттєву роль у реалізації і виховних завдань, продиктованих потребами суспільства у цілеспрямованому впливі на розвиток людини.

Специфічний зміст у фізичному  вихованні мають фізкультурна освіта і вдосконалення фізичних якостей. Прикладним результатом фізичного виховання, якщо розглядати його стосовно практичної діяльності людей, є фізична підготовленість, втілена в підвищенні працездатності, рухових уміннях і навичках. У цьому зв'язку фізичне виховання можна розглядати як Процес фізичної підготовки людини до повноцінної життєдіяльності.

 

 

Список  літератури:

1. Закон України «Про фізичну культуру і спорт» - К., 1994.
2. Державна програма розвитку фізичної культури і спорту в Україні. – К., 1994. – 31 с.
3. Цільова комплексна програма «Фізичне виховання – здоров’я нації» // Спортивна газета – 1998. – 28 жовтня. – С. 14.
4. Державні тести і нормативи оцінки фізичної підготовленості населення України: Постанова кабінету міністрів України від 15 січня 1996 р. №80. – Київ, 1996р.
5. ЄСКУ Єдина спортивна класифікація України.
6. Худолій О.М. Загальні основи теорії і методики фізичного виховання: Навч. Посібник. – 2-е вид., випр. Харків: «ОВС», 2008. – С.71.