ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ В ЖУРНАЛІСТИЦІ

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 12 Мая 2013 в 13:33, курсовая работа

Описание работы

Журналістика сьогодні – це спосіб перетворення наукових, професійних, фахових, комерційних та бізнесових, художніх та індивідуальних повідомлень на загальнозрозумілу масову інформацію.
Інформація в журналістиці – це не просто новини, а працюючі повідомлення, це новини, що увійшли в свідомість і вплинули на аудиторію в розрахованому автором напрямі. Журналістика – це прагматична, спонукальна інформація. Саме це робить її масовою.

Файлы: 1 файл

курсова Люди.docx

— 92.02 Кб (Скачать файл)

Інформація в  журналістиці – це не просто новини, а працюючі повідомлення, це новини, що увійшли в свідомість і вплинули на аудиторію в розрахованому  автором напрямі. Журналістика –  це прагматична, спонукальна інформація. Саме це робить її масовою.

Глибоке вивчення Закону ,,Про інформацію ” – це неодмінна умова оволодіння загальними правовими основами одержання, використання, і поширення (офіційної документованої) інформації  в основних сферах суспільного і державного життя України. Кожен журналіст повинен добре знати систему інформації, її джерела, порядок доступу до неї, коло учасників інформаційних відносин, порядок охорони інформації. Інформаційні відносини, виникають у політичній, економічній, духовній (культурній), соціальній, науково – технічній та міжнародній сферах життя та діяльності суспільства і держави з приводу одержання, використання, поширення й охорони інформації.

Прийнято вважати, що є три головні джерела інформації: предметно-оречевлене середовище, документ, людина. Відповідно прийнято традиційно виділяти методи і способи збору інформації: метод спостереження; метод вивчення документів; метод інтерв’ю. варто виокремити соціологічні методи вивчення інформації.

Метод спостереження  – один з найуніверсальніших способів пізнання дійсності у повсякденній практиці, а також у науці, мистецтві і, зрозуміло, журналістиці. На відміну від загального споглядання, метод спостереження передбачає певну мету. Спостереження – цілеспрямоване бачення, коли людина ,,не тільки бачить але й дивиться, не тільки чує, але й слухає, а іноді вона не тільки дивиться, але й розглядає, видивляється, не тільки слухає, але й прислухається, і навіть вслуховується ”!

 Спостережливість  – певною мірою вроджена здатність  людини. Вона може бути більшою  чи меншою. У незначної частини людей спостережливість стає органічними компонентом їх професійного таланту. Серед них  такі творчі сфери діяльності,  як наука, мистецтво і, зрозуміло, журналістика. У кожному із цих видів праці виробляють специфічні навики. Одна річ спостережливість фізика – експериментатора, інша – художника чи музиканта. Навіть у таких близьких за характером видах діяльності, як художня література і журналістика, вона багато в чому відмінна. Письменника насамперед приваблюють людські характери, неповторність долі, особливості психологічного стану, фарби і звуки. Журналіст же мусить вміти схопити соціальну сутність явища, він повинен запам’ятовувати і фіксувати цифри, прізвища, назви організацій і багато інших фактологічних моментів, до яких письменник може залишитися байдужим.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

  1. Бук П. ,,Легкі гроші ” /  П. Бук // ПІК. – 1999. - №16. - С. 29 
  2. Войшенберг З. Новинна журналістика: навч.посіб. / З. Войшенберг. за загал. ред. В.Р. Іванова. – К. : Академія Української преси,  2004. – 262 с.                                                                                                                                                                           
  3. Ворошилов В.В. Журналистика: базовий курс: учебник /В.В. Ворошилов. – 5-е вид. – СПб. : Изд-во Михайлова В.А., 2004- 104с.
  4. Дмитровський З.Є. Телевізійна журналістика: навч.посіб. /З.Є. Дмитовський. -3-тє вид., доп. – Львів; ПАІС, 2009- 2004 с.
  5. Дуцик. Д. Політична журналістика: видав. дім. ,,Києво-Могилянська академія ”. – К. 2005.
  6. Журналістське розслідування: навч. посіб. для початківців за загал. ред. О. Хоменка / О.С. Хоменок, О.О. Бурмагін, К.Б Іванова[та ін.]- Мелітополь, 2008-182 с.
  7. Журналист. – 1992. - .№ 11-12. – С. 14.
  8. Закон України ,, Про інформацію ” [Електронний ресурс] : - режим доступу: zakon. rada. gov. ua. – Загол. з екрану.
  9. Здоровега В.Й. Теорія і методика журналістської творчості: навч. посіб. для вищ. навч. вузів /В.Й Здоровега. – Львів: ПАІС, 2000. – 180с.
  10. Корконосенко С. Г. Основы журналистики: ученик для вузов / С. Г. Корконосенко. – М.: Аспект Пресе, 2001. – 287с.
  11. Кренделелев Ф. Голубые мечты, серенивая земля и …черная робота / Ф.     Кренделелев // Журналіст. – 1985. - .№ 5. – С. 74
  12. Лизанчук В. Методи збирання і фіксації інформації в журналістиці: В. Лизанчук, О. Кузнецова. – К., 1991.
  13. Михайлин І.Л Основи журналістики: підруч для студ. вищ. навч. закладів/ І.Л. Михайлин.- 3-є вид. доп. та поліпш. К. : ЦУЛ, 2002. – 284с. – (Серія ,,Гуманітарні науки ”).
  14. Москаленко А.З. Теорія журналістики: навч. посіб. /А.З. Москаленко. – К. : Експрес – об’ява, 1998. – 336 с.
  15. Прилюк Д. Теорія і практика журналістської творчості: Проблеми майстерності. – К.: Вища шк.., 1983. – 308 с.
  16. Рубинов А. Операции без секретов / А. Рубинов. – М., 1980.
  17. Рубинштейн С. Основы общей психологи / С Рубинштейн. – М., 1957.
  18. Теорія і практика радянської журналістики / під редакц. проф., д- ра ділол. наук. В. Й Здоровеги. – Львів.
  19. Шумилина Т. Не могли бы вы расказать… /Т. Шумилина. – М., 1976.
  20. Яковець А.В Телевізійна журналістика /А.В. Яковець. – К.: видав. дім ,,Києво-Могилянська академія” 2007.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Информация о работе ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ В ЖУРНАЛІСТИЦІ