Індивідуально - творчий стиль журналіста - аналітика

Державний вищий навчальний заклад

«Запорізький  національний університет»

Міністерства  освіти і науки, молоді та спорту України

Факультет журналістики

                            

ДО ЗАХИСТУ  ДОПУЩЕННИЙ 

                                                   Зав. кафедрою журналістської творчості,

                                                           реклами та зв’язків з громадськістю 

                                                                      Костюк Віктор Володимирович

____________________

КУРСОВА РОБОТА

ІНДИВІДУАЛЬНО –ТВОРЧИЙ СТИЛЬ ЖУРНАЛІСТА - АНАЛІТИКА ІГОРЯ ЛОСЄВА

 

Виконала                                                  Якименко Оксана Олександрівна

студентка 2 курсу, група 3311 - 2

спец.: журналістика                                 

Керівник: асистент кафедри                                  Костюк Юрій Вікторович

«Видавнича  справа та редагування»                                                                                                

 

Запоріжжя

2013

ЗМІСТ

 

Вступ…………………………………………………………………………....3

Розділ 1.  Особливості індивідуально – творчого стилю та аналітичної журналістики ………………….. ………………………………………………..5

1.1. Загальна характеристика аналітичної  журналістики……………………………………………………………………..5

1.2.Індивідуально  – творчий стиль як «родзинка» журналіста……………………………………………………………………….10

Розділ 2. Особливості  статей  Ігоря Лосєва на шпальтах газети «День» та журналу «Український тиждень»…………………………………………………………………………19

Висновки……………………………………………………………………...26

Список  використаної літератури………………………………………...……………………………..28

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

    На сьогодні існує багато жанрів журналістських творів за допомогою яких автор може донести до читача певну інформацію.

Правильний  вибір жанру майбутнього матеріалу  підвищує рівень сприйняття і засвоєння інформації читачем, але є такий жанр, як аналітичний, де вже осмислено суть новини чи події і зроблені висновки для того, щоб читач міг погодитися чи спростувати написаний матеріал.

   Актуальність дослідження полягає в тому, що на сьогодні існує потреба вміти виробити та мати власний стиль та творчу манеру. Вона ж постає як однин із аспектів творчої індивідуальності. Та в свою чергу керує своєю манерою, змінюючи її  у залежності від типу інформаційного потоку, типу видання й інших чинників.

   Мета дослідження. З'ясувати та проаналізувати основні характеристики індивідуально - творчого стилю журналіста;

Для реалізації мети потрібно розв’язати такі завдання:

1). Охарактеризувати особливість аналітичної журналістики та визначити її специфіку.

2). Дослідити особливості аналітики та творчого стилю журналіста.

3). Визначити індивідуальний або авторський стиль журналiста.

   Предметом дослідження є жанрово-тематична специфіка аналітичної журналістики, особливості функціонування сучасної статті на шпальтах газетних видань та існування індивідуального стилю.

   Об’єктом дослідження є статті Ігоря Лосєва на сторінках газети «День» за травень 2009 року та журналу «Український тиждень» за грудень 2012 року.

   Методологічну і теоретичну основу дослідження складають праці, присвячені розгляду жанрових особливостей сучасної аналітичної журналістики, таких вітчизняних і зарубіжних вчених-журналістикознавців: Г. І. Вартанова, Г. Лазутіна, В. Й. Здоровега, А. А. Тертичного, М. Н. Кима,       І. Михайлина, В. Різуна та інші.

   Сфера застосування: матеріали курсової роботи можуть бути використані під час подальших наукових розробок, пов’язаних з теорією та методикою журналістської творчості та при написанні рефератів і дипломних робіт студентів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

ОСОБЛИВОСТІ ІНДИВІДУАЛЬНО – ТВОРЧОГО СТИЛЮ ТА АНАЛІТИЧНОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ

1.1.Загальна  характеристика аналітичної журналістики

Аналітичні  жанри виникли й розвинулися  в результаті суспільної потреби  через засоби масової інформації з метою осмислення фактів і подій, що відбуваються у світі. Предметом аналітичної журналістики виступають актуальні суспільні явища, події, процеси, ситуації та пов'язані з ними теоретичні та практичні проблеми суспільного розвитку. Для неї характерно звернення до питань вибору ефективних шляхів розвитку суспільства; з'ясування причин, умов розвитку подій і зміни ситуацій, підстав, мотивів, інтересів, намірів, дій різних соціальних сил; виявлення суперечностей сучасних тенденцій розвитку, правильності, обгрунтованості різноманітних точок зору, ідей. Аналітичні жанри характеризуються, з одного боку, яскраво виявленою індивідуальністю самого журналіста (або групи фахівців, які готують фактаж для аналітичного матеріалу), з іншого – аналітика покликана максимально об'єктивно, з усіх точок зору охарактеризувати факт, подію, що трапилася. Така потреба об'єктивності до певної міри нівелює діяльність журналіста, хоча завжди залишає йому можливість пошуку різних підходів, шляхів до з`ясування істини.

Особливості аналітичної  журналістики:

1) Покликана розкривати причини. Звідси - наявність у тексті тез, аргументів, авторської оцінки.

2) Відтворення  процесу пізнання стоїть на  першому плані. Чітко простежується  логіка авторських міркувань  для переконливості та доказовості. 

3) Широко представлені  всі методи пізнання:

- порівняння (зіставлення з метою виявити відмінності);

- аналогія (зіставлення з метою виявити подібності);

- оцінка (перевірка предмету на відповідність ідеалу);

- Деталізація  (виявлення найбільш значущих  деталей) 

- роз'яснення (відтворення ланцюга причинно-наслідкових зв'язків);

- передбачення (побудова гіпотези);

- узагальнення (виявлення загального ланки в ряду подій);

4) Аналітика чітко орієнтована на комунікацію. Співрозмовник або присутній у тексті, або мається на увазі.

5) Наочно-конкретний  спосіб вивчення матеріалу: пояснення,  що спирається на наявну у  співрозмовника інформаційну базу, пояснення складного через просте.

6) Відображає дійсність в динаміці [ 16, 24 – 26 с.].

Аналітика, таким  чином, є одночасно продуктом колективним та індивідуальним, характеризується авторським суб'єктивним підходом і впливом об'єктивних чинників, які (принаймні теоретично) не можна видозмінювати в аналітичному матеріалі.

У філософських словниках термін «аналітика» трактується як «дослідження начал, елементарних принципів, в силу яких судження набуває доказовості» [ 2, с. 25]. У цьому значенні термін «аналітика» був започаткований Арістотелем для назви розділу логічної науки. Система доказів, антидоказів, софістичних заперечень, що їх розроблено видатним філософом античності, актуальна для розуміння методології написання сучасних аналітичних матеріалів, що розраховані, насамперед, на прошарок населення із середнім прибутком. Це дає останньому можливість не тільки споживати, але й продукувати ідеї, які згодом стають предметом аналізу в аналітичних газетно-журнальних матеріалах.

Цілком очевидно, що за умови фактичної приватизації цих друкованих видань, спостерігаємо  певний відхід від об'єктивності у  зображенні навіть конкретних фактів (мобілізація внутрішніх військ, систематична допомога західних служб, втручання російських іміджмейкерів тощо). Але власне сам аналіз подій історичного значення набуває характеру серйозних аналітичних журналістських розслідувань.

Отже, головна  ідея Арістотеля щодо аналітики як вивчення начал, першоджерел, елементарних принципів, в силу яких судження набуває доказового характеру, в повній мірі реалізується в аналітичних журналістських матеріалах, особливо в процесі демократизації суспільної думки, що виникла внаслідок відомих акцій протесту на Майдані.

Філософські трактати Арістотеля з аналітики є методологією для розуміння того, як треба будувати і розгортати в аналітичному матеріалі  систему доказів, тез і антитез, силогізмів тощо. Саме Арістотелю вдалося першим «систематизувати і кодифікувати прийоми суджень, котрі до нього лишалися незрозумілими і не сформульованими» .

Аналітична  пресова журналістика останнім часом  після Помаранчевої революції піднялася  не тільки за рахунок підвищення професійної  чи індивідуальної культури журналістів. Піднялася вона, насамперед, за рахунок емоційного звільнення, що настає після будь-якої революції, перевороту. І так само закономірно йде після піднесення на спад. Упродовж 2005 року в друкованих ЗМІ України спостерігаємо появу аналітичних статей, що вражають не стільки глибиною проникнення у проблему, а величезним прагненням журналістів самореалізуватися, інтелектуально та емоційно вивільнитися.

О. В. Чекмишев стверджує: «Аналітична журналістика надає  масовій аудиторії об'єктивний і відсторонений аналіз фактів і явищ дійсності та вимагає наведення всієї сукупності фактів при грамотному мінімумі авторських коментарів та оцінок або взагалі при їх відсутності»[15, с. 28 - 31]. Така позиція науковця викликає низку запитань, що в силу досить різних критеріїв оцінки аналітичного матеріалу, поставлені апріорі і залишаються без відповіді. А саме О. В. Чекмишев наголошує на об'єктивному і відстороненому аналізі фактів і явищ дійсності. Вище ми зазначали, що журналіст сам по собі як людина, громадянин – заангажована особа тими чи іншими обставинами, яка не може об'єктивно тлумачити дійсність. Це відомо ще з часів Арістотеля, про що теж згадувалося.

На рівні  побутової свідомості той чи інший  факт, явище завжди перевіряється  із залученням якомога більшої кількості свідків подій. Коли це неможливо, аналітики звертаються до технічних засобів, за допомогою яких подія чи факт були зафіксовані. Максимальної об'єктивності аналітика може досягти за умови найповнішої концентрації доказової бази при підготовці публікації і спробі надати в самій газеті чи журналі можливість висловитися всім сторонам. Особистість аналітика відіграє при цьому не менш важливу роль, ніж образ ведучого круглого столу на телебаченні.

Зробивши огляд  і загальну характеристику аналітичної журналістики, опрацювавши основні джерела журналістської інформації, проаналізувавши різну літературу, зіставивши багато поглядів на цю проблему, можна зробити такі висновки:

1. Аналітична журналістика передбачає інтелект, чудове володіння мовою, неодмінний доступом до інформації, плюс замовлення суспільства.

2. Аналітична  журналістика вимагає професіоналізму,  досвіду і глибокого володіння  темою із боку журналіста.

3. Аналітика  передбачає ряд гіпотез, набір  шляхів розв'язання якийсь проблеми.

4. Аналітика  і у спеціалізовані видання,  оскільки затребувана сьогодні  вузьке коло читачів. Вона, приміром, існує у економічній галузі, однак  говорити про її цілковитому  відсутність політичної журналістиці.

5. Аналітична журналістика залежить від цього, чи є ознаки демократії у суспільстві. Сьогодні вона скоріш маніпулятивна.

6. Журналістика  стала замовною, звідси - випали з  неї деякі жанри, зокрема аналітичної журналістики. Сучасна журналістика обслуговує офіційні кола. З іншого боку, тоді як у суспільстві незатребувані якісь жанри, вони починають відмирати, причиною такого стану справ вважає низьку соціальну активність у суспільстві, оскільки «аналіз передбачає активну соціальну позицію».

7. Для глибої  аналітики бракує об'єктивного та найдоступнішго ЗМІ. Труднощі зі спілкуванням ЗМІ й влади пов'язані з низьким професіоналізмом, який зустрічається як серед журналістів, і серед чиновників.

Визначення  системи аналітичних жанрів, насамперед, потребує екскурсу в історію проблеми і подальшої екстраполяції на сьогодення найбільш удалих моментів, що зафіксовані у працях дослідників цієї системи жанрів. Серед фахівців української та колишньої радянської школи журналістикознавства слід відзначити роботи: Г. Вартанова «Трибуна партійної і громадської думки», І. Дем'янчука «Кореспонденція в газеті», В. Здоровеги «Підготовка журналістів: погляд збоку і зсередини», М. Климова «Газетні жанри», І. Михайлина «Основи журналістики», Д. Прилюка «Мистецтво писати», І. Прокопенка «Репортаж в газеті» та інших авторів з колективів Київського та Московського університетів. Найбільш розповсюдженими прийомами прийнято вважати просте введення аналітичного блоку в репортажний сюжет. Тільки від автора тексту в такому випадку залежить обсяг аналітики, її прагматичність і, головне – той факт, чи не заважає аналітичний елемент читацькому сприйняттю.

Роль аналітичної  журналістики значно зростає в умовах, коли засоби масової комунікації виконують певні зобов'язання перед суспільством: матеріали, відповідні високим професійним стандартам інформативності, точності, об'єктивності і збалансованості, не повинні безпосередньо чи опосередковано сприяти прояву насильства, громадськостi його відсутності, образі меншин. Журналіст стає ученим-дослідником, які мають права на помилку: несе відповідальність через те, яким світ стане завтра.