Репортаж-розслідування телевізійного репортажу

Висвітлення інформації такого характеру передбачає наявність сміливості, а надають «сміливості» спонсори ТВі: громадянин Великобританії Костянтин Когаловскій та Володимир Гусинський – російські бізнесмени в екзилі. Згідно з чутками у медіа просторі, пайовиком каналу є також Борис Березовський, проте ТВі постійно їх заперечує.

«Знак оклику» «розкладає по полицях» знайдені факти та відомості на очах у читача. Крім того, він демонструє підтвердження цим знахідкам, чим можуть похизуватись далеко не всі програми-розслідувачі.

Журналістські розслідування, репортерські спецоперації, документальні фільми, провокаційні експерименти, аргументи, докази, пояснення, пошук істини із гостями студії, живе спілкування з глядачами – далеко не повний перелік того, чим займається програма. Всі ситуації, які розслідує «Знак оклику», показуючи – роз'яснює. Жоден із знайдених фактів не залишається нез'ясованим, тому що найчастіше висвітлюються проблеми всеукраїнського масштабу.

Проте є і недоліки:

-   однобокі й тенденційні матеріали, де не дотримано стандарту балансу;

- детально показані перешкоди, які виникали під час розслідування – розважальний прийом що псує серйозне сприйняття.

Проте підвищений інтерес української аудиторії до таких програм вимагає елементів загостреної «детективної історії». «13 січня невідомі особи в камуфляжі, які представилися охоронцями нафтобази, затримали журналіста Дмитра Гнапа й оператора Кирила Лазаревича, які знімали морське узбережжя й корабель на рейді, готуючи розслідування про контрабанду нафтопродуктів для програми «Знак оклику».

Ефективність та рейтинг прогекту дозволяє виявити позитивні тенденції його подальшого існування. В Україні існує забагато закритих зон для суспільства. Їх треба постійно відкривати, щоб не дати злочинцям діяти безкарно, щоб долати ганебні явища, які існують в країні. Тим паче якщо раніше головним гаслом програми було «Правда об'єднує», то напередодні виборів його змінено на «ТВі – твій простір свободи».

 З іншого боку, в результаті перегляду у глядача образ України складається та ше багато років складатиметься, як спустошеної, запущеної економічно і політично країни, у якій діється цілковите свавілля. З розвитком цивілізованих форм демократії, покращенням економічного і морального стану суспільства, стабілізацією мирного життя українців, проблематика журналістських розслідувань увійде в інше русло, зникнуть з телеекранів політичний цирк та «брудні технології» піару.

 

ВИСНОВКИ

 

Аналіз проблемно-тематичного  змісту, виокремлення тенденцій створення  та трансляції репортажів-розслідувань дають змогу дійти висновку, що цей жанр в наш час характеризується більше маніпулюванням громадською свідомістю, а не об’єктивним інформуванням суспільства про розслідування та дослідження проблемних для українців тем. Демократія передбачає вільне обговорення в суспільстві найрізноманітніших питань і відкритий процес прийняття рішень, а телебачення – метод досягнення цієї відкритості.

З аналізу тематики матеріалів «Знака оклику» можна зробити висновок, що журналісти які працюють над її створенням, в умовах навіть не надто демократичного суспільства відповідально ставляться до своїх обов'язків, мають бажання отримати доволі об'єктивну та достовірну інформацію та, що головне, – донести її до аудиторії оминаючи всі перешкоди: інформаційної політики, недостатнього фінансування та стах за власне життя.

Програми на кримінальну тему не тільки створюють певний образ країни, але й сприяють зміцненню в суспільстві почуття небезпеки, катастрофізму, несправедливості, недовіри, провокують агресивну поведінку особистості.

На сьогодні назріла гостра необхідність у створенні етичного кодексу поведінки журналістів-розслідувачів, що буде регламентувати всі аспекти поведінки в процесі роботи над репортажем, сприяти створенню дійсно якісного телевізійного продукту.

При створенні ефективно  діючої етичної системи можливі  зміні програмної політики телеканалів  і ймовірності того, що керівництво  засобів масової інформації змінить  відношення до трансляцій криміналу, що у даний момент сприймається як норма. Стимулювати попит на якісні медіа-продукти, розвиток інформованості суспільства, а внаслідок зменшення жорстокості, в силах самого телебачення. Досить тільки припинити нескінченний потік насильства та криміналу, трансльованого жителям країни, на основі дотримання телевізійними журналістами етичних норм поведінки при роботі в жанрі репортажу-розслідування, а особливо матеріалів кримінального характеру.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Бакштановский В., Согомонов Ю. Социология телевизионной морали: нормативно -ценностные системы // Социс. – 2003. – № 5. – С. 16.

2. Бебик В., Сидоренко О.  Засоби масової інформації посткомуністичної  України. – К.: МАУП 1996. – 124 с.

3. Василенко М. Репортаж // Современная журналистика: Учеб. для студ. ф-тов журналистики / Под ред. В. Ф. Иванова. – К.: Центр свободной прессы, 1999. – 687 с.

4. Глушко О. Журналістське розслідування. Історія, теорія, практика: Навч. посіб.; 2-ге вид., пер. і доп. – К.: Арістей, 2006. – 114 с.

5. Гуторова Л. Інформаційна небезпека з екрану Гуторова // Україна молода. – 2011. – 3–4 червня.

6. Зверева Н. Школа региональной тележурналистики. – М.: Изд. Московского ун-та, 2004. – 320 с.

7. Еверетт Д. Навчальний посібник репортера. – К.: IREX ПроМедіа, 1999. – 98 с.

8. Здоровега В. Преса і влада. – Львів: Вища школа, 1993. – 489 с.

9. Капелюшний А. Практичний посібник-довідник журналіста. – Львів: ПАІС, 2004.

– 207 с.

10. Ким М. Репортаж: технология жанра. – СПб.: Изд-во Михайлова В., 2005. – 79 с.

 11. Маларек В. Викриття фактів. Суть і практика журналістики розслідування. – К.: Академія Української преси, 1998. – 152 с.

12. Москаленко А. Сучасна українська преса: Навч. посібник. – К: Центр вільної преси, 1999. – 334 с.

13. Новый пиар из запорожья – «шакалами» по Януковичу. – Режим доступу: http://osvita.mediasapiens.ua/material/6179

14. Прокопенко І. Мистецтво газетного репортажу: тексти лекцій. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 1967. – 175 с.

15. Протасов В. Тележурналистика. – М.: Міжнародний центр журналістики, 2005.

– 350 с.

16. Прохоров Е. Журналистика и демократия. – М.: РИП–Холдинг, 2001. – 226 с.

17. Публіцистика. Масова комунікація: медіа-енциклопедія  /  За ред. В.Іванова – К.: Академія Української преси; Центр Вільної преси, 2007. – 780 с.

18. Рендалл Д. Універсальний журналіст. – М: Міжнародний центр журналістики, 1996. – 231 с.

19. Стенлi П. Телевізійний репортаж. – М: Internews network, 1997. – 256 с.

20. Техніка репортажу: Збірка навчальних матеріалів, складена за французькою методикою вдосконалення працівників ЗМІ / Адаптація та упорядкування – Ю.Сабрі, А.Лазарєва. – К., 2003. – 60 с.

21. Уллмен Дж. Журналистские расследоваиия: современные методы й техники. – М.: ИКАР, 1998. – 165 с.

22. Ученова В. Метод и жанр: Диалектика взаимодействия. – М.: Знание, 1982.

– 224 с.

23. Шалій О. Технологія журналістського розслідування // Законодавчий бюлетень для засобів масової інформації. – 1998. – № 4. – С. 7-9.

24. Шкляр В. Енергія думки і мистецтво слова. – К.: Всеувито, 1998. – 128 с.

25. Шостак М. Репортер: профессионализм и этика. – М.: Изд. Московского ун-та, 2002. – 165 с.