Заголовок,його роль в журналiстському творі

  Отже, сьогодні основне призначення заголовка, яке виконує в структурі мови газети декілька функцій: називну, рекламну, іформативну, апелятивну (здійснює зв’язок “автор-читач”) і емотивну, привернути увагу читача, спонукати його звернутися до публікації, тобто основними виступають рекламна й апелятивна функції, які у більшості випадків реалізують себе у виразному заголовку. Як показує аналіз, на сторінках сьогоднішніх газет все рідше зустрічаються заголовки, які спокійно і просто викладають зміст публікацій (“Нова людини в уряді”, “Гарні новини: світло в місті буде”). Звичайно заголоки, що констатують факт або подію, вже заздалегідь розкривають зміст тексту, який автоматично стає зрозумілим читачу ще до прочитання публікації. Задача автора, який бажає зробити своїм матеріалом емоційний ефект, перебороти “автоматизм” читацького сприйняття, зацікавити його.

  Подивимося, які сьогодні існують прийоми та принципи організації експресивного заголовку. Спробуємо роздивитися мовні особливості газетного заголовку і його виразні можливості.

  Один з найбільш поширених засобів привернути увагу читача використання в заголовках таких виразних засобів, як гра слів, перефразування: “НАША СЛУЖБА І НЕБЕЗПЕЧНА, І БІДНА”, “ЖИВІТЬ БАГАТО, СПЛАЧУЙТЕ ПОДАТКИ”, “ЛІВОРУЧ ПІДЕШ ІМПІЧМЕНТ ЗАРОБИШ”, ”ЙДЕ ПАЛЮВАННЯ НА ЛЮДЕЙ”, “ВЧИТЕЛІВ НА МИЛО”, “ВЗЯТКА, ЯК І ТАЛАНТ, ДАЄТЬСЯ НЕ КОЖНОМУ ” і т.д.

  Зупинимося докладніше на деяких інших виразних засобах, найбільше часто використаних для створення експресивності газетного заголовку.

  Широко поширене використання стилістичних фігур.Перше місце серед них на газетній смузі займає алегорія (іносказання, вираження якоїсь думки або ідеї в конкретній уяві): “ТРАВА ЗАБУТТЯ”. Пафосні заголовки зазвичай вінчають гостропроблемні матеріали, в яких автор закликає звернути увагу на те або інше явище громадського життя.

  У заголовку – обертанні ставиться аналогічна задача - зачепити за живе, перетворити інформацію для всіх в особисту, створити психологічний контакт: “ЙДІТЬ ВИ У ЛАЗНЮ, ЯКЩО ВОНА ПРАЦЮЄ”, ”НЕ ВАЛЯЙ ДУРНЯ В АМЕРИЦІ”. Нерідко такі заголовки звучать як  заклик: “СПАСІТЬ ГОЛОВНУ БІБЛІОТЕКУ РОСІЇ”.

  Залучають читацьку увагу заголовки, в яких автор змальовує ситуацію за допомогою значного контрасту: “ЛАЗНЕВИЙ ДЕНЬ У ДУМІ”, “ВЧЕНІ ДОВЕЛИ: СМЕРТІ НЕМАЄ!”, “ОХ ВЖЕ ЦІ БІДНІ МІЛЬЯРДЕРИ”. Слово, що придає контрасту іноді виділяється лапками: ”ЧУЖІ” СВОЇ ДІТИ”. Такі заголовки інтригують читача, одночасно підвищуючи його інтерес до тексту. Наприклад стаття “УДАР ПО ГОЛОВІ Й ВИ ПОЛІГЛОТ” своєю назвою дискоординує увагу читача. Він думає: ”Як таке можливо?” Тільки в процесі читання стає ясно, що заголовок не припускав двоякості сприйняття: в статті дійсно приводиться ряд прикладів, коли після удару блискавки або мозкової травми люди раптом починають говорити на різних мовах.

  Навмисне порушення граматики підвищує експресію газетного загаловку, іноді робить його забавним: “ХЛЕ Ш  ТАКИЙ І Ж ОМ Ш КА ”. Тут ціль використання цього ефекту прояснюється у вступному абзаці основного тексту: “Хлопчак із школи для розумово неповноцінних, що не вимовляє багатьох букв, обвів навколо пальця чиновників обласного містечка ”.

  Журналіст часто обіграє імена власні: “ЧИ ДОЛЕТИТЬ ЛЕБІДЬ ДО КРЕМЛЯ?”, ” ПІКІРУЮЧИЙ ЯК – 15 БОМБИВ КАНАДЦІВ ШАЙБАМИ, А ВОНИ ЙОГО ЗОЛОТИМИ ПЕРСНЯМИ“(ЯК-15 так звуть кращого хокейного нападаючого “Спартака” А. Якушево в команді).

  Іноді інтерес до тексту посилює експресивна персоніфікація: “НЕ ТАКА СТАРА, ЯК РИНГО СТАРР”, “СЛАВИ” У СЛАВИ МОГЛО НЕ БУТИ” (у підзаголовку, до речі, теж не виключається експерсія).

  Привабливий і дуже поширений заголовок-цитата. Зі слів людини, про яку ведеться розмова, у назву матеріалу виносяться самі яскраві висловлювання: ”КІМ БЕСІНДЖЕР: Я НЕ ХОЧУ БУТИ ЛЯЛЬКОЮ БАРБІ”. У цитатах, що просяться до заголовку, багато чого від афоризму: “БОРИС СПАССКИЙ: ЧЕМПІОН ПОВИННИЙ БУТИ ГАНГСТЕРОМ”.

  У заголовку – інтризі, що містить цитату, джерело  навмисно не вказуєтьтся: ”НІЦШЕ ПРАЦЮЄ У МЕНЕ АСИСТЕНТОМ”. Ситуацію в цих випадках прояснює основний текст.

  Вміла ритмічна організація ще більш посилює емоційно – експресивний ефект заголовку: ”ОЧЕНЯТА У ХЛОПЧИКА БАТЬКОВІ, А СОБОЮ НУ ДІЙСНИЙ СУСІД ”.

  Не менш привабливим робить заголовок рима: ”ДИКИЙ КАБАН ІДЕ У “ТУМАН”, “ПАЦІЄНТ З “ПУШКОЮ ” ПІД ПОДУШКОЮ”. Слід зазначити, що в останній статті виникає один із тих випадків, коли при взаємодії заголовку й основного тексту утворюється ефект “підсиленого очікування”.

Тут інтерес  викликає вжиток розмовного елементу  “ПУШКА”: читач одразу уявляє собі озброєного паціента. Така інформація завершує той ефект, що виник: ”у роскішних палатах люкс, обладнаних усім необхідним, аж до секретного урядового зв’язку, лежать кримінальні авторитети”.

  Емоційного фарбування заголовку надають елементи побутово – розмовної лексики, соціально обмежені слова. Останнім часом у  “моду” ввійшли анекдотичні висловлювання “ новых русских” або “нових українців”: ”ЗМІНЮЮ “МЕРС” НА ХОХЛОМУ В НАТУРІ!”, “НА МЕЖІ  “ЗА ТАК” ЛІТАЮТЬ ТІЛЬКИ ПТАХИ”.

  Для створення експресії до заголовку часто залучаються архаїзми(маловживана, постаріла лексика):”АЛЛО, ПАНЯНКА, ДАЙТЕ МІСЬКУ УПРАВУ”.

  У заголовках досить часто використовуються назви популярних кінофільмів з деякими змінами, які залежать від змісту матеріала: ”ОСОБЛИВОСТІ НАЦІОНАЛЬНОГО РИБНАДЗОРУ”, “БІЛЕ СОНЦЕ ГІР”, “ПРО КРИМІНАЛЬНІ СПРАВИ ЗАМОВИТЬ СЛОВО”.

  Заголовки сильно “покохали“ рядки з пісень. Сучасні газети буквально насичені заголовками, в яких цитати зі знаменитих пісень переробляються на всякий лад. Звичайно такі заголовки носять іронічний характер, їх використовують для посилення впливу на читацьку аудиторію:”ДОРОЖЧЕ ГІР МОЖУТЬ БУТИ ТІЛЬКИ ГОРИ”, “ЛАЗНЯ, ГОРІЛКА, ГАРМОНЬ І УКАЗ”, “ЛЕГКО НА СЕРЦІ ВІД ТЕЩІ ВЕСЕЛОЇ”.

  У заголовках зустрічається навіть груба лексика: “СТЕРВОЧКА МОЯ СІРООКА”.

  Очевидно, використання пісенних рядків надається одним із самих просторих полів для вираження авторської неординарності.

  Не менше залучає журналістів усна народна творчість, особливо, прислів’я і приказки. Навіть на змінені, вони створюють другий  значеннєвий план (двопланові заголовки), асоціативні зв’язки (подоба, протиріччя, значущий переклик, іронічне переосмислення і т.д.) проте в більшості випадків ці елементи фольклору пропускаються через “сито” журналістської творчої майстерності: “ЛЮБИШ КАТАТИСЯ ЛЮБИ І ГРОШИКИ СПЛАЧУВАТИ” (про причини різкого зниження пасажиропотоку на автовокзалах ), “ЧИ НЕ ПОСТАВЛЕНИЙ ВІЗ ПЕРЕД КОНЕМ”, підзаголовок: “Спроба перевірити деякі дії влади логікою ”.

  Щоб додати заголовку максимально – експресивного фарбування, публіцисти змінюють, перефразують цитати з художніх творів, висловлювання відомих літературних героїв. Іноді вони скорочуються або доповнюються, а іноді з них просто “вирізають ” окреме слово: “КІНО ПОМЕРЛО! І ЖИВЕ КІНО!”, “ЩО НАШЕ ЖИТТЯ? ГРА”.

Знаменита фраза з монологу шекспірівського Гамлета “Бути або не бути?” використовується на всі лади: “ДИХАТИ АБО НЕ ДИХАТИ?”, “ПИТИ АБО НЕ ПИТИ? ВИРІШУЄ НОВЕ ПОКОЛІННЯ”, ”ПАМ’ЯТНИК ГЕРОЮ: БУТИ АБО І СНУВАТИ? ”.

  Те, що телебачення “в полоні” реклами, не може не відбитися на сторінках газет. Репліки рекламних роліків з телевізійних екранів перекочовують у газетні заголовки: “ЗАБУДЬ, МОЯ КИСКА, ПРО ДЕШЕВИЙ “ ВІСКАС”.

  Вміле володіння образними засобами мови допомагають журналісту емоційно впливати на читача. Заголовки, побудовані на основі ідіом, звичайно мають успіх, привертають увагу: “НАС ГОЛИМИ РУКАМИ НЕ ВІЗЬМЕШ”, “А БУДИНОК ДИХАВ НА ЛАДАН”, “ПРИПАДАЄ БИТИ ЛЕЖАЧОГО”. Варто бути обережним при сполученні двох або більш фразеологічних одиниць в одному заголовку. Наприклад, назва статті ”ДАХ І РЕЙКИ ПОЇХАЛИ РАЗОМ” збиває читача. Тут не дуже вдало вжито в одній синтаксичній конструкції ідіоматичні вираження “дах поїхав” і “із рейка зійти” стилістично вони не сумісні. На наш погляд, у заголовку можна обмежитися одною ідіомою, її достатньо для фарбування заголовку.

  Націленість на новизну – характерний для газети принцип споживання. Саме в ефекті новизни багато в чому реалізується експресія газетної промови. У назві публіцистичних матеріалів усе частіше вводиться іншомовна лексика, у більшості елементів англійською мовою: “ESCCOKELL, ЩО ЖИВЕ У ЯЩИКУ. Іноді фрагменти іноземної промови калькують: “ХАУ ДУ Ю ДУ, МІСІС КЕШНЕР?”. На сторінках газет “оселилось” і графічне позначення американського долара ($): “У” ТАРАСА ШЕВЧЕНКО” - $ 7000 ПІД КІЛЕМ”. Про надмірне захоплення іншомовними словами, у першу чергу, американізмами. При їх [американізмів] використанні “робітники преси повинні знати, якими тенденціями розвитку мовної системи відповідають іншомовні інновації ”.

  Звернемо увагу на засоби використання графічних засобів у досягненні промовистості газетного заголовку. Публіцисти, прямуючи підсилити експресію, обіграють знаки препинання:

  Питальна форма заголовка використовується як спонукування, що закликає читача звернутися до публікації, вникнути в проблему, розібратися: ”ЧИ БУТИ ЗЕЛЕНОМУ ПОРЯД ПАРКУ?”, “ЧОМУ ДО ПОПЕЛЮШКИ ФЕЯ БІЛЬШЕ НЕ ПРИХОДИТЬ?”.

  Вигук посилює “прихований” у заголовку ефект: “ГОЛОВНЕ, ЩОБ ДОРОГА НЕ ВЕЛА ДО ХАМА!”, “ВІД ВЕНЕРИ МИЛОССКОЙ ДО “МІСТЕРА ІКСУ”!”.

   Для максимальної промови можуть використовуватися всі знаки пунктуації разом, поруч: ”РАЗОМ! ДВА!! ТРИ!!! ДУМА ПРОДАНА?..”, “АХ, ЛЮБОВ! ЗОЛОТЕ КОЛЕЧКО. ВІД ГРАНАТИ”.

  Рідше зустрічаються в складі заголовку скобки: “І БУДЕ СВІТЛО! (А З НИМ ВОДА І ТЕЛЕФОН)”.

  Оригінальні й ефективні заголовки, побудовані за допомогою математичних знаків за принципом найпростіших конструкцій: “ЧЕЧЕНСЬКИЙ СИНДРОМ–ПОБУТОВА НЕВПОРЯДКОВАНІСТЬ = ВТРАТА БЕЗПЕКИ”.

  Відзначимо, що ігровий заголовок може таїти в собі і деякі небезпеки. Підбираючи й обігруючи цитати, прислів’я, придумуючи оригінальні слівця і т.д., варто уникати небажаних асоціацій, штучності газетного заголовку. Заголовок першим у журналістській роботі подає авторське “я”, саме по його вмілій, творчо – оригінальній побудові читач уперше (зорово) знайомиться з фаховим підходом до питання, про яке піде промова в основному тексті, і саме від заголовку в більшому ступені залежить, буде читач далі знайомитися з публікацією або ні.

  Таким чином, ми роздивилися деякі фонетичні, морфологічні, лексичні, синтаксичні і графічні засоби організації експресії (промовистості), публіцистичної оцінковості газетного заголовку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2. Аналіз газет "Україна молода", "Вечірній Київ"

  Найбільшого успіху і професіоналізму в цій галузі набули молоді спеціалісти газети «Україна Молода», їхня майстерність не підлягає сумніву. Адже не кожна газета може похвалитися такими незвичними і цікавими заголовками. Тут зустрічаються перифрази реклам, віршів, прислів'їв. Крім того, більшість заголовків мають підзаголовки, які дають пояснення всьому тексту. Наведу кілька прикладів найбільш цікавих заголовків:

1.« Імідж  ніщо - вибори все. Не слухай своєї спраги, йди голосувати». Цей заклик пролунав у номері № 47(869) за 12 березня 1998р. Заголовок є яскравим прикладом перефразування реклами газованого напою «Спрайт»: «Імідж ніщо - спрага все».

2. «Не стріляйте в мирних журналістів! - заявила Спілка мирних журналістів України». Цією ж фразою закінчується і стаття. Це свідчить про те, що стаття повністю відповідає заголовкові.

3. «Роздержавлюйтесь, брати мої, думайте, читайте, Шевченко пропонує роздержавити мас-медіа». Журналіст у заголовку проводить паралель між Т.Шевченком, великим українським поетом, і його однофамільцем В.Шевченком, представником Комітету забезпечення свободи слова і ЗМІ. Для того, щоб більш вразити читача, він перефразовує відомі рядки з поеми Т.Шевченка «І мертвим, і живим...». Такий прийом дуже часто застосовують працівники «України молодої». Іноді вдаються до прийомів цитування висловів з Євангелії, Біблії, але також перефразовують їх, як, наприклад: «Передвиборче прохання до Всевишнього: не введи у політичну скруту і визволи від лукавого кандидата».

  У боротьбі за читача всі засоби згодяться. І тому журналісти «України молодої», вдаються до пошуку незвичайних і дуже цікавих заголовків - для підвищення рейтингу своєї газети. І це їм вдається!

  Цікаві заголовки статей В. Карпенка. За кожним з них читач може скласти певний прогноз про зміст публікації, і це спонукає його докладніше дізнатися про ту чи іншу подію, явище. Тому й читають колонку головного редактора залюбки. Вони бувають інтригуючі:" Голод наближається. Інформаційний", "Перед cмертю всі рівні ", "Якщо нині нас об'єднує здоровий глузд, то завтра може об'єднати тюремна камера", "Інформаційне поле України, і хто його обробляє ", "Київ має вибір, та не має можливості вибору " і т. .д.

  Інколи в заголовку звучить неприхована іронія: "Павуки у банці". «Увага: товариші вішають нам макарони на вуха».

  Деякі заголовки так чи інакше взяті з народної творчості:" М'яко стелять, та твердо спати", Очі завидющі, руки загребущі...", "Коли мовчання - не золото..." тощо.

  Автор колонки головного редактора часто натякає на відомі вислови або прямо чи не прямо цитує їх. Ось наприклад, як використано рядки з поеми Т. Шевченка "І мертвим і живим...", "Під тиском економічної, соціальної, екологічної кризи Україна на наших очах втрачає, можливо, останній шанс вижити як держава, створити добре життя для свого народу". Бо саме в цей час, як було уже не раз у нашій історії, "свої ж діти її розпинають".