Міліція, як складова частина системи органів внутрішніх справ

2) спрямовує і координує  як член Кабінету Міністрів  України здійснення центральними  органами виконавчої влади заходів  з питань, віднесених до його відання, визначає на виконання вимог законодавства в межах наданих йому повноважень політичні пріоритети та стратегічні на прями роботи Міністерства, шляхи досягнення поставленої мети;

3) подає у встановленому  порядку на розгляд Кабінету  Міністрів України проекти законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, розробником яких є Міністерство;

4) подає Прем'єр-міністрові  України пропозиції щодо кандидатури  на посаду Державного секретаря  МВС України, а за поданням  Державного секретаря — пропозиції щодо призначення на посади перших заступників та заступників Державного секретаря;

5) затверджує програми  і плани роботи Міністерства  та звіт Державного секретаря щодо їх виконання;

6) підписує нормативно-правові  акти Міністерства;

7) приймає за поданням  Державного секретаря рішення  щодо розподілу бюджетних коштів, головним розпорядником яких є Міністерство, та затверджує звіт Державного секретаря з виконання цих рішень;

8) погоджує проекти  законів України, актів Президента  України та Кабінету Міністрів України з питань, що належать до компетенції Міністерства;

9)погоджує здійснення  Державним секретарем функцій  з управління майном, яке перебуває у сфері управління Міністерства;

10) порушує у встановленому  порядку питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності Державного секретаря, його перших заступників та заступників;

11)вносить пропозиції  до Кабінету Міністрів України  щодо утворення та ліквідації вищих навчальних закладів МВС України;

12)призначає на посади та звільняє з посад керівників територіальних і на транспорті органів МВС України, а також підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства;

13) вносить Кабінету  Міністрів України пропозиції  щодо утворення, реорганізації та ліквідації у складі МВС України урядових органів державного управління і подання щодо призначення на посади та звільнення з посад їх керівників;

14) присвоює у встановленому  порядку спеціальні звання особам  рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та військові звання військовослужбовцям внутрішніх військ, заохочує, притягає їх до дисциплінарної відповідальності тощо.

Організаційне, експертно-аналітичне, правове, інформаційне, матеріально-технічне, кадрове та інше забезпечення діяльності МВС України здійснюється Державним секретарем.

Державного секретаря  призначає на посаду за поданням Прем'єр-міністра України та звільняє з посади Президент України. Державний секретар підзвітний і підконтрольний Міністрові. Державний секретар має перших заступників та заступників, яких призначає на посади за поданням Прем'єр-міністра України та звільняє з посад Президент України. Державний секретар, його перші заступники та заступники призначаються на посаду на строк повноважень Президента України. Державний секретар розподіляє за погодженням з Міністром обов'язки між першими заступниками та заступниками Державного секретаря, визначає ступінь їхньої відповідальності.

Основними завданнями Державного секретаря є:

— організація забезпечення виконання завдань, покладених на МВС України;

— забезпечення діяльності Міністра як керівника МВС України  та члена Кабінету Міністрів України;

— здійснення поточної роботи, пов'язаної з виконанням покладених на МВС України завдань;

— забезпечення стабільності та наступності в роботі МВС України. Державний секретар має право:

— брати участь у засіданнях Кабінету Міністрів України з  правом дорадчого голосу під час  розгляду питань, що належать до сфери  діяльності МВС України;

— залучати у встановленому  порядку працівників органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, утворювати робочі групи, скликати наради для розгляду питань, що належать до компетенції МВС України;

— одержувати у встановленому  порядку від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування інформацію, документи, необхідні для виконання покладених на нього завдань.

МВС України організує  свою роботу на основі колегіальності та єдиноначальності. Для погодженого  вирішення питань, що належать до повноважень МВС України, обговорення його найважливіших напрямів діяльності у Міністерстві утворюється колегія у складі Міністра (голова колегії), Державного секретаря, його перших заступників та заступників за посадою, інших керівних працівників Міністерства, а також підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління МВС України. Рішення колегії проводяться в життя, як правило, наказами Міністра. Колегія розглядає основні питання організації і практичної діяльності системи органів внутрішніх справ, обговорює питання перевірки виконання, добору і використання кадрів, проекти найважливіших нормативних актів, заслуховує доповіді міністра внутрішніх справ Автономної Республіки Крим, звіти начальників управлінь внутрішніх справ областей, ГУВС міст Києва, Севастополя, головних управлінь, управлінь і відділів Міністерства та інших установ системи органів внутрішніх справ.

Керівництво МВС України  у встановленому порядку скликає  наради керівних та інших працівників  системи МВС, проводить науково-практичні конференції, на яких заслуховуються та обговорюються проблеми зміцнення законності та правопорядку, питання, пов'язані з покращанням діяльності органів внутрішніх справ.

1.5. Організаційна структура  центрального апарату МВС України 

Організаційна структура центрального апарату МВС України так само, як і інших органів внутрішніх справ, зумовлена їх завданнями та функціями, які розподіляються на основні, забезпечувальні та організаційно-інспекційні.

Основні функції визначають цільове призначення органів внутрішніх справ. Це організація та забезпечення охорони громадського порядку, запобігання, припинення і розкриття злочинів, розслідування злочинів, безпеки дорожнього руху і т. ін.

Забезпечувальні функції  спрямовані на здійснення основних функцій Міністерства: комплектування, розподіл, розстановка, виховання та навчання кадрів; медичне обслуговування працівників органів внутрішніх справ; фінансово-планова функція; виробнича і господарська функції; матеріально-технічне забезпечення, постачання, діловодство та ін.

До організаційно-інспекційних функцій належать: інформаційно-аналітична; розробка проектів комплексних рішень; перспективне і поточне планування; контроль за виконанням; узагальнення управлінської діяльності; підготовка проектів інформаційних документів для урядових інстанцій, Прокуратури України, Верховного Суду України та ін.

Департаменти, управління й відділи центрального апарату  МВС України вивчають стан і узагальнюють досвід роботи на місцях, готують пропозиції для керівництва, організують виконання вказівок Міністерства, здійснюють контроль відповідних підлеглих ланок. Ці структурні підрозділи будуються на основі галузевої спеціалізації.

МВС України як центральний  орган виконавчої влади здійснює керівництво місцевими органами внутрішніх справ у справі забезпечення громадського порядку та боротьби зі злочинністю.

Управління МВС України  в областях створюються відповідно до законодавства України. У своїй  діяльності вони підпорядковані центральному апарату МВС. Управління МВС в областях безпосередньо на місцях здійснюють функції виконавчої влади у галузі внутрішніх справ. Вони виконують свої завдання через відповідні галузеві служби, а також через міські та районні відділи (управління) внутрішніх справ, інші низові апарати.

Важливе місце в діяльності УМВС посідають штаби. Вони допомагають керівництву управління в підготовці, прийнятті рішень і впровадженні їх у життя. Штаби постійно аналізують стан оперативної обстановки в області, готують пропозиції щодо проведення конкретних заходів з виконання покладених на УМВС завдань, забезпечують впровадження науково обґрунтованих форм планування роботи в усі ланки апарату, проводять комплексне інспектування органів внутрішніх справ, контролюють виконання вказівок МВС, узагальнюють та поширюють позитивні форми організаційної та оперативно-службової діяльності.

Основними формами керівництва  УМВС підлеглими апаратами є: видання  наказів, інструкцій і окремих вказівок, затвердження планів заходів; узагальнення та поширення позитивних форм роботи шляхом видання оглядів, проведення семінарів-нарад, зборів та ін.; контроль (інспектування, заслуховування звітів з місць, направлення бригад у низові органи внутрішніх справ, аналіз звітів і доповідей).

Міністерство внутрішніх справ України постійно вживає заходів щодо вдосконалення методів керівництва УМВС підлеглими підрозділами з метою успішного виконання поставлених перед органами внутрішніх справ завдань.

Відділи (управління) внутрішніх справ - галузеві органи державного управління, які безпосередньо виконують функції МВС України на території міста, району. У системі органів внутрішніх справ вони є основною ланкою.

Міські (районні) відділи (управління) внутрішніх справ практично  реалізують загальні для всіх ланок  завдання, які визначаються законами України, постановами Уряду, а також актами місцевих рад народних депутатів. На основі законів і підзаконних актів МВС України шляхом видання наказів (інструкцій) вони визначають форми та методи діяльності апаратів внутрішніх справ на місцях щодо виконання поставлених завдань.

В охороні громадського порядку  та боротьбі зі злочинністю місцевим органам внутрішніх справ належить провідна роль. Саме вони своїми силами і засобами забезпечують порядок у громадських місцях, запобігають правопорушенням та припиняють їх.

Міські та районні відділи внутрішніх справ вживають заходів, які забезпечують захист гідності й особистої безпеки  громадян та їхнього майна. У цих апаратах безпосередньо розглядаються заяви, скарги та повідомлення громадян, державних і громадських організацій щодо вчинення злочинів або підготовку до них і вживаються у зв'язку з цим відповідні заходи. З метою боротьби зі злочинністю зазначені органи здійснюють профілактичну роботу, вживають оперативно-розшукових заходів для виявлення ознак злочинів та осіб, які їх вчинили, встановлюють причини і умови, що сприяли злочинності на обслуговуваній території, а також вживають заходів до їх усунення.

Міські та районні відділи (управління) внутрішніх справ організують діяльність з виконання вироків судів, керують паспортною та дозвільною системами, вживають заходів щодо безпеки руху транспорту та пішоходів, нагляду за технічним станом автомототранспорту. У межах своїх повноважень вони сприяють посадовим особам при виконанні ними службових обов'язків у тих випадках, якщо громадяни відмовляються підкоритися їх законним вимогам.

Структура міських і районних відділів (управлінь) внутрішніх справ відповідає їх основним функціям. Вона визначається штатами, в яких дається найменування посад, їх чисельність, посадові оклади. Міністерство внутрішніх справ України в межах штатної чисельності та фонду заробітної плати затверджує штати відповідних органів внутрішніх справ.

ІІ. МІЛІЦІЯ, ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА  СИСТЕМИ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Найважливішою складовою частиною органів внутрішніх справ є міліція України.

Завдання і обов'язки, покладені  державою на міліцію, виконують різні апарати загальної (територіальної), транспортної та спеціальної міліції, які в організаційному відношенні належать до складу центральних і місцевих органів внутрішніх справ або є самостійними підрозділами.

Згідно із Законом України «Про міліцію» міліція України — це державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Правовою основою діяльності міліції  є Конституція України, Закон  України «Про міліцію», інші законодавчі  акти держави, постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти Міністерства внутрішніх справ України.

Діяльність міліції  будується на принципах законності, гласності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодії  з трудовими колективами, громадськими організаціями і населенням. Вона інформує органи влади і управління, населення, засоби масової інформації про свою діяльність, стан громадського порядку та заходи щодо його зміцнення. За узгодженням з міліцією засоби масової інформації можуть акредитувати своїх журналістів при її органах. Не підлягають розголошенню відомості, що становлять державну або службову таємницю.

У підрозділах міліції  не допускається діяльність політичних партій, рухів та інших громадських  об'єднань, які мають політичну  мету. При виконанні службових  обов'язків співробітники міліції  незалежні від впливу будь-яких політичних громадських об'єднань. Державні органи, громадські об'єднання, посадові особи, трудові колективи, громадяни зобов'язані сприяти міліції в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю.

2.1. Основні завдання  міліції 

Основними завданнями міліції є забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів; запобігання правопорушенням і їх припинення; охорона та забезпечення громадського порядку; виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили; забезпечення безпеки дорожнього руху; захист власності від злочинних посягань; виконання кримінальних покарань та адміністративних стягнень; участь у наданні соціальної, правової допомоги громадянам, сприяння у межах своєї компетенції державним органам, підприємствам і організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків.