Глобальні проблеми сучасності

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ  І. Теоретичні основи глобальних проблем сучасності……...……4

1.1. Соціально-економічна сутність глобальних проблем………………….....4

 1.2. Причини виникнення глобальних проблем………………………………..5

1.3. Класифікація глобальних проблем сучасності…………………………….7

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………...…19

РОЗДІЛ ІІ.Оцінка глобальних проблем України………………………….20

 2.1. Аналіз глобальних проблем соціальних взаємовідносин в Україні…….20

2.2. Очікувані тенденції та перспективи України………...……………..........23

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………...…26

РОЗДІЛ  ІІІ. Пропозиції розв”язання глобальних проблем сучасності....28

  3.1. Напрями  вирішення глобальних проблем……………………….……….28

  3.2. Шляхи  подолання екологічної проблеми………………………….……..32

  3.3. Методи  розв'язання  демографічної проблеми…………………….……34

  3.4. Пропозиції подолання військової проблеми………………………..……36

  3.5. Механізми  вирішення проблем нерівості  розвитку  країн світу…….….37

ВИСНОВКИ……………………………………………………………….….….40

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………..….42

ДОДАТКИ…………………………………………………………………..…....43

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

  Поняття «глобалізм» (від лат. «globus» - куля, тобто такий, що охоплює всю земну кулю) застосовується для визначення стилю у політиці, коли певне питання розглядається і вирішується у контексті загальних для людства проблем, що стосуються всіх і потребують для свого розв'язання спільних зусиль.

  Цей термін у 60-х роках XX ст. запровадили в науку відомі теоретики Римського клубу Е.Ласло, Д.Медоуз, М.Месарович, А.Печчеї та ін. Глобалізація сприяє взаємозв'язку і взаємозалежності всіх країн, «спресовує» світ у єдине ціле, перетворює планету на «світове село» ( «global village») із спільними проблемами.

  На межі  тисячоліть людство зіткнулося  з надзвичайно гострими проблемами, які дістали назву «глобальні» і під якими розумітимемо сукупність суперечливих процесів, що є змістом сучасної кризи світової цивілізації. Глобальні проблеми створюють загрозу нормальному розвиткові і навіть існуванню країн світу, потребують для відвернення цих катастрофічних наслідків спільних зусиль, тобто мають всеохоплюючий, планетарний, глобальний характер.

   Серед  глобальних проблем найчастіше  фігурують сировинна, продовольча,  екологічна, демографічна, енергетична,  проблеми миру та роззброєння, подолання бідності та відсталості, які не нові для людства. З розвитком людської цивілізації можуть виникати і вже виникають нові глобальні проблеми. До глобальних стали зараховувати проблему освоєння та використання ресурсів Світового океану, Космосу. Їх аналіз дає змогу відзначити, що вони тісно взаємопов'язані. Так, енергетична та сировинна проблеми співвідносяться з екологічною, екологічна - з демографічною, демографічна - з продовольчою і т. д. Важливою ознакою як не нових, так і нових проблем розвитку людської цивілізації є їх глобальний характер, адже вони зачіпають життєво важливі інтереси всіх держав і народів світу, виступають потужним фактором посилення взаємозалежності та цілісності світу, надаючи йому нових інтеграційних рис.

Метою курсової роботи є вивчення сутності глобальних проблем сучасності

Об'єктом дослідження  курсової роботи є світове господарство,

 предметом  - глобальні проблеми та основні  шляхи їх вирішення.

 

 

 

РОЗДІЛ І. Теоретичні основи глобальних проблем сучасності

1.1. Соціально-економічна сутність глобальних проблем.

   З'ясовуючи сутність глобальних проблем, по-різному трактують причини їх загострення і природу цих явищ.

  Сутність глобальних проблем  - комплекс зв'язків і відносин між державами та соціальними системами, суспільством і природою у загальнопланетарному масштабі, які зачіпають життєві інтереси народів усіх країн і можуть бути розв'язані їх спільними зусиллями.

  Так, американські  науковці (В.Войскопер, Д.Блейні та  ін.) головними причинами зростання  мілітаризації капіталістичної економіки вважають природно-історичні умови розвитку людини, її психологію, прагнення до насильства. Причину кризи довкілля американський учений Ф. Слейтер, швейцарський учений Ж. Дерст та інші вбачають у притаманному людині інстинкті до руйнування. Більшість західних ідеологів такою причиною називають лише зростання кількості населення, сучасну НТР, збільшення промислового виробництва.

  Такі тлумачення, по-перше, ігнорують соціальну  сутність людини, є ознакою однобічного  підходу до неї лише як до біологічної істоти. Насправді, як уже зазначалося, хоч у людині органічно поєднуються біологічне та соціальне, але її сутність - це насамперед сукупність усіх суспільних відносин. По-друге, пояснювати загострення екологічних проблем лише розгортанням НТР, зростанням промислового виробництва означає перебувати на позиціях технологічного детермінізму. Суто біологізаторське пояснення таких причин характерне для тих науковців, які вбачають загострення глобальних проблем тільки у зростанні народонаселення.

Ці автори ігнорують  вирішальну роль у виникненні глобальних проблем людства соціально-економічної  форми суспільного способу виробництва - відносин власності, системи виробничих відносин. Мета таких концепцій - вину капіталістичної системи за загострення глобальних проблем перекласти на все населення планети, його зростання. Спростував такий підхід досвід Китаю з 1,2-мільярдним населенням, який після проведення економічних реформ навіть експортує частину сільськогосподарської продукції. Ті вітчизняні економісти, політики, публіцисти, які вбачають причину названих проблем у зростанні кількості населення, мимоволі скочуються до метафізичного трактування їх причин, а отже й сутності. Говорячи про загострення глобальних проблем в Україні, вони не звинувачують колишню командно-адміністративну систему в хижацькому ставленні до природи, її надр, тобто в існуванні нераціонального екологічного господарського механізму.

    Розглядаючи причини загострення глобальних проблем з погляду речового змісту, ми назвали демографічний вибух та інші фактори, зумовлені розвитком сучасної системи продуктивних сил. Але це пояснення розкриває лише одну із сторін суспільного способу виробництва, його необхідно доповнити характеристикою відносин власності у різних соціальних системах, аналізом соціальної, політичної, юридичної та інших сторін надбудовних відносин.

1.2. Причини виникнення глобальних проблем

    Кожна з глобальних проблем породжена специфічними причинами, зумовленими, з одного боку, специфікою розвитку продуктивних сил, географічним середовищем, рівнем прогресу техніки, природно-кліматичними умовами, тобто речовим змістом суспільного способу виробництва, а з іншого - специфічною суспільною формою, особливістю розвитку відносин власності. За всієї різноманітності причин глобальних проблем існують спільні для них причинно-наслідкові зв'язки, властиві розвиткові технологічного способу виробництва.

   Найзагальнішою  причиною загострення глобальних  проблем, що характеризує технологічний  спосіб виробництва, є швидке  зростання народонаселення в останні десятиріччя XX ст., або демографічний вибух, який до того ж супроводжується нерівномірністю зростання населення в різних країнах та регіонах.

    Щоб  прогодувати, одягнути, забезпечити  житлом зростаючу кількість населення,  необхідно постійно нарощувати виробництво промислової та сільськогосподарської продукції, збільшувати обсяг видобування корисних копалин тощо. Внаслідок цього поступово вичерпуються природні ресурси, підвищується середня температура на Землі, забруднюється навколишнє середовище тощо.

   Оскільки демографічний вибух супроводжується нерівномірністю зростання населення у різних країнах та регіонах, то в країнах з найвищим приростом населення продуктивні сили розвинуті недостатньо, панують масовий голод, злидні.

   Так,  якщо темпи приросту населення  в країнах, що розвиваються, у XX ст. становили в середньому 2,5% за рік, то у промислово розвинутих країнах вони не перевищували 1%. Це призвело до того, що в Азії, Африці та Латинській Америці майже 1 млрд. осіб живе в умовах абсолютної злиденності, приблизно 250 млн. дітей хронічно недоїдають, від голоду і постійного недоїдання щорічно вмирає понад 40 млн. осіб.                             

  Демографічний  вибух спричиняє загострення  таких глобальних проблем, як продовольча, екологічна, сировинна, енергетична.

  Важливими причинами загострення глобальних проблем, що розглядаються з погляду речового змісту, є:

 1.Низький рівень впровадження ресурсо- та енергозаощаджуючих, екологічно чистих технологій. Внаслідок цього із загального обсягу природної речовини, що залучається у процес виробництва, форми кінцевого продукту набуває лише 1,5%, з надр планети щорічно добувають майже 100 млрд. т руди, корисних копалин і будівельних матеріалів (по 25 т на кожного жителя).

2. Швидка урбанізація населення, зростання гігантських мегаполісів. Це супроводжується скороченням сільськогосподарських угідь, бурхливою автомобілізацією. Загалом на 0,3% території планети сконцентровано 40% всього населення. Міста запруджені легковими автомобілями. Нині у світі їх налічується понад 700 млн. За останні 30-40 років забруднення довкілля вихлопними газами зросло втричі. В країнах колишнього СРСР у великих промислових центрах 60% викидів припадає на автомобільний транспорт. Через нижчу якість автомобілів у країнах СНД кожний із них викидає в повітря у 6 разів більше забруднюючих речовин, ніж у країнах Європи.

3. Варварське  ставлення людини до природи.  Це найбільше виявляється в  хижацькому вирубуванні лісів,  знищенні природних річок, створенні  штучних водойм, забрудненні шкідливими речовинами прісної води. Щороку у світі знищують 15 млн. га лісів, на одне посаджене дерево припадає 10 вирубаних, кожну секунду вирубують ліси площею з футбольне поле.

Нераціональне ставлення до природи виявляється  також у втраті величезних масивів землі. За останні 100 років людство втратило 200 млн. км2 землі

У країнах, що розвиваються, щорічно отруюються пестицидами  майже 500 тис. осіб, з них 5 тис. - смертельно. Надмірна загазованість, отруєння хімікатами тощо призвели до того, що в кістках сучасної людини вміст свинцю у 50 разів вищий, ніж у наших давніх предків. Збільшується отруєння ртуттю, кадмієм, що спричиняє катастрофічно швидке зростання кількості серцево-судинних та онкологічних захворювань.

 З погляду суспільної форми загальними причинами загострення більшості глобальних проблем є:

1) відносини  приватнокапіталістичної власності,  насамперед хижацьке ставлення  монополій до природних ресурсів, Світового океану тощо. Тому за  повоєнний період на США припадає 40% світового обсягу забруднення екологічного середовища, а на кожного мешканця - 1 кг токсичних речовин у повітрі;

2) деформація  соціально-економічної системи в  колишньому СРСР та деяких  інших країнах Східної Європи, монопольна політика міністерств  і відомств, панування тоталітарної системи.

Ці дві соціально-економічні причини призвели до того, що на частку США, за даними американського журналу  «Саєнс», щорічно припадало 1,2 млрд. т двоокису вуглецю (приблизно чверть світового обсягу), на колишній СРСР і Китай - приблизно 33%, а на частку Західної Європи і Японії - 23% .

 Загалом США, країна, в якій проживає 5% населення світу, дає 40% світового забруднення. Кожен житель Америки заподіює природному середовищу шкоди у 50 разів більшої, ніж житель Індії.

1.3. Класифікація глобальних проблем сучасності

Рис.1.3.1.  Класифікація глобальних проблем.

• Проблеми, що виникають у сфері взаємодії природи і суспільства.

За походженням, характером і способом розв'язання глобальні проблеми класифікуються на декілька видів.

  До першої групи належать проблеми, які виникають у сфері взаємодії природи і суспільства. Серед них слід виділити надійне забезпечення людства сировиною, енергією, продовольством тощо, раціональне природокористування і збереження природного навколишнього середовища, раціональне використання ресурсів Світового океану, мирне освоєння космічного простору. Вони спричинені закономірностями розвитку світових продуктивних сил, що створює можливості для зростання масштабів господарської діяльності, потребує все більшої кількості світового видобутку сировини, використання прісної води, вирубування лісів, збільшення навантаження на природний потенціал сільського господарства. Це сприяє задоволенню потреб людини в засобах існування, зростанню старих виробничих потреб та виникненню нових.

   Характерною  рисою цих проблем та їх  переростання у глобальні є  те, що споживання відновлюваних  і невідновлюваних ресурсів досягло  величезних масштабів, зростає  високими темпами, і реально  постає загроза їх вичерпання.Виникла  ситуація, коли досить гостро проявляється суперечність між потребами суспільства в енергетичних та інших невідновлюваних природних ресурсах і можливостями природи задовольнити ці потреби людства.