Вплив моди на формування індивідуальної поведінки особистості

Друга стратегія характеризує, тобто, підтримує «ідеальне Я», демонструє другим те, що вважає кращим та більш  правильними за критерієм самої  особистості. При такій стратегії манера одягатися не змінюється від аудиторії до аудиторії. Людина в першу чергу орієнтована на свої особистісні погляди і уявлення про те, як треба вдягатися хоча певний облік ситуації, відбувається.

Оскільки, тривожна особа частіше за інших прислухається до думки тих, що оточують про її зовнішній вигляд і рефлексує те, як вона виглядає,то нами було обрано методику шкала реактивної (ситуативної) і особової тривожності Ч.Д.Спілбергера - Ю.Л.Ханіна для діагностики якості інтегральної самооцінки особи (див. додаток 2).

Шкала розроблена відомим американським психологом Ч.Д. Спілбергером і адаптована для  вітчизняних умов Ю.Л.Ханіним (Єлісєєв 1994 г.; Тутушкіна 2001 р.).

Дана методика дозволяє зробити перші істотні  уточнення про якість інтегральної самооцінки особи: чи є нестабільність цієї самооцінки ситуативною або постійною, тобто особовою.

Результати  методики відносяться не тільки до психодинамічних особливостей особи, але і до загального питання взаємозв'язку параметрів реактивності і активності особи, її темпераменту і характеру. Методика також є розгорненою характеристикою особи, що зовсім не зменшує її цінності в психодіагностичному плані.

З роками дослідження  тривожності як особової властивості  і тривоги як стани зближувалися в найменування «тривожність», розділившись в той же час у визначення «реактивна» («ситуативна») і «особова».

Стан тривоги - СТ - виникає як реакція людини на різні, найчастіше соціально-психологічні стресори (очікування негативної оцінки або агресивної реакції, сприйняття несприятливого до себе відношення, загрози своїй самоповазі, престижу).

Особова тривожність - ОТ - як риса, властивість якої дає  уявлення про індивідуальні відмінності  в схильності дії різних стресорів, отже тут йде мова про стійку схильність людини сприймати загрозу своєму «Я» в самих різних ситуаціях і реагувати на ці ситуації підвищенням СТ.

Особова тривожність  характеризує минулий досвід індивіда, тобто наскільки часто йому доводилося відчувати ситуативну тривогу.

Шкала реактивності і особової тривожності має дві самостійні підшкали для окремого вимірювання тієї або іншої форми тривожності:

• підшкала оцінки ситуативної тривожності, в якій випробовуваному пропонується вказати найбільш відповідну цифру залежно від самопочуття в даний момент:

«1» - ні, це зовсім не так;

«2» - мабуть, так;

«3» - вірно;

«4» - цілком вірно.

• підшкала оцінки особової тривожності, в якій випробовуваному пропонується вказати найбільш відповідну цифру залежно від самопочуття зазвичай:

«1» - майже ніколи;

«2» - іноді;

«3» - часто;

«4» - майже завжди.

Результати  оцінюються в наступних градаціях:

• До 30 балів - низька;
• 31-45 балів - помірна;
• 46 і більш   - висока.

Низький рівень СТ - відображає недостатньо високу значущість для людини тієї ситуації, в якій він виявляється на момент обстеження. Це ознака недостатньої акцентуалізації потреб організму, відсутність зацікавленості в тому, що відбувається в світі і в самому собі. Також може спостерігатися у людей, в емоційному досвіді яких подібні ситуації зустрічалися. Така людина сприймає те, що відбувається або відповідно до його об'єктивної емоціогенності, або як незначуще, або як переборне. Вона упевнена в собі, задоволена собою, своїм станом, станом справ, внутрішньо розслаблений, налаштований на успішне подолання перешкод і відчуває в собі достатньо сил для цього.

Помірний  рівень СТ - людина надає підвищеної значущості окремим елементам ситуації або знаходить в собі сили і можливості контролювати свої емоційні переживання. Прагне об'єктивно оцінювати виникаючі ситуації, проте, це їй вдається або не вдається, або вона не зовсім упевнена в своїх силах. Тому можливо короткочасне, але не дуже істотне порушення емоційної рівноваги, зниження працездатності. Відновлення емоційного комфорту відбувається досить швидко.

Високий рівень СТ - ситуація, в якій знаходиться людина, надзвичайно важлива для неї. Вона зачіпає актуальні на даний момент потреби, людина сприймає її як загрозу його фізичному існуванню, що несе, престижу, авторитету в групі або власної оцінки самого себе. Індивід відчуває напругу, неспокій, м'язову скутість. Сконцентрований на тому, що відбувається, яке здається йому небезпечним і непереборним. Людина незадоволена собою, часто замикається в собі.

Низький рівень ОТ - як правило, людина сприймає труднощі, що з'явилися, адекватно їх об'єктивній емоційній насиченості. Поведінка, взаємини з оточуючими регулюються упевненістю в успіху, в можливості вирішення конфліктів. У виникаючих конфліктах часто звинувачує інших людей, критичні зауваження оточуючих переносить спокійно, без роздратування; похвалу сприймає як реально заслужену.

Помірний  рівень ОТ - людина відчуває себе комфортно, зберігає емоційну рівновагу, працездатність переважно в ситуаціях, до яких вона вже встигла успішно адаптуватися. При ускладненні ситуації можлива поява неспокою, тривоги. Проте в таких випадках ці люди швидко відновлюють емоційну рівновагу.

Високий рівень ОТ -  означає, що більшість ситуацій, в яких опиняється людина, сприймаються як загрозливі для неї, її престижу і самооцінки. Поведінка, взаємодія з оточуючими регулюються перш за все емоціями. Спостерігається підвищена вразливість, образливість. Схвалення, підтримка, особливо компліменти, не викликають довіри або беруться за лестощі. Конфліктні ситуації або уникаються, або викликають відчуття власної провини. Невдачі часто переживаються як трагедії і надовго приковують увагу, знижують активність, необхідну для їх реального подолання і аналізу.

Для дослідження особових особливостей використовувався «Шістнадцяти факторний» опитувальник Р. Кеттела (див. в додаток 3).

Мета опитувальника - визначення шістнадцяти факторів особи  і переважаючих особових якостей.

Опитувальник містить  наступні блоки:

1. Інтелектуальні особливості.

2. Емоційно-вольові особливості.

3. Комунікативні властивості  і особливості міжособової взаємодії.

Вторинні чинники: F1 - висока тривожність, F2 – інтроверсія, F3 -реактивна врівноваженість, F4 - комформність.

 

 

2.2. Аналіз результатів дослідження

 

Дослідження відбувалось  на базі РДГУ, досліджуваними були студенти психолого-природничого факультету віком 18-20 років. В результаті тестування за методикою дослідження самопрезентування особистості в одязі нами було визначено 30 студентів, серед яких 15 притаманна «стратегія підпорядкування» та 15 притаманна «самоконструююча стратегія». Також серед досліджуваних 15 жінок та 15 чоловіків.

Самопрезентування - це те, як людина подає свою особистість  іншим. Іншими словами - це «демонструєме  Я». «Демонструєме Я» – це спроба приблизити «дзеркальне Я» до «ідеального  Я».

«Самоконструююча» стратегія характеризує, тобто, підтримує «ідеальне Я», демонструє другим те, що вважає кращим та біль правильним за критерієм самої особистості. При такій стратегії манера одягатися не змінюється від аудиторії до аудиторії. Людина в першу чергу орієнтована на свої особистісні погляди і уявлення про те, як треба вдягатися хоча певне врахування ситуації, відбувається.

«Підпорядкована стратегія» стратегія самопрезентації характеризує манеру одягатися згідно нормам тієї спільноти, де треба буде спілкуватися. Людина з такою стратегією ніби пристосовується під аудиторію, тим самим показує соціальну лояльність. Для іншої ситуації та компанії одяг змінюється. Інформація про те як прийнято вдягатися, збирається заздалегідь, що дає можливість чітко вписатися в суспільство і випробувати радість від почуття спільності, прийняття другими в свій клан. «Демонструєме Я» максимально приближене до соціально бажаного «дзеркального Я».

Для того, щоб виявити, чи притаманні гендерні відмінності  у типі самопрезентації особистості  в одязі, нами було проаналізовано досліджуваних респондентів за показником статі.

Результати представлено в таблиці 2.1. та на рис.2.1

 

Таблиця 2.1.

Результати дослідження  гендерних відмінностей в стратегії  самопрезентування в одязі.

чоловіки - студенти		жінки - студенти
Ф.І.	Отримані результати	Ф.І.	Отримані результати
Ф.Н.	15	С.Н.	14
А.П.	15	Т.А.	15
П.А.	17	К.Л.	12
Е.А.	13	А.В.	17
К.В.	12	О.Т.	15
Х.Н.	11	Ш.Я.	14
Ч.А.	16	Г.Ж.	15
Т.Д.	14	П.В.	16
С.М.	15	К.М.	16
Д.А.	18	Б.Н.	17
М.Н.	18	І.О.	17
В.М.	16	Д.Н.	16
Д.Р.	18	Ф.Ю.	16
Р.Л.	17	С.К.	14
К.Б.	12	Т.Д.	16
Середнє значення	15,1		15,3

 

На рис. 2.1. представлено графік порівняння середніх результатів показника стратегії самопрезентування особистості в одязі чоловіків та жінок

Ряд 1 – чоловіки –  студенти

Ряд 2 – жінки – студенти

Рис.2.1.Середніх результати показника стратегії  самопрезентування особистості в одязі

Таким чином, припущення, що гендерні особливості впливають  на стратегії самопрезентування  в одязі не підтвердилось, оскільки згідно отриманих результатів середнє  значення в групі чоловіків – 15,1 , у жінок – 15,3.

На наступному етапі нами було здійснено дослідження якості інтегральної самооцінки особи.

Для цього за результатами опитувальника виявлення стратегії самопрезентування особистості в одязі було сформовано дві групи респондентів:

• перша група – респонденти, яким притаманна «самоконструююча» стратегія самопрезентування особистості в одязі – 15 чоловік;
• друга група - респонденти, яким притаманна «підпорядкована» стратегія самопрезентування особистості в одязі – 15 чоловік;

Нами було продіагностовано рівень тривожності обох груп респондентів. Оскільки, під тривожністю розуміється особливий емоційний стан, що часто виникає у людини і виражається в підвищеній емоційній напруженості, що супроводжується страхами, неспокоєм, побоюваннями, що перешкоджають нормальній  діяльності або спілкуванню з людьми, то дуже часто від такого стану позбуваються шляхом вживання алкоголю.

Отримані результати щодо самооцінки рівня особової та ситуативної тривожності представлено нами в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2.

Результати  дослідження самооцінки рівня тривожності  у респондентів першої групи (самоконструююча  стратегія самопрезентування особистості  в одязі)

№ з.п.	Прізвище, ім’я	Ситуативна тривожність		Особистісна тривожність
		Отримані бали	Рівень	Отримані бали	Рівень
	Ф.Н.	2.0	середній	2.0	середній
	А.П.	3.0	високий	2.1	середній
	П.А.	2.1	середній	3.0	високий
	Е.А.	3.1	високий	2.1	середній
	К.В.	2.2	середній	2,0	середній
	Х.Н.	2.2	середній	2.2	середній
	Ч.А.	3.1	високий	3.1	високий
	П.В.	2.1	середній	3.0	високий
	К.М.	2.1	середній	1.5	низький
	Б.Н.	3.1	високий	3.1	високий
	І.О.	1.5	низький	2.1	середній
	Д.Н.	3.1	високий	2.0	середній
	Ф.Ю.	1.6	низький	2.2	середній
	С.К.	3.1	високий	1.5	низький
	Т.Д.	1.6	низький	2.3	середній