Вплив моди на формування індивідуальної поведінки особистості

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 28 Сентября 2013 в 18:30, курсовая работа

Описание работы

Курсова робота склададється зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Мета дослідження: теоретично проаналізувати та емпірично дослідити залежність стилю самопрезентації особистості в одязі та ряду параметрів індивідуальної поведінки: ґендера, тривожності та особових особливостей.

Содержание работы

Вступ…………………………………………………………………………….3
Розділ І. Теоретичні основи впливу моди на формування індивідуальної поведінки особистості.
1.1 Психологія моди в історичному аспекті………………………………..6
1.2. Гендерні відношення до моди в суспільстві…………………………13
1.3. Формування індивідуальної поведінки особистості під впливом моди………………………………………………………………….…19
Розділ П. Емпіричне дослідження впливу моди на формування індивідуальної поведінки особистості
2.1. Опис процесуально-методичних аспектів дослідження…………….24
2.2. Аналіз результатів дослідження………………………………………29
Висновки………………………………………………………………………...41
Список літератури……………………………………………………………..45
Додатки…………………………………………………………………………46

Файлы: 1 файл

вплив моди на індивідуальну поведінку-ЧИСТОВИК.doc

— 1.42 Мб (Скачать файл)

 

Респондентів  з високим рівнем тривожності відрізняє замкнутість і низька товариськість. Як правило, вони безініціативні, що пов'язане з очікуванням невдачі і низькою самооцінкою.

І навпаки, респонденти, що мають низький рівень тривожності  товариські і ініціативні, але їм властива слабка емоційна залученість в різних життєвих ситуаціях, стриманість відчуттів.

Середній рівень тривожності говорить про те, що це більш менш спокійні респонденти, достатньо активні і товариські, хоча зустрічаються випадки, коли з'являється  неспокій, необґрунтований обставинами, що склалися.

Аналізуючи  дані першої групи ми бачимо, що для 40 % випробовуваних характерний високий рівень ситуативної тривожності та для 26% випробовуваних характерний високий рівень особистісної тривожності.

Відповідно 40% респондентів першої групи мають середній рівень ситуативної тривожності та 60% респондентів мають середній рівень особистісної тривожності.

20% респондентів мають низький рівень ситуативної тривожності та 14% респондентів першої групи мають низький рівень особистісної тривожності.

Отримані дані першої групи респондентів ми представили  також вигляді  діаграми отриманих  результатів.

Рис. 2.2. Результати дослідження  самооцінки рівня тривожності першої групи респондентів

 

Результати  респондентів другої групи ми також представили у вигляді таблиці та діаграми.

Таблиця 2.3

Результати  дослідження самооцінки рівня тривожності  у респондентів другої  групи  (стратегія підпорядкування самопрезентування особистості в одязі  )

№ з.п.

Прізвище, ім’я

Ситуативна тривожність

Особистісна тривожність

Отримані бали

Рівень

Отримані бали

Рівень

С.Н.

3.4

високий

3.4

високий

Т.А.

4.0

дуже високий

3.3

високий

К.Л.

3.4

високий

3.9

дуже високий

А.В.

3.4

високий

3.3

високий

О.Т.

3.3

високий

3.4

високий

Ш.Я.

2.9

середній

2.8

середній

Г.Ж.

3.9

дуже високий

3.2

високий

Т.Д.

3.8

високий

3.3

високий

С.М.

2.9

середній

2.7

середній

Д.А.

3.4

високий

3.4

високий

М.Н.

2.9

середній

3.4

високий

В.М.

3.4

високий

2.8

середній

Д.Р.

1.8

низький

3.0

високий

Р.Л.

3.2

високий

2.9

середній

К.Б.

1.9

низький

2.8

низький


 

З вище наведеної  таблиці можна зробити висновок, що для 66 % випробовуваних характерний дуже високий та високий рівень ситуативної тривожності та для 66 % випробовуваних характерний дуже високий та високий рівень особистісної тривожності.

Відповідно 20% респондентів другої групи мають середній рівень ситуативної тривожності та 27% респондентів мають середній рівень особистісної тривожності.

Лише 20% респондентів мають низький рівень ситуативної тривожності та 7% респондентів другої групи мають низький рівень особистісної тривожності.

Отримані дані дослідження рівнів тривожності  ми представили у вигляді діаграми

 

Рис. 2.3.  Результати дослідження самооцінки рівня тривожності другої групи респондентів

 

Отримані результати свідчать, що більшості респондентів другої групи притаманний високий  рівень тривожності.

Отримані результати ми також представили у вигляді  порівняльних діаграм результатів  дослідження особової та ситуативної тривожності.

Рис.2.4. Результати дослідження самооцінки ситуативної тривожності респондентів першої та другої груп.

 

Рис.2.5. Результати дослідження самооцінки особової тривожності респондентів першої та другої груп.

 

Отже, проведене  дослідження свідчить про те, що серед груп респондентів існують  відмінності за показником рівня  особової та ситуативної тривожності.

На наступному етапі  дослідження нами було про діагностовано  особові особливості за методикою Р.Кетела.

Отримані результати також представлено в таблицях.

 

Таблиця 2.4.

Виявлення домінуючих особових якостей у респондентів першої групи

(«самоконструююча стратегія»  самопрезентування в одязі)

 

Назва факторів

Високий рівень

Середній рівень

Низький рівень

К-сть

%

К-сть

%

К-сть

%

А

8

53

3

20

4

27

В

7

47

6

40

2

13

С

1

7

3

20

11

73

Е

10

67

1

7

4

27

F

1

7

2

13

12

80

G

2

13

6

40

7

47

H

3

20

5

33

7

47

I

2

13

6

40

7

47

L

4

27

3

20

8

53

M

3

20

1

7

11

73

N

4

27

8

53

3

20

O

9

60

-

-

6

40

Q1

2

13

3

20

10

67

Q2

7

47

6

40

2

13

Q3

6

40

5

33

4

27

Q4

8

53

7

47

-

-

F1

4

27

5

33

6

40

F2

8

53

4

27

3

20

F3

6

40

2

13

7

47

F4

9

60

5

33

1

7


 

Дослідження особливостей домінуючих особових якостей у респондентів першої групи показало, що серед високих показників домінує товариськість у 8 випробовуваних (53%). Респонденти  в спілкуванні готові до співпраці, схильні заводити нові знайомства, розширювати своє коло спілкування.

Домінування у 10 випробовуваних (67%). Досліджувані схильні до владної, непоступливої, самовпевненої поведінки.

Тривожність у 9 випробовуваних (60%). Респонденти схильні відчувати  незадоволеність досягнутим.

Самодостатність у 7 випробовуваних (47%). Досліджувані студенти схильні  до незалежності в думках, самостійності в ухваленні рішень, винахідливості.

Висока зарозумілість  у 6 випробовуваних (40%). Респонденти  схильні до себелюбства, самоконтролю, схильності підпорядковувати собі інших  людей.

Висока напруженість у 8 випробовуваних (53%). Досліджувані студенти енергійні, зібрані, схильні до підвищеної мотивації.

Екстравертованість у 8 випробовуваних (53%). Респонденти можуть легко встановлювати і підтримувати контакти з іншими людьми.

Незалежність у 9 випробовуваних (60%). Досліджувані першої групи схильні  до сміливості в обстоюванні своєї думки і кмітливості.

У досліджуваних студентів  серед середніх показників домінує  високий інтелект у 6 випробовуваних (40%). Для них характерні високі загальні розумові здібності, проникливість, гнучкість  мислення, ерудиція.

Проникливість у 8 випробовуваних (53%). Дані респонденти схильні до емоційної стриманості та проникливості по відношенню до оточуючих.

У респондентів першої групи  серед низьких показників домінує  емоційна нестабільність у 11 випробовуваних (73%). Дані студенти у меншій мірі схильні до впливу відчуттів на ухвалення рішень, їх важко вивести з себе, вони не схильні до мінливого настрою, у відносинах з оточуючими вони проявляють стійкість в інтересах і перевагах.

Незворушність у 12 випробовуваних (80%). Респонденти першої групи у  меншій мірі схильні переживанню стресу через якої-небудь невдача.

Користолюбство у 7 випробовуваних (47%). Досліджувані студенти у меншій мірі схильні до відчуття непогодження з суспільними моральними нормами, стандартами.

Боязкість у 7 випробовуваних (47%). Респонденти у меншій мірі схильні до нерішучості і соромливості.

Жорстокість у 7 випробовуваних (47%). Дані респонденти у меншій мірі схильні до прояву жорстокості.

Довірливість у 8 випробовуваних (53%). Дані студенти у меншій мірі схильні до внутрішньої відкритості, відвертості.

Практичність у 11 випробовуваних (73%). Студенти першої групи у меншій мірі схильні до приземленості прагнень.

Консерватизм у 10 випробовуваних (67%). Дані досліджувані у меншій мірі схильні до сталих поглядів, ідей, терпимості до традиційних труднощів, схваленню тільки випробуваного часом, з сумнівами відноситься до нових ідей.

Низька тривожність  у 6 випробовуваних (40%). Дані респонденти  у меншій мірі схильні до слабкої  мотивації, нездатності досягти  бажаного.

Сензитивність у 7 випробовуваних (47%). Досліджувані студенти у меншій мірі схильні до чутливості, емоційності.

Таблиця 2.5

Виявлення домінуючих особових якостей у респондентів другої групи («стратегія підпорядкування» в перезентуванні особистості в одязі)

Назва факторів

Високий рівень

Середній рівень

Низький рівень

К-сть

%

К-сть

%

К-сть

%

А

3

20

8

53

4

27

В

-

-

14

93

1

7

С

3

20

4

27

8

53

Е

10

67

5

33

-

-

F

-

-

11

73

4

27

G

1

7

1

7

13

87

H

1

7

2

13

12

80

I

13

87

2

13

-

-

L

1

7

5

33

9

60

M

10

67

1

7

4

27

N

2

13

7

47

6

40

O

13

87

-

-

2

13

Q1

-

-

13

87

2

13

Q2

12

80

3

20

-

-

Q3

1

7

3

20

11

73

Q4

10

67

5

33

-

-

F1

3

20

7

47

5

33

F2

3

20

10

67

2

13

F3

4

27

6

40

5

33

F4

3

20

8

53

4

27


Дослідження особливостей домінуючих особових якостей у респондентів другої групи показало, що серед високих показників домінує покірність у 10 випробовуваних (67%). Дані досліджувані схильні до м'якості, слухняності, відчувати провину за свої вчинки.

М'якосердість у 13 випробовуваних (87%) - схильні до прояву ніжності, чутливості, залежності, прагнення до заступництва.

Мрійливість у 10 випробовуваних (67%) - схильні до ідеалістичності, уяви.

Тривожність у 13 випробовуваних (87%) - схильні до переживання відчуття провини, передчуття, самозвинувачення, стурбованості.

Самодостатність у 12 випробовуваних (80%) -  схильні до незалежності в  думках, самостійності в ухваленні  рішень, винахідливості.

Висока напруженість у 10 випробовуваних (67%) - енергійні, зібрані, схильні до підвищеної мотивації.

У респондентів другої групи серед середніх показників домінує товариськість у 8 випробовуваних (53%). Дані студенти в спілкуванні готові до співпраці, схильні заводити нові знайомства, розширювати своє коло спілкування.

Високий інтелект у 14 випробовуваних (93%) - властиві високі загальні розумові здібності, проникливість, гнучкість мислення.

Імпульсність 11 випробовуваних (73%) - схильні імпульсно діяти  в ухваленні рішень спираючись на емоції, а не факти.

Проникливість у 7 випробовуваних (47%) - схильні до емоційної стриманості, проникливості по відношенню до оточуючих.

Радикалізм у 13 випробовуваних (87%) - схильні до експериментаторства, вільнодумства, вони не приймають сталі  погляди.

Висока тривожність  у 7 випробовуваних (47%) - схильні до ситуативної  тривожності, емоційної нестійкості.

Екстравертованість у 10 випробовуваних (67%) - можуть легко  встановлювати і підтримувати контакти з іншими людьми.

Реактивна врівноваженість  у 6 випробовуваних (40%) - схильні до життєрадісності, орієнтації на очевидне, ясне і зрозуміле.

Незалежність у 8 випробовуваних (53%) - схильні до сміливості в обстоюванні своєї думки і кмітливості.

У респондентів другої групи  серед низьких показників домінує  емоційна нестабільність у 8 випробовуваних (53%). Дані студенти у меншій мірі схильні  до впливу відчуттів на ухвалення рішень, їх важко вивести з себе, вони не схильні до мінливого настрою, у відносинах з оточуючими вони проявляють стійкість в інтересах і перевагах.

Користолюбство у 13 випробовуваних (87%). Дані досліджувані у меншій мірі схильні до схильності піддаватися почуттям, неузгодженості з суспільними моральними нормами, стандартами.

Информация о работе Вплив моди на формування індивідуальної поведінки особистості