Аналіз стану організації робіт по забезпеченню охорони праці в ПП „Антей” Мелітопольського району Запорізької області

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 05 Ноября 2013 в 15:55, курсовая работа

Описание работы

За останні роки Україна пережила збільшення виробництва соняшнику за рахунок росту посівної площі, що було викликано високою закупною ціною на нього в зв'язку з високим попитом у країнах Західної Європи. Однак час показав недоцільність такого підходу, бо при низькій культурі землеробства і недотриманні сівозмін у зв'язку з високим відсотком розміщення соняшнику, його врожайність як і врожайність інших культур, різко впала. За останній рік положення вирівнялось за рахунок підвищення експортного мита на вивіз соняшнику, а також підвищення цін на зернові. Однак соняшник залишається привабливою в економічному плані культурою для вирощування в нашому регіоні.

Содержание работы

ВСТУП
АНАЛІЗ ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1.1. Загальна характеристика господарства
1.2. Виробничо-технічна характеристика господарства
Аналіз технології вирощування соняшника в ПП „Антей”
1.4. Аналіз економічних показників вирощування соняшника
2. РОЗРОБКА ІНДУСТРІАЛЬНОЇ НЕРГОЗБЕРІГАЮЧОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ТА ЗБИРАННЯ СОНЯ- ШНИКУ В ПП „АНТЕЙ”
2.1. Агротехніка вирощування соняшнику
2.2. Складання й розрахунок технологічної карти на виробництво 100 га сільськогосподарської культури
2.3. Розробка технології та організації виконання посіву соняшника
2.4. Організація робіт при вирощуванні соняшника
3. РОЗРОБКА КОНСТРУКЦІЇ КОМБІНОВАНОГО ПРИСТРОЮ ДЛЯ ПІДҐРУНТОВОГО СТРІЧКОВОГО ВНЕСЕННЯ ГЕРБІЦИДІВ ПК-5,6
3.1. Огляд існуючих конструкцій, аналіз прототипів
3.2. Призначення машини та область використання і агротехнічні, технічні та експлуатаційні вимоги до конструкції
3.3. Розрахунки міцності, затверджуючи працездатність та надійність конструкції
3.4. Описання пристрою конструкції, способу регулювання, технічного обслуговування
3.5. Техніка безпеки при експлуатації розпилювача-підживлювача
4. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
4.1. Аналіз стану організації робіт по забезпеченню охорони праці в ПП „Антей” Мелітопольського району Запорізької області
4.2. Проектні рішення по забезпеченню рівнів безпеки праці та екологічності виробництва до нормативних значень
4.2.1 Окремі інженерні рішення. Організація і контроль інструктажу працюючих.
4.2.2 Аварійні ситуації, їх перелік, умови попередження та дії при ліквідації однієї з них.
5. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ПРОЕКТУ
ВИСНОВОК
ЛІТЕРАТУРА

Файлы: 1 файл

Документ Microsoft Office Word.docx

— 80.30 Кб (Скачать файл)

Джерелом зниження врожаю також є бур'яни, які можуть знижувати  врожайність на 50%.

У господарстві боротьба з  бур'янами проводиться в основному  механічними методами та застосування 2х кратної ручної обробки, хімічні  засоби не застосовуються у зв'язку з відсутністю коштів на їх придбання.

Догляд за посівами полягає  у до сходовому та після сходовому  боронуванні, яке проводиться тракторами МТЗ - 80 з боронами БЗСС-1,0 та зчіпкою  С-11 У на глибину 1-3 см з метою підрізання ниток бур'янів та їх присипання. Недоліками в першу чергу є недотримання строків проведення робіт, а також  пошкодження посівів через неможливість точної настройки робочих органів  внаслідок великого зносу машин.

Боротьбу з шкідниками проводять за допомогою оприскувачів ОП-2000 з ЮМЗ-6.

Збирання соняшника проводиться  комбайнами СК-5 при досягненні вологості  зерна не більше 31%. Для транспортування  зерна використовують тракторні  причепи та автомобілі. На току проводиться  обробка зерна на зерноочищувальних  машинах. Зерно досушується до необхідної вологості зберігання і зберігається в складах.

1.4 Аналіз економічних  показників вирощування соняшника

Аналіз економічних показників вирощування соняшника в ПП „Антей”  показує, що за останні два роки врожайність  його постійно зменшується. Причинами  такого зниження можна вважати як об'єктивні так і суб'єктивні  фактори.

До об'єктивних можна віднести складні погодні умови: засуха, висока температура повітря та відсутність  достатньої кількості вологи у період дозрівання.

Однак основними причинами  такого падіння є недотримання технології, яке виражається у:

-     порушеннях строків виконання робіт;

-     неякісному виконанню робіт;

-     неякісному посіву матеріалу;

-     недотримання норм та доз внесення насіння і добрив, гербіцидів;

-     велика забур'яненість посівів;

-     фізичний знос та моральне старіння техніки.

Таблиця 1.5 - Основні механіко-економічні показники вирощування соняшника

Найменування показників Роки Середнє значення за 3 роки 2001 2002 2003 Площа, га 60 55 55 56,0 Врожайність, ц/га 7 5,3 5,1 5,8 Валовий збір, т 42 29 28 33 Витрати  праці, люд-год. 522 363 352 412 На 1 га 8,7 6,6 6,4 7,2 На 1 т 12,4 12,5 12,6 12,5 Витрати палива, кг/га 57 65 62 61,3 Собівартість, грн/т 350 370 400 373

Таблиця 1.7 - Структура собівартості

Показники Собівартість грн. % 1 2 3 Повна собівартість, грн/т 373 100 В т.ч. Оплата праці з нарахуваннями 5,3 1,4 насіння 3,4 1,0 добрива - - ПММ 20,4 5,5 послуги 115,3 30,9 Продовження таблиці 1.7 1 2 3 ТО та ремонт 50,1 13,4 Накладні витрати 68,3 18,3 Інші витрати 110,2 29,5

Аналізуючи дані таблиці 1.6 та 1.7 відзначаємо низьку врожайність  культури та високу її собівартість. Але  у структурі відзначаємо вкрай  низький відсоток відрахування на заробітку  платню та насіння, завеликий на паливо та ремонт, що призводить до:

-     зниження врожайності через низьку якість насіння;

-     зниження якості виконання роботи та відсотку кадрів з господарства через низьку платню;

Для того, щоб підвищити  врожайність культури і знизити  витрати праці, палива та інших засобів  виробництва, а загалом знизити  собівартість виробництва соняшника  у господарстві необхідно вирішити наступні задачі та впровадити слідуючи заходи:

-     розробити та впровадити інтенсивну технологію виробництва та збирання соняшника з постійним її вдосконаленням та корегуванням;

-     запровадити раціональні методи використання гербіцидів та добрив з метою зниження енерго- та працезатрат, а також зниження їх вартості;

-     поступово відновлювати склад машинно-тракторного парку, звертаючи увагу на високопродуктивну та надійну роботу техніки;

-     поліпшити організацію праці, умови праці та матеріальне стимулювання працюючих;

-     скоротити витрати на невиробничі процеси.

2 РОЗРОБКА ІНДУСТРІАЛЬНОЇ  ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ТА ЗБИРАННЯ СОНЯШНИКУ В ПП „АНТЕЙ” 

 

2.1 Агротехніка вирощування  соняшнику

В 2004 році в господарстві планується засіяти соняшником 100 га з отриманням середньої врожайності 20 ц/га та відповідно валового збору 1120 т. Для виконання цієї задачі рекомендується впровадити індустріальну технологію вирощування соняшнику. В основі цієї технології - своєчасне та якісне виконання усіх операцій з урахуванням  особливостей господарства та використанням  нових машин і засобів захисту  рослин.

Найголовніші складові частини  цієї технології є слідуючи:

-     правильний вибір попередників;

-     система знищення бур'янів;

-     раціональне застосування добрив;

-     своєчасний посів та догляд за сходами;

-     комплекс прийомів по своєчасному поточному збору, очищенню та сушінню сім'янок.

Дуже важливою умовою отримання  високого врожаю соняшнику є правильне  розміщення його в сівозмінах. Він  розвиває потужну, глибоку кореневу систему та використовує вологу із нижчих горизонтів грунту. В цьому  соняшник схожий з цукровим буряком, люцерною, суданською травою. Отож після  цих культур його можна висівати тільки через 2...З роки. Найкращими попередниками  для соняшнику є колосові культури, горох, кукурудза. Повернення його на колишнє  поле допускається не раніш як через 7-8 років. Порушення цих умов призводить до значного зниження врожайності, якості сім'янок, ураженню рослин вовчком, борошняною росою, сірою гниллю та іншими небезпечними хворобами та шкідниками.

Система обробки грунту повинна  бути направлена на очищення полів  від бур'янів та раціональне використання вологи. На полях, що засмічені однорічними бур'янами, застосовують покрашену зяб, яка включає 2 дискових лущень стерні на 6...8см та на 8... 10 см знаряддя ЛДГ-10, ЛДГ-15 та БД-10, БДТ-7 та оранку на глибину 20.. .22 см. При такій обробці завдяки створенню мульчуючого шару із ґрунту та пожнивних решток зменшується випаровування вологи та поля краще очищуються від бур'янів. Перше лущення проводять услід за збиранням попередника. Затримка призводить до пересихання не тільки верхнього, але й глибоких шарів ґрунту (до 1 м), що негативно впливає на врожай сім'янок. Слідуюче лущення проводять по мірі з'явлення бур'янів. Також операції застосовують на полях, що забур'янені багаторічними коренепаростковими бур'янами (будяком, осотом, в'юнком польовим та ін.). Відмінність полягає у більш глибокому другому лущенню (на 12... 14 см лемішним лущильником 1 ППЛ-10-25) та більш глибокій оранці (на 25...27 см), яка проводиться після вторинного відростання бур'янів.

Найбільш повно багаторічні  коренепаросткові бур'яни знищується гербіцидами 2,4-Д або раундап, що вносяться після лущення полів за 10... 15 днів до оранки зябу у період масового з'явлення у багаторічних бур'янів розетки з 5-6 листями. Гербіциди групи 2,4-Д вносять при температурі повітря не нижче 12...14°С з нормою витрати 3...5 кг д.р. на 1 га, для чого використовують наземні штангові обприскувачі (доза внесення розчину 100.. .200 л/га).

Після оранки поля обов'язково зарівнюють роз'ємні борозни.

Зимою проводять снігозатримання.

Весняні роботи починають  з вирівнювання поверхні поля боронами БЗТС-1,0.

Для одержання врожаю соняшнику 20...25 ц/га необхідно внести 60 кг/га азотних, 40 кг/га фосфорних добрив. Найкраще добрива вносити восени під оранку зябу. Також добрива можна вносити  після весняного вирівнювання поля, одночасно з посівом та з міжрядною обробкою.

Передпосівну обробку  проводять на глибину заробки  насіння при прогріванні грунту до 10°С культиваторами КПС-4.

Дуже важливим фактором отримання  високого врожаю є боротьба з бур'янами, частиною якої є застосування гербіцидів. При вирощуванні соняшнику за інтенсивною технологією використовуються слідуючи гербіциди: харнес, трефлан, фронт'єр.

Гербіциди вносяться в  грунт одночасно з передпосівною  обробкою поля або з посівом. У  першому випадку найкращий ефект  досягається комбінованими агрегатами, що одночасно з внесенням, заробляють гербіцид у грунт. Ці агрегати складаються  з трактора Т-150 та культиватора КПС-4 або УСМК-5,4. На тракторі встановлюють на спеціально встановлених опорах баки загальною ємністю до 1000 літрів. Попереду робочих органів культиватору монтуються штанги обприскувача ПОМ-630. Ширина обробляємої гербіцидами  смуги повинна бути рівною ширині захвату знаряддя, що забезпечує повну  заробку гербіцидів.

Одночасно з посівом гербіциди  вносяться стрічковим способом агрегатом, який складається з трактору Т-70С. на який встановлюють на спеціальних  опорах баки обприскувача ПОМ-630 та сівалки  СУПН-8. Гербіцид розпилюється в ґрунті завдяки спеціальній лапі, створюючи  захисну зону рядку завширшки 35 см. Бур'яни, що проростають в захисній зоні знищуються гербіцидом, а в  міжряддях - механічними засобами впродовж вегетації. Цей спосіб дозволяє вдвічі зменшити витрати гербіцидів.

Програмований посів соняшнику  виконують сівалками СУПН-8 або  СПЧ-6. Для посіву необхідно мати насіння старанно відкаліброване, високої  схожості. При посіві треба ні в  якому разі не перевищувати дозволену  швидкість (5...6 км/год, для СПЧ-6 та 6...8 км/год, для СУПН-8). Щоб зібрати високий врожай та забезпечити рівномірне завантаження збиральної техніки поля необхідно засівати насінням соняшнику різних строків дозрівання: ранніми - 20%, середньостиглими - 50%, середньопізніми - 30% площ (наприклад сорти Прометей, Одеська 123, Лідер).

Оптимальною густотою рослин соняшнику до збирання для південного степу є 35...З8 тис. рівномірно розподілених на одному гектарі площі. Враховуючи польову схожість насіння та пошкодження  рослин у період вегетації кількість  сім'янок при посіві повинна перевищувати оптимальну густоту стояння рослин на 15...20%. Рекомендована густота диференціюється  в залежності від родючості та запасів вологи в грунті. Слід врахувати, що оптимальна густота повинна бути сформована не пізніш появлення першої пари листів. Щоб виключити ручну  проривку та формування густоти рослин необхідно добитися точного висіву насіння в рядках та забезпечити  рівномірні сходи.

Поверхню поля після посіву вирівнюють шлейфами в агрегаті з  сівалкою та прикочують кільчасто-шпоровими  катками ЗККШ-6.

При догляді за посівами особливе значення набуває своєчасне  проведення досходового та післясходового боронування. Боронування проводиться  агрегатом у складі: трактора ДТ-75М, зчіпки С-11У та борін БЗСС-1,0. Зуб'я  борін встановлюють скосом попереду для зменшення глибини ходу. При  вмілому та своєчасному боронуванні  достатньо провести два міжрядних  обробітки з застосуванням прополювальних борінок КЛТ-38, щоб весь вегетаційних період позбавити від бур'янів. При  другому міжрядному обробітку культиватор  КРН-5,6 обладнують підгортальниками КРН-52/53) для присипання бур'янів у рядках. Перший міжрядний обробіток проводять  у фазі трьох пар дійсних листів, другий - при досяганні висоти рослин 30...40 см.

Боротьбу з хворобами  проводять ще при підготовці насіння  до посіву, їх протравлюють 80%-им порошком ТМТД в спеціальних машинах ПСШ-3, ПС-10 та зберігають в мішках при вологості  насіння не більш 7%.

Велике значення в скороченні строків і зменшенні втрат  врожаю має проведення десикації  посівів з допомогою хлористого магнію, реглона та інших засобів. Застосування десикантів дає змогу  почати збирати на 10-12 (після хлорату  магнію) та 5-6 днів (після реглону) раніш  звичайного строку, отримати одночасне  визрівання.

До збирання соняшнику  приступають, коли в масиві остається 10... 15% рослин з жовтими корзинками, а інші мають жовто-бурі, бурі та сухі корзинки. Вологість сім'янок при цьому складає 12...14% (господарча стиглість). В суху, сонячну погоду за 2...З дні після початку збирання вона знижується до 8...10%. Комбайнове збирання в такі строки забезпечує найменші втрати врожаю.

По даним спостережень втрати насіння соняшнику на початку  оптимальних строків складають 0,23...0,30%, через 5 днів вони зростають до 3...;%, через 15 днів - до 7-8%, на 25 день - до 18...19%. Отже оптимальна тривалість збирання усього врожаю соняшнику складає 5...6 днів, при цьому сезонне навантаження на комбайн з пристроєм не повинна перевищувати 50 га.

Збирання проводять комбайнами СК-5 "Нива" з пристроєм ПСП-1,5 та "ДОН-1500" з ПСП-10. На комбайнах  повинні бути проведені необхідні  регулювання: зменшені обороти барабану, виставити зазор між барабаном та підбарабанням, відрегулювати положення жалюзійних решіт та подовжувача грохота, напрямок та силу дії вентилятора.

Постійне вдосконалення  технології вирощування соняшнику, впровадження у виробництво досягнень науки та передового досвіду з урахуванням місцевих умов є найважливішою задачею.

2.2 Складання й розрахунок  технологічної карти на виробництво  100 га сільськогосподарської культури

Технологічна карта вирощування  соняшнику складається на основі схеми сівозміни, типу ґрунту, наявності  сільськогосподарської техніки, запланованого врожаю. Визначається кількість мінеральних добрив.

На основі вище приведених даних визначається перелік і  послідовність виконання операцій, термін їх виконання і схему МТА.

Обсяг роботи у фізичних одиницях, виконуваний агрегатом  на окремій технологічній операції визначаємо по формулі

,                                  (2.1)

де Рпj - загальна площа  полів, з яким зв'язане виконання j-ої операції і-им видом агрегатів, га;

Рj - агротехнічний показник обсягу роботи j-ої операції:

для польових робіт Рj = 1, для стаціонарних робіт Рj = Hj і  для транспортних робіт Рj = H· lj ;

Нj- норма внесення (збору) технологічного матеріалу на j-ій операції,

т/га;

lj - відстань транспортування  технологічного матеріалу на j-ій  операції, км.

Так, для операції "Посів  з внесенням гербіцидів"

Кількість нормозмін

,                        (2.2)

де Wзмji - змінна норма виробітку  агрегату і-го виду на j -ій операції, од.

Так, для операції "Посів  з внесенням гербіцидів"

Кількість агрегатів.

Необхідна кількість агрегатів  визначається по формулі

,                 (2.3)

де Даji - тривалість агрострока на j -ій операції в днях;

Тдj - тривалість робочого дня  на j -ій операції: приймається рівною 7 (в одну зміну), 10 (в півтори зміни), 14 (в дві зміни) годин в залежності від ступеню напруженості в роботі, часу року і виду операції;

krji, kмj- коефіцієнти, що  враховують технічну готовність  і-го виду сільськогосподарського  агрегату на j -ій операції і  метеорологічні умови під час  проведення j -ої операції (якщо тривалість агрострока на j -ій операції не перевищує 10 днів і агрегат простий за складом, то приймається krji = 1, якщо ж Даji > 10 днів і якщо агрегат складний, то krji варто зменшити до 0,9; kмj = 0,8... 1,0). У випадку, коли розрахункова кількість агрегатів пaji приводить до "пікової" потреби в якій-небудь марці машини, проводиться частковий чи повний перехід на інший агрегат, у якого експлуатаційні показники трохи гірші.

Информация о работе Аналіз стану організації робіт по забезпеченню охорони праці в ПП „Антей” Мелітопольського району Запорізької області