Аналіз стану організації робіт по забезпеченню охорони праці в ПП „Антей” Мелітопольського району Запорізької області

,                          (2.42)

1п - відстань між тракторною  бригадою та полем (місцем завантаження) км;

2.3.7.3. Тривалість циклів (поїздок)  агрегату за зміну:

,                (2.43)

де Тсм – тривалість зміни, Тсм = 420 хв.

Приймаємо пц = 3. 

 

2.3.7.4 Фактична тривалість  зміни:

,                         (2.44)

2.3.7.5. Обсяг робіт МТА  відповідно до проходів , за цикл, за зміну:

,                                                                  (2.45)

,                                                                                (2.46)

,                                                                                 (2.47)

2.3.7.6. Коефіцієнт використання  часу зміни:

,                                                                             (2.48)

2.3.8 Контроль якості роботи

-     Відхилення від заданої глибини загортання та інтервалу висіву контролюється наступним чином: розгортається рядок в поперечному напрямку; щоб не зсунути насіння з місця висіву, накладається на ямку планка і лінійкою виміряється її глибина та відстань між насінням;

-     Відхилення від заданої ширини міжрядь: вимірюється відстань між розгорнутими рядками в одному і суміжних проходах сівалки;

-     Відхилення від базової лінії натягнутого шнура через 0,5 м;

-     Наявність огріхів: за діагоналлю сходів, після сходів, наявність пропусків та перекрить. 

 

2.3.9 Безпека життєдіяльності

-     До роботи допускаються особи не молодше 18 років, що мають посвідчення тракториста-машиніста не нижче 2 класу;

-     Тракторист має пройти інструктаж з БЖ;

-     З протруєним насінням працювати обов'язкова в засобах індивідуального захисту;

-     Перед початком роботи перевірити надійність кріплень усіх складових агрегату, надійність роботи гідросистеми;

-     Забороняється будь-кому знаходиться в зоні руху агрегату;

-     Забороняється розсипати добрива і розливати нафтопродукти при заправках.

2.4 Організація робіт при  вирощуванні соняшника

При вирощуванні соняшника  існують наступні форми організації  праці:

-     колективний (бригадний) підряд;

-     орендний підряд;

-     ланковий підряд;

-     бригадно-ланковий підряд;

-     загоновий підряд та інші.

Економічний зміст колективного в сільському господарстві, полягає  в тому, що колектив працівників, наприклад  ланка чи бригада механізаторів, бере на себе зобов'язання зробити визначену  кількість продукції на закріпленій  землі, а керівництво господарства зобов'язується вчасно представити  колективу необхідні ресурси  і створити умови для успішного  рішення цієї задачі, оплатити зроблену продукцію по заздалегідь затверджених цінах.

Розподіл колективного заробітку  між членами бригади пропереводитися  з урахуванням індивідуального  внеску кожного працівника в загальні результати праці. Сам порядок розподілу  колективного заробітку встановлюється рішенням загальних зборів підрядного колективу. При цьому в увагу  приймається три фактори: виконана робота членами бригади чи кількість відпрацьованого часу, розряд працівника і коефіцієнт трудової участі. Причому заробітна плата кожного члена колективу не може бути нижче встановленого державою мінімального її розміру за відпрацьований годину.

Як правило, колективний  заробіток розподіляється між членами  бригади в такий спосіб: спочатку визначається основна зарплата кожного  робітника в залежності від його кваліфікації і відпрацьованого  часу; у такий спосіб розподіляється велика частина бригадного заробітку. Інша частина і премії розподіляються з обліком так називаного КТУ (коефіцієнта трудової участі).

3 РОЗРОБКА КОНСТРУКЦІЇ  КОМБІНОВАНОГО ПРИСТРОЮ ДЛЯ ПІДҐРУНТОВОГО  СТРІЧКОВОГО ВНЕСЕННЯ ГЕРБІЦИДІВ  ПК-5,6 

 

3.1 Огляд існуючих конструкцій,  аналіз прототипів

Для ґрунтових гербіцидів, в залежності від їх властивостей існує три способи внесення:

-     обприскування поверхні ґрунту без заробки. Препарат під дією опадів проникає у нижче лежачі шари ґрунту;

-     внесення гербіцидів на поверхню грунту з послідуючою їх заробкою грунтообробляючими знаряддями;

-     внесення препарату в грунт на визначену глибину у вигляді горизонтального екрану (підґрунтове внесення).

В ролі машин для внесення гербіцидів при індустріальних технологіях  вирощування сільськогосподарських  культур в теперішній час використовується підживлювач-оприскувач ПОМ-630, оприскувач мало об’ємний причіпний штанговий  ОП-2000-2-01, оприскувач мало об’ємний монтуємий  штанговий ОМ-630-2 та інші. Крім того використовуються оприскувачі зарубіжних фірм "Харді", "Холдер" та інші. Вказані машини обладнані різними  типами розпиляючи засобів: щілювальними, плоскофакельними, центробіжними з  конічним факелом та дефлекторними.

Суцільне поверхове обприскування  гербіцидами з послідуючою заробкою їх грунтообробляючими знаряддями є  найбільш розповсюдженим, однак цей  спосіб не позбавлений від недоліків. До них відносяться: недостатня рівномірність  розподілу препарату на обробляєму поверхню, велика полідісперсність розпилу  робочої рідини, знесення розпилюваної рідини вітром, погіршення стану навколишнього  середовища. Істотне зниження несприятливих  факторів, які стосуються поверхневого внесення, можна отримати застосував підґрунтове внесення гербіцидів. Суть цього є в тому, що гербіцид вноситься  на задану глибину у грунт у  вигляді екрану. Ця операція проводиться, як правило, з передпосівною обробкою грунту чи посівом. При цьому уся  кількість препарату заробляється у грунт, краще зберігається волога у верхніх шарах ґрунту.

Для виконання цієї роботи існує декілька типів робочих  органів - стрільчаті лапи, плоскорізні  та інші.

Ці робочі органи мають  ряд негативних моментів. Вони сильно перемішують грунт, заважають працювати на глибині 6...8 см та інші.

Одним з найбільш прийнятих  робочих органів є здвоєна  лапа - бритва. Вона достатньо стійко йде на заданій глибині, мінімально переміщує грунт, є можливість вільного розміщення в потрібній зоні розпилюючого пристрою.

3.2 Призначення машини  та область використання і  агротехнічні, технічні та експлуатаційні  вимоги до конструкції 

 

Пристрій комбінований ПК-5,6 призначений для стрічкового  підгрунтового внесення гербіцидів, різних комбінованих мінеральних добрив та виконання протиерозійних заходів одночасно з посівом кукурудзи. Прилад ПК-5,6 використовується разом з сівалкою СУПН-8 та підживлювачем оприскувачем ПОМ-630 для внесення рідких гербіцидів та ЖКУ.

Пристрій в комплекті  з сівалкою та підживлювачем-оприскувачем агрегатується з трактором 1,4...3 класу в залежності від агрегатичного варіанту використовуємої технології.

3.2.1 Агротехнічні вимоги  до пристрою ПК-5,6

Агротехнічні вимоги до пристрою ПК-5,6 представлені у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 - Агротехнічні показники  пред'явлені до пристрою ПК-5,6

Показники, одиниці  вимірювання По агровимогам По даним  випробувань 1. Робоча швидкість, км/год. До 8 7,76 2. Тиск в колекторі, МПа - 0,3 3. Витрати гербіцидів, кг/га 6...7 суцільне 2,8 в стрічку 4. Витрати робочої  рідини, л/га 200 136 5. Глибина ходу, см 5...7 5...7 6. Нерівномірність ходу робочих  органів ±1,5 ±1,5 7. Ширина смуги внесення гербіцидів, см 30...35 30...35 8. Висота валка  по відношенню до дна борозни, см 12...20 12 9. Ширина валика по низу, см 30 31

При випробуваних агротехнічною  оцінкою встановлено, що пристрій ПК-5,6 у складі агрегаті виконує технологічний  процес стрічкового підгрунтового  внесення гербіцидів при посіві кукурудзи, згідно агровимог.

3.2.2 Експлуатаційно-технологічна  оцінка агрегату з використанням пристрою ПК-5,6

Показники експлуатаційно-технологічної  оцінки пристрою при лабораторно-польових випробуваннях наведені в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 - Техніко-економічні показники пристрою ПК-5,6

Показники, одиниці  вимірювання По даним випробувань 1 2

1. Норма виробітку, га/год.

- основного часу

- змінного часу 

- експлуатаційного часу

4,33

2,6

2,25

2. Питома витрата  палива за час змінної роботи, кг/га 4,39 Продовження таблиці 3.2 1 2

3. Експлуатаційно-технічні  коефіцієнти:

- надійності технологічного  процесу

- використання змінного  часу

-кількість обслуговуючого  персоналу, люд.

0,98

0,59

2

3.2.3 Технічна характеристика  пристрою

Основні технічні дані та характеристики пристрою наведені в таблиці 3.3

Таблиця 3.3 - Технічна характеристика пристрою ПК-5,6

Показники, одиниці  вимірювання По даним випробувань 1. Робоча ширина захвату, м 5,6 2. Ширина міжрядь, см 70 ±1

3. Робочі органи:

- лапа спеціальна, шт.

8 4. Глибина внесення  розчину, мм 30...100 5. Загортач, шт. з'ємний  16 (по два на лапі) 6. Кількість  розчину, який вноситься в грунт,  л/га (при тиску 0,3 МПа) 136 7. Коефіцієнт  використання, % 56 8. Коефіцієнт повторності, % 85

9. Габарити, мм:

не більше: довжина 

ширина 

висота

700

5500

1400

10. Маса, кг: не більше 333

3.3 Розрахунки міцності, затверджуючи  працездатність та надійність  конструкції

3.3.1 Розрахунок резервуарів

Задача розрахунку - вибір  раціональних розмірів резервуару, міцність листа при виготовленні. При цьому  повинні бути враховані слідуючи вимоги:

1) Об'єм резервуару повинен  бути кратним об'єму заправ  очного агрегату;

2) Габаритні розміри повинні  монтуватись на трактор МТЗ-80. Для заправки резервуарів будемо  використовувати трактор ЮМЗ-6Л  тавр-3М об'ємом 3 м3.

Об'єм резервуара визначаємо за формулою

,                                    (3.1)

де D- діаметр бака, м;

Н - висота бака, м.

Приймаємо D = 0,9 та V= 1 м3.

Визначаємо довжину бака за формулою:

,                                   (3.2)

На трактор навішуються  два бака, і з цього слідує, що довжина одного бака 0,8 м.

Хвилинна витрата робочої  рідини визначається за формулою

,                             (3.3)

де g´ - хвилинна витрата робочої  рідини, л/га;

Qга - норма витрати рідини, л/га,

Qга = 100 л/га;

Вр - ширина захвату агрегату, м; ВР = 12,6 м;

V - робоча швидкість агрегату, км/год.; V = 8,15 км/год.

Час руху агрегату в загонці  визначаємо за формулою

,                                          (3.4)

де L - довжина гону, м; L = 1000 м;

Vр - робоча швидкість  агрегату, м/хв.; Vр = 135 м/хв.

Витрата гербіцидів на один прохід агрегату визначається за формулою

,                                       (3.5)

Кількість проходів з однією заправкою визначаються

,                         (3.6)

де п - кількість проходів з однією заправкою

Хвилинна витрата рідини через один розпилювач визначаємо по формулі

,                              (3.7)

де п - кількість розпилювачів, шт., п = 8 піт.

Виходячи з табличних  даних довідкового матеріалу  по регулюванню оприскувача та хвилинної  витрати робочої рідини через  один розпилювач, підбираємо розпилювач уніфікований, діаметр вихідного наконечнику 1,6 мм з хвилинною витратою рідини 3 л при тиску 0,2 МПа.

3.3.2 Вибір насосу для  подачі рідини

Задачею розрахунку є перевірка  працездатності насосу ОПТ-15 з оприскувачем в роботі при нормі внесення 100 л/га з приводом гідромішалки.

Вихідні дані:

Робочий тиск насосу - 0,2 МПа  

Частота обертання валу - 545 хв.-1 

Подача насосу (продуктивність) - 80 л/хв.

Норма виробітку насосу при  частоті обертання 975 хв."1 визначається за формулою

,                                    (3.8)

де п, п 1- відповідно нормальна  та зміна частота обертання валу, хв.-1;

Q, Q1 - відповідно нормальна  та змінна норма виробітку  насосу, л/хв.

Знаючи годинну витрату  насосом гербіцидів визначаємо потужність, споживану насосом за формулою

,                                      (3.9)

де Р - тиск насосу, Па;

g - годинна норма виробітку  насосу, л/год.;

η- об'ємний коефіцієнт насосу, η = 0,8

Робоча швидкість рідини насосу дорівнює 2,5 м/с він забезпечує гарну інтенсивність перемішування.

3.3.3 Розрахунок циліндричного  резервуару визначення товщини  листа

Бокові стінки та дно резервуару знаходяться під дією рівномірно розповсюдженого тиску. Виділяємо  з циліндричної частини резервуару прямокутник АВСД. Він буде під  дією тиску G´ в двох напрямках, за перерізом перпендикулярним до утворюючих та тиску G´´ за перерізом вздовж утворюючих баку.

Тиск на дно заміняємо  на рівнодіючу

,                                   (3.10)

Площа кільцевого перерізу, яка випробує цю силу дорівнює

,                                     (3.11)

Нормальна напруга в цьому  перерізу дорівнює

,      (3.12)

Напруга σ″ знаходиться  на деякій відстані від дна. Частина  резервуару двома поперечними перерізами т1п та т´1п´ з відстанню між  ними dx.

Площа діаметрального перерізу циліндру приймаюча цей тиск дорівнює F1´ = 2t, а напруга в стінці дорівнює

,            (3.13)

де σ´,σ″ - нормальна напруга  в перерізах, мПа;

g - прискорення вільного  падіння, м/с2; 

t- товщина стінки циліндру, м; 

а - відстань між перерізами т1п та т´1п´;

[σ] - допустима напруга,  кН/см ; [σ] = 130 кН/см =1300 Н/м . Оскільки G´ > G″ та σ.'″ = 0, тоді

,                                      (3.14)

З урахуванням корозії  металу товщина стінки буде дорівнювати

,                                      (3.15)

де t0 - збільшення товщини  листа на корозію, tо = 0,05

Товщина листа резервуару приймається рівною 4 мм у відповідності  з ГОСТ 380-71.

3.3.4 Розрахунок зварного  з'єднання

Задачею розрахунку є вибір  раціонального способу зварення та проведення розрахунків параметрів зварювання.

Швидкість газового зварювання визначається за формулою