Біологічні особливості гусей

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 10 Февраля 2013 в 15:44, курсовая работа

Описание работы

Сьогодні у світовому виробництві м’яса птиці м’ясо водоплавної птиці становить 6,4%, в тому числі м’ясо качок 3,9%, м’ясо гусей 2,5%. Їхня частка у валовому виробництві м’яса птиці має тенденцію до зростання. Якщо за останні 8 років виробництво м’яса птиці у світі в цілому зросло на 23,3%, то м’яса качок на 31,19%, гусей на 24,4% [10].
Однак за регіонами виробництво м’яса качок розподілено вкрай нерівномірно. Станом на 2010 р. близько 82,6% всього виробництва м’яса качок припадало на Азію. В Азії ж, у свою чергу, 80,7% азійського виробництва або 66,7% світового припадало на Китай. Темпи приросту виробництва м’яса качок у Китаї за цей період складали в середньому 3,8% на рік.

Содержание работы

ВСТУП…………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1
ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ……………………………………………………………4
1.1. Біологічні особливості гусей…………………………………………….4
1.2. Характеристика сучасних порід гусей………………………………….5
1.3. Існуючі технології виробництва м’яса гусей в Україні……………….8
1.4. Новітні технологічні прийоми підвищення ефективності вирощування гусей на м'ясо ………………………………………………………………….…11
РОЗДІЛ 2
РОЗРАХУНКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА…………………………….16
2.1. Технологія виробництва продукції гусівництва………………………16
2.2. Система утримання гусенят……………………………………………..26
2.3. Годівля гусенят…………………………………………………………...29
2.4. Переробка продукції гусівництва у господарстві……………………..35
РОЗДІЛ 3
ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНІ ЗАХОДИ………………………………………..40
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ……………………………………………………..42
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………………..43

Файлы: 1 файл

Птицы курсак.docx

— 92.65 Кб (Скачать файл)

При згодовуванні гусакам  вологої мішанки слід передбачати триразове годування. При комбінованому типі годівлі добовий раціон дорослих гусей повинен складатися з комбікорму і соковитих кормів. Наприклад, в осінньо-зимовий період гусакам можна згодовувати: силосу - 200 г, цукрового буряка - 400-500 г, картоплі - 200-300 г на голову на добу. Краще споживання гусами сухих грубих кормів буває кращою і більшою, якщо корму присмачені концентратами з додаванням цукрового буряка або гарбуза, кормового буряка і картоплі. Об'ємисті грубі корми гусакам у великій кількості дають, як правило, в непродуктивний період [10].

Розводять гусей шляхом природного парування, штучного осіменіння. В разі використання для відтворення стада природного парування навантаження на одного гусака становить чотири гуски. Якщо ж застосовувати штучне осіменіння, тоді спермою одного гусака можна осіменити 15–30 гусок. Для попередження інбридингу, тобто спорідненого схрещування під час розведення гусей, гусаків слід замінювати кожні три роки, використовуючи для цього яйця або молодняк з іншого господарства. Використання штучного осіменіння дозволяє скоротити кількість гусаків в стаді в 3 рази, підвищити заплідненість яєць на 10-12% і виведення гусенят на 8-10%, швидше оцінити плідників за якістю потомства і ефективніше використовувати найбільш цінних з них, своєчасно вибраковувати тих, що не несуться і виключити хвороби статевих органів, що виникають за відсутності водоймищ. Непогані результати дає поєднання природного парування і штучного осіменіння самок. В цьому випадку гусок утримують разом з гусаками в співвідношенні 1:6 або 1:7 (замість 1:3) і один раз в 13 днів осіменяють штучно [12].

 

 

 

1.4. Новітні технологічні прийоми підвищення ефективності вирощування гусей на м'ясо

Помічено, що синьо-фіолетове  освітлення активніше за червоно-помаранчеве  та жовто-зелене. Тому найкращий ефект  для росту та розвитку молодняку  гусей в осінньо-зимовий і ранньовесняний періоди, очевидно, буде досягнуто за комбінованого освітлення люмінесцентними  та звичайними лампами [9].

Використання світодіодних ламп дає змогу економити 60% електроенергії, до того ж в світлодіодні лампи завдяки куту освітленності рівному 120° немає втрати світлового потоку в світильнику, все світло використовується для освітлення приміщення, тоді як в люмінесцентних ламп втрати світла залежно від типа і конфігурації відбивача складають 40%-60%. 

Пробіотики застосовують для підвищення продуктивності птиці  в мінімально ефективних дозах —  близько 106–107 в 1 г/кг корму. При цьому  їх вводять щоденно впродовж 1–2 місяців до досягнення потрібного результату. Для пробіотика важлива його постійна присутність у порожнині кишківника в значних кількостях для отримання  очікуваного ефекту. Це ефективна альтернатива кормовим антибіотикам, що нормалізує травлення, підвищує рівень збереженості молодняку. Відмінність пробіотиків від антибіотиків: нульовий термін очікування, тобто реалізацію товарної продукції можна здійснювати безпосередньо після застосування; відсутність звикання до препарату; нешкідливість застосування в концентраціях, що багаторазово перевищують рекомендовані норми [13].

Пробіотік «Моноспорін ПК5»  в гусівництві з перших днів життя  замінює антибіотики. Препарат ефективно  пригнічує патогенну мікрофлору, використовується для профілактики і лікування дисбактеріозу, сальмонельозу, коллібактеріозу і інших захворювань шлунково-кишкового тракту гусей. Препарат зменшує конверсію корму. «Моноспорін ПК5» покращує апетит, підвищує перетравність кормів, однорідність стада. На птахофабриках, де застосовують «Моноспорін ПК5», спостерігається збільшення збереженності, поліпшення якості м'яса [16].

В годівлі також використовують ферментно-пробіотичний препарат «Бацелл». Цей препарат підвищує перетравність, засвоюваність кормів, добре розщеплює клітковину, сприяє підвищеному введенню шроту соняшнику, знизивши введення дорого соєвого шроту. Обмінна енергія, при використанні «Бацелла», збільшується до 10%. Потрапляючи в комбікорм, препарат також пригнічує розвиток умовно-патогенної мікрофлори і грибків, які не лише руйнують живильні речовини корму, але і виділяють метаболіти — мікотоксини [11].

Пробіотик «Пролакт» використовується для випереджаючого заселення корисною мікрофлорою гусенят з перших днів життя. До складу препарату входять 5 лакто- і біфідобактерій, виділених, у тому числі з шлунково-кишкового тракту птиці. Препарат сумісний з будь-якими компонентамі кормів і стійкий до ряду антибіотиків. Мікроорганізми, використані при виробництві препарату, створюють сприятливу мікрофлору шлунково-кишкового тракту і забезпечують організм гусенят біологічно-активними речовинами, які поліпшують процеси життєдіяльності і підвищують неспецифічний імунний статус. Препарату запобігає виникнення дисбактеріозу, колібактеріоза, сальмонельозу і інших захворювань шлунково-кишкового тракту [17].

Найчастіше для дегельмінтизації гусей застосовують  гранулят «Альбазен 20%», що відноситься до препаратів широкого спектру дії, з вираженою антигельмінтною  дією відносно нематод, цестод і трематоди. Речовиною препарату, що діє, є альбендазол,який порушує вуглеводний обмін і мікротубулярную функцію гельмінтів, що приводить до їх загибелі. Гранулят «Альбазен 20%» застосовують при нематодозах, цестодозах і трематодозах. Препарат дають всередину індивідуально або груповим методом, одноразово, разом з кормом, без попереднього голодування, в дозі 0,05 г/кг маси птиці. При груповому способі вживання, розраховану дозу ліків змішують з концентрованим кормом, з розрахунку 50 г корму на одну птицю і згодовують з годівниць [6].

Порошок «Біовіт Р-150»  застосовують для профілактики і  лікування колібактеріозу, пастерельозу, сальмонельозу, мікоплазмозу, стафілококової інфекції, рікетсіозі, актиномікозі і  інших захворюваннях викликаних мікроорганізмами [4].

 

Останнім часом розроблений  режим переривчастого освітлення із змінною освітленісті птиці (Таблиця 1.4.1.).

Таблиця 1.4.1.

Світловий режим при вирощуванні  гусенят на м'ясо

Вік гусенят, днів

Загальна тривалість періоду  освітлення, годин

Час включення основного  освітлення, годин

Час вимикання основного  освітлення, годин

Основного

Чергового

1-3

23.00

1.00

0.00

23.00

4-7

17.00

7.00

3.00

20.00

8-10

15.00

9.00

4.00

19.00

11-14

13.00

11.00

5.00

18.00

15-17

11.00

13.00

6.00

17.00

18-21

10.00

14.00

7.00

17.00

22-63

8.30

15.30

9.00

12.00

     

14.00

17.00

     

24.00

2.30


 

  Примітка: Чергове освітлення (3-5 лк) у пташнику включено постійно, вимикання основного освітлення (25 - 30 лк) проводиться за програмою  за допомогою приладу 2 РВМ  (реле часу програмне) [5].

Використання даного режиму в порівнянні з загальноприйнятим  дозволяє економити 45% електроенергії, затрачуваної на освітлення, підвищити  живу масу молодняку ​​на 3%, знизити  витрату кормів на одиницю продукції  на 5%.

Одна з широко використовуваних кормових добавок природного походження - глауконіт. Він забезпечує поглинання та винесення з організму токсичних продуктів травлення і токсинів корму. Він виводить радіонукліди, активізує і пролонгує дію ферментів і гормонів, стабілізує кислотно-лужний баланс в шлунково-кишковому тракті, сприяє кращому засвоєнню організмом макро- і мікроелементів, що надходять з кормом і при необхідності поповнює їх відсутність.

Виходячи з результатів дослідження, рекомендується для зниження витрат кормів, підвищення м'ясних якостей і збільшення живої маси при вирощуванні гусенят на м'ясо включати глауконіт в об'ємі 1,1% від маси комбікорму [1].

Гермівіт - натуральний продукт з високим вмістом обмінної енергії (не менш 12,5 МДж/кг), одержаний із сплячого зародка пшениці, що містить близько 32% протеїна, 5% - сирої золи, вітаміни А, В, В2, В3, В5, В6, В12, і Е (0,71 г/кг), 17 амінокислот (в т.ч. 9 незамінних) та 11 поліненасичених жирних кислот.

Було вивчено вплив препарату на рівень формування поствакцинального імунітету у молодняку ​​гусей при експериментальній вакцинації проти грипу А птахів. Дослідження показали позитивний вплив кормової добавки на імунну систему гусенят і ефективність її застосування при вакцинації проти грипу птахів А. Відзначено залежність у формуванні імунної відповіді і рівня напруженості специфічного імунітету після вакцинації від імунологічних показників крові гусенят у всі досліджувані вікові періоди [8].

До кормових добавок природного походження відноситься Стимул - продукт переробки природних алюмосилікатів (сорбентів). Кормова добавка в кількості 2% від маси корму для гусенят дозволила більш ефективно використовувати обмінну енергію комбікорму, а також сприяла найкращій м'ясній продуктивності і більшому вихіду патрошеної тушки, м'язової тканини[15].

 

РОЗДІЛ 2

РОЗРАХУНКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА

2.1. Технологія виробництва продукції гусівництва

На сьогоднішній час на гусівничих підприємствах застосовується така технологічна схема виробництва  м’яса гусей – рис. 2.1.1.

 Рисунок 2.1.1. Технологічна схема  виробництва м’яса гусей.

 - головні ланки технологічної схеми;


 - додаткові ланки технологічної схеми. 

 

 

Цех родинного  стада

Родинне стадо розміщують у пташниках на підлозі з використанням підстилки. Підлога повинна бути з твердим покриттям. Приміщення розділяють на секції місткістю 150-250 голів. Прибирання підстилки - всі сітчасті перегородки роблять розбійними, при цьому в підлозі не повинно бути виступаючих деталей. Висота перегородок не менше 0,5 м. Напування птиці здійснюється з жолобкових поїлок, які встановлюють над стічної канавкою так, щоб гуси перебували на решітці, що закриває її. Канавку роблять з ухилом, щоб мати можливість змивати бруд у каналізацію за допомогою шланга. У пташнику без центрального проходу жолобкові поїлки обладнують по центру пташника. При коридорній системі передбачені дві жолобкові поїлки у центрального проходу. Фронт напування на одну голову має становити не менше 4 см. Істотний вплив на гігієнічні умови середовища надає підстилка, стан якої залежить від: температури і вологості повітря, щільності посадки птиці, системи вентиляції та типу годівлі (сухий, вологий). Надмірна вологість підстилки сприяє виникнення хвороб дихальних шляхів, поширенню аспергільозу. Найкращою підстилкою є сфагнових торф, який добре поглинає вологу, деревні стружки, тирса. Якщо інкубаційні яйця отримують сезонно, то комплектують РС один раз на рік молодняком весняного виводу. У такому випадку родинне стадо гусей використовують 3-4 роки. Починаючи з 210-денного віку світловий день збільшують з 7 годин до 13 годин, освітленість – 15-20 лк. Молоді гуси починають нестися у 240-денному віці. Цикл несучості триває 140-150 днів, починаючи з березня-квітня і завершуючись до червня-липня. За продуктивний цикл від гусей одержують від 30 до 60 яєць (у залежності від того важка чи легка порода гусей використовується). Після закінчення 1-го і 3-го циклу несучості гусей переводять на 7-годинний світловий день, і так утримують 35 днів. Після цього протягом 14 днів світловий день збільшують до 13 годин [2,10].

У перші 3 тижні для гусей  застосовують раціони непродуктивного  періоду. Линька триває 2 місяці. Другий продуктивний період починається у  вересні або жовтні і триває 120-130 днів – до грудня-січня. Гусям згодовують корми продуктивного періоду. Після 2-го і 4-го циклів несучості гусей  РС переводять на жорсткий режим примусової линьки (три дні відсутня вода і  корм, вимикають світло). Після цього  гусей утримують 45 днів за 7-годинного  світлового режиму на раціоні непродуктивного  періоду. Протягом одного тижня РС переводять на 13-годинний світловий день. Третій цикл триває 140-150 днів, четвертий – 160-170 днів, п’ятий – 110-120 днів. Після  цього дорослих гусей забивають  на м’ясо.

Для утримання гусей РС використовують комплект обладнання КНУ. У південному регіоні для гусей  в соляріях влаштовують канавки  для купання.

Запліднення гусей може бути природним або штучним. У РС бажано застосовувати штучне запліднення, яке дозволяє:  скоротити кількість  гусаків в 3 рази, попередити поширення  інфекційних захворювань статевих органів птахів, уникнути проблеми підбору пар, завдяки оцінці якості спермопродукції – відібрати  найліпших гусаків і підвищити  заплідненість яєць [12].

Цех вирощування ремонтного молодняку

Для заміни однієї голови батьківського  стада на вирощування приймають 5 добових гусенят не розділених за статтю, або 2 самки і 4 самці при розділенні за статтю. У 8-9 тижневому віці залишають 140 % самочок і 300 % самців відносно необхідної кількості дорослого стада.

У нашій країні молодняк гусей вирощують  на глибокій підстилці, на сітчастій  підлозі чи у кліткових батареях. Пташник розбивають на секції місткістю 150-200 голів [2].

При вирощуванні ремонтного молодняку  на глибокій підстилці, підстилку насипають  шаром 8-10 см, а потім по мірі її забруднення  підсипають чисту. Для обігріву використовують електробрудери чи випромінювальні установки. Перший тиждень життя температура у приміщенні має бути 26°С під брудером - 32-30 °С. На другий тиждень вирощування температуру поступово знижують на 2—3 °С і до кінця третього тижня доводять її до 22 °С. Починаючи з 4-го тижня локальний обігрів відключають, а у приміщенні температуру підтримують на рівні 18-20 °С. Відносну вологість повітря підтримують на рівні 65-70 %. Свіже повітря подають у пташник з розрахунку у теплий період року 1,5 м3, а у холодний - 5 м3 / год./кг живої маси.

Фронт годівлі має бути на рівні, см/гол., не менше: у віці 1-3 тижні - 1,5, з 4 по 9 - 2, з 10 по 30 - 2,5 при сухому типі годівлі. При комбінованому типі - фронт годівлі необхідно збільшити вдвоє. Фронт напування 1-3 см/гол. (збільшують з віком). Щільність посадки, гол./м2: 1-3 тижні - 4-17 - 3; 18-34 - 1,5 [10].

Информация о работе Біологічні особливості гусей