Митна політика і митна безпека України

 

2) Економіко-регуляторна.  Передбачає вплив з боку держави та її компетентних органів на зовнішньоекономічні відносини за допомогою засобів економічного та неекономічного (адміністративного) характеру для регулювання останніх з метою забезпечення національних інтересів та інтересів національних товаровиробників, створення сприятливих для них умов, забезпечення виконання державної політики у сфері економіки, виконання міжнародно-правових зобов’язань держави. Подібне регулювання здійснюється за допомогою встановлення ставок мита і митних зборів, ліцензування, квотування, сертифікації та встановлення інших нетарифних обмежень. Важливі складові цієї функції – розвиток інвестиційного клімату, сприяння інноваційному характеру імпорту, забезпечення зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів ЗЕД науково-статистичним та експертно-дослідним супроводом, урахування інтересів регіонального та галузевого розвитку зовнішньої торгівлі, впровадження заохочувальних і стимулюючих заходів у системі регулювання ЗЕД, розвиток конкурентного та антимонопольного середовища, забезпечення антидемпінгового й антисубсидійного розслідування, запровадження механізмів попередньо-визначального та постінспекційного контролю, ефективне використання заходів класифікаційного та верифікаційного контролю.

 

3) Захисна. Іноді захисну  функцію ще називають «правоохоронною», але вона як функція державної  політики має дещо ширше значення, ніж просто правоохоронна діяльність  держави. Ця функція спрямована  в першу чергу на захист  держави від зовнішніх та внутрішніх  загроз і в широкому розумінні  включає: забезпечення національної  безпеки держави, підтримання міжнародної безпеки, громадського порядку, моральності, захист внутрішнього ринку, захист інтересів споживачів, створення умов для підтримання законності щодо порядку переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів, ефективну боротьбу з контрабандою та порушеннями митних правил, захист прав інтелектуальної власності, сприяння антимонопольній політиці, сприяння забезпеченню екологічної безпеки, здійснення заходів антикорупційного характеру, забезпечення судово-експертної діяльності, апеляційної роботи, збереження історико-культурного надбання, сприяння боротьбі з міжнародним тероризмом,

злочинністю тощо. Велика частка подібних завдань реалізується в  процесі виконання митними органами своїх контрольних функцій, а  також при виконанні завдань  боротьби з контрабандою та порушеннями  митних правил.

 

4) Контрольно-організаційна. Головне завдання цієї функції – це формування умов і порядку переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон та їх практична реалізація шляхом проведення митного контролю й митного оформлення товарів і транспортних засобів, тобто перевірки законності їх переміщення через митний кордон, а також видачі дозвільних документів на право займатися декларуванням товарів, відкриття й експлуатації митних складів, розміщення суб’єктів у пунктах пропуску, на право виконувати діяльність митного перевізника; погодження на відкриття вантажних митних комплексів; ефективного використання заходів класифікаційного та верифікаційного контролю; здійснення експертних досліджень, внесення до реєстру об’єктів інтелектуальної власності; узгодження місця прибуття транспортних засобів; видачі свідоцтва про відповідність інфраструктури СЕЗ, свідоцтва про внесення в реєстр суб’єктів СЕЗ; затвердження переліку документів, що подаються під час митного оформлення; визначення підприємств, яким надано режим сприяння при митному оформленні, запровадження механізмів попередньо-визначального та постінспекційного контролю тощо.

 

5) Інформаційно-статистична.  Дана функція – це важлива складова для координування напрямків розвитку митних органів. Це відносно нова функція, що стала суттєвою в розвитку інформаційних технологій, а особливо з появою мережі Інтернет, яка дала можливість реалізувати «on-line» спілкування митниці та суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності шляхом уведення електронного декларування й отримання результатів митного оформлення через ці мережі. Зараз усі передові митні технології створені на базі та з використанням інформаційних систем, які пройшли шлях від допоміжного забезпечувального механізму до провідного стрижня митних технологій контролю, обробки, аналізу та зберігання митної інформації. Тенденції світового розвитку показують, що для спрощення митних процедур і процедур логістики при постачанні товарів для ввезення та вивезення з території країни, зменшення ризиків порушення безпеки мешканців необхідно створювати електронні інформаційні системи, які будуть функціонально сумісні з аналогічними системами різних країн, доступні, безпечні, об’єднані та контрольовані. Європейська спільнота визначає, що шлях до цього – зменшення різниці між митними процедурами країн світу і називає механізм її реалізації «електронною митницею». Важливою складовою цієї функції стала організація збирання та зберігання інформації про результати митного контролю й митного оформлення, забезпечення зовнішньоекономічної діяльності науково-статистичним супроводом, обмін попередньою інформацією з країнами – торговими партнерами про товари і транспортні засоби, обмін інформацією з іншими державними органами й державами, забезпечення та участь у процедурах митного оформлення і контролю, автоматизація (без урахування людського фактора) процесу аналізу й регулювання митних ризиків тощо.

 

6) Міжнародно-політична.  Полягає в забезпеченні міжнародно-інтеграційного процесу, здійсненні міжнародно-правових заходів розвитку міжнародного митного співробітництва, залученні організаційної та фінансової допомоги для розвитку митної справи.

 

З метою підвищення ефективності реалізації покладених на них завдань митні органи здійснюють свої функції як самостійно, так і у взаємодії з іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами, організаціями та окремими громадянами. Відповідно до гл. 3 МК України суб’єкти, що взаємодіють з митними органами, зобов’язані надавати допомогу і сприяти останнім у виконанні ними своїх функцій. Це стосується насамперед органів державної прикордонної служби, податкової служби, відповідних підрозділів органів внутрішніх справ, Служби безпеки України і транспортних підприємств. Щодо питання їх класифікацій, то воно в науковій літературі залишається дискусійним.

 

 

3.2 Проблеми митного  контролю в Україні та способи  їх вирішення

 

Кордон був і залишається  найчутливішим барометром, що миттєво  реагує на ситуацію в суспільстві. Невипадково  митні переходи на кордоні, зокрема  й українсько-польському, що віднедавна став кордоном нашої держави з  країнами Євросоюзу, перебувають під пильним оком громадськості та відповідних контролюючих органів. Виконуючи свою головну функцію митного контролю й митного оформлення вантажів, митниця забезпечує наповнення Державного бюджету, охорону економічних інтересів України під час здійснення експортно-імпортних операцій суб’єктами зовнішньо економічної діяльності, дотримання митних правил більш ніж мільйонною «армією» мешканців прикордонних територій, для яких «човниковий» бізнес став єдиним джерелом заробітку, і водночас пункти пропуску є і будуть обличчям держави для подорожуючих, які приїжджають в Україну у бізнесових, приватних справах чи на відпочинок.

 

Наскільки результативно  і цивілізовано працюватимуть митні  органи і чи завдяки цьому зросте, на жаль, не надто високий авторитет  цієї державної структури через  традиційно довжелезні черги на перетин  кордону, потік контрабанди, що осідає на полицях магазинів та ринків, завдаючи шкоди вітчизняним виробникам аналогічної продукції та державі, позаяк до державної скарбниці за ввезений крам не надходило жодної копійки митних платежів, масові побори, відсутність належної інфраструктури та цивілізованих побутових умов і хамство людей у погонах, залежить від багатьох факторів, зокрема й ефективності управління структурними підрозділами, що входять до регіональних митниць.

 

Однією з проблем в  роботі Львівської митної служби підприємці називають плани по надходженню до бюджету. «Цю політику необхідно змінювати. Крім того, необхідно подолати корупцію, я не говорю зараз про контрабандистів, лише про тих, хто хоче працювати у законодавчому полі. Наприклад, митник без стимулу може просто не взяти декларацію, а коли навіть бере, то людина не має змоги відслідкувати інформацію про хід її реєстрації. Наступне – це визначення кодів товару, від яких залежить сума сплати за товар, тут твориться просто свавілля», – зазначив президент компанії «ІнСпе», член Громадської ради при Львівській митниці, координатор Громадського форуму Львова Олег Мацех. Також підприємці зазначали, що скоро робота митниці може зупинитися взагалі, бо за існуючих умов і законодавчих «вдосконалень» ніхто не ввозитиме товари в Україну.

 

Для вирішення цієї проблеми необхідно зробити максимально  прозорою процедуру проходження  митного контролю, встановити монітори, щоб декларант у будь-який час  міг побачити, на якій стадії перебуває  його декларація, та максимально скоротити  терміни визначення митної вартості товарів. Досить часто виникають  скарги про наявність корупції на Львівській митниці, для вирішення  цієї проблеми також можливий варіант створення робочих груп підприємців та митників з метою вирішення нагальних проблем на місцевому рівні та скерування ініціатив до Державної митної служби.

 

Також потрібно працювати  над вдосконаленням роботи зі спрощення  митних процедур і підвищенням ефективності технологій митного контролю. Адже, занадто складна процедура митного контролю теж є нагальною проблемою. Для досягнення позитивного результату, для подолання цих проблем необхідно керуватись такими базовими принципами:

 

– забезпечення належної ефективності митного контролю;

 

– оптимізація використання митних ресурсів;

 

– сприятливе ставлення  до суб’єктів ЗЕД;

 

– прозорість роботи митних органів;

 

– уникнення бюрократизму в документообігу.

 

Також необхідно удосконалити правове регулювання відносин між  митними органами і підприємствами, що надають послуги в галузі митної справи. Для цього необхідно:

 

– при розробці Державною  митною службою України нормативно-правових актів, які визначають організаційно-правові  основи діяльності митних посередників, враховувати пропозиції та зауваження останніх, зокрема, запропонованих безпосередньо  Асоціацією митних брокерів України, що, в свою чергу, сприятиме застосуванню принципу партнерства у відносинах між митними органами та митними  брокерами і митними перевізниками. Крім того, це запобігатиме прийняттю економічно недоцільних і неефективних регуляторних актів;

 

– розробити дієвий механізм надання митними органами митним посередникам необхідної інформації (правова, економічна, статистична) для їх діяльності;

 

– розробити та впровадити механізми фінансових гарантій та страхування  діяльності митних брокерів, можливостей  відстрочки повернення фінансових платежів протягом певного проміжку часу;

 

– розробити оптимальні, високоефективні механізми взаємодії  митних брокерів і митних перевізників;

 

– при розробці вітчизняної  схеми взаємодії митних агентів  та митних органів враховувати базові стандарти та принципи такої взаємодії, що закріплені у Європейському Митному  Кодексі, адже вплив митного середовища на процеси інтеграції і бізнесових взаємин між ЄС та Україною є досить відчутним;

 

– впроваджувати у життя  міжнародні конвенції щодо спрощення  митних процедур і застосування новітніх технологій, які сприяють швидкому митному контролю й оформленню.

 

Отже, митний контроль та митне  оформлення є ключовими функціями  митної служби України, однак реалізація митними органами України на практиці цих важливих функцій стикається з безліччю перешкод та проблем.

 

Найсуттєвішу рису процесу вдосконалення законодавства щодо митного контролю та митного оформлення слід бачити в тому, що воно спрямоване на створення умов для більш ефективного впливу права на зовнішньоекономічні відносини. Саме за допомогою передусім правових процедурних норм забезпечується змістовність митного контролю.

 

Підвищити ефективність митного контролю та митного оформлення за здійсненням зовнішньоекономічних операцій, зменшити роль суб’єктивного фактору при прийнятті рішень щодо митного оформлення й митного контролю необхідно шляхом:

 

– наукових досліджень та унормування у правових процедурних актах системи критеріїв ризиків при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів;

 

– використання цієї системи  як нормативно-інформаційної комп’ютерної бази при проведенні митного контролю та при аналізі документів, поданих до митного оформлення;

 

– користування цією системою оперативним складом митних органів  при оцінці митної вартості товарів та встановленні їх коду згідно з УКТЗЕД.

Реалізація науково-організаційних заходів, спрямованих на максимальну  правову регламентацію процесу  здійснення митного контролю та митного  оформлення товарів і транспортних засобів призведе до посилення відповідальності за обґрунтованість прийнятих рішень як посадовими особами митних органів так і декларантами.

 

Також детального розроблення  потребують такі питання, як систематизація митного законодавства, впорядкування  і оновлення його структури, визначення напрямків розвитку, вдосконалення  процесу підготовки і прийняття законів та інших правових актів.

 

Тільки після вирішення цих питань можна забезпечити ефективність правозастосування в митній практиці.

 

Однією із болючих проблем  залишається ухилення суб’єктів  зовнішньоекономічної діяльності від  сплати податків при декларуванні товарів шляхом заниження їх митної вартості та/або декларування не своїм найменуванням.

 

Конфлікт інтересів митних органів та інтересів суб’єктів  зовнішньоекономічної діяльності полягає  у недосконалості та неповноті бази даних цінової інформації відомостей про вартість певного товару (предмету), на підставі яких визначається його митна вартість.

 

6.Умови та чинники забезпечення митної безпеки

 

Митна загроза – конкретна  чи безпосередня форма митної небезпеки  на стадії переходу

її з можливості в реальність як результат протиріч, що мають  місце й формуються в самому суспільстві, у зовнішньоекономічних сферах, у політичних та економічних відносинах, у сфері організації та забезпечення митної діяльності, у техногенних, природних та інших явищах тощо, яка конкретизується відповідною формою прояву й способом впливу й наслідки якої можуть заподіяти будь-якої митної шкоди.

Після прийняття у 2002 році Митного кодексу України залишаються не повною мірою

вирішеними питання ролі поняття митної політики та комплексності  його визначення, складових цієї політики у системі загальнодержавної політики, а також складових митної безпеки та механізмів її забезпечення. Важливою складовою національної безпеки України є економічна безпека та її складові – зовнішньоекономічна та митна безпеки. Отже, на перше місце виходять проблеми забезпечення зовнішньоекономічної безпеки держави та її митної безпеки.