Готування до злочину

Однак, більшість науковців  все-таки розрізняють засоби та знаряддя злочину, що, на нашу думку, є більш  обґрунтованим. На відміну від знаряддя, засоби вчинення злочину – це предмети, необхідні для вчинення злочину, сприяють вчиненню злочинного посягання, полегшують його здійснення [14, с. 65]. До засобів можна зараховувати алкоголь, наркотичні та лікарські засоби, одурманюючі речовини, що спричинюють сон, стан сп’яніння, що позбавляє потерпілого  можливості або усвідомлювати вчинювані злочинцем дії, або чинити йому опір. Яскравим прикладом у цьому випадку є наступна судова практика.

 Так, Судова колегія  в кримінальних справах Чернівецького  обласного суду 29 липня 1997 року  розглянула  кримінальну справу  за касаційним поданням помічника  прокурора на вирок Ленінського районного суду м.Чернівці, яким Н. засуджено  за ч. 3 ст. 141 КК України (в ред. від 1960р.) на підставі ст. 44 КК України на три роки позбавлення волі. На підставі ст. 45 КК України призначену міру покарання засудженому Н. визнано умовною в частині позбавлення волі, і постановлено вирок в цій частині не приводити до виконання, якщо засуджений впродовж трьох років не вчинить нового навмисного злочину.

Згідно з вироком Н. визнаний винним у тому, що 26 червня 1996 року, попередньо вислідивши потерпілого А., під виглядом лікаря зайшов у квартиру, ввів потерпілому ін’єкцію заспокійливого, яке приніс з собою, після чого  викрав з квартири печатку вартістю 120 гривень та годинник “Орієнтекс” вартістю 10 гривень, з викраденим з місця події втік.

На цей вирок подане касаційне подання прокурора, в  якому ставиться питання про  скасування вироку посилаючись на те, що обрана судом міра покарання є  занадто м’якою.

 Розглядаючи справу, Судова  колегія звернула увагу на  те, що злочин був вчинений з прямим умислом, засуджений Н. завчасно підготував та спланував вчинення злочину [27].

Підшукування засобів  і знарядь вчинення злочину полягає  у будь-якому способі їх придбання. Він може бути правомірним (купівля, позика, дарування, обмін). Наприклад, особа, яка збирається вчинити розбійний напад законним шляхом придбала газовий пістолет. Спосіб придбання може бути також і злочинним (шляхом крадіжки, грабежу, шахрайства, розбою тощо). Способи придбання чи підшукування засобів чи знарядь для вчинення злочину на характер готування не впливає, оскільки вирішальним моментом, який визначає зміст діяльності суб’єкта, є не  спосіб, а мета їх придбання. Як результат особа одержує необхідні їй для злочинного наміру предмети.

Названа в законі форма  готування у вигляді пристосування   засобів і знарядь має широкий зміст. Сюди належать як виготовлення засобів і знарядь, що полягає у їх створенні, конструюванні промисловим або кустарним способом (вогнепальна та холодна зброя, підроблені документи), так і надання їм таких властивостей, форми чи стану, які роблять їх реально придатними для реалізації злочинного наміру. Наприклад, для вчинення в подальшому розбою особа наварює на стержень металеву болванку; з метою вчинення крадіжки особа обробляє ключ, яким можна буде відчинити двері квартири; для друкування фальшивих грошей злочинець виготовляє кліше.

Підшукування співучасників  полягає в підборі і пошуку інших осіб для вчинення злочину. Способи такого підбору можуть бути різноманітними: вмовляння, обіцянка винагороди, погрози. Це також може бути знайомство з потенційними співучасниками, їх вербування, підбурювання до участі в злочині як виконавців, пособників або організаторів. Змова на вчинення злочину – це досягнення згоди між двома чи більше особами про спільне вчинення злочину. Змова як і підшукування співучасників можлива лише за активної форми поведінки. У випадках, передбачених Особливою частиною кодексу, такі форми готування, як підшукування співучасників та змова на вчинення злочину, можуть утворювати самостійні склади злочину, наприклад, ст. ст. 109, 255, 392. Усунення перешкод – це дія чи бездіяльність, які полягають в усуненні перепон, що заважають реалізації злочинного наміру, наприклад, залишення відкритими дверей сховища з метою полегшення вчинення з нього крадіжки, вимкнення охоронної сигналізації, отруєння сторожової собаки.

Ще однією формою готування  є – інше умисне створення умов для вчинення злочину. У буквальному  тлумаченні закону до цієї форми належать дії, які не підпадають під ознаки підшукування і пристосування засобів чи знарядь, але в результаті їх виконання створюються необхідні, реальні передумови для злочинного посягання. До цієї форми підготовчих дій можна зараховувати, зокрема, розробку плану вчинення злочину, влаштування засідки, підготовку місць для зберігання викраденого, створення надлишків ввіреного майна для наступного протиправного заволодіння ним шляхом привласнення або розтрати, вивчення системи охорони банку з метою нападу на нього, підготовка алібі. На відміну від, проаналізованих вище, форм готування, інше умисне створення умов частіше може вчинятися шляхом бездіяльності.

Усі перелічені підготовчі дії  завжди передують безпосередньому  вчиненню злочину, часто вони віддалені  від його виконання і не включаються  як обов’язкові ознаки в об’єктивну сторону складу конкретного злочину. Усі ці моменти свідчать про відносно менший ступінь суспільної небезпеки порівняно з наступними стадіями вчинення злочину. Однак, кримінальна відповідальність за готування має загальні підстави і настає у всіх випадках, якщо воно (готування) суспільно небезпечне [14, с. 67]. На відміну від Кримінального кодексу 1960 року, у новому кримінальному законі зазначено, що готування до злочину невеликої тяжкості не тягне за собою кримінальної відповідальності (ч.2 ст.14).

Стадія готування до злочину, по своїй суті, є діяльністю особи, спрямованою на створення сприятливих умов для подальшого вчинення злочину. За обсягом ці умови повинні бути суттєвими, оскільки несуттєве сприяння майбутньому посяганню за ступенем своєї суспільної небезпеки не досягає того рівня, який передбачений ст.11 КК України. Фактично вчинені особою діяння можуть розцінюватися як стадія готування до злочину лише в тому випадку, коли вони були спрямовані на вчинення конкретного злочину. Тому деякі вчені, наприклад, А.В. Шевчук, поряд з передбаченими в законі формами готування доцільно було б передбачити такі форми, як мотивація та планування злочину, а також вибір мети та об’єкту, оскільки ці складові, в умовах сьогодення, при значному зростанні організованої злочинності, є невід’ємною частиною більшості умисних, тяжких чи особливо тяжких злочинів.

1.2. Види готування до злочину

Як відзначається в  літературі, деякі види готування  до злочину відрізняються суттєвими  специфічними особливостями. Тому доцільним  буде спеціально зупинитися на них. Це головним чином підготовчі дії, пов’язані із співучастю в злочині, і підготовчі дії, які утворюють склад іншого закінченого злочину, а також такі дії пов’язані із фоновими явищами.

В якості таких, наділених  суттєвими особливостями спеціальних видів готування, розглядаються :

1. Невдалі підбурювання і пособництво як види готування;
2. Змова, організація і участь в організованій групі та злочинній організації як види готування;
3. Закінчений злочин, який являє собою підготовчі дії до вчинення іншого злочину.
4. Антисуспільна діяльність осіб.

Підбурюванням потрібно вважати  невдалим тоді, коли підбурювачу не вдалося схилити особу до вчинення злочину чи коли особа вирішила вчинити  злочин, а потім добровільно відмовляється  від цього до моменту закінчення злочину. В обох випадках підбурювачу не вдалося викликати у особи рішучості вчинити злочин, оскільки рішучість реалізується у вчиненні злочину або караного готування чи замаху.

Невдалим пособництвом є  надання допомоги виконавцю у  вчиненні злочину після добровільної відмови останнього від вчинення злочину (про що пособник не знав ) чи надання допомоги після вчинення злочину, а також після припинення суспільно небезпечного діяння державними органами чи громадянами. Невдалим пособництвом потрібно вважати і вчинення дій, які створюють умови для вчинення злочину, якими виконавець не мав можливості скористатися, наприклад, коли зброю залишено на квартирі виконавця злочину після того, як той вийшов з дому для вчинення розбійного нападу. В цих випадках немає співучасті у злочині, тому що немає злочинних дій виконавця або ж немає об’єктивного зв’язку між злочинними діями виконавця і діями пособника.

А.А.Піонтковський вважає, що дії підбурювача і пособника  в цих випадках потрібно розглядати, як готування до вчинення злочину, так як своїми діями вони намагалися створити умови для вчинення злочину. Таку ж думку поділяє і А.Н. Трайнін. Однак, тут потрібно наголосити, що кваліфікація невдалого підбурювання і пособництва можлива лише в тому випадку, якщо підбурювання і пособництво вчинялися з прямим умислом.

Деякі радянські вчені  вважали, що немає підстав кваліфікувати  дії підбурювача як готування. На їх думку потрібна кваліфікація даних  дій за статтею, яка передбачає відповідальність за співучасть і за статтею, яка передбачає злочин, який співучасники мали намір вчинити. Однак, як справедливо писав в свій час М.А.Андрєєв [8, с. 157], оскільки в цих випадках немає самого злочину, немає безпосереднього виконавця, то не може бути і співучасників.

Ні в якому разі невдале підбурювання не можна розглядати в якості виявлення наміру. Для виявлення наміру характерна відсутність будь-яких дій на шляху вчинення злочину. При невдалому підбурюванні мають місце активні дії направлені на те, щоб сприяти вчиненню злочину, і які не призвели до бажаного результату з причин, які від підбурювача не залежали.

Підбурювання і пособництво  мають багато спільних рис з готуванням. Однак, особливість підбурювання і  пособництва в тому, що вони створюють  умови не безпосередньо для самого акту вчинення злочину, а для майбутніх дій виконавця. Це створення умов виражається головним чином у вигляді впливу на свідомість виконавця. Дії підбурювача чи пособника лише викликають чи зміцнюють рішучість виконавця.

Суттєвими особливостями  відрізняється створення злочинного співтовариства, групи осіб для вчинення злочину чи злочинної організації, і будь-яка змова взагалі. Змову злочинців на вчинення злочину, без сумніву потрібно вважати однією із форм готування, так як і організацію злочинного співтовариства чи участь у ньому – готуванням, але особливим яке має ряд відмінностей. Основна ознака готування – створення умов для вчинення злочину. Як відомо спільна участь двох чи більше осіб, за загальним правилом, полегшує вчинення злочину. Змова як вид готування, можлива по відношенню до більшості злочинів. В тих випадках, коли в диспозиції статті кримінального закону вказується на змову, як ознаку складу злочину, наявність однієї лише умови без вчинення подальших дій повинно кваліфікуватись як готування до вчинення злочину. В деяких випадках, враховуючи характер об’єкта і характер умислу, закон вважає, що наявність змови утворює зразу ж закінчений склад злочину (створення банди). Однак, за загальним правилом, організація злочинної групи чи участь в ній можна кваліфікувати як готування до злочину.

Що стосується фонових  явищ, то вони також заслуговують особливої  уваги. Даньшин І.Н. в своїй праці  “Введение в криминологическую  науку” зазначав, що фонові явища є  формами дозлочинної антисуспільної поведінки, яка по своїй суті являє плодовитий грунт злочинності. Слід наголосити, що останніми роками зростає кількість таких антисуспільних явищ, як наркоманія, проституція, гомосексуалізм. Згідно із законом ці явища не  караються. Однак, безумовно вони є збудниками різноманітних, іноді тяжких злочинів, адже ці суспільно небезпечні явища створюють підґрунтя, фон для вчинення злочинів в майбутньому. Так, наприклад, наркоманія як явище, породжує цілу систему закінчених злочинів, які передбачені нині діючим Кримінальним кодексом (розділ ХІІІ), на фоні проституції – ст.ст.302,303 КК України. Тому вважаємо за необхідне вказати, що осіб, які організовують злочинні групи для заняття такою антисуспільною діяльністю з метою збагачення необхідно притягувати до кримінальної відповідальності, як за закінчений злочин.

Ще одним з спеціальних  видів готування є закінчений злочин, який являє собою підготовчі дії до вчинення іншого злочину. В  рамках даної роботи хочу приділити  йому особливу увагу, тому розглянемо його в окремому підрозділі.

1.3. Відмежування готування до злочину від замаху на злочин та від виявлення наміру на вчинення злочину

      Слід відмітити , що в слідчо – судовій практиці інколи виникають труднощі при розмежуванні стадій . Відсутність чітких критеріїв їх розмежування породжує помилки, найчастіше при розмежування готування і замаху , закінченого замаху і закінченого злочину .

Для розмежування готування і замаху можна запропонувати  наступні критерії :

• готування до злочину не приводить суб”єкта до зіткнення з об”єктом кримінально – правової охорони ;
• підготовчі дії не здатні спричинити суспільно – небезпечних наслідків ;
• такі дії не містяться в описі диспозиції кримінально – правової норми , яка передбачає відповідальність за вчинення замаху ;
• при замаху суб”єкт входить в безпосереднє зіткнення з об”єктом кримінально правової охорони ;
• замах є безпосереднє спричинення суспільно небезпечної шкоди ;
• утворює дії , описані в диспозиції кримінально – правової норми , що передбачає відповідальність за вчинення певного злочину .

Складніше провести межу між замахом і закінченим злочином . Загальна відміна замаху від закінченого злочину в тому , що при замаху суб”єкт або не вчиняє всіх необхідних дій , які утворюють об”єктивну сторону складу злочину , або злочинні наслідки не наступають з причин незалежних від волі винного . Однак момент закінчення багатьох злочинів різний що знайти їх якісь загальні ознаки складно . Загальне визначення моменту закінчення злочину і відмежування його від замаху , є вказівка на вчинення винним всіх дій , що утворюють об”єктивну сторону діяння , або настання злочинних наслідків . В конкретних випадках це визначення “ не працює “ , так як злочинні наслідки мають багато особливостей : ближні і віддалені , знаходяться в межах об”єкта кримінально – правової охорони або цими межами тощо .

Стосовно злочинів , які містять матеріальний склад  можна висунути наступний критерій визначення моменту їх закінчення : спричинення суспільно небезпечної  шкоди об”єкту кримінально –  правової охорони . За допомогою даного критерію можна уточнити момент закінчення багатьох злочинів : крадіжки , грабежу, злочинів проти життя і здоров”я , злочинів проти безпеки виробництва та інше .