Автор работы: Пользователь скрыл имя, 19 Ноября 2014 в 23:20, курс лекций
Работа содержит курс лекций по дисциплине "Цивільний захист населення"
бути об'єктами нападу і репресій; забороняється ворожі акції проти існуючих
пам'яток, творів мистецтва і т.д.; забороняється нападати на об'єкти, необхідні для
виживання населення (запаси продуктів харчування, райони посівів, худоби,
споруди запасів питної води, іригаційні споруди), заборонено використання
голоду серед цивільного населення як метод ведення війни.
Звертається увага на захист природного середовища. Не повинні
піддаватися нападу обладнання та споруди, які несуть в собі небезпечні сили:
греблі, дамби, атомні електростанції та ін.
Для полегшення розпізнавання таких об'єктів конфліктуючі сторони
повинні (мають право) позначати їх міжнародним знаком у вигляді трьох кіл
оранжевого кольору на білому полотнищі однакового розміру, на відстані одне
від одного, рівні одному радіусу кола.
Шоста глава IV Конвенції присвячена цивільній обороні.
В ній дається визначення ЦО як виконання гуманітарних завдань,
спрямованих на захист цивільного населення від небезпеки і допомогу йому в
усуненні наслідків воєнних дій або лиха. Визначені також «Організація цивільної
оборони», «Матеріальна частина організації ЦО».
Організації ЦО і їх персонал користуються повагою і захистом, вони мають
право виконувати завдання ЦО і на окупованій території. Сторона, яка окупує,
повинна сприяти цьому.
До організації ЦО можуть бути призначені і військові підрозділи. Вони
також користуються захистом за умов: виконують завдання виключно ЦО, не
беруть участі у бойових діях.
Міжнародним розпізнавальним знаком ЦО є рівнобічний блакитний
трикутник на оранжевому фоні. Особовий склад має відповідальне посвідчення
про належність до організації ЦО.
Відповідно до "Класифікатора надзвичайних ситуацій в Україні" протягом 2000 року в Україні виникло 1736 НС, у тому числі (див. рис. 1): техногенного характеру - 413, природного - 155, виявлення застарілих боєприпасів - 1009, іншого характеру - 159 НС (це, головним чином, події на воді, виявлення СДОР та встановлення вибухових речовин). Внаслідок цих НС загинуло 523 особи (з них 57 дітей), постраждало 1944 особи (з них 874 дитини). За масштабами вони поділяються на:
загальнодержавного масштабу |
11 |
регіонального масштабу |
39 |
місцевого масштабу |
186 |
об'єктового масштабу |
1500 |
|
|
Рис. 1. Розподіл НС протягом 2000 року за класами |
Рис. 2. Розподіл НС протягом 2000 року за масштабами |
Порівняння кількості НС 2000 та 1999 років у розподілі за класами та їх щомісячної динаміки подані в табл. 1 та на рис 3.
Надзвичайні ситуації |
1999 року |
2000 року |
Загальна кількість всього: |
1721 |
1736 |
В т. ч.: Техногенного характеру |
485 |
413 |
Природного характеру |
234 |
155 |
Виявлення застарілих боєприпасів |
800 |
1009 |
Іншого характеру |
202 |
159 |
В т. ч.: Загальнодержавного масштабу |
9 |
11 |
Регіонального масштабу |
48 |
39 |
Місцевого масштабу |
295 |
186 |
Об’єктового масштабу |
1369 |
1500 |
Загинуло, осіб |
540 |
523 |
Постраждало, осіб |
2499 |
1944 |
Порівняно з 1999 роком у 2000 році загальна кількість НС практично не змінилась, при цьому відбулося зменшення кількості НС техногенного характеру на 15 % та НС природного характеру - на 33 %. Збільшилась кількість випадків виявлення застарілих боєприпасів (зростання на 26%), що у цілому обумовило загальну кількість НС у 2000 році на рівні 1999 року. Кількість загиблих унаслідок НС зменшилась на 3 %, кількість постраждалих зменшилась на 22 %.
Щомісячна кількість НС техногенного характеру протягом 2000 року зберігається на рівні 30 - 38 (крім листопада - 46) НС. Причому показники першої половини року практично співпадають з показниками 1999 року, а у другому півріччі кількість НС фактично зменшується на 25-35 % у порівнянні з 1999 роком (див. рис. 3).
Надзвичайні ситуації природного характеру у 2000 році в значній мірі визначались характером гідрометеорологічних умов. Але при зменшенні їх кількості, у порівнянні з 1999 роком, наслідки НС були більш складними і неодноразово носили катастрофічний характер. Мали місце екстремальні широкомасштабні явища - заморозки наприкінці весни та на початку літа, шквали, зливи з градом та смерчі влітку, сильна ожеледь восени.
Зростання кількості природних НС у літній період (див. рис. 3) обумовлено збільшенням числа проявів стихії (сильний вітер, сильний дощ та град) та явищ медико-біологічного характеру (харчові отруєння та інфекційні захворювання людей). Така щорічна тенденція загалом характерна для природних НС.
Найбільша кількість НС зареєстрована у м. Києві (125), Запорізькій (123) та Львівській (122) областях. Значна кількість загиблих зареєстрована у Луганській області (115 осіб, переважно внаслідок НС на шахтах), а постраждалих - у Миколаївській області (399 осіб, більшість з яких постраждало внаслідок випадку захворювання та токсичний дерматит у Первомайському районі ).
Найменшу кількість НС зареєстровано у Херсонській (29), Івано-Франківській (27), Чернівецькій (28) та у м. Севастополі (29). У Чернівецькій області не зареєстровано жодного загиблого та постраждалого внаслідок НС.
Територіальний розподіл НС 2000 року подано у додатках 2,3 та на рис. 4.
Особливої уваги заслуговують надзвичайні ситуації загальнодержавного масштабу. Зареєстровано 11 таких НС, з них 6 техногенного характеру та 5 природного характеру.
Техногенні НС - це: вибух на шахті ім. Баракова ДХК "Краснодонвугілля", загибель у авіакатастрофі першого заступника Міністра внутрішніх справ України генерал-полковника Бородича Л.В., забруднення стоку рік Васер та Тиси внаслідок аварії на румунській гірничорудній шахті в м. Бая-Борша та три, спричинені природними чинниками, та пов'язані зі значними аваріями на мережах енергозабезпечення.
Природні НС - зимова епідемія грипу, захворювання на токсичний дерматит у Первомайському районі Миколаївської області, а також три НС, пов'язані зі складними погодними умовами (дві - у липні внаслідок сильного вітру, шквалів, сильного дощу, градобою та одна - у листопаді внаслідок ожеледі).
Частка НС загальнодержавного масштабу складає 0,6% від загальної їх кількості, але обсяги збитків, спричинених ними, за попередніми даними складають понад 70% загальної їх суми. При цьому цю цифру на 94% формують збитки від природних НС. Частка постраждалих від НС загальнодержавного масштабу становить 20%, у переважної більшості внаслідок природних НС, частка загиблих - 19%, тут більшість припадає на техногенні НС.
Значний вклад у загальні наслідки також внесли 39 НС регіонального масштабу. Це, головним чином, події, пов'язані з аваріями на електромережах та небезпечними проявами гідрометеорологічних факторів - вітер, опади, заморозки, тощо. При частці цих НС - 2,3%, обсяги збитків, спричинених ними, складають близько 18% від загальної суми, частка постраждалих становить близько 1%, частка загиблих близько 5,5%.
Надзвичайні ситуації місцевого та об'єктового масштабів мають дуже різноманітне походження. Це - аварії на транспорті, системах життєзабезпечення, пожежі на виробничих об'єктах та побутові пожежі, отруєння шкідливими речовинами, продуктами харчування, виявлення застарілих боєприпасів, тощо. При найбільшій частці у загальній кількості НС - близько 97 %, вони характеризуються помітним внеском в обсяги матеріальних збитків (близько 11,8%), кількістю загиблих (76 %) та постраждалих (79%).
Протягом 2000 року зареєстровано 413 НС техногенного характеру (485 НС у 1999 році), внаслідок яких загинуло 383 особи (365 у 1999 році) та постраждало 358 осіб (622 у 1999 році). Кількість НС порівняно з аналогічним періодом 1999 року зменшилась на 15 %, але при цьому збільшилась на 5% кількість загиблих. Розподіл кількості надзвичайних ситуацій техногенного характеру, що сталися в 2000 році, за видами зображено на рис. 5.
Найбільша кількість надзвичайних ситуацій техногенного характеру та загиблих унаслідок них зареєстрована у Донецькій (57 НС, 50 загиблих) та Луганській (53 НС, 110 загиблих) областях. Найбільше постраждалих під час техногенних НС відмічено у Вінницькій та Луганській областях - відповідно 60 та 87 осіб. Найменша кількість цих НС зареєстрована у Житомирській області - 4 НС.
Територіальний розподіл та видовий склад техногенних надзвичайних ситуацій у деякій мірі співпадає з розподілом та специфікою техногенної завантаженості території України, тобто спостерігається деяка пропорційна залежність кількості НС від наявної кількості та функціонального призначення промислових об'єктів підвищеної небезпеки. Так, наприклад, у Донецькій області 42 з 57 НС, а у Луганській 29 з 53 НС виникло на об'єктах вуглевидобування, у Львівській області 9 з 22 НС - на об'єктах нафтогазової промисловості, у Рівненській області 9 з 21 НС припадають на Рівненську АЕС, а у м. Севастополі 17 з 18 НС пов'язані з аваріями на каналізаційному колекторі.
Більшість НС техногенного характеру та переважна частина загиблих і постраждалих унаслідок них пов'язані з пожежами (вибухами) та аваріями на транспорті. Таких НС зареєстровано відповідно 115 і 89. Значна кількість НС зареєстрована також на системах життєзабезпечення (80).
Серед 115 НС, що пов'язані з пожежами, 46 сталися у будівлях та спорудах громадського призначення, внаслідок них загинули 79 осіб та 35 постраждало. Основними причинами побутових пожеж було необережне поводження з вогнем, порушення вимог пожежної безпеки. Загалом, згідно з даними МВС України, протягом 2000 року зареєстровано понад 37 тис. пожеж, внаслідок них загинуло 2411 осіб та завдано прямих збитків на суму понад 58 млн. грн. У порівнянні з 1999 роком кількість пожеж поменшала на 7,4 %, кількість жертв збільшилась на 15 %, а збиток збільшився на 44 %.
Значна кількість НС, пов'язаних з пожежами та вибухами, виникла на об'єктах вуглевидобування - 33, внаслідок яких 83 особи загинуло та 13 постраждало. Загалом об'єкти вуглевидобування залишаються галуззю з найвищим рівнем виробничого травматизму та однією з найбільш потенційно небезпечних з точки зору виникнення надзвичайних ситуацій. Так, у цьому році на об'єктах вуглевидобування всього виникло 80 НС, внаслідок яких 142 особи загинуло та 43 травмовано.
Серед НС на транспорті найбільша їх кількість, а також число загиблих і постраждалих припадають на автомобільний транспорт, де виникло 39 дорожньо-транспортних подій, класифікованих як надзвичайні ситуації, внаслідок яких загинуло 109 осіб та 158 осіб постраждало. Усього протягом 2000 року, згідно з даними МВС України, на автомобільному транспорті, включаючи і приватний, загинуло понад 5,1 тис. осіб, в тому числі 314 дітей. У порівнянні з 1999 роком число жертв скоротилося на 1,5 %.
Другим за кількістю НС залишається залізничний транспорт, хоча у порівнянні з 1999 роком число таких пригод тут дещо зменшилось - з 28, зареєстрованих у 1999, до 22 у 2000 році. Але питання безпеки залізничного транспорту і надалі залишається актуальним. Прикладом цього може бути аварія пасажирського потягу № 35 сполученням Москва - Одеса у Вінницькій області у липні цього року. Де внаслідок пошкодження залізничного полотна зійшли з рейок локомотив та 4 вагони швидкого потягу, в результаті чого 36 осіб було травмовано, 6 з них було госпіталізовано.
Дещо зменшилась кількість НС на морському й річковому транспорті у порівнянні 1999 роком - сталося 11 НС проти 13, що виникли в 1999 року. Слід відмітити втрату у 2000 році двох суховантажних суден - "Тіксі" та "Славутич-16" та сейнеру СЧС-777. Екіпажі суден врятовані за виключенням загиблого капітана "Тіксі".
На повітряному транспорті протягом року виникло 5 НС, внаслідок яких 10 осіб загинуло та 8 постраждало. Найбільш значна з них - авіакатастрофа літака АН-26 у Шрі-Ланці, де загинув екіпаж літака - 4 громадянина України та 36 пасажирів - громадян Шрі-Ланки.
Велика кількість серед техногенних НС припадає на аварії на системах життєзабезпечення, при чому порівняно з минулим роком їх кількість зросла з 73 до 80. Основною причиною більшості таких надзвичайних ситуацій, як і раніше, залишається аварійний стан очисних споруд, водопровідних і каналізаційних мереж міст, що підтверджує часта повторюваність подібних випадків в одних і тих же містах України.
На комунальних системах життєзабезпечення виникло 46 НС, що свідчить про істотне погіршення ситуації у цій сфері та про недостатню увагу місцевої влади до проблем нормального функціонування систем життєзабезпечення. Особливо критична ситуація склалася у Севастополі, де протягом року виникло 17 НС ( у 1999 році - 3 НС) на головному каналізаційному колекторі, причому більшість з них у одному, Ленінському, районі. Питання підвищення надійності системи каналізації м. Севастополя потребує нагального вирішення.
Продовжує залишатися значним рівень аварійності на трубопровідному транспорті - виникло 30 НС (31 у 1999 році), з них 19 - це зловмисні пошкодження трубопроводів з метою крадіжки нафтопродуктів. Найбільше з них скоєно у Львівській області - зареєстровано 9 НС, з них 5 випадків унаслідок дій зловмисників.
З 52 НС, що виникли на електроенергетичних системах, 35 мають об'єктовий масштаб і зареєстровані на атомних електростанціях. Вони пов'язані з позаплановими зупинками реакторів, що мало досить негативний вплив на загальну ситуацію з енергопостачанням у державі.
Стихійні природні явища ставали причинами значних техногенних НС на електромережах. У цьому році виникло 13 таких подій, причому 12 з них мали загальнодержавний та регіональний масштаб і були пов'язані з масовим відключенням електропостачання у значній кількості населених пунктів на тривалий час.
Протягом 2000 року зареєстровано 155 надзвичайних ситуацій природного характеру, в яких 1559 осіб постраждало та загинуло 72 особи, з них 46 осіб - унаслідок НС, пов'язаних з отруєнням людей (переважно чадним газом і неякісними продуктами харчування) та з епідемією грипу. Розподіл НС природного характеру за видами зображено на рис. 7.
Найбільша кількість природних надзвичайних ситуацій зареєстрована у Львівській (24), Хмельницькій (16), Одеській (15) областях, а постраждалих - у Миколаївській області (392 особи), загиблих - у Харківській області (13 осіб). Найменша кількість НС зареєстрована у Житомирській, Херсонській, Чернівецькій областях - по 5 НС, а також у містах Київ та Севастополь - по 1 НС.
Гідрометеорологічні умови 2000 року були складними, нерідко аномальними, які призвели до ряду негативних наслідків та надзвичайних ситуацій метеорологічного та гідрологічного характеру. Практично кожного місяця відмічались аномальні відхилення від середніх багаторічних і, навіть, екстремальних показників.
Протягом року виникло 42 метеорологічних НС, при цьому переважна їх більшість - 26, виникла внаслідок сильних вітрів та шквалів .
Зимові місяці були в середньому теплими, особливо лютий, в якому позитивна аномалія температури становила 3 - 8 градусів. В деяких районах були перекриті абсолютні історичні показники максимальної температури повітря. Поряд з цим відмічались і глибокі похолодання. Значні перепади температури, як правило, супроводжувались сильними снігопадами, хуртовинами, при відлигах - дощем.
До виникнення НС призвели дуже пізні весняні заморозки, які охоплювали більшість областей країни і призвели до загибелі та пошкодження сільськогосподарських культур на значних площах. Так тільки у Волинській, Чернігівській, Харківській та Хмельницькій областях були частково знищені та пошкоджені посіви озимих культур на площі близько 350 тис. га, з них 265 тис. га площ уражено в Харківській області. Заморозки в червні на території західних областей були найпізнішими за весь період спостереження.
Особливою нестійкістю погодні умови відмічались в липні, що було обумовлено частим переміщенням циклонів та їх атмосферних фронтів через територію України. Їх переміщення супроводжувалось сильними шквалистими вітрами з градом та зливами , іноді тропічного характеру. Під вплив несприятливих погодних умов підпала більшість регіонів України, надзвичайні ситуації виникли у 21 області України. У цей період виникло 9 НС метеорологічного характеру, в тому числі 2 загальнодержавного та 2 регіонального масштабів. Наслідком цих подій були аварії на мережах енергопостачання і зв'язку, пошкодження та руйнування будинків, пошкодження та знищення значних територій сільськогосподарських посівів. Найбільше постраждала Тернопільська область, де пошкоджено 11 тис. будинків та 28,3 тис. га сільгоспугідь, обсяги збитків склали близько 123 млн. грн.
Надмірна кількість опадів у вересні обумовила підтоплення будинків, тимчасове знеструмлення населених пунктів, зокрема, у Запорізькій області. Перезволоження грунту унеможливлювало своєчасне проведення польових робіт у більшості областей України, що призвело до втрат врожаю.
Катастрофічні наслідки має надзвичайна ситуація загальнодержавного масштабу, що виникла 26 - 28 листопада в результаті сильної ожеледі. В останній п'ятиденці місяця після тривалого періоду аномально теплої погоди відбулися різкі зміни - з північного сходу в Україну вторглося холодне повітря. В той же час над Західною Європою спостерігалась активна циклонічна діяльність, що постачала тепле вологе повітря з південного заходу. Територія України опинилась в зоні найбільших температурних контрастів, де випали інтенсивні опади у вигляді переохолодженого дощу, утворилась сильна ожеледь. Територія 12 областей виявилась в зоні надзвичайно складних погодних умов - наростання і тривале утримання на проводах, деревах, різних предметах льодових утворень діаметром 30 - 56 мм на висоті 2 метрів, а на висоті ліній електропередач - 250 мм. Ожеледь зберігалась від 6 до 12 діб (першу декаду грудня). По площі охоплення та тривалості збереження аналогічного явища не відмічалось з 1975 року. Руйнування конструкцій електромереж призвело до знеструмлення споживачів електроенергії, що виводило з ладу системи життєзабезпечення, порушувало режим роботи залізниці. Всього у 12 областях було знеструмлено близько 5 тис. населених пунктів. Найбільших руйнувань і збитків завдано у Вінницькій, Одеській, Хмельницькій, Кіровоградській, Черкаській та Миколаївській областях. Значних пошкоджень та загибелі зазнали лісові масиви та сади. Указом Президента від 11.12.2000р. № 1270 постраждали районі цих областей оголошені зоною надзвичайної екологічної ситуації.
Метеорологічні умови в значній мірі обумовили гідрологічний режим. Слід відмітити, що в результаті значних зимових відлиг, на місяць раніше звичайних строків, у лютому сформувалось водопілля на річках басейну Прип"яті, Західного Бугу, лівих приток Дністра та на річках Карпат. Підйоми рівнів води не набули екстремальних значень. У західних областях - Закарпатській, Львівській та Волинській, зареєстровано 5 НС гідрологічного характеру об'єктового та місцевого масштабів, які не завдали помітної шкоди.
Спекотна погода серпня призвела до спаду рівнів води на більшості водних об"єктів країни. У Криму ріки Альма і Чорна пересихали. Тривалий сухий літньо - осінній період у західному регіоні обумовив надзвичайно низьку водність річок Карпат, де в ряді створів рівні води знизились до найнижчих багаторічних позначок жовтня. Такий стан негативно впливав на водозабезпечення та гідроенергетику.
Усього внаслідок НС, пов'язаних з дією стихійних природних явищ, у 2000 році порушено електропостачання понад 12 тис. населених пунктів, зруйновано 106 будинків, понад 35 тис. будинків пошкоджено та 605 будинків підтоплено, знищено близько 120 тис. га та пошкоджено понад 590 тис. га посівів с/г культур, завдано збитків на суму близько 1,53 млрд. гривень. До ліквідації наслідків НС залучалося понад 91 тис. осіб та біля 11 тис. одиниць техніки (з них на відновлювальні роботи на електромережах - 30 тис. осіб та 6 тис. одиниць техніки).
Весняна та літня спека в ряді областей України сприяла підвищенню пожежної небезпеки та виникненню торф'яних і лісових пожеж, хоча загалом природні умови цього року обумовили менш загрозліву ситуацію у порівнянні з з 1999 роком. Упродовж року зареєстровано 17 НС, пов'язаних з пожежами, з них 11 припадає на лісові пожежі. Найбільша їх кількість зареєстрована у АР Крим (6). Слід відмітити, що у порівнянні з попереднім роком кількість НС значно зменшилась з 43 до 17.
Загалом у 2000 році значно зменшилась кількість пожеж природного характеру: виникло 3696 лісових пожеж, які знищили 1618 га лісів, завдано збитків на суму 1,36 млн. грн. У порівнянні з 1999 роком кількість пожеж поменшала на 39 %, площа лісів, що були знищені пожежами, зменшилась у 3,4 раза, а збиток зменшився у 4,2 раза. Найбільша кількість лісових пожеж сталася в АР Крим, Дніпропетровській, Донецькій, Київській, Луганській і Харківській областях.
Проблемним питанням залишається ситуація з геологічними небезпечними явищами (зсуви, обрушення, карст). Хоча слід відзначити, що у 2000 році зареєстровано 6 таких надзвичайних ситуацій, проти 18 - у 1999 р.. Причому всі вони не призвели до значних наслідків.
Значна кількість загиблих та постраждалих від НС природного характеру припадає на пригоди, пов'язані з випадками отруєння людей - 35 НС, внаслідок яких 46 осіб загинуло та 973 постраждало. Найбільша їх кількість, виникла у Харківській (5), Київській (3) та Луганській (3) областях.
Помітний вклад у загальну кількість постраждалих внесла НС загальнодержавного масштабу, яка виникла у Первомайському районі Миколаївської області, де постраждало 378 осіб (з них 208 дітей) на токсичний дерматит нез'ясованої етіології. Указом Президента від 31.08.2000р. № 1039 постраждалі населені пункти Первомайського району оголошені зоною надзвичайної екологічної ситуації. Ця надзвичайна ситуація ще раз підкреслила актуальність екологічних проблем України, пов'язаних з забрудненням навколишнього середовища та необхідність постійної уваги органів державного управління до цих проблем.
Багато загиблих та постраждалих припадає також на 31 НС, пов'язану з випадками інфекційної захворюваності людей - 16 осіб загинуло та 550 постраждало. 16 осіб загиблих зареєстровано внаслідок однієї НС загальнодержавного масштабу, пов'язаної з епідемією грипу. Інші НС практично не призвели до масштабних трагічних наслідків, але у деяких випадках кількість постраждалих була досить значною. Так, у Дніпропетровській області внаслідок НС, пов'язаної зі спалахом епідемії дизентерії у м. Павлограді, було госпіталізовано 69 осіб, з яких 61 дитина. Причина виникнення НС знову має екологічне походження - використання мешканцями приватного сектора води зі свердловин, забруднених поверхневими водами.
Також слід відмітити, що основною причиною виникнення осередків інфекційних захворювань людей та випадків харчового їх отруєння було порушення санітарно-технологічних вимог при виробництві й реалізації продуктів харчування.
Протягом 2000 року зареєстровано 1168 НС іншого характеру. Це - 1009 випадки виявлення застарілих боєприпасів, 45 НС, віднесених до подій, що пов'язані з встановленням вибухового пристрою, решта НС - виявлення СДОР (51), події на воді (32), інші випадки (31). Унаслідок цих НС загинуло 68 осіб, з них 40 - у надзвичайних подіях на воді, і 24 особи постраждало.
Щодо випадків встановлення вибухових пристроїв слід відзначити, що реєструвались тільки такі випадки, коли факт встановлення (наявності вибухових матеріалів) вибухового пристрою підтверджувався, або коли поряд з фактом наявності інформації про загрозу встановлення вибухового пристрою (причому вибухові матеріали в подальшому часто не були виявлені) на відповідних об'єктах здійснювалась евакуація людей.
Складна надзвичайна ситуація виникла у вересні на території полігону колишньої авіаційної частини поблизу с. Красна Гора Артемівського району, Донецької області, де була виявлена значна кількість боєприпасів, а також вилучено металеві предмети, які є джерелом іонізуючого випромінювання. Усього виявлено 116479 одиниць вибуховонебезпечних боєприпасів та 1050 кг радіоактивно забруднених металевих предметів.
Силами рятувальних підрозділів МНС України 562 рази виконувались роботи щодо ліквідації НС, пов'язаних з виявленням застарілих боєприпасів, (56,1% від загальної кількості), в інших випадках роботи виконувались силами інших відомств.
Усього протягом 2000 року силами МНС, МО та МВС України було знешкоджено 139534 застарілих боєприпасів: з яких 134294 артилерійські снаряди, 3029 мін, 1843 гранати, 368 авіабомб.
В умовах відсутності нормативно-методичних документів, що регламентували б порядок оцінки збитків від НС, визначення цих показників виконувалось на основі даних, що надійшли від регіональних управлінь Міністерства. Його значення має деяку умовність, але в цілому відображає загальну картину завданих збитків. Протягом 2000 року внаслідок НС завдано збитків на загальну суму понад 1,67 млрд. грн. Розподіл збитків за регіонами та видами НС наведено у додатках 3 та 4.
Загальні обсяги збитків від заморозків склали близько 340 млн. грн. (183 млн. грн. у травні та 157 млн. грн. у червні відповідно). Найбільших утрат зазнали сільськогосподарські підприємства та приватні господарства Харківської області, їх збитки оцінюються сумою близько 174 млн. грн. Значні збитки завдані господарствам Волинської - близько 95 млн. грн., та Хмельницької - близько 64 млн. грн. областей.
Липневі шквали та урагани завдали збитків господарству держави на загальну суму близько 459 млн. грн., з них 320 млн. грн. - сільському господарству, 95 млн. грн. - будівлям і спорудам, близько 19 млн. грн. - електроенергетиці та понад 2,5 млн. грн. - підприємствам зв'язку. Найбільше постраждала Тернопільська область, де обсяги збитків склали близько 123 млн. грн.
Великої шкоди державі завдали ожеледеві явища, що сталися у листопаді. Загальні обсяги збитків оцінюються сумою близько 750 млн. грн. Найбільших збитків завдано: Одеській області - близько 424 млн. грн., Вінницькій - понад 153 млн. грн., Кіровоградській - близько 46 млн. грн., Миколаївській - близько 38 млн.грн., Черкаській - близько 21 млн.грн., Тернопільській - понад 12 млн.грн.
Серед інших НС найбільших збитків завдано Закарпатській області - близько 56 млн. грн., внаслідок погіршення екологічного стану р. Тиса, яке спричинили дві аварії протягом березня на водосховищі гірничо-видобувної шахти Бая-Борша в районі м. Борша (Румунія).
За 2000 рік внаслідок різних надзвичайних подій (з урахуванням даних надзвичайних ситуацій) загинуло понад 11 тис. осіб, з них 900 дітей. Найбільше з них загинуло внаслідок ДТП - 5185 осіб, з них 314 дітей та внаслідок пожеж - 2411 осіб, з них 148 дітей. Значна кількість загиблих припадає також на надзвичайні події на воді - 2294 особи, з них 311 дітей. Зареєстрована 191 особа, з них 44 дитини, що загинули внаслідок отруєння грибами. На шахтах України загинуло 306 осіб.
МНС України безпосередньо брало участь у ліквідації НС силами військових частин та спецформувань ЦО, оперативними групами обласних управлінь з НС та ЦЗН, або координувало дії по ліквідації наслідків НС у 977 випадках з 1736 (56,3 %). За класами НС розподіл такий: по техногенних НС - 201 випадок з 413 (48,7%), по природних НС - 105 випадків з 155 (67,7%), по інших видах НС - 671 випадок з 1168 (57,5%).
Від 70 до 100 % надзвичайних подій, при яких до ліквідації наслідків залучались сили та засоби МНС, це: аварії з викидом (загрозою викиду) СДОР, наявність у навколишньому середовищі шкідливих речовин понад ГДК, аварії на системах життєзабезпечення, геологічні, метеорологічні, гідрологічні НС, природні пожежі, інфекційна захворюваність с/г тварин, встановлення вибухового пристрою, НС на воді. В меншій мірі, (від 25 до 60 % випадків) Міністерство брало безпосередню участь при ліквідації наслідків аварій та НС на транспорті, пожеж і вибухів, раптового руйнування споруд, аварій на електроенергетичних мережах, інфекційних захворювань та отруєнь людей, виявлення застарілих боєприпасів.
Усього до рятувальних та аварійно-відновлювальних робіт по ліквідації наслідків НС залучалося понад 117 тис. осіб та 16 тис. одиниць техніки. До ліквідації НС було задіяно понад 9,5 тис. чоловік особового складу та близько 2,2 тис. одиниць техніки МНС України (у 1999 році понад 8,6 тис. чоловік особового складу та більш ніж 2 тис. одиниць техніки).
Заслуговує уваги той факт, що з кожним роком збільшується кількість залучень військ цивільної оборони до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій і подій та до проведення превентивних заходів. Так, згідно з даними Управління командування військами цивільної оборони протягом 1998 року війська ЦО залучалися 992 рази, 1999 року - 1350 разів, 2000 року - 2314 разів. При цьому майже в 6 разів зросли трудозатрати - від 52,3 тис. люд./днів у 1998 році до 297,8 тис. люд./днів у 2000 році. У 3,3 раза зросла кількість особового складу військ, що залучався до аварійно - відновних та інших робіт - від 10,6 тис. чол. у 1998 році до 32,7 тис. чол. у 2000 році, більше, ніж удвічі зросла кількість задіяної техніки - від 2 тис. од. у 1998 році до 4,2 тис. од. у 2000 році.
За рівнями та динамікою статистичних показників НС загальний стан техногенно-екологічної безпеки України у 2000 році можна оцінити як стабільний, який у цілому зберігається в межах значень та тенденцій, відмічених протягом останніх чотирьох років, тобто з часу створення МНС України. Такі ж закономірності спостерігались і відносно співвідношення різних видів НС та їх територіального розподілу.
Високий рівень аварійності мають об'єкти та мережі електроенергетики, вуглевидобування, житлово-комунального господарства. Велика кількість НС реєструється на транспорті, особливо на автотранспорті, який характеризується високим рівнем смертності. Значної шкоди державі та населенню у 2000 році завдали небезпечні метеорологічні явища. Масштабам цієї шкоди великою мірою сприяв незадовільний технічний стан об'єктів, що зазнавали впливу стихії. З цієї причини значна частина конструкцій руйнувалась від навантажень, нижчих за розрахункові. Особливо це стосується повітряних ліній електропередач та зв'язку, конструкцій житлових будинків садибного типу та інших одноповерхових споруд. Мали місце прояви заморозків у період вегетації сільськогосподарських культур, що охоплювали значні території.
Діяльність МНС України значно впливає на зменшення ризиків техногенної та екологічної небезпеки. Але небезпека виникнення техногенних і природних аварій та катастроф залишається досить значною.
Основними причинами і факторами, що обумовлюють виникнення НС в Україні залишаються:
Примітка: * - дані не співпадають з даними Додатку 1 у зв'язку з тим, що НС загальнодержавного і деякі регіонального масштабу охопили декілька областей і кожна з них враховувалась, як одна НС, а у цьому додатку вони відображені по кожній охопленій області.
Примітка: * - дані не співпадають з даними Додатку 1 у зв'язку з тим, що НС загальнодержавного і деякі регіонального масштабу охопили декілька областей і кожна з них враховувалась, як одна НС, а у цьому додатку вони відображені по кожній охопленій області.