Державний нагляд та контроль за станом охорони праці. Види державного нагляду та контролю

               МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ

              ДОНБАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ

                            КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ І УПРАВЛІННЯ

 

 

 

 

 

 

 

 

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни «Охорона праці в галузі»

 

 

 

 

                                                                    Виконала: ст. гр. ЕП-08-3з

Литовченко  Л.О.

№280021

 

                                                                    Перевірла: Коцюбинська Н.В.

 

 

 

 

 

 

м. Алчевськ

2013р.

 

ЗМІСТ

 

1. Державний нагляд та контроль за станом охорони праці. Види державного нагляду та контролю (6)
2. Чинники, що формують умови праці (63)
3. Економічна оцінка наслідків виробничого травматизму в галузі (81)
4. Класифікація галузевих об'єктів за вибуховою і пожежною небезпекою (93)
5. Задача №1.
6. Задача №2.
7. Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. (6). Державний нагляд  та контроль за станом охорони  праці в Україні

Забезпечення безпечних  і нешкідливих умов праці є  невід’ємною частиною державної  політики, однією з найважливіших функцій центральних та місцевих органів виконавчої влади й Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. У зв’язку з цим важливого значення набуває державний нагляд і контроль за станом охорони праці.

Державний нагляд — це діяльність уповноважених органів і посадових  осіб (державних інспекторів, державних  санітарних лікарів), спрямована на забезпечення виконання органами виконавчої влади, суб’єктами господарювання й працівниками вимог законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про охорону праці» державний  нагляд за дотриманням законодавства  та інших нормативних актів про  охорону праці здійснюють:

Державний департамент з  нагляду за охороною праці, його територіальні управління в областях та державні інспекції;

Органи, установи і заклади  Державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ та інших центральних  органів виконавчої влади;

Головне управління державної  пожежної охорони МНС, територіальні  й місцеві органи державного пожежного нагляду;

Головна державна інспекція  з нагляду за ядерною безпекою (Держатомінспекція) та Державна екологічна інспекція (в частині нагляду  за безпечним використанням джерел іонізуючого випромінювання), які  належать до Мінекобезпеки, і підпорядковані їм інспекції на місцях.

Певні функції у сфері  контролю за додержанням законодавства  про працю мають органи Державної  експертизи праці. Державна інспекція  умов праці Міністерства праці та соціальної політики України створена на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про державну експертизу умов праці» від 1 грудня 1990 р. з подальшими змінами та доповненнями, завданнями якої є здійснення державного контролю за наданням працівникам пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах.

Відповідно до чинного  законодавства основними завданнями органів державного нагляду є:

- впровадження у життя  законів та інших нормативно-правових  актів про охорону праці, спрямованих  на створення безпечних і здорових  умов праці, на захист життя й здоров’я працівників під час роботи шляхом виконання наглядових функцій; надання роботодавцям і працівникам технічної, організаційно-методичної та іншої інформації і консультацій щодо найефективніших засобів та заходів, спрямованих на додержання положень законодавства;

- забезпечення компетентної  консультативної й експертної  підтримки рішень, що приймаються  на державному та інших рівнях, з питань охорони праці, безпечності  об’єктів підвищеної небезпеки,  профілактики техногенних аварій, пожеж та катастроф. 
Поряд з наглядом важливе значення має контроль за станом охорони праці. Контроль — це система перевірок додержання вимог законодавства про охорону праці та виконання відповідних планів, програм, приписів, зобов’язань колективних договорів і угод та інших профілактичних заходів, що здійснюється на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності уповноваженими посадовими особами, службами або представниками органів виконавчої влади, суб’єктів господарювання, громадських організацій, трудових колективів.

Виділяють такі види контролю: державний, відомчий, регіональний, внутрішній та громадський.

Державний контроль — це контроль державних органів за додержанням  законів, нормативних актів, за господарською  діяльністю підприємств, установ та організацій згідно з чинним законодавством.

Відомчий контроль здійснюється посадовими особами, повноважними представниками і службами міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади, а також асоціації, корпорації, концерну або іншого об’єднання, підприємства, в установах, організаціях, які належать до сфери управління цього центрального органу виконавчої влади чи створили дане об’єднання підприємств. Міністерства або інші центральні органи виконавчої влади, що уповноважені на управління майном державних підприємств, заснованих на державній власності, здійснюють відомчий контроль за додержанням цими підприємствами вимог законодавства про охорону праці, застосовуючи за необхідності дисциплінарні та інші примусові заходи до порушників законодавства. Посадові особи служб відомчого контролю можуть застосовувати на цих підприємствах права, передбачені для посадових осіб органів державного нагляду, за винятком прав накладання штрафів за адміністративні правопорушення й застосування до підприємств штрафних санкцій.

Регіональний контроль реалізується посадовими особами, повноважними представниками та службами місцевих органів виконавчої влади й органів місцевого  самоврядування на підприємствах, в  установах, організаціях, розташованих (зареєстрованих) на території відповідного регіону. Завданням органів і служб регіонального контролю є профілактика правопорушень у сфері охорони праці на підприємствах, в установах, організаціях, розташованих на відповідній території. Головна функція цих органів і служб полягає в забезпеченні контролю за додержанням законів та інших нормативно-правових актів з цих питань власниками малих підприємств, фірм, фермерських та інших господарств і фізичними особами — підприємцями, які зареєстровані відповідними місцевими органами виконавчої влади і не підпорядковані (не підконтрольні) органам та службам відомчого контролю.

Внутрішній контроль здійснюється в межах підприємства (установи, організації) його (її) власником або  уповноваженим ним органом і  відповідними службами та посадовими особами цього підприємства (установи, організації).

Громадський контроль виконується  виборними органами й представниками професійних спілок, інших громадських  організацій, комісіями підприємств  та уповноваженими трудових колективів.

 

2. (63). Чинники, що формують умови праці

 

Система управління охороною праці  в галузі (СУОПГ) є складовою частиною системи управління охороною праці в  державі та системи управління функціонуванням галузі в цілому.

Для розробки системи управління безпекою праці в галузі, необхідно вивчити і проаналізувати галузеві чинники, що впливають на умови діяльності працівників, залежно від специфіки тих чи інших видів робіт.

Галузеві чинники, що формують умови  праці, умовно поділяються на чотири групи:

1.Санітарно-гігієнічні  (освітленість, мікрокліматичні умови, вібрація, шум, різні види випромінювань, біологічні чинники та ін.);

2.Психофізіологічні  (фізичні і  нервово  психічні навантаження, монотонність або інтенсивність  трудових процесів, режим праці  та відпочинку, ступінь ризику, травмонебезпечність);

3.Соціально-психологічні  (мікроклімат  у колективі, групові та міжгрупові  відносини та ін.);

4.Естетичні  (архітектурно-художнє  оформлення інтер'єрів, художньо-конструкторські  особливості робочого місця).

До основних напрямків, за якими  повинна розроблятися СУОПГ слід віднести:

- розробку, конструювання та впровадження  нових, безпечних технічних систем, машин, механізмів, обладнання і  технологічних процесів;

- ліквідацію небезпечних і шкідливих  чинників в умовах діючих галузевих  організацій;

- розробку комплексу соціальних і санітарно-оздоровчих заходів для створення комфортних умов праці;

- покращення культури виробництва,  промислової естетики;

- впровадження стандартів безпеки  праці ССБП;

- дотримання правил, норм, інструкцій  з техніки безпеки і виробничої санітарії;

- підвищення кваліфікації робітників  та інженерно-технічних працівників;

- підвищення технологічної та  трудової  дисципліни. Система управління  безпекою праці в умовах галузі  не повинна замикатися в установлених  рамках, вона має носити динамічний характер і постійно розвиватися і вдосконалюватися. Вдосконалення профілактичної роботи з техніки безпеки дає можливість комплексно вирішувати питання зменшення виробничого травматизму та рівня професійної захворюваності.

Система управління безпеки праці - це комплекс профілактичних заходів, спрямованих на підвищення рівня безпеки у всіх організаціях, установах і навчальних закладах незалежно від форм господарювання.

Вся профілактична робота по організації  здорових і безпечних умов праці  на галузевих об'єктах передбачає централізоване керівництво цими питаннями зі сторони міністерств і відомств та широким залученням трудових колективів і служб охорони праці, всіх структурних підрозділів галузевих об'єктів.

СУОПГ передбачає такі організаційні заходи:

- щоденний розгляд питань охорони  праці в низових ланках галузевих  об'єктів.

- звіти керівників структурних  підрозділів про стан  техніки  безпеки, про кількість виявлення  порушень внаслідок щоденних  перевірок охорони праці на  робочих місцях.

До основних функцій управління охороною праці (УОП) належать:

- прогнозування і планування робіт із охорони праці;

- організація та координація робіт із охорони праці;

- стимулювання роботи по вдосконаленню охорони праці;

- облік показників, аналіз та оцінка стану умов і безпеки праці;

- контроль за станом охорони праці та функціонуванням УОП.

Основні  завдання управління охороною праці можна сформулювати коротко  – забезпечення дотримання вимог  НПАОП щодо безпеки умов праці  та безпеки технологічних процесів і виробничого обладнання, а також впровадження національної концепції розвитку в сфері управління охороною праці.

Розшифровка цих завдань включає:

- опрацювання заходів щодо впровадження національної концепції розвитку в сфері управління охороною праці на державному, галузевому, регіональному та виробничому рівнях;

- удосконалення нормативної бази з питань охорони праці,  організаційно-методичного керівництва та інформаційного забезпечення;

- навчання працівників безпечним методам праці та пропаганда питань охорони праці;

- забезпечення безпечності технологічних процесів, виробничого устаткування, будівель і споруд;

- професійний добір працівників з окремих професій;

- нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці;

- забезпечення працівників необхідними засобами індивідуального захисту;

- забезпечення оптимальних режимів праці та відпочинку;

- організація лікувально-профілактичного обслуговування;

- підвищення соціального захисту працюючих (обов’язкове страхування працівників від нещасних випадків, профзахворювань та аварій на виробництві);

- стимулювання інтеграції управління охороною праці в єдину систему загального управління  організацією виробництва;

- впровадження позитивного світового досвіду у сфері охорони праці.

Завдання СУОПГ полягає  в тому, щоб об'єднати зусилля різних структурних підрозділів галузевих об'єктів щодо охорони праці для вирішення найважливіших питань безпеки виробничих процесів. Ці завдання вирішуються за рахунок прогнозування і планування, належного контролю при виконанні робіт щодо обліку і аналізу травматизму, а також активізації і стимулювання робіт з охорони праці.