Державний нагляд та контроль за станом охорони праці. Види державного нагляду та контролю

- Пожежонебезпечна зона класу  П-І - простір у приміщенні, у  якому знаходиться горюча рідина, що має температуру спалаху,  більшу за +61 °С.

- Пожежонебезпечна зона класу П-ІІ - простір у приміщенні, 
у якому можуть накопичуватися і виділятися горючий пил або волокна з нижньою концентраційною межею спалахування, більшою за 65 г/м3.

- Пожежонебезпечна зона класу  П-Па - простір у приміщенні, у  якому знаходяться тверді горючі речовини та матеріали.

- Пожежонебезпечна зона класу  П-ІП - простір поза приміщенням,  у якому знаходяться горючі  рідини, пожежонебезпеч-ний пил та  волокна, або тверді горючі  речовини і матеріали.

Вибухонебезпечна зона - це простір  у приміщенні або за його межами, у якому є в наявності, чи здатні утворюватися вибухонебезпечні суміші.

Клас вибухонебезпечної зони, згідно з яким здійснюється вибір і розміщення електроустановок, у залежності від  частоти і тривалості присутнього  вибохонебезпечного середовища, визначається технологами разом з електриками проектної або експлуатаційної організації.

Клас вибухонебезпечних зон  характерних виробництв та категорія  і група вибухонебезпечної суміші повинні відображатися у нормах технологічного проектування або у галузевих переліках виробництв з вибухопожежонебезпеки.

Газо- і пароповітряні вибухонебезпечні середовища утворюють вибухонебезпечні зони класів 0, 1, 2, а пилоповітряні - вибухонебезпечні зони класів 20, 21, 22.

- Вибухонебезпечна зона класу  0 - простір, у якому вибухонебезпечне середовище присутнє постійно або протягом тривалого часу. Вибухонебезпечні зони класу 0 можуть мати місце переважно в межах корпусів технологічного обладнання і, у меншій мірі, в робочому просторі (вугільна, хімічна, нафтопереробна промисловість).

- Вибухонебезпечна зона класу  1 - простір, у якому вибухонебезпечне  середовище може утворитися під  час нормальної роботи (тут і  далі нормальна робота - ситуація, коли установка працює відповідно  до своїх розрахункових параметрів).

- Вибухонебезпечна зона класу 2 - простір, у якому вибухонебезпечне середовище за нормальних умов експлуатації відсутнє, а якщо воно виникає, то рідко і триває недовго. У цих випадках можливі аварії катастрофічних розмірів (розрив трубопроводів високого тиску або резервуарів значної місткості), які не повинні розглядатися під час проектування електроустановок.

Частоту виникнення і тривалість вибухонебезпечного газо- і пароповітряного середовища визначають за правилами (нормами) відповідних  галузей промисловості.

- Вибухонебезпечна зона класу 20 - простір, у якому під час нормальної експлуатації вибухонебезпечний пил у вигляді хмари присутній постійно або часто у кількості, достатній для утворення небезпечної концентрації суміші з повітрям, і простір, де можуть утворюватися пилові шари непередбаченої або надмірної товщини. Зазвичай це має місце всередині обладнання, де пил може формувати вибухонебезпечні суміші часто і на тривалий термін.

- Вибухонебезпечна зона класу  21 - простір, у якому під час  нормальної експлуатації ймовірна поява пилу у вигляді хмари в кількості, достатній для утворення суміші з повітрям вибухонебезпечної концентрації.

Ця зона може включати простір поблизу  місця порошкового заповнення або  осідання і простір, де під час  нормальної експлуатації ймовірна поява пилових шарів, які можуть утворювати небезпечну концентрацію вибухонебезпечної пилоповітряної суміші.

- Вибухонебезпечна зона класу  22 - простір, у якому вибухонебезпечний  пил у завислому стані може  утворюватись нечасто і існувати недовго, або в якому шари вибухонебезпечного пилу можуть існувати і утворювати вибухонебезпечні суміші в разі аварії.

Зони в приміщеннях або за їх межами, в яких тверді, рідкі та газоподібні горючі речовини спалюються як паливо, або утилізуються шляхом спалювання, не належать у частині їх електрообладнання до пожежонебезпечних і вибухонебезпечних зон. До них також не належать зони до 5 м по горизонталі та вертикалі від апарата, у якому знаходяться горючі речовини, але технологічний процес здійснюється із застосуванням відкритого вогню, розжарених частин, або технологічні апарати мають поверхні, нагріті до температури самозаймання горючої пари, пилу або волокон. Залежно від класу зони наведеної класифікації, згідно з вимогами ПУЭ і ДНАОП 0.00 - 1.32 - 01, здійснюється вибір виконання електроустаткування, що є одним із головних напрямків у запобіганні пожежам від теплового прояву електричного струму. Правильний вибір типу виконання електрообладнання забезпечує виключення можливості виникнення пожежі чи вибуху за умови дотримання допустимих режимів його експлуатації.

Усі електричні машини, апарати і  прилади, розподільні пристрої, трансформаторні  і перетворювальні підстанції, елементи електропроводки, струмоводи, світильники  тощо повинні використовуватися  у виконанні, яке б відповідало класу зони з пожежовибухо-небезпеки, тобто мати відповідний рівень і вид вибухозахисту або ступінь захисту оболонок згідно ГОСТ 14254, ПУЭ і ДНАОП 0.00-1.32-01.

Електроустаткування, що використовується, повинно мати чітке маркування щодо його вибухозахисних властивостей і ступеня захисту оболонки згідно з чинними нормативами.

При нечіткому маркуванні або його відсутності, експлуатація вищезгаданого  обладнання забороняється.

 

Задача № 1

 

Розрахувати сумарну  економію та економічний ефект від  успішного управління охороною праці для умовного підприємства.

Для розрахунку приймаємо  наступні умови:

- добова тривалість робочого часу одного робітника Т-8 год.

- річний ефективний  фонд часу 1 робітника:

попередній рік (до впровадження СУОПП) Фпр=1793 год

звітній рік (після впровадження СУОПП) Фзр=1809 год

- середньорічна зарплата 1 робітника Зср= 1886 у. о.

- середня тарифна ставка на шкідливих і важких роботах Сш=0,62 у.о.

- середня тарифна ставка для робіт з нормальними умовами праці Сн=0,53 у.о.

- зменшення оплати основних відпусток Ед- приймемо 6 днів по 6,28 у.о.

- витрати на стаціонарне  лікування становлять 6 у.о., а вартість  амбулаторного лікування -  0,81 у.о

- витрати на навчання нового робітника Рп = 3500у.о.

- одноразові витрати на розроблення і впровадження СУОПП складають К = 24000 у.о.

- дні непрацездатності  за рік:

Дпр -800 дн.

Дзр -719 дн.

- середньоспискова чисельність  робітників:

Рпр – 9000 чол.

Рзр - 8740 чол.

- робітники, що переведені  в норм. умови праці Рн – 43 чол

- зменшення днів стаціонарного лікування ∆Дс – 39 дн.

- зменшення днів амбулаторного  лікування ∆Да –42 дн.

- зменшення плинності  кадрів Зп – 10 чол.

 

Рішення

 

Сумарну економію Ес, яка утворюється в результаті впровадження системи управління охороною праці (СУОПП), можна визначити таким чином:

 

Ес = Ер + Еш +Ел +Еп,    (1)

де Ер – зниження собівартості (економія) від зменшення захворювання і травматизму по заробітній платі умовно звільнених працівників;

Еш – зниження собівартості (економія) від зменшення виплат за ставками шкідливих професій і оплати додаткових відпусток;

Ел – зниження собівартості (економія) від зменшення виплат за лікарняними листами;

Еп – зниження собівартості (економія) від зменшення збитків через плинність кадрів.

 

1. Економія від зменшення захворювання і травматизму по зарплаті умовно звільнених робітників

 

 

     (1.1)

 

де  - умовне звільнення робітників, чол.

Зср – середньорічна основна і додаткова заробітна плата одного робітника, у.о

Пзр – відсоток відрахувань  на соціальне страхування (приймемо             Пс.с. = 12%)

 

Умовне звільнення робітників можна визначити:

 

    (1.2)

 

де Зп.р., Зз.р. - відсоток втрат робочого часу через захворюваність на одного робітника у попередньому та звітньому роках (до і після впровадження СУОПП), %

Рпр – середньоспискова чисельність робітників у попередньому році, чол.;

0,5 – коефіцієнт нерівномірності  впровадження заходів з охорони  праці.

 

     (1.3)

де Д – дні непрацездатності через виробничо-зумовлену захворюваність за рік на підприємстві, дні;

Т – добова тривалість робочого часу одного робітника, год.;

Р – середньоспискова чисельність робітників, чол..;

Ф – річний ефективний фонд часу одного робітника, год.

 

 

 

 

2. Економія від зменшення виплат за ставками шкідливих професій і оплати додаткових відпусток

 

    (2.1)

де Рн - кількість робітників, які переведені у нормальні умови праці, чол..;

Сш – середня тарифна  ставка (годинна) на шкідливих і важких роботах, у.о.;

Сн - середня тарифна  ставка для робіт з нормальними  умовами праці, у.о.

 

Тоді сумарна економія від переведення робітників у  нормальні умови праці буде дорівнювати

 

     (2.2)

Ед = 6 · 6,28 · 43 = 1620,24

 

3. Економія від зменшення виплат за лікарняними листами

    (3.1)

Для повного обліку варто  додати зниження збитків завдяки  зменшенню витрат на стаціонарне  та амбулаторне лікування. Тоді сумарна економія дорівнюватиме:

 

∑Ел = Ел + Ес + Еа, у.о.     (3.2)

 

∑Ел = 85,05 + 6 ∙ 39 + 0,81 ∙ 42 = 85,05 + 234 + 34,02 = 353,07 у.о.

 

4. Економія від зменшення збитків через плинність кадрів

 

Еп = Зп · Рп, у.о     (4.1)

 

де Зп – зменшення плинності кадрів через поліпшення умов праці, чол.;

Рп – втрати на заміну звільненого і навчання нового робітника, у. о.

 

Еп =10 · 3500 = 35000 у.о 

 

5. Розрахунок річного економічного ефекту від впровадження СУОПП.

 

 

Після розрахунку сумарної економії від впровадження СУОП на підприємстві розрахуємо річний економічний ефект:

 

Е = Ес – Ен ∙ К, у.о.     (5.1)

 

де Ен - нормативний коефіцієнт порівнювальної економічної ефективності (для заходів з охорони праці Ен = 0,08);

К – одноразові витрати  на розроблення і впровадження СУОПП.

 

Ес = 32318 + 9391,82 +  353,07 + 35000 = 77062,89 у. о.

 

Е =77062,89 – 0,08 · 24000= 75142,89 у.о

 

Висновок: Сумарна економія становить 77062,89у.о., економічний ефект  від успішного управління охороною праці для підприємства складає 75142,89у.о.

 

Структура річної економії підприємства від поліпшення безпеки  праці

 

Від зменшення професійної захворюваності: 

- заробітної плати;

- за рахунок собівартості продукції;

- коштів за рахунок зменшення виплат за тимчасовою непрацездатністю

 

Від зменшення випадків травматизму: 

- заробітної плати;

- за рахунок собівартості продукції;

- коштів за рахунок зменшення виплат за тимчасовою непрацездатністю

 

Від зниження плинності  кадрів: 

- за рахунок собівартості продукції;

- збільшення прибутку;

- у витратах на підготовку кадрів

 

Від скорочення пільг  і компенсацій за роботу в несприятливих умовах:

- заробітної плати;

- витрат на лікувально-профілактичне харчування;

- витрат на безплатне одержання молока або інших рівноцінних харчових продуктів

 

Задача 2

 

Дати оцінку ступеня  професійного ризику виробництва, порівняти  з прийнятим рівнем неприпустимого ризику та запропонувати, якщо потрібно, профілактичні заходи по зменшенню  рівня ризику:

 

Таблиця 1 – Норми оцінки ступеня професійного ризику виробництва

№ з/п	Нормативи, що підтверджують  дію СУОП	Нормативна оцінка			Розрахунок сумарного  нормативного бала
		Ваговий коефіцієнт	Нормативний бал	Сум.норм. бал (Мmах) (гр..3хгр.4)	Кількість нормативів передбач. Н-п актами	Факт забезпечення	Оціночний бал (гр..7/гр..6)	Сум. Факт. Бал (Мф) (гр..8хгр.5)
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1	Посадові інструкції керівників та спеціалістів	2	1	2	20	15	0,75	1,5
2	Інструкції з ОП	3	2	6	31	31	1	6
3	Інструкції з питань безп. експлуатацї  устаткування	4	2	8	2	1	0,5	4
4	Посвідчення про перевірку знань з питань ОП	2	1,5	3	25	20	0,8	2,4
5	Журнали реєстрації інструктажів з  питань ОП	3	4	12	11	8	0,73	8,76
6	Програми навчання з питань ОП	4	3	12	8	8	1	12
7	Протоколи засідання комісії з  перевірки знань з питань ОП	4	2	8	58	58	1	8
8	Попередні медичні огляди при прийнятті на роботу	3	1	3	38	38	1	3
9	Періодичні медичні огляди протягом трудової діяльності	4	1	4	38	25	0,66	2,64
10	Щорічні медичні гляди для осіб віком до 21 року	1	1	1	10	10	1	1
11	Особисті картки обліку спецодягу, спецвзуття, ЗІЗ	2	2	4	219	181	0,83	3,32
12	Забезпечення ЗІЗ	5	3	15	219	150	0,68	10,27
13	Накази та виконання приписів органів  держ-нагляду за ОП	4	5	20	10	7	0,7	14
14	Щорічні плани поліпшення стану умов та безпеки праці підтримки існуючого рівня стану ОП	3	4	12	12	10	0,83	9,96
15	Проведення планово-попереджувальних ремонтів	5	2	10	20	11	0,55	5,5
6	Проведення випробувань	8	3	24	10	8	0,8	19,2
7	Проведення технічних оглядів	7	3	21	12	6	0,5	10,5
18	Відповідність обладнання вимогам  НАОП	10	4	40	95	40	0,42	16,84
19	Відображення вимог безпеки у маршрутних картах,  операційних картках та ін.	5	4	20	412	220	0,53	10,68
20	Наявність технологічної документації на робочих місцях	5	10	50	105	63	0,6	30
21	Проведення технічних оглядів  будівель та споруд	4	2	8	2	2	1	8
22	Проведення планово- поререджувальних ремонтів будівель та споруд	8	4	32	3	2	0,67	21,44
23	Наявність передбаченних нормативно-правовими актами систем припливно-витяжної та місцевої вентиляції	7	5	35	42	30	0,71	24,85
24	Наявність протоколів санітарно-гігієнічних досліджень виробничого середовища	8	6	48	32	24	0,75	36
25	Первинні засоби пожежогасіння	6	5	30	24	20	0,83	25
	Усього	-	-	428	-	-	-	294,86