Оцінка життєво-важливих потреб населення

– захист продовольства, харчової сировини, фуражу, вододжерел від радіаційного, хімічного та біологічного зараження (забруднення);

– житлове забезпечення і працевлаштування;

– комунально-побутове обслуговування;

– медичне обслуговування;

– навчання населення способам захисту  і діям в умовах надзвичайних ситуацій;

– розробка і своєчасне введення режимів діяльності в умовах радіаційного, хімічного та біологічного зараження;

– санітарну обробку;

– знезараження території, споруд, транспортних засобів, обладнання, сировини, матеріалів і готової продукції;

– підготовка сил та засобів і  ведення рятувальних і інших  невідкладних робіт в районах  лиха і осередках ураження;

– забезпечення населення інформацією  про характер і рівень небезпеки, порядок поведінки; морально-психологічну підготовку і заходи щодо підтримування  високої психологічної стійкості  людей в екстремальних умовах;

– заходи, спрямовані на попередження, запобігання або послаблення  несприятливих для людей екологічних  наслідків надзвичайних ситуацій та інші заходи.

 

      2.2.Заходи щодо забезпечення мінімуму життєвих потреб людей

     Заходами життєзабезпечення населення, які спрямовані на задоволення мінімуму життєвих потреб громадян, що потерпіли (можуть потерпіти) від наслідків надзвичайних ситуацій, надання їм побутових послуг і реалізацію соціальних і інших невідкладних робіт, є:

– тимчасове розосередження громадян в безпечних районах;

– організація харчування в районах  лиха і тимчасове розселення, при  проведенні рятувальних і інших  невідкладних робіт;

– організація забезпечення населення  одягом, взуттям і товарами першої необхідності;

– організація надання фінансової допомоги потерпілим;

– забезпечення медичного обслуговування та санітарно-епідеміологічного нагляду в районах тимчасового розселення.

      Тимчасове розселення громадян у безпечних районах передбачає максимальний захист людей від радіоактивного забруднення, хімічного ураження при аваріях або катастрофах на радіаційно або хімічно небезпечних об’єктах, а також запобігає загибелі людей у випадках катастрофічного затоплення районів його проживання. В місцях розселення звільняються приміщення для розміщення евакуйованих громадян, готуються (при необхідності) колективні засоби захисту. Якщо сховищ недостатньо, то організовується їх додаткове будівництво, пристосування існуючих підвалів, гірських виробок, для чого залучається усе працездатне населення, в тому числі і евакуйовані.Виключно велике значення має забезпечення в місцях розселення евакуйованого населення продуктами харчування, надання їм побутових послуг і медичне обслуговування. Забезпечення населення продуктами харчування і предметами першої необхідності здійснюється службою торгівлі і харчування до сільського району (району куди евакуйоване населення).

     Перші дві доби люди повинні харчуватися запасами продуктів, привезених з собою. При їх відсутності харчування здійснюється через мережу (їдалень) громадського харчування або в сім’ях, куди вони підселяються.

     Харчування особового складу невоєнізованих формувань ЦО здійснюється пересувними пунктами харчування і пересувними пунктами продовольчого постачання служби торгівлі і харчування. Безпосередньо організовують харчування особового складу нормувань заступники командирів формувань з матеріально-технічного постачання. Особовий склад невоєнізованих формувань (НФ) забезпечується гарячою їжею до виходу з осередка ураження, а потім після санітарної обробки і виведення у відведені місця відпочинку. При відсутності часу (неможливості) приготування гарячої їжі видається сухий пайок у захисній тарі.

     Видача гарячої їжі та сухих пайків проводиться за установленою нормою. Приготування та прийом гарячої їжі організовується на незараженій території або у місцевості з рівнем радіації, що не перевищує 1 рентген а годину (1 Р/год). При радіації від 1 до 5 Р/год приготування їжі, прийом її здійснюється тільки в закритих приміщеннях. При рівні радіації понад 5 Р/год особовому складу НФ замість гарячої їжі видається сухий пайок у герметичній упаковці.

     Приготовлена їжа роздається безпосередньо із похідних кухонь або розноситься в термосах до місць розташування формувань людей). Кухні, термоси та інше, в якому перевозилася (переносилась) їжа, старанно дезактивуються і розкриття їх дозволяється тільки після дозиметричного контролю. Харчування уражених людей в загонах першої медичної допомоги здійснюється через закріплені за загонами пересувні пункти продовольчого постачання служби торгівлі і харчування уражених, поранених і хворих здійснюється за нормами, безперебійно, фізіологічно повноцінно на підставі медичних висновків. Матеріально-технічне і фінансове забезпечення пересувних пунктів харчування і пересувних пунктів продовольчого постачання здійснюється організаціями (підприємствами), на базі яких вони створені.

       Для приготування їжі в зонах радіоактивного зараження використовуються в основному консервовані і концентровані продукти у захисній (герметичній) тарі і упаковці, які не потребують складної кулінарної обробки. В районах, заражених отруйними речовинами, дозволяється готувати і приймати їжу тільки у спеціальних приміщеннях, обладнаних фільтровентиляційними установками. В районах, заражених бактеріальними засобами, приготування і вживання їжі дозволяється тільки після ретельної дезинфекції території, кухонь і обладнання, а також повної санітарної обробки потерпілих. Продовольство і воду, заражені радіоактивними речовинами, отруйними речовинами і бактеріальними (біологічними) засобами використовувати в їжу заборонено. Допустимі рівні сумарного вмісту радіонуклідів у продуктах харчування і питній воді встановлені головним Державним лікарем з урахуванням радіаційної обстановки можуть змінюватися.

     Комунально-побутове обслуговування в районах розміщення покладають на місцеві комунально-побутові служби. Кількість їх при необхідності може бути збільшена за рахунок розгортання комунально-побутових служб евакуйованим населенням.

 

2.3.Загальні принципи  організації та утворення медичних  заходів з надзвичайних ситуацій

        Щорічно в  Україні виникає близько 1000 важких  НС природного та техногенного  характеру, які призводять до  загибелі тисяч людей, а матеріальні  збитки сягають кількох мільярдів  гривень і складають від 3,2 до 4% внутрішнього валового продукту. За таких умов поряд з іншими  завданнями щодо ліквідації наслідків  НС важливе значення мають  медичні завдання. Медичний захист  населення, яке мешкає в районі  розташування АЕС, складає важливу  частину цілого комплексу захисних  заходів, які реалізовуються штабами  та службами ЦО у випадку  виникнення радіаційно небезпечної  аварії на такій станції. Основною  метою таких заходів є зведення  до мінімуму кількості опромінених  людей та доз їх опромінення,  зумовлене знаходженням на радіаційно  забрудненій території.

      Заходи щодо захисту  населення плануються та реалізовуються  на підставі закону України  “Про захист людини від впливу  іонізуючих випромінювань” для  використання в роботі з питань  ЦО та НС за № 54/09?1 від 24.02.98 р.

Планування вказаних заходів здійснюється органами управління ЦО згідно з вимогами “Типового змісту плану заходів  по захисту населення у випадку  загальної радіаційної аварії на АЕС”.

Принципи організації медичної допомоги потерпілим внаслідок аварії на радіаційно небезпечному об’єкті. Основні заходи при організації  медичної допомоги ураженим включають:

– проведення заходів протирадіаційного  захисту;

– надання в максимально короткі  строки першої медичної допомоги;

– організація евакуації уражених із забрудненої зони;

– проведення санітарної обробки уражених та дезактивація їх одягу та взуття;

– максимальне наближення до місця аварії формувань ЕМД, що надають першу медичну допомогу;

– організація спеціалізованої  медичної допомоги;

Медичне забезпечення потерпілих при  аварії здійснюється як лікувально-профілактичним закладом (ЛПЗ) об’єкта атомної енергетики, так і силами ЕМД за заздалегідь  розробленим планом.

Згідно з планом захисту населення  розробляється “План медичного  забезпечення населення у випадку  загальної аварії на атомній станції”, в якому більш детально висвітлюються  завдання місцевих сил цивільної  оборони, відповідальність посадових  осіб та порядок взаємодії з іншими службами, органами управління ЦО, медично-санітарною частиною, яка забезпечує АЕС.

     У випадку виникнення загальної аварії на АЕС, основними заходами місцевих сил цивільної оборони є:

– організація проведення йодної профілактики серед населення;

– лікувально-евакуаційне забезпечення уражених радіацією;

– забезпечення ЗІЗ та укриття  хворих та персоналу медичних закладів у сховищах, ПРУ та пристосованих  приміщеннях;

– медичне забезпечення евакуації населення із зони радіаційного забруднення;

–участь в контролі за рівнями  радіації та визначення режиму праці  та поведінки населення на забрудненій  радіаційними речовинами території;

– радіометричний контроль за вмістом  радіаційних речовин в продуктах  харчування та питній воді;

–здійснення санітарного нагляду  за радіаційною безпекою різних груп населення та за дотриманням санітарних норм та вимог радіаційної безпеки  при проведенні робіт по ліквідації наслідків аварії;

– медичний контроль за станом здоров’я населення, що зазнало впливу радіаційного випромінювання внаслідок аварії на АЕС;

     Згідно із завданнями місцевих сил ЦО та відповідно до конкретних умов аварії на АЕС повинні бути передбачені такі заходи місцевих сил:

– організація, а також сили і  засоби місцевих сил ЦО, необхідні  для надання першої медичної та першої лікарняної допомоги;

– лікувально-профілактичні заклади, в які повинні будуть відправлятись  уражені (в т. ч. регіональні центри) для надання їм спеціалізованої  медичної допомоги, порядок евакуації  уражених;

– джерела забезпечення препаратами стабільного йоду, необхідна та фактично накопичена кількість таких препаратів, організація їх видачі населенню, (в робочий та неробочий час) з перерахуванням сил та засобів, які мають відношення до цього;

– організація медичного забезпечення населення, що евакуюється, в пунктах посадки, на шляху прямування та в районах розміщення в даній території і порядку роботи;

– конкретні медичні заклади, на яких лежить відповідальність за радіометричний контроль за вмістом радіоактивних речовин у питній воді та продуктах харчування з експертною оцінкою результатів досліджень;

– організація та здійснення контролю за накопиченням радіоактивних речовин  в організмі людей;

– участь в контролі за рівнями  радіації на місцевості;

– порядок видачі хворим та персоналу медичних закладів ЗІЗ та використання ПРУ;

– організація санітарного нагляду  за радіаційною безпекою різних груп населення, а також осіб, що беруть участь у ліквідації наслідків аварій на АЕС;

– організація медичного обстеження населення, яке зазнало дії іонізуючого випромінювання та диспансерний нагляд за ними;

– загальні санітарно-гігієнічні та протиепідеміологічні заходи. З усіх заходів, які здійснює МСЦО стосовно населення, яке зазнало дії іонізуючого випромінювання внаслідок аварії на АЕС, найбільш важливим в початковий період після її виникнення є йодна профілактика, яка є достатньо ефективним методом захисту щитовидної залози від дії радіаційних ізотопів, що надходять в організм людини інгаляційним шляхом. Засоби йодної профілактики в таблетках, а через 1,5-2 місяці після аварії для виведення Л32, Л34 – фероцин у вигляді порошків.

 

3. Основні дії державних  органів у разі настання НС, та способи запобігання НС  в Україні, функції ЄДСЗР.

      Зазначені функції запобігання щодо НС техногенного та природного характеру в нашій країні виконує Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру, положення про яку затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 1198.

     Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру (ЄДСЗР) включає в себе центральні та місцеві органи виконавчої влади, виконавчі органи рад, державні підприємства, установи та організації з відповідними силами і засобами, які здійснюють нагляд за забезпеченням техногенної та природної безпеки, організовують проведення роботи із запобігання НС техногенного та природного походження і реагування у разі їх виникнення з метою захисту населення і довкілля, зменшення матеріальних втрат. Основною метою створення ЄДСЗР є забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і реагування на НС, забезпечення цивільного захисту населення.

Завданнями ЄДСЗР є:

– розробка нормативно-правових актів, а також норм, правил та стандартів із питань запобігання надзвичайним ситуаціям та забезпечення захисту  населення і територій від  їх наслідків;

– забезпечення готовності центральних та місцевих органів  виконавчої влади, виконавчих органів  рад, підпорядкованих їм сил і  засобів до дій, спрямованих на запобігання  і реагування на НС;