Охорона праці міського центру соціального обслуговування

2. Надання спеціального одягу:

Соціальні робітники забезпечуються таким спецодягом: халат (термін носіння  - 12 місяців), гумові рукавиці (термін носіння - 3 місяці), чоботи (термін носіння - 24 місяці), туфлі (термін носіння - 24 місяці) та господарча сумка (термін використання - 12 місяців).

Прибиральник забезпечується таким спецодягом: халат (термін носіння  - 12 місяців), косинка (термін носіння - 12 місяців), рукавиці комбіновані (термін носіння - З місяці), рукавиці гумові (термін носіння - 3 місяці) при митті підлоги і місць загального користування додатково: чоботи гумові (термін носіння - 24 місяці).

Для перукарів, згідно з чинними нормами, роботодавцем повинен видавати такий спецодяг: халат (термін носіння - 12 місяців), гумові рукавички (термін носіння - 3 місяці), леза (термін користування - 3 місяці), ножиці (по мірі зносу).

3. Забезпечення знання та виконання умов безпечної роботи з приладами та обчислюваною технікою. Наприклад, для зниження негативного впливу  при роботі з технікою, оснащеною дисплеєм, треба:

• для зниження рівня статичної електрики розташовувати екран дисплея на відстані не ближче 550 - 700 мм. від очей оператора;

• для зниження бліків екран дисплея повинен розташовуватися перпендикулярно світлового потоку від віконних прорізів або від електросвітильників;
• Для зниження утоми очей:
• освітленість робочого місця повинна бути не менш 300 - 500 люкс; яскравість світіння екрана - не менш 100 кл / кв. м.;
• мінімальний розмір світної точки - не більш 0,6 мм.;
• контрастність зображення знака - не менш 0,8;
• частота регенерації - не менш 72 Гц.;
• Для зниження впливу гіподинамії й емоційних перевантажень варто використовувати технологічні перерви і виконувати комплекс фізичних вправ.

4. Забезпечення знань дії у надзвичайних та аварійних обставинах, надання долікарської допомоги.

5. Наявність плану евакуації. Заздалегідь розробленого плану (схеми), в якому вказано шляхи евакуації, евакуаційні та аварійні виходи, встановлені правила поведінки людей, порядок і послідовність дій в умовах надзвичайної ситуації. Приклад плану евакуації у Додатку 1.

 

 

ІV. Допомога при травмуванні.

 

У результаті виникнення й  розвитку будь-якої надзвичайної ситуації можуть з'явитися постраждалі або  навіть жертви. Характер надзвичайної ситуації не дає змоги заздалегідь  підготувати ресурси, необхідні  для надання медичної допомоги (медичний персонал, медикаменти, лікувальні установи, спеціалізований транспорт). У зв'язку з цим постає питання про надання  першої долікарської допомоги потерпілим.

Перша долікарська допомога надається безпосередньо на місці  поразки або поблизу від нього  з використанням підручних засобів.

При організації надання  першої медичної допомоги особливу увагу  необхідно звернути на її своєчасність, зокрема при травмах, що супроводжуються  кровотечею, шоком, асфіксією, втратою  свідомості, отруєнням. В обсязі першої долікарської допомоги особливого значення набуває виконання таких заходів, як зупинення зовнішньої кровотечі  за допомогою тампонів, перев'язувальних пакетів, накладення джгута (закручення за допомогою підручних засобів), введення знеболювальних засобів, усунення асфіксії, проведення штучного дихання, непрямий масаж серця з метою відновлення серцевої діяльності, закриття поверхні рани пов'язкою тощо.

Не менш важливим етапом надання першої допомоги постраждалому  є раціональне його транспортування  до лікарської установи, де йому буде надано кваліфіковану медичну допомогу.

Перша долікарська допомога — це комплекс простих термінових дій, спрямованих на збереження здоров'я  і життя потерпілого.

Дії працівників Центру у  разі необхідності надання долікарської медичної допомоги куруються Інструкцією з охорони праці з надання першої долікарської допомоги.

У разі нещасного випадку  надати потерпілому першу медичну  допомогу, при необхідності викликати "швидку допомогу".

Схема послідовності дій  при наданні першої долікарської допомоги:

• вивести потерпілого з оточення, де стався нещасний випадок;
• вибрати потерпілому найбільш зручне положення;
• визначити вид травми (перелом, поранення тощо);
• визначити загальний стан потерпілого, встановити, чи не порушені функції життєво важливих органів.

Розпочати проведення необхідних заходів:

• зупинити кровотечу;
• зафіксувати місце перелому;
• обробити ушкоджені частини тіла.

Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом

Головне при наданні першої допомоги - якнайшвидше звільнити потерпілого від дії струму.

Для звільнення потерпілого  при ураженні електричним струмом  необхідно:

• вимкнути рубильник або викрутити запобіжник;
• вимкнути струмоведучі, мережу живлення;
• сухою палкою відкинути від потерпілого провід, який знаходиться під напругою, відтягнути потерпілого від електричних проводів, від струмопровідних частин установки.

При напрузі в установках до 1000В можна взятися за сухий  одяг потерпілого, не торкаючись відкритих  частин тіла. Слід користуватися гумовими рукавичками або намотати на руку шарф, прогумований плащ. Рекомендується стати на ізольований предмет (на суху дошку, на згорток сухого спецодягу).

У випадку судорожного  обхвату потерпілим електричного проводу, який знаходиться під напругою, розгорнути руки потерпілому, відриваючи його від  проводу послідовним вигинанням окремих пальців. При цьому працівник, який надає допомогу, повинен бути у діелектричних рукавицях і  знаходитись на ізолюючій від  землі основі.

При напрузі в електричних  установках понад 1000 В рятівник повинен одягти діелектричні боти, рукавиці і діяти діелектричною штангою.

У разі, коли потерпілий знаходиться  у свідомості, його кладуть у зручне положення, накривають теплим покривалом і залишають у стані спокою до прибуття лікаря.

У разі екстреної ситуації, коли після звільнення потерпілого від дії струму він не дихає, потрібно негайно приступити до штучного дихання і непрямого (зовнішнього) масажу серця. Найбільш ефективним методом штучного дихання є "з рота в рот" або "з рота в ніс". Робиться це таким чином: стають з лівого боку від потерпілого, підкладають під його затилок ліву руку , а правою тиснуть на його лоб. Це забезпечить вільну прохідність гортані. Під лопатки потерпілому кладуть валик із скрученого одягу, а рот витирають від слизу. Зробивши 2-3 глибоких вдохи, особа, яка надає допомогу вдуває через марлю або хустку повітря із свого рота в рот або ніс потерпілому. При вдуванні повітря через рот особа, що надає допомогу, закриває пальцями ніс потерпілого; при вдуванні через ніс потерпілому закривають рот,

Після закінчення вдування повітря в рот чи ніс потерпілого  звільняють, щоб дати можливість вільному видиху. Частота вдування повітря  потерпілому повинна бути 12-13 разів за хвилину.

При відсутності у потерпілого  дихання і пульсу йому потрібно разом  із штучним диханням робити масаж  серця. Робиться це так: потерпілого  кладуть на спину на підлозі, звільняють грудну клітку від одягу, який стискає  потерпілого. Особа, що надає допомогу, знаходиться з лівого боку від  потерпілого, долонями двох рук натискує на нижню частину грудної клітки потерпілого з силою, щоб змістити її на 3-4 см. Після кожного натискування потрібно швидко забирати руки з грудної клітки, щоб дати можливість їй випростатись. У такій ситуації операції чергуються. Після 2-3 вдувань повітря роблять 4-6 натискань на грудну клітку. Для перевірки появи пульсу масаж припиняють на 2-3 секунди. Перші ознаки того, що потерпілий приходить до свідомості,- поява самостійного дихання та поява пульсу.

Констатувати смерть має  право лише лікар.

 Надання першої  допомоги при пораненні й кровотечі

Перша допомога при пораненні  та кровотечі зводиться до обережного накладання на рану індивідуального  пакета. При цьому мити її водою, змивати кров з рани забороняється.

При відсутності індивідуального  пакету для перев'язування використовуєтья  чиста носова хустинка. У цьому  випадку приготовлену для перев'язування тканину пропитують настойкою йоду так, щоб пляма йоду трохи перебільшувала розміри рани.

При кровотечі необхідно  підняти поранену кінцівку, закрити  рану перев'язувальним матеріалом і  притиснути ділянку біля неї на 4-5 хв., не торкаючись рани пальцем. Після цього рану треба забинтувати. Якщо кровотеча продовжується, слід вдатися до здавлювання кровоносних судин за допомогою згинання кінцівки у суглобах, притискування кровоносних судин пальцями, джгутом чи закруткою.

При накладанні джгута спочатку місце накладання обгортають м'яким матеріалом (тканиною, ватою). Потім  джгут розтягують і туго перетягують  ним попередньо обгорнуту ділянку  кінцівки доти, поки не припиниться  кровотеча.

При відсутності гумової  трубки або стрічки, що розтягується, для джгута застосовують інші матеріали (мотузку, ремінь, рушник). У цьому випадку такий джгут зав'язують вузлом на зовнішньому боці кінцівки і використовують як закрутку. У вузол просувають важіль (паличку, металевий стержень), яким закручують закрутку до припинення кровотечі. Через 1 годину після накладання джгута його попускають на 5-10 хв., щоб не виникла небезпека омертвіння знекровленої кінцівки. При пораненні великих судин шиї і верхньої частини грудної клітки джгут не накладається. Кровотеча зупиняється при натисканні пальцем на поранену судину у самому місці поранення.

Перша допомога при  переломах, вивихах, розтягу зв'язок суглобів, ударах

При переломах, вивихах необхідно  надати потерпілому зручне положення, яке виключає рухи пошкодженої частини  тіла. Це досягається шляхом накладання шини, а при її відсутності можна  використати палки, дошки, фанеру. Шина повинна бути накладена так, щоб  були надійно іммобілізовані два  сусідні з місцем ушкодження суглоби (вище і нижче), а якщо перелом  плеча чи стегна, - то три суглоби. Накладають шину поверх одягу або кладуть під неї що-небудь м'яке - вату, шарф, рушник. Шина повинна бути накладена так, щоб центр її знаходився на рівні перелому, а кінці накладалися на сусідні суглоби по обидва боки перелому. Фіксація відкритого перелому вимагає дотримання додаткових умов. З метою попередження забруднення рани, необхідно змастити поверхню шкіри навколо рани настойкою йоду, попередньо зупинивши кровотечу, і накласти стерильну пов'язку.

Особливо небезпечні травми хребта. У таких випадках необхідно  обережно, не піднімаючи потерпілого, підсунути під його спину дошку, щит, двері.

При переломі ребер необхідно  міцно забинтувати груди або  стягнути їх рушником під час вивиху. При ушкодженні тазу необхідно обережно стягнути його широким рушником, покласти на тверді ноші, а під зігнуті  і розведені колінні суглоби  підкласти валик.

При переломах і вивихах  ключиці у підм'язову западину кладуть вату або інший матеріал, згинають руку в лікті під прямим кутом і прибинтовують її до тулуба. Рука нижче ліктя повинна перебувати у косинці, яку підв'язують до шиї.

 При переломах і вивихах кисті та пальців рук роблять таким чином: кисть руки з вкладеним у долоню жмутом вати, бинта (пальці зігнуті) прикладають до шини, яка повинна починатися біля середини передпліччя і закінчуватися біля кінців пальців. І перебинтовують.

При розтягу зв'язок суглобів - підняти хвору кінцівку догори, накласти холодний компрес та тісну пов'язку, створити спокій до прибуття лікаря.

При ударах - забезпечити потерпілому повний спокій, накласти на місце удару холодний компрес. При ударах із синцями не слід класти примочки, місце удару змастити настойкою йоду і накласти пов'язку.

Перша допомога при  опіках, теплових ударах

Для запобігання виникнення теплових ударів необхідно дотримуватись  певних мікрокліматичних умов.

Допустима величина температури  на постійному робочому місці в теплий період становить 28 градусів С.

Температура внутрішніх поверхонь  приміщень (стіни, підлога, стеля) не повинна  виходити за межі допустимих величин  температури повітря.