Охорона праці міського центру соціального обслуговування

У приміщеннях із значними площами передбачаються заходи щодо захисту від перегрівання при  попаданні прямих сонячних променів в теплий період року (улаштування  жалюзі та ін.).

У приміщеннях з надлишком  тепла використовують вентиляцію.

Для профілактики перегрівання працюючих в умовах нагріваючого мікроклімату працівників організовують  раціональний режим праці та відпочинку.

При мікрокліматичних умовах, що перевищують допустимі параметри  (28 градусів С), необхідно робити регламентовані перерви за рахунок тривалості робочого часу:

 при температурі повітря, що перевищує допустимий рівень, тривалість регламентованих перерв повинна становити не менше 10 % робочого часу на кожні 2 градуси С перевищення;

- для відпочинку на час регламентованих перерв має бути обладнано приміщення з оптимальним мікрокліматом (кімнати з кондиціонерами).

Якщо тепловий удар стався, то потерпілому необхідно надати першу допомогу.

При наданні першої допомоги при опіках, теплових ударах слід швидко припинити дію високої температури. Це має особливо велике значення при  займанні одягу і при опіках рідиною  через одяг. У першому випадку  необхідно загасити полум'я, негайно  накинути на людину, що горить, будь-яку  цупку тканину, щільно притиснути її до тіла. Знімають тліючий одяг або  обливають його водою.

При промоканні одягу гарячою  водою, його також необхідно облити холодною водою або зірвати. Швидке занурення обпеченого лиця у холодну  воду зменшує біль і тяжкість опіку.

Місце опіків кислотами ретельно промивають струменем води протягом 10-15 хв. Обпечене місце промити 5% - им розчином перманганату калію, або 10% - ним розчином питної соди (1 чайна ложка на склянку води). На місце опіку накладають бинт. Місце опіків їдкими лугами промивають проточною водою протягом 10-15 хв., потім слабким розчином оцтової кислоти. Місце опіків накривають марлею.

Опіки бувають трьох ступенів. При опіках першого ступеня з'являється  почервоніння, припухлість шкіри. Уражені  місця обробляють спиртом, прикладають примочки з розчину перманганату калію і забинтовують. При більш тяжких опіках (ІІ і III ступенів) обпечені місця спочатку звільняють від одягу, накривають стерильним матеріалом, зверху накладають шар вати і забинтовують. Після перев'язування потерпілого направляють у лікувальний заклад. При опіках не слід розрізати пухирів, видаляти смолистих речовин, що прилипли до обпеченого місця, віддирати шматків одягу, які прилипли до рани.

При опіках очей електричною  дугою роблять холодні примочки з розчину борної кислоти, потім  потерпілого направляють у медичний заклад.

При появі різних ознак  теплового або сонячного удару  потерпілого негайно виводять на свіже повітря або в тінь, потім  його кладуть, розстібають одяг, що стискує, на голову і на серце кладуть  холодні компреси, дають пити у  великій кількості холодну воду, у тяжких випадках потерпілого обливають  холодною водою. При припиненні дихання або його утрудненні до прибуття лікаря потерпілому роблять штучне дихання.

Перша допомога при  обмороженні, переохолодженні

Обмороження виникає при  місцевій дії холоду на тіло. Холод, діючи на судини, спричиняє їх звуження, внаслідок цього відбувається недостатнє кровопостачання певної ділянки  тіла, що проявляється у поблідненні  шкіри. Якщо вчасно не буде надано першу  допомогу. То це може спричинити до відмирання тканини.

Розрізняють три ступені  обмороження: І - побіління і втрата чутливості; II - почервоніння і поява "пухирів"; ІІІ - омертвіння тканин, які набувають буро-червоного кольору.

 При обмороженні І ступеня слід розтерти обморожені місця тіла сухою теплою тканиною до почервоніння. При обмороженні ІІ і ІІІ ступенів - накласти стерильні сухі пов'язки і забезпечити негайну доставку потерпілого у лікарню.

При легкому ступені переохолодження  тіло розігрівають розтиранням, дають  випити кілька склянок теплої рідини. При середньому і тяжкому ступенях - тіло енергійно розтирають вовняною тканиною до почервоніння шкіри, дають багато пити.

Перша допомога при  отруєнні

Причиною отруєння є проникнення  в організм людини різних токсичних  речовин. Захворювання починається  через 2-3 години, інколи через 20-26 годин.

Причиною отруєння оксидом вуглецю є вдихання чадного газу, продуктів горіння, диму. Потерпілому необхідно забезпечити приплив свіжого повітря. При можливості - дати подихати киснем. Звільнити його від одягу, який утруднює дихання, дати понюхати нашатирний спирт. На голову і груди потерпілого слід покласти холодний компрес. У разі припинення дихання необхідно робити штучне дихання.

При отруєнні кислотою, у  разі відсутності симптомів, що свідчать про прорив стравоходу або шлунка, потерпілого слід напоїти розчином питної соди, водою. При отруєнні лугом потерпілого поять оцтовою водою, лимонним соком. При наявності підозри на прорив (нестерпний біль за грудною кліткою або в діячці шлунка) потерпілому не слід нічого давати пити, а негайно транспортувати у лікувальний заклад.

При харчовому отруєнні потерпілому  кілька разів промивають шлунок (примушують випити 1,5-2 літри води, а потім викликають блювання подразненням кореня язика) до появи чистих промивних вод. Можна дати 8-10 таблеток активованого вугілля. Потім дають багато чаю, але не їжу. Якщо після отруєння пройшло 1-2 години і отрута надходить вже із шлунку до кишечника, то викликати блювання даремно. У такому випадку необхідно дати потерпілому проносне (2 столові ложки солі на 1 склянку води). Для зменшення всмоктування отрути слизовою оболонкою шлунково-кишечного тракту потерпілому можна дати розведені крохмаль або молоко.

Щоб запобігти зупинці  дихання і кровообігу, необхідне  постійне спостереження за потерпілим.

 Надання першої  допомоги при опіках кислотами  і лугами

При попаданні кислоти  або лугу на шкіру ушкоджені ділянки  необхідно ретельно промити цівкою води на протязі 15-20 хвилин, після цього пошкоджену кислотою поверхню обмити 5%-ним розчином питної соди, а обпечену лугом - 3%-им розчином борної кислоти або розчином оцтової кислоти.

При попаданні на слизову  оболонку очей кислоти або лугу необхідно  очі ретельно промити цівкою води протягом 15-20 хвилин, після цього промити 2%-им розчином питної соди, а при ураженні очей лугом - 2%-им розчином борної кислоти.

При опіках порожнини рота лугом необхідно полоскати 3%-им розчином оцтової кислоти або 3%-им розчином борної кислоти, при опіках кислотою - 5%-им розчином питної соди.

При попаданні кислоти  в дихальні шляхи необхідно дихати розпиленим за допомогою пульверизатора 10%-им розчином питної соди, при попаданні  лугу - розпиленим 3%-им розчином оцтової кислоти.

 

Взагалі надання долікарської допомоги є дуже важливою навичкою для людини. Робота в будь-яких умовах не виключає настання нещасного випадку, тому вміння надати допомогу до приїзду  професійної лікарської допомоги може врятувати життя потерпілому. Саме тому, в системі охорони праці  приділяється стільки уваги цьому  аспекту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

Отже, згідно законодавства  України, люди мають право на охорону праці. Це право реалізується за допомогою служб охорони праці на виробництвах та підприємствах. Для забезпечення збереження здоров'я працюючих, їм забезпечуються гідні умови праці, проводяться планові інструктажі, працівники забезпечуються спецодягом, набувають навичок надання долікарської медичної допомоги.

На прикладі міського територіального  центру соціального обслуговування мною були розглянуті головні небезпеки, з якими стикаються працівники, заходи захисту їх здоров'я та принципи надання долікарської допомоги у  разі настання нещасного випадку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

 

1. Третьяков О.В, Зацарний В.В., Безсонний В.Л. Охорона праці - Навчальний посібник з тест. комплексом на CD – К.: Вид-во «Знання», 2010. – 166 с.
2. Закон України «Про охорону праці»
3. Положення «Про Запорізький міський центр соціального обслуговування»
4. Інструкція №2 «З пожежної безпеки» Запорізького міського центру надання соціальних послуг
5. Інструкція з охорони праці №3 «Для соціальних робітників» Запорізького міського центру надання соціальних послуг
6. Інструкція з охорони праці №4 «Для прибиральника службових приміщень» Запорізького міського центру надання соціальних послуг
7. Інструкція з охорони праці №13 «Для перукаря» Запорізького міського центру надання соціальних послуг
8. Інструкція з охорони праці №22 «З експлуатації електронно-обчислювальних машин» Запорізького міського центру надання соціальних послуг
9. Інструкція з охорони праці №24 «З надання першої долікарської допомоги» Запорізького міського центру надання соціальних послуг
10. Інструкція з охорони праці №26 «Для діловода та оператора комп’ютерного набору» Запорізького міського центру надання соціальних послуг
11. Інструкція з охорони праці №28 «Для завідувача та заступника завідувача відділення» Запорізького міського центру надання соціальних послуг

 

 

 

Додаток 1

Приклад Плану евакуації