Розслідування та облік нещасних випадків професійних захворювань

До травм відносяться: переломи, опіки, поранення, ураження електричним струмом, отруєння тощо.

Виробнича травма – це травма, отримана робітником на виробництві і пов'язана з недотриманням вимог безпеки праці[22; с.108].

Висновок про тяжкість травми дають лікарі, керуючись відповідною  класифікацією, затвердженою Міністерством  охорони здоров'я.

Всі нещасні випадки поділяються  на пов'язані з виробництвом і  побутові.

Нещасний випадок вважається пов'язаним з виробництвом, якщо він  мав місце:

• на протязі робочого часу (в тому числі і під час встановленої перерви);
• перед початком і по закінченні роботи;
• при виконанні робіт в позаурочний час, у вихідні і святкові дні на території підприємства і поза підприємством;
• при виконанні потерпілим завдання адміністрації підприємства;
• по дорозі на роботу і з роботи транспортом підприємства.

Якщо встановлено, що нещасний випадок мав місце:

• при виготовленні потерпілим у власних цілях без дозволу адміністрації будь-яких предметів, або використанні у власних цілях транспортних засобів, механізмів, обладнання, матеріальних цінностей, інструмента, які належать підприємству, або при їх крадіжці;
• при спортивних іграх на території підприємства;
• в результаті сп'яніння

то він може бути визнаний не пов'язаним із виробництвом [5].

Однак, якщо встановлено, що травма пов'язана з виробництвом, але головною технічною або організаційною причиною її стало порушення правил і норм охорони праці (незадовільний стан обладнання, проходів, освітлення, неправильна організація або відсутність контролю за виконанням робіт), то нещасний випадок повинен бути признаним пов'язаним з виробництвом.

Нещасний випадок вважається пов'язаним з роботою, якщо він відбувся:

• при виконанні трудових обов'язків, в тому числі і під час відрядження;
• при здійсненні будь-яких дій в інтересах підприємства, хоча і без доручення адміністрації;
• при виконанні державних або громадських обов'язків, пов'язаних з підприємством, в якому робітник працює;
• поблизу підприємства на протязі робочого часу, якщо знаходження там не суперечило правилам внутрішнього трудового розпорядку;
• при слідуванні на роботу або з роботи (не на транспорті підприємства);
• при виконанні донорських функцій;
• за час спортивних змагань за підприємство.

Адміністрація несе повну  відповідальність тільки за нещасні  випадки, пов'язані з виробництвом.

При порушенні норм виробничої санітарії працюючий може отримати професійне захворювання.

Для розробки заходів попередження нещасних випадків необхідно виявити  причини, що їх викликають. Загальноприйнятої  класифікації причин нещасних випадків не існує. Однак, аналіз причин нещасних випадків дозволяє поділити їх умовно на [20,22; с.73-75;103-107]:

• організаційні;

• технічні;

• санітарно-гігієнічні;

• психофізіологічні;

• економічні;

• соціально-психологічні.

Організаційні –  відсутність  або неякісне проведення навчання з  питань охорони праці; відсутність  контролю; порушення вимог інструкцій, правил, норм, стандартів; невиконання  заходів щодо охорони праці; порушення  технологічних регламентів, правил експлуатації устаткування, транспортних засобів, інструменту; порушення норм і правил планово-попереджувального  ремонту устаткування; недостатній  технічний нагляд за небезпечними роботами; використання устаткування, механізмів та інструменту не за призначенням;

Технічні — несправність виробничого устаткування, механізмів, інструменту; недосконалість технологічних  процесів; конструктивні недоліки устаткування, недосконалість або відсутність  захисних загороджень, запобіжних пристроїв, засобів сигналізації та блокування;

Санітарно-гігієнічні —  підвищений (вище ГДК) вміст в повітрі  робочих зон шкідливих речовин; недостатнє чи нераціональне освітлення; підвищені рівні шуму, вібрації; незадовільні мікрокліматичні умови; наявність різноманітних випромінювань  вище допустимих значень; порушення  правил особистої гігієни;

Психофізіологічні — помилкові  дії внаслідок втоми працівника через надмірну важкість і напруженість роботи; монотонність праці; хворобливий  стан працівника; необережність; невідповідність  психофізіологічних чи антропометричних даних працівника використовуваній техніці чи виконуваній роботі;

Економічні — неритмічність  роботи; прагнення до виконання надурочних робіт; недоліки в побутових умовах, у забезпеченні дитячими закладами; порушення термінів отримання заробітної плати тощо.

Соціально-психологічні —  нездоровий психологічний клімат в  колективі.

Розділ 2. Процедурні питання розслідування та обліку нещасних випадків на виробництві

2.1 Розслідування  нещасних випадків на виробництві  власником підприємства, установи, організації.

Розслідування нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві організовує роботодавець відповідно до Положення про порядок  розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань  і аварій на виробництві, затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України  від 21 серпня 2001 року №1094.

Розслідуванню підлягають раптові  погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок  тілесних ушкоджень, заподіяних іншою  особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок  аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні  події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і  флори, що призвели до втрати працівником  працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення  потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий  день, а також випадки смерті на підприємстві[5].

Визнаються пов'язаними  з виробництвом, і складається  акт за формою Н-1 про нещасні випадки, що сталися з працівниками під  час виконання трудових (посадових) обов'язків, у тому числі у відрядженнях, а також ті, які сталися під  час:

• перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці роботи протягом робочого часу, починаючи з моменту приходу працівника на підприємство і до його виходу (який повинен фіксуватися відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку) або за дорученням роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні та святкові дні;
• приведення в порядок знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, виконання заходів особистої гігієни перед початком роботи і після її закінчення;
• проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі підприємства або на транспортному засобі іншого підприємства, яке надало його згідно з договором (заявкою), за наявності розпорядження роботодавця;
• використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу або за дорученням роботодавця відповідно до встановленого порядку;
• проведення дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий, тобто дій, які не входять до кола виробничого завдання чи прямих обов'язків працівника (надання необхідної допомоги іншому працівникові, дії щодо попередження можливих аварій або рятування людей та майна підприємства, інші дії за наявності розпорядження роботодавця тощо);
• ліквідації аварій, пожеж та наслідків стихійного лиха на виробничих об'єктах і транспортних засобах, що використовуються підприємством;
• надання підприємством шефської допомоги;
• перебування на транспортному засобі або на його стоянці, на території вахтового селища, у тому числі під час змінного відпочинку, якщо причина нещасного випадку пов'язана з виконанням потерпілим трудових (посадових) обов'язків або з дією на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або середовища;
• прямування працівника до (між) об'єкта (ми) обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь-якого об'єкта за дорученням роботодавця;
• прямування до місця відрядження та в зворотному напрямку відповідно до завдання про відрядження[5].

Нещасні випадки визнаються пов'язаними з виробництвом, і  складається акт за формою Н-1 також  у випадках:

• природної смерті працівника під час перебування на підземних роботах;
• нанесення тілесних ушкоджень іншою особою або вбивство працівника під час виконання чи у зв'язку з виконанням ним трудових (посадових) обов'язків незалежно від порушення кримінальної справи;
• які сталися з працівниками на території підприємства або в іншому місці роботи під час перерви для відпочинку та харчування, яка встановлюється згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку, а також під час перебування працівників на території підприємства у зв'язку з проведенням роботодавцем наради, отриманням заробітної плати, обов'язковим проходженням медичного огляду тощо, а також у випадках, передбачених колективним договором (угодою).

За висновками роботи комісії  з розслідування не визнаються пов'язаними  з виробництвом, і не складається  акт за формою Н-1 про ті нещасні  випадки, що сталися з працівниками:

• під час прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, який не належить підприємству і не використовувався в інтересах цього підприємства;
• за місцем постійного проживання, на території польових і вахтових селищ;
• під час використання ними в особистих цілях транспортних засобів, а також устаткування, механізмів, інструментів підприємства без дозволу роботодавця, крім випадків, що сталися внаслідок несправності цього устаткування, механізмів, інструментів;
• внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними або іншими отруйними речовинами, а також унаслідок їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин у виробничих процесах або порушенням вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування, або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, був відсторонений від роботи згідно установленого порядку;
• під час скоєння ними злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду;
• у разі природної смерті або самогубства, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органів прокуратури [5].

Якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок  не повинен складатися акт за формою Н-1, про такий нещасний випадок  складається акт за формою НТ (невиробничий травматизм) відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру.

Про кожний нещасний випадок  свідок, працівник, який його виявив, або  сам потерпілий повинні негайно  повідомити безпосереднього керівника  робіт чи іншу уповноважену особу  підприємства і вжити заходів  для надання необхідної допомоги.

Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок, крім випадків із смертельним наслідком та групових, повинен:

• повідомити про нещасний випадок відповідний робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі - Фонд) за формою, що встановлюється цим Фондом, якщо потерпілий є працівником іншого підприємства, - це підприємство, у разі нещасного випадку, що стався внаслідок пожежі, - відповідні органи державної пожежної охорони, а в разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) - відповідні установи (заклади) державної санітарно-епідеміологічної служби;
• організувати його розслідування й створити комісію з розслідування.

До складу комісії з  розслідування входять: керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа (спеціаліст), на яку роботодавцем покладено виконання функцій спеціаліста з питань охорони праці (голова цієї комісії), керівник структурного підрозділу або головний спеціаліст, представник профспілкової організації, членом якої є потерпілий, або уповноважений трудового колективу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки, інші особи[16; с.5].

Керівник робіт, який безпосередньо  відповідає за охорону праці на місці, де стався нещасний випадок, до складу комісії з розслідування не включається.

У разі нещасного випадку  з можливою інвалідністю до складу комісії з розслідування включається  також представник відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду.

У разі нещасного випадку  з особою, яка забезпечує себе роботою  самостійно, за умови добровільної сплати нею внесків на державне соціальне  страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань  розслідування організовує відповідний  робочий орган виконавчої дирекції Фонду.

Комісія з розслідування  зобов'язана протягом трьох діб: