Шпаргалка по "Охране труда"

               5. Медичні працівники, що надають особі, яка постраждала, першу медичну допомогу, не видають висновку про тяжкість ушкодження. До їх компетенції належить визначення характеру подальшого лікування потерпілого (амбулаторне або стаціонарне), а також констатація летального результату.

               6. Медичний висновок про ступінь тяжкості виробничої травми дають на запит роботодавця та/або голови комісії з розслідування нещасного випадку на виробництві лікарсько-експертні комісії (ЛЕК) лікувально-профілактичного закладу, де здійснюється лікування особи, що постраждала, в строк до 1 доби з моменту надходження запиту.

 

11. Заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату.

Мікроклімат виробничих приміщень - мікрокліматичні умови  виробничого середовища (температура, вологість, тиск, швидкість руху повітря, теплове випромінювання) приміщень, які впливають на теплову стабільність організму людини в процесі праці.

Дослідження показали, що людина може жити при атмосферному тиску 560 - 950 мм ртутного стовпа. Атмосферний  тиск на рівні моря 760 мм ртутного стовпа. При даному тиску людина відчуває комфортність. Як підвищення, так і зниження атмосферного тиску на більшість людей робить негативний вплив. Зі зниженням тиску нижче 700 мм ртутного стовпа настає кисневе голодування, що позначається на роботі головного мозку і центральної нервової системи.

На організм людини і  умови його роботи впливає також  середня температура всіх поверхонь, що обмежують приміщення, вона має  важливе гігієнічне значення.

Іншим важливим параметром є швидкість повітря. При підвищеній температурі швидкість повітря сприяє охолодженню, а при низьких температурах переохолодженню, тому вона повинна бути обмеженою, в залежності від температурного середовища.

Санітарно-гігієнічні, метеорологічні і мікрокліматичні умови не тільки впливають на стан організму, але і визначають організацію праці, тобто, тривалість і періодичність відпочинку працівника і обігріву приміщення.

Таким чином, санітарно-гігієнічні параметри повітря робочої зони можуть бути фізично небезпечними і  шкідливими виробничими чинниками, що роблять істотний вплив на техніко-економічні показники виробництва.

Згідно ДСН 3.3.6 042-99 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень», за ступенем впливу на тепловий стан організму  людини, мікрокліматичні умови поділяються  на оптимальні та допустимі. Для робочої зони виробничих приміщень встановлюються оптимальні та допустимі мікрокліматичні умови з урахуванням тяжкості виконуваної роботи та періоду року (табл.2.).

Оптимальні мікрокліматичні  умови - це такі умови мікроклімату, які при тривалому і систематичному впливі на людину забезпечують збереження теплового стану організму без активної роботи терморегуляції. Вони зберігають забезпечення самопочуття теплового комфорту й створення високого рівня продуктивності праці (табл. 2.1.1.).

Допустимі мікрокліматичні  умови, які при тривалому і  систематичному впливі на людину можуть викликати зміни теплового стану  організму, але нормалізуються та супроводжуються  напруженою роботою механізмів терморегуляції в межах фізіологічної адаптації (табл. 2.1.2.). При цьому не виникає порушень або погіршення стану здоров'я, але спостерігається дискомфортне теплосприйняття, погіршення самопочуття і зниження працездатності.

Умови мікроклімату, що виходять за припустимі межі називаються критичними і ведуть, як правило, до серйозних порушень у стані організму людини.

Оптимальні умови мікроклімату створюються для постійних робочих  місць.

 

 

 

 

 

 

12. Системи штучної (механічної) вентиляції, їх вибір, конструктивне оформлення.

Штучна (механічна) вентиляція, на відміну від природної, дає можливість очищувати повітря перед його викидом в атмосферу, вловлювати шкідливі речовини безпосередньо біля місць 'іх утворення, обробляти припливне повітря (очищувати, підігрівати, зволожувати), більш цілеспрямовано подавати повітря в робочу зону. Окрім того, механічна вентиляція дає можливість організувати повітрозабір в найбільш чистій зоні території підприємства і навіть за її межами.

 

Загальнообмінна штучна вентиляція

Загальнообмінна вентиляція забезпечує створення необхідного  мікроклімату та чистоти повітряного середовища у всьому об'ємі робочої зони приміщення. Вона застосовується для видалення надлишкового тепла при відсутності токсичних виділень, а також у випадках, коли характер технологічного процесу та особливості виробничого устаткування виключають можливість використання місцевої витяжної вентиляції.

Схеми зверху вниз (рис. 2.За) та зверху вверх (рис. 2.36) доцільно застосовувати  у випадку, коли припливне повітря  в холодний період року має температуру  нижчу температури приміщення. Припливне повітря перш ніж досягти робочої зони нагрівається за рахунок повітря приміщення. Інші дві схеми (рис.2.3в та 2.3г) рекомендується використовувати тоді, коли припливне повітря в холодний період року підігрівається і його температура вища температури внутрішнього повітря.

Припливна вентиляція. Схема  припливної механічної вентиляц (рис.2.4) включає: повітрозабірний пристрій 1; фільтр для очищенні повітря 2; повітронагрівач (калорифер) 3; вентилятор 5; мереж, повітроводів 4 та припливні патрубки з насадками 6. Якщо нема необхідності підігрівати припливне повітря, то його пропускают безпосередньо у виробничі приміщення через обвідний канал 7.

Повітря після очищення необхідно викидати на висоті не менше  ніж 1 м над гребенем даху. Забороняється робити викидні отвори безпосередньо у вікнах.

В умовах промислового виробництва  найбільш розповсюджена припливно-витяжна  система вентиляції із загальним  припливом в робочу зону та місцевою витяжкою шкідливих речовин безпосередньо  з місць їх утворення.

У виробничих приміщеннях, де виділяється значна кількість шкідливих газів, парів, пилу витяжка повинна бути на 10% більшою ніж приплив, щоб шкідливі речовини не витіснялись у суміжні приміщення з меншою шкідливістю.

В системі припливно-витяжної вентиляції можливе використання не лише зовнішнього повітря, але й повітря самих приміщень після його очищення. Таке повторне використання повітря приміщень називається рециркуляцією і здійснюється в холодний період року для економії тепла, витраченого на підігрівання припливного повітря. Однак можливість рециркуляції обумовлюється цілою низкою санітарно-гігієнічних та протипожежних вимог.

 

13. Загальний підхід до проектування систем освітлення.

Перед тим, як розраховувати  освітленість виробничого примі­щення  треба:

визначити систему освітлення;

вибрати тип джерела  світла і тип світильників;

визначити розряд приміщення відповідно до санітарних норм і

норму освітленості;

розмістити світильники;

розрахувати освітленість на робочих поверхнях; уточнити кількість  світильників; визначити одиничну потужність ламп.

Обираючи систему освітлення, виходять з погляду економічнос­ті або гігієнічності. Система комбінованого  освітлення більш еконо­мічна і  дозволяє на робочих місцях створювати високу освітленість. Система загального освітлення з погляду гігієни праці краща, тому що вона дозволяє створити рівномірний розподіл освітленості у всьому приміщенні, усунути різкі тіні й контрасти. У майбутньому, зі зростанням енергооснащеності загальне освітлення неминуче по­винно витиснути комбіноване освітлення.

Коли обирається тип  джерела світла, перевага віддається газо­розрядним лампам, як найбільш економічним. Газорозрядні лампи застосовуються в приміщеннях, не освітлених природним  світлом, де необхідне тонке розрізнення  кольорів і виконуються точні роботи.

 

14. Типові заходи та засоби колективного та індивідуального захисту від вібрацій.

 

У автоматизованих виробництвах засобом боротьби є дистанційне  керування (виключає контакт) відповідним  технологічним процесом. А у неавтоматизованих  виробництвах використовують такі засоби та заходи:

1. Зниження вібрації  в джерелах їх виникнень:

підвищення точності опрацювання деталей;

оптимізація технологічного процесу;

поліпшення балансування.

2. Відстройка від режимів  резонансу (збільшення жорсткості  системи);

вибродемпфірування (пружинні віброізолятори).

Поліпшення організації  праці вібронебезпечних процесів:

загальна кількість  робочого часу в контакті з віброобладнанням не повинна перевищувати зміни;

одноразова дія не повинна перевищувати для локальної - 20 хвилин, для загальної - 40 хвилин.

До лікувально - профілактичних заходів відносяться: масаж; заходи, що загально укріплюють організм; гідропродцедури. Вібрація має властивість кумуляції (накопичення в організмі).

 

15. Методи та засоби колективного та індивідуального захисту від шуму.

Боротьба з шумом  в джерелі його виникнення. Це найбільш дієвий спосіб боротьби з шумом. Створюються  малошумні механічні передачі, розроблено способи зниження шуму в підшипникових  вузлах, вентиляторах.

Зниження шуму звукопоглинанням та звукоізоляцією. Об'єкт, котрий випромінює шум, розташовують у кожусі, внутрішні стінки якого покриваються звукопоглинальним матеріалом. Кожух повинен мати достатню звукопоглинальну здатність, не заважати обслуговуванню обладнання під час роботи, не ускладнювати його обслуговування, не псувати інтер'єр цеху. Різновидом цього методу є кабіна, в

котрій розташовується найбільш шумний об'єкт і в котрій працює робітник. Кабіна зсередини  вкрита звукопоглинальним матеріалом, щоб зменшити рівень шуму всередині  кабіни, а не лише ізолювати джерело шуму від решти виробничого приміщення.

Зниження шуму звукоізоляцією. Суть цього методу полягає в тому, що шумовипромінювальний об'єкт або  декілька найбільш шумних об'єктів  розташовуються окремо, ізольовано від  основного, менш шумного приміщення звукоізолювальною стіною або перегородкою. Звукоізоляція також досягається шляхом розташування найбільш шумного об'єкта в окремій кабіні. При цьому в ізольованому приміщенні і в кабіні рівень шуму не зменшиться, але шум впливатиме на менше число людей. Звукоізоляція досягається також шляхом розташування оператора в спеціальній кабіні, звідки він спостерігає та керує технологічним процесом. Звукоізоляційний ефект забезпечується також встановленням екранів та ковпаків. Вони захищають робоче місце і людину від безпосереднього впливу прямого звуку, однак не знижують шум в приміщенні.

Зниження шуму акустичною обробкою приміщення. Акустична обробка  приміщення передбачає вкривання стелі  та верхньої частини стін звукопоглинальним  матеріалом. Внаслідок цього знижується інтенсивність відбитих звукових хвиль. Додатково до стелі можуть підвішуватись звукопоглинальні щити, конуси, куби, встановлюватись резонаторні екрани, тобто штучні поглиначі. Штучні поглиначі можуть застосовуватись окремо або в поєднанні з личкуванням стелі та стін. Ефективність акустичної обробки приміщень залежить від звукопоглинальних властивостей застосовуваних матеріалів та конструкцій, особливостей їх розташування, об'єму приміщення, його геометрії, місць розташування Джерел шуму. Ефект акустичної обробки більший в низьких

 

16. Джерела та параметри інфразвукових та ультразвукових коливань.

Ультразвук являє собою  механічні коливання пружного середовища, що мають однакову зі звуком фізичну  природу, але відрізняються більш  високою частотою, що перевищує прийняту верхню межу чутності - понад 20 кГц, хоча при великих інтенсивностях (120 ... 145 дБ) чутними можуть бути і звуки більш високої частоти.

Ультразвук, як і звук, характеризується ультразвуковим тиском (Па), інтенсивністю (Вт/м2) і частотою коливань (Гц).

При поширенні в різних середовищах ультразвукові хвилі  поглинаються, причому тим більше, чим вище їх частота. Низькочастотний  ультразвук досить добре розповсюджується в повітрі, а високочастотний - практично  не поширюється. У пружних середовищах (воді, металі та ін) ультразвук мало поглинається і здатний поширюватися на великі відстані, практично не втрачаючи енергії. Поглинання ультразвуку супроводжується нагріванням середовища.

Специфічною особливістю  ультразвуку, обумовлене великою частотою і малою довжиною хвилі, є можливість поширення ультразвукових коливань спрямованими пучками, які отримали назву ультразвукових променів. Вони створюють на відносно невеликій площі дуже велике ультразвукове тиск. Це властивість ультразвуку зумовило широке його застосування: для очищення деталей, механічної обробки твердих матеріалів, зварювання, пайки,

прискорення хімічних реакцій, дефектоскопії, перевірки розмірів виробів, що випускаються, структурного аналізу речовин, гідролокації та ін Знайшов застосування ультразвук і в медицині для лікування захворювань хребта, суглобів, периферичної нервової системи і т. п.

При тривалій роботі з  низькочастотними ультразвуковими  установками, що генерують шум і  ультразвук, що перевищують встановлені  ПДУ, можуть відбутися функціональні зміни центральної і периферичної нервової