Стан травматизму в Україні та його оцінка

в) Мінрегіону розробити:

– нормативний акт щодо влаштування димовідведення і вентиляції в них, що попередить отруєння чадним газом,

– методичні рекомендації щодо виконання ущільнення вводів інженерних комунікацій в житлові будинки, що поліпшить утримання будинків і попередить виникнення аварій,

– разом з Радою Міністрів  АР Крим, обл- міськдержадміністраціями забезпечити виконання регіональних програм модернізації, ремонту і  заміни ліфтів, що попередить настання нещасних випадків та загибелі населення  і працівників, що обслуговують ліфти;

г) Міністерству охорони здоров’я:

– затвердити порядок проведення в закладах охорони здоров’я обов’язкового  обстеження потерпілого внаслідок  нещасного випадку (гострого отруєння) на виробництві на наявність в  організмі алкогольних, наркотичних  та токсичних речовин, що важливо  для зняття з потерпілого обвинувачення  у перебуванні в стані алкогольного сп’яніння при настанні нещасного  випадку, усунення приводу не пов’язати  нещасний випадок з виробництвом, зменшити страхові виплати потерпілому  та відшкодування сім’ї загиблого,

– розробити та затвердити проект наказу «Про затвердження переліків  лікарських засобів у медичних аптечках для підприємств, організацій, закладів», що поліпшить надання першої допомоги при травмуванні працвників,

– впровадити систему ефективного  диспансерного нагляду за хворими  на професійну патологію, а також  осіб, зайнятих на роботах у шкідливих  умовах праці, що дозволить виявляти професійні захворювання на ранній стадії розвитку, попередити ускладнення професійних  хвороб та первинний вихід на інвалідність таких працівників,

– створити Національний реєстр осіб, що мають професійне захворювання, що поліпшить їх облік та моніторинг за станом здоров’я та організацію  лікування

– спільно з Національною Академією медичних наук за участю сторін соціального діалогу : розробити  і подати до Кабінету Міністрів України  проект Концепції Державної цільової програми  відновлення медицини праці в Україні та здійснення профілактичних заходів із запобігання профзахворюванням і профотруєнням у працівників, зайнятих на виробництвах з шкідливими умовами праці, [5]

– підготувати і затвердити наказ «Про запровадження Гігієнічної  класифікації праці…», що буде сприяти  поліпшенню умов праці та результатам  атестації робочих місць за умовами  праці

– розробити форму щорічної звітності про результати проведення періодичних медичних оглядів працівників  згідно з наказом МОЗ від 21.05.2007 № 246, що дозволить поліпшити контроль за ефективністю їх проведення,

– вжити заходів щодо перегляду НПАОП «Правила безпеки  під час  експлуатації виробів медичної техніки в установах», що дозволить попередити настання нещасних випадків, зумовлених порушеннями в утриманні судин під тиском, газопроводів, електрообладнання тощо.

– забезпечити перегляд НПАОП щодо норм спецодягу для  працівників установ охорони  здоров’я, що сприятиме попередженню нещасних випадків;

Іншим центральним органам  виконавчої влади надані доручення  стосовно: перегляду нормативного акту про забезпечення спецодягом працівників  вищих навчальних закладів; заборони експлуатації тракторів, технічний  стан яких не відповідає вимогам нормативних  актів; посилення відомчого контролю у зв’язку із збільшенням виробничого  травматизму; внесення змін до трудового  законодавства щодо оформлення трудових договорів з особами, які виконують  роботи підвищеної небезпеки та заборони укладання з ними договорів підряду, стимулювання інспекторського складу Держгірпромнагляду шляхом підвищення рівня заробітної плати;   забезпечення розгляду і погодження законопроекту про затвердження Загальнодержавної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2012-2016 роки; виведення з експлуатації атракціонів, які несуть небезпеку життю та здоров’ю людей.

Здійснення цих заходів  сприятиме поліпшенню стану умов праці зменшенню рівнів виробничого  травматизму та попередженню виникнення серед працівників професійних  захворювань

Фонду соціального страхування  від нещасних випадків на виробництві  рекомендовано забезпечити фінансування завдань і заходів Загальнодержавної  програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого  середовища, заходів з профілактики нещасних випадків, розробки нормативно-правових актів з охорони праці та соціальної реклами щодо попередження нещасних випадків.

Отже, висновки і пропозиції профспілок значною мірою підтримані при підготовці та прийнятті відповідного рішення Уряду.

Проте, головним заходом  щодо поліпшення стану охорони праці  в Україні буде прийняття та належне  виконання Загальнодержавної програми поліпшення стану безпеки, гігієни  праці та виробничого середовища на 2012-2016, над проектом якої активно  працювала профспілкова сторона [5].  

Для вирішення зазначених задач  в Україні існує достатній  науково-технічний потенціал. Перед  усім – це Національний науково-дослідний  інститут охорони праці. Крім того понад 500 організацій і підприємств  займаються питаннями охорони праці. Серед них відомі своїми розробками інститути НАН України, такі як Інститут економіки промисловості, ІЕЗ ім. Є.О. Патона, Інститут медицини праці; галузеві організації: МакНДІ (м. Макіївка), НВО “Респіратор” (м. Донецьк), ДержНДІТБХП (м. Сіверськодонецьк), ДержНДІБПГ (м. Кривий Ріг); вищі навчальні заклади: НТУУ “Київський політехнічний інститут”, Державний університет “Львівська політехніка”, Криворізький державний університет та ряд інших закладів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

 

Розвиток нового концептуального  підходу потребує вдосконалення 

системи управління охороною праці, інтеграції до неї таких складових, як фізіологічна, психічна та соціальна  безпека працівника, виходячи з парадигми забезпечення професійної безпеки в цілому, а не лише безпечних умов праці. У зв’язку з цим, головною його метою є визначення основ управління, формування та реалізації механізму забезпечення професійної безпеки і збереження здоров’я працюючих в Україні. Відтак, необхідно виокремити чотири основних напрями, спрямовані на досягнення даної мети:

- попередження професійних  ризиків і пріоритет безпечній техніці та технології;

- заохочення i стимулювання  фізичного, психологічного, соціального  здоров’я та розвитку працівника;

- пропаганда здорової  та безпечної праці, навчання  безпечним прийомам 

праці;

- моніторинг стану та  ризиків забезпечення професійної безпеки i здоров’я.

За умов ринкової трансформації  економіки України для підвищення ефективності функціонування системи  попередження та усунення соціальних ризиків у сфері охорони праці  необхідною є розробка та запровадження  науково-методичного забезпечення й вiдповiдних моделей на різних рівнях управління (країна, регіон, галузь, підприємство).

При цьому під соціальними  ризиками в сфері охорони праці слід розуміти можливі небезпеки, реалізація яких має негативні наслідки для життя, здоров’я, працездатності, матеріального добробуту, психологічного стану працюючої людини, її сім’ї та нащадків.

Ймовірність реалізації соціальних ризиків зменшується з покращенням  показників стану умов та охорони  праці. Управління соціальними ризиками в сфері охорони праці повинно  виходити з необхідності забезпечення прийнятного ризику (мінімальних соціальних гарантій у сфері охорони праці – прав, гарантій, норм тощо, встановлених законодавством з охорони праці), існування якого не створює загрози руйнування трудового потенціалу.

Отже, створення сучасної моделі забезпечення професійної безпеки  та охорони праці в Україні  потребує:

- удосконалення концептуального  забезпечення і чинного законодавства  з 

питань професійної безпеки  та охорони праці й механізму  його реалізації;

- створення умов щодо  імплементації міжнародних трудових  норм і стандартів  з професійної безпеки та охорони праці до національного законодавства;

- формування у суспільстві  настанов щодо запровадження  соціальної відпо-

відальності роботодавця  в сфері професійної безпеки  та охорони праці;

- орієнтації на соціальний  діалог і залучення громадських  організацій до 

управління охороною праці  на всіх рівнях.

З огляду на це, перспективи  подальших наукових розвідок охоплюватимуть дослідження основ управління, формування та реалізації механізму забезпечення професійної безпеки і збереження здоров’я працівників.

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1.   Закон України "Про охорону  праці" [Електронний ресурс]: – Режим доступу:http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2542-14 
2. Яремко З.М., Тимошук С.В., Третяк О.І., Ковтун Р.М. Охорона праці: Навч. посіб. за ред. проф. З.М. Яремка. – Львів: Видавничий центр

ЛНУ імені  Івана Франка, 2010. – 69 с.

3. Зеркалов Д.В.      Безпека праці. [Електронне видання] Монографія. – К.: «Основа». 2012. – 637 с.
4. Основи охорони праці: Підручник./ К.Н.Ткачук, М.О.Халімовський, В.В. Зацарний,  Д.В.Зеркалов, Р.В.Сабарно, О.І.Полукаров, В.С.Коз’яков, Л.О.Митюк; За ред. К.Н.Ткачука і  М.О.  Халімовського. – К.: Основа,  2003 – 403 с.
5. Інформаційно-аналітичні матеріали щодо стану охорони праці та здоров'я працюючих в Україні з офіційного сайту Федерації профспілок України [Електронний ресурс]: – Режим доступу: http://fpsu.org.ua
6. Навч. посіб. / В. В. Березуцький, Т. С. Бондаренко, Г. Г. Валенко та ін.; За заг. ред. В. В. Березуцького. – 2-ге вид., перероб. і доп. – Х.: Факт, 2007. – 480 с. (OCR)