Фразеологические единицы как средство формирования устно-речевых навыков школьников

 

Міністерство освіти і  науки, молоді і спорту України

Глухівський національний педагогічний університет

імені Олександра Довженка

кафедра іноземних мов  та методики викладання

 

 

 

Курсова робота

«Фразеологічні одиниці  як засіб формування навичок усного монологічного мовлення учнів старших  класів»

 

Підготувала

студентка 5 курсу 2-А групи

ННІ гуманітарної освіти

Коваленко Аліна Валеріївна

Науковий керівник

доц.. Кочубей Л.В.

 

 

 

 

 

 

Глухів - 2012

План

Вступ……………………………………………………………………………....3

РОЗДІЛ І Основні положення теорії фразеології

1.1. Лексико-семантичні особливості  фразеологізмів англійської мови……...5

1.2 Комунікативні фразеологічні  одиниці і їх функції…………………………8

1.3. Навчання говорінню за допомогою використання комунікативних фразеологізмів……………………………………………………………………11

РОЗДІЛ ІІ  Методика формування навичок усного монологічного мовлення учнів старших класів на основі фразеологічних одиниць………………………………………………………………..17

2.1. Комплекс вправ з використанням фразеологічних одиниць………………

2.1.1. Організація і хід експерименту

2.1.2. Результата навчаючого експерименту…………………………………...25

Висновок………………………………………………………………………...27

Список використаної літератури……………………………………………29

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Сьогоднішня англійська мова швидко змінюється, і загальною тенденцією сучасної англійської мови є її перехід до ширшого використання комунікативних фразеологічних одиниць, що визначає актуальність обраної теми. Незважаючи на це, автори шкільних підручників приділяють мало уваги даній проблемі, тобто фразеологічні одиниці мало вивчаються в школі. Живий процес спілкування не може відбуватися без використання фразеологічних одиниць. Досліджуючи навчально-методичні матеріали для середньої школи старшого ступеня навчання, спостерігаємо, що в сучасних підручниках дається мало матеріалу про комунікативні фразеологічні одиниці англійської мови.

Діти відчувають нестачу  у використанні автентичної мови, що припускає застосування фразеологізмів, що тягне за собою невірний переклад і тлумачення фразеологічних одиниць  у процесі комунікації. Отже, не в  повній мірі здійснюється комунікативна  спрямованість навчання іноземної  мови і розвивається здатність до спілкування на міжнародному рівні.

В навчанні іноземної мови відповідно «Національної доктрини розвитку освіти України у XXI столітті» та Концепції загальної середньої освіти особливого значення набуває формування високого рівня іноземного мовлення школяра.

Мета нашого дослідження - розглянути фразеологічні одиниці  як засіб комунікації, дослідити  її теоретичне і практичне значення при формуванні усно-мовленнєвих  умінь школярів.

Об'єкт: формування усно-мовленнєвих  умінь на старшому ступені навчання.

Предмет: комплекс вправ.

Завдання:

1) ознайомитися з навчальною  та методичною літературою з  обраної теми;

2) визначити місце використання  фразеологізмів у розвитку усного  мовлення, в сучасній методиці  викладання іноземної мови;

3) вивчити педагогічний  досвід навчання іншомовного  мовлення з використанням фразеологічних  одиниць;

4) створити комплекс вправ  і прийомів роботи з фразеологічними  одиницями, що сприяють формуванню  усно-мовленнєвих умінь школярів;

5) експериментальним способом  перевірити ефективність використання  даного комплексу вправ.

У роботі з фразеологічними  одиницями можна застосувати  наступні методи дослідження: теоретичні (теоретичний аналіз літератури, побудова гіпотези) і емпіричні (вивчення наукової та навчально-методичної літератури, спостереження, бесіда, тестування, експеримент).

Актуальність теми полягає  у тому, що фразеологічний фонд є  відкритою системою, оскільки він  постійно поповнюється за рахунок відомих  афоризмів літераторів, митців, науковців.

Теоретична та практична  цінність курсової роботи полягає в  тому, що отримані результати можуть бути використані для подальших і  глибших досліджень у методиці викладання англійської мови в школі, а також  у навчальному процесі під  час підготовки лекцій з методики викладання, лексикології, теорії перекладу, стилістики та ін.

У процесі дослідження використовувалися такі методи: метод пошуку, аналізу і порівняння, структурний і типологічний методи.

Структура роботи:

Робота складається із змісту, вступу, двох розділів, висновків, додатків та літератури.

У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, предмет, мета, об'єкт, цінність та завдання дослідження.

У першому розділі розглядається  ФО як предмет фразеології, її основні  ознаки та особливості, досліджується семантика та методи вивчення ФО.

Другий розділ присвячений експериментальному дослідженню, а саме розглядаються фразеологічні вирази як засіб удосконалення навичок усного  монологічного мовлення учнів старших класів. Визначаються конкретні вправи для досягнення позитивного результату дослідження.

Висновки містять інформацію, яка підсумовує результати курсової роботи.

 

 

РОЗДІЛ І  Основні положення теорії фразеології

1.1 Лексико-граматичні особливості фразеологізмів англійської мови.

Останніми десятиріччями жодний рлізділ гвістичної науки не привертала до себе такої уваги мовознавців, як фразеологія. Якщо у 50- ті роки про неї писали, що вона ще перебуває у стані "прихованого" розвитку, то нині можна сказати, що фразеологія по праву зайняла місце самостійної лінгвістичної дисципліни. Становленню фразеології як галузі лінгвістики сприяло здійснене у працях таких мовознавців як М.В. Ломоносова, Ф.І. Буслаєва, О.О. Потебні, І.І. Срезневського, П.Ф. Фортунатова, О.О. Шахматова ґрунтовне дослідження синтаксичної природи словосполучень, а також висвітлення стилістико-семантичних особливостей стійких комплексів слів. [8, c. 21 – 22].

Об'єктами фразеологічних досліджень стали майже всі західноєвропейські мови. Вагомий внесок у розробку проблем фразеології зробили Л.А. Булаховський, Л.С. Паламарчук,

Г.М. Удовиченко, П.Й. Горецький, М.М Сидоренко, Н.А. Москаленко,

О.С. Юрченко та інші.

Однак це ще не означає, що всі питання природи фразеологічних одиниць, їх семантики всебічно й остаточно розв'язані. До цього часу, наприклад, існує розбіжність у поглядах мовознавців на предмет фразеології, її обсяг. Ось чому саме від з'ясування такого поняття як зміст фразеологічної одиниці, від характеристики його найважливіших диференційних ознак, тобто тих рис, які дозволяють нам фразеологізм називати фразеологізмом, залежить вивчення фразеології в цілому, а також окремих її аспектів.

Академік В.В. Виноградов вважає, що "більшість людей говорить і пише за допомогою готових формул, кліше. У системі сучасної літературної мови слова, більшою мірою, функціонують не як вільні, раптово зімкнені окремі компоненти мови, а займають постійні місця в традиційних формулах". [6, с. 15 – 17]. З цією думкою збігаються і висловлювання М.М. Шанського про те, що основною ознакою фразеологічних одиниць є відтворюваність. Такі міркування дають можливість усі загальновживані сполучення слів поділити на два типи: не відтворювані і відтворювані.

Перший тип – це сполучення слів (словосполучення і речення), які ми легко складаємо в процесі мовлення на основі особливого сприйняття і уявлення. Другий тип становлять вирази (словосполучення і речення), які засвоюються у нашій пам'яті як готові одиниці мови. [1].

У лінгвістиці відомі понад 20 визначень фразеологічної одиниці, але жодне з них не знайшло загального визнання. Деякі мовознавці справедливо вважають, що визначення фразеологічної одиниці таке ж складне, як і визначення слова. Ця складність полягає насамперед у тому, що і для слова, і для фразеологізму важко встановити спільні риси, які можна було б віднести до кожного з них без винятку.

Особливе місце у мовознавстві займає семантична класифікація

 В.В. Виноградова. Опрацьована  на ґрунті синтаксичних ідей 

О.О. Шахматова з урахуванням  результатів наукових досліджень швейцарського  стиліста Баллі, ця класифікація по суті започаткувала основи фразеології  як лінгвістичної дисципліни. фразеологізму [ 6; c. 59 – 62]. 

 Б.О. Ларін під фразеологічними одиницями розумів такі стійкі словосполуки, які характеризуються втратою первісних реалій і появою нового метафоричного значення. "Фразеологічна одиниця, – зазначає О.М. Бабкін, – це така одиниця мови, якій властива цільність, що виникає у результаті послаблення лексичного значення у слів її компонентів".

С.Г. Гаврін підкреслює: "Фразеологічна одиниця - це відтворювана загальновживана мовна одиниця, цілісна за своїм значенням і складена з двох і більше повнозначних слів". [4; с. 54 – 59].

Дещо інші ознаки фразеологічних одиниць подає В.М. Мокієнко. Він  пише: "фразеологізми визначаються трьома постійними для стійких сполук характеристиками: роздільною оформленістю, відносною стійкістю (відтворюваністю в готовому вигляді) і експресивністю". [16; с. 17 – 20].

Фразеологізм – це самостійна мовна одиниця, яка характеризується відповідними диференційними ознаками. Такими ознаками для фразеологічних одиниць є:

1) фразеологічне значення;

2) компонентний склад; 

3) граматичні категорії. [22].

Визначення диференційних  ознак ФО дає підстави встановити обсяг предмета фразеології, а також дозволяє розглядати фразеологізми як окремі самостійні одиниці мови, відмінні від слова, словосполучення і речення, а разом з тим і як такі, що мають з останніми багато спільного. Маючи своє значення і вільно реалізуючи граматичні особливості ФО зближуються з лексемами і функціонально. Вони можуть вступати у синонімічні відношення зі словами і виконувати, як і слова, відповідні синтаксичні функції, наприклад: it takes the biscuit – одержати приз, зайняти перше місце; to be on high ropes – бути в гарному настрої [26].

Таким чином фразеологічні одиниці слід вивчати не самі по собі, не ізольовано, а в тісному зв'язку з іншими одиницями мови. Разом вони виступають органічними елементами цілісної комунікативної одиниці, беруть активну участь у формуванні її змісту, надають йому особливої виразності, яскравого стилістичного забарвлення.

Фразеологічна одиниця і  слово можуть бути близькими за своїм  значенням, тобто виражати спільне поняття, тотожність. Але й ця спільність поняття, яке кожне з цих мовних одиниць виражає, буде спільністю відносною. Фразеологічна одиниця і слово є якісно відмінними одиницями мови. Ця відмінність закладена у їх різній природній основі [19; с. 61 – 64]. Значення фразеологізму може співвідноситися із значенням слова, що виключає їх тотожність між собою. Крім того, слід мати на увазі, що "фразеологічне значення", на відміну від лексичного, не ускладнене словотворчим значенням, що і становить істотну особливість фразеологічної семантики [ 1 c. 83-86].

1.2 Комунікативні  фразеологізми та їх функції

Фразеологічні одиниці є  комунікативними, так як одна з їх основних функцій – комунікативна, або спілкування, що припускає взаємний обмін висловлюваннями.Крім комунікативної, фразеологізми виконують такі функції:

1) Номінативна функція  - співвіднесеність фразеологізмів  з об'єктами реального світу,  а також заміна цих об'єктів  в мовній діяльності фразеологізмами.  Різновидами номінативної функції є нейтрально-називна і називна (не нейтральна, а стилістично маркована).

2) Пізнавальна (когнітивна функція) - опосередковане свідомістю відображення об'єктів реального світу, що сприяє їх пізнання. Пізнавальна і номінативна функції реалізуються в рамках комунікативної функції, утворюючи діалектичну єдність, а всі інші функції - в рамках даних функцій. У цьому виявляється ієрархічність функціонального аспекту фразеологічної системи.

3) Семантична функція,  до якої відносяться такі функції:

а) волюнтативна (від лат. voluntas - воля) - це функція волевиявлення (wish smb. well - бажати удачі комусь);

б) дейктична. Дейксис - це вказівка ​​на просторову або тимчасову  локалізацію дії, явища, події щодо точки відліку, релевантної в  рамках тієї чи іншої мовної ситуації [5; с. 35]. Крім того, існує особистий дейксис (коли точкою відліку є особа: at second hand - з других рук), просторовий дейксис (коли точкою відліку є яке-небудь місце або предмет: show a clean pair of heels - забратися, втекти), тимчасовий дейксис (коли точкою відліку є час: at once - одночасно);

в) результативна функція - позначення причини, що викликала  дію або стан, який виражає фразеологізм: the game is up. - Карта біта. Все пропало [13; с. 73].

4) Прагматична функція,  тобто цілеспрямований вплив  на адресата. Прагматична спрямованість властива будь-якому тексту. Фразеологізми посилюють цю спрямованість. Різновидами прагматичної функції є наступні: