Фразеологізми відмови на стверджувальний стимул

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1 .   ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ

1.     Поняття про фразеологізм………………………………………………5
2. Принципи класифікації фразеологічних одиниць…………………….6

РОЗДІЛ 2 .   СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АНГЛІЙСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ, ЯКІ МІСТЯТЬ ЕЛЕМЕНТИ

ВІДМОВИ 

1. Семантичні класи фразеологічних одиниць відмови…………………9
2. Категорія заперечення – семантичний ґрунт висловлень

відмови………………………………………………………………….15 

3. Фразеологізми відмови у призмі смислових опозитивних

відношень……………………………………………………………….18  

4. Комунікативні  ознаки відмови як репліки опозитивного

реагування………………………………………………………………20

1. Фразеологізми відмови на спонукальний стимул…………………21  
2. Фразеологізми відмови на запитальний стимул…………………. 22 
3. Фразеологізми відмови на стверджувальний  стимул…………….24  

ВИСНОВКИ..........................................................................................................28

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.................................................30

ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ…………………………..31

               

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

   Фразеологія як наука виникла лише на початку 20 століття.   Фразеологія, один із розділів лексикології, що вивчає усталені мовні звороти. Об'єктом дослідження фразеології як розділу мовознавства є стійкі вислови, їх структура, семантика, походження та взаємозв'язок з іншими мовними одиницями. Фразеологією називають також сукупність усталених зворотів певної мови. Фразеологія національної мови збагачується та вдосконалюється, вбираючи в себе безцінні скарби із приказок та прислів'їв, афоризмів і анекдотів, дотепів і каламбурів, сентенцій і парадоксів, професіоналізмів, мовних штампів та кліше – з усього, що впродовж багатьох століть плекає і зберігає у своїй пам'яті носій мови – народ.

   Фразеологізми часто виступають як засіб відмови. Висловлення відмови сучасної англійської мови виокремлюються на підставі диференційної семантичної ознаки небажання мовця виконати адресований йому запит та інтенційної спільності неприйняття стимулу. Мовна сутність відмови втілюється у трьох конструкціях узагальненого змісту: I won’t do it, I don’t want to do it, I can’t do it [12 ,6 ], які засновуються на категорії заперечення і формують, відповідно, класи фразеологізмів відмови зі значенням вираження негативного вольового стану мовця, відсутності інтересу, обставинної та нормативної неможливості. 

  Метою курсової роботи є багатостороннє вивчення і комплексний опис ситуації відмови та фразеологізмів які містять елементи відмови в єдності їх лексико-граматичної структури, прагматичної спрямованості та соціолінгвістичної зумовленості.

   Об'єктом дослідження  є фразеологічні одиниці відмови, а також  ситуація відмови в динаміці англійської мови.

   Предметом  дослідження є вивчення всієї складності реальних зв'язків між лексико-граматичною структурою мовного акту відмови, його прагматич- ними функціями та соціолінгвістичні характеристиками компонентів комунікативної ситуації.

   У курсовій  роботі дослідження ситуації відмови та її фразеологізмів представляється актуальним тому, що чітке й недвозначне її розуміння дуже важливе в мовній комунікації. Для тих, хто вивчає англійську мову ситуація відмови, незгоди, несхвалення, тобто негативна реакція на поставлене питання, пропозицію, пораду, запрошення, є однією з найскладніших у комунікації.

   Завдання дослідження передбачає:

•    розглянути поняття фразеологічних одиниць та дослідити їх класифікації.

•    визначення поняття ситуації та фразеологізмів відмови;

•    вивчення заперечення як логічної та граматичної основи ситуації відмови та її фразеологізмів;

•    дослідження прагматичного аспекту в розгортанні ситуації відмови;

• вивчення впливу соціокультурних параметрів на розгортання ситуації відмови та виникнення фразеологізмів з елементами цієї відмови.

   В курсовій роботі представлений аналіз взаємодії основних аспектів, що характеризують ситуацію відмови: лексико-граматичного, прагматичного і соціокультурного. Таке комплексне вивчення дозволяє глибоко і всебічно дослідити ситуацію відмови та її фразеологізми в динаміці англійської мови.

    Структура роботи: курсова робота складається з вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел, який налічує 16 позицій.

   У теоретичній частині (першому розділі) надається поняття про фразеологізм з позицій сучасної мовознавчої науки, розглядаються різні типології фразеологічних одиниць і, нарешті, визначається місце фразеологізмів відмови серед інших фразеологічних одиниць.

   У другій частині ( другому розділі) мова йдеться про семантико-функціональні особливості англійських фразеологізмів які містять елементи відмови та про відмову вцілому.

   У висновках подано коротке узагальнення усіх розділів.

 

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ

 

1. Поняття про фразеологізм

 

   Фразеологічний склад мови вивчається спеціальним розділом мовознавства, який носить назву «фразеологія». Фразеологія вивчає семантичні, структурні, функціональні, комунікативні особливості фразеологічних одиниць, а також закономірності виникнення і творення фразеологізмів. Фразеологія виокремилась як лінгвістична дисципліна на початку ХХ ст.

  Фразеологізм - це сполучення слів, що не утворюються у мовленні, а входять до нього як окремі блоки з певним значенням [6 ].

Термін «фразеологізм» увів французький мовознавець Ш. Баллі , вітчизняний вчений О.О. Потебня ще раніше поставив питання про знаковий характер фразеологізмів, виклав міркування з приводу їх «внутрішньої форми», вивчав їх значення. В.В.Виноградов запровадив термін «фразеологічна одиниця» і запропонував ґрунтовну класифікацію фразеологізмів. Вживаються також терміни «ідіома»,«стійке словосполучення»,«стійкий зворот», «стійка фраза».

    Фразеологізмам властива метафоричність та образність, саме тому фразео- логічний аспект мовлення був завжди найважчим для вивчення. Фразеоло -гізми також можуть належати до стилістично забарвленої лексики (розмовної або ж навпаки книжної). Вони можуть мати антоніми, як і слова, можуть мати варіанти .Тому роль фразеологізмів у мові дуже важко переоцінити.

Однією з характерних  рис фразеологізмів називають стійкість їх структури, повторюваність в одній і тій же готовій формі. В той же час значна кількість фразеологізмів має по декілька варіантів, при чому змінюватись можуть не тільки граматичні форми компонентів, а й самі компоненти.

  Наприклад: not to care a bit (a brass button, a button); not to care (give) a curse, a damn (мене це не обходить, мені байдуже «по барабану»)[7, 264   ]

    Багато питань в галузі фразеології залишаються дискусійними і сьогодні.

 Актуальним залишається й питання походження фразеологізмів. Одні дослідники розглядають фразеологізми як «уламки» текстів – казок, байок, пісень – які згодом були скорочені до прислів’їв, приповідок чи до слів. Ця точка зору склалася під впливом мовознавчих творів О.О. Потебні і має досі своїх прихильників. Б. Ларін обстоював протилежну точку зору: на його думку, давні стиснені формули ідіоматичного плану розгортаються, розкриваються у більш повний та зрозумілий образ.

   Найбільш часто вживані фразеологічні одиниці фіксуються у фразеологіч- них словниках. Укладанням тлумачних, етимологічних фразеологічних словників, словників фразеологічних синонімів, регіональних фразеологізмів займається окрема галузь лексикографії – фразеографія. Фразеологічні словники різних типів мають велике значення для вивчення рідної та засвоєння іноземної мови. Щоправда, жоден з цих словників не можна назвати повним.

 

1.2. Принципи класифікації фразеологічних одиниць

 

    В сучасному мовознавстві найбільш традиційним є поділ фразеологічних одиниць на фразеологічні зрощення (або ідіоми в вузькому значенні), фразеологічні єдності та фразеологічні сполучення. Автором цієї класифікації є відомий радянський мовознавець академік В.В. Виноградов. На його думку, фразеологічні зрощення характеризуються немотивованістю складу зворотів та абсолютною семантичною єдністю компонентів. Серед фразеологічних зрощень виділяють такі підтипи:

а) фразеологічні зрощення, у складі яких є так звані «слова-некротизми» (лексичні архаїзми, історизми та інші лексеми, що вийшли з ужитку мовлення);

 б) фразеологічні  зрощення, що містять граматичні  архаїзми, які є синтаксично неділимим  цілим;

 в) фразеологічні  зрощення, що стали нерозкладними  як лексично, так і семантично;

г) фразеологічні зрощення, що являють собою таку семантичну єдність, що лексичні значення компонентів зовсім неважливі для розуміння цілого [ 14, 158 ].

   Фразеологічні єдності характеризуються образною мотивованістю значень складників. Проте, як і зрощення, вони являють собою неділиме ціле. На відміну від перших двох типів, третій тип класифікації В.В.Виноградова – фразеологічні сполучення - обов’язково мають у своєму складі вільні та фразеологічно зв’язані значення. Пізніше М.Шанський доповнив цю класифікацію четвертим типом – фразеологічні вирази – це речення з переосмисленим складом компонентів.

   Н.Н. Амосова, використовуючи контекстологічний аналіз, виділяє два типи фразеологічних одиниць – фраземи і ідіоми. Фразема – це одиниця постійного контексту, в якій вказівний мінімум, потрібний для актуалізації даного значення слова, є єдино можливим, тобто постійним. Другий компо- нент є вказівним мінімумом для першого. Ідіоми, на відміну від фразем, це одиниці постійного контексту, в яких вказівний мінімум і семантика одиниці нормально складають тотожність, представлену лексичним складом словосполучення. Ідіоми характеризуються цілісністю значення.

  Також Амосова Н. Н. виділила частково предикативні фразеологізми – це звороти, в яких наявний граматично провідний (головний) член – антецедент – та предикативна одиниця, що залежить від нього.

  На початку 60-х років ХХ ст. на зміну структурно-семантичній класифікації прийшла функціональна класифікація фразеологізмів. На основі функції фразеологічних одиниць вони були поділені на дві великі групи:

1) номінативні фразеологізми (виконують чисто номінативну функцію);

2)номінативно-експресивні фразеологізми (крім номінативної, виконують ще й експресивну функцію, допомагаючи мовцеві висловити певні емоції, своє ставлення до ситуації тощо).

   Перша група охоплює, по-перше, стійкі словосполучення, які мають семантичну цілісність номінації на основі власних лексичних значень компонентів. Також до неї належать словосполучення, створені на основі переносного значення одного з компонентів, та стійкі дієслівні сполучення.

   Друга група включає семантично преобразовані фразеологізми зі структурою словосполучень та речень.

  Існують також інші класифікації фразеологізмів. Так, за синтаксичною функцією фразеологізми поділяють на організовані за моделями сполучення, простого і складного речення. Фразеологічні одиниці розрізняються також за співвіднесенням опорного слова фразеологічних зворотів із певним граматичним класом слів (іменникові, ад’єктивні, дієслівні тощо), за способом створення конотації, за способом семантичних перенесень при формуванні значення фразеологічних одиниць (метонімічні, метафоричні, гіперболічні, компаративні і та інші). На сьогодні фразеологія є таким перспективним і розвинутим напрямом мовознавства, що можна сказати, що майже кожен дослідник пропонує свою власну типологію або удосконалює класифікацію, розроблену іншими вченими до нього, з огляду на потреби свого власного дослідження.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2 .   СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АНГЛІЙСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ, ЯКІ МІСТЯТЬ ЕЛЕМЕНТИ

ВІДМОВИ 

 

1. Семантичні класи фразеологічних одиниць відмови

     

   Структурно фразеологізми відмови будуються на операції заперечення. Значення небажання реалізується у граматичних структурах із заперечною часткою поt  і лексемами зі значенням волі, вжитих у часових формах Present Indefinite, Future Indefinite у сполученні з особовим займенником I у ролі підмета. Слід зазначити, що перформативні дієслова, які реалізують значення відмови відкоренево ( to refuse, to decline, to reject ) вживаються нечасто, їх найтиповіші контексти функціонування — описове мовлення:

“She rejected me. I had to get used to that – ” [12, 24] ,

чи значення протесту у відкритій опозиції:

“ I think you’ll find me marginally less unpleasant to deal with, ”he drawled                  sarcastically. “ And I’m, at least, giving you a choice – ”

“I refuse to make any arrangements with you! ” she said harshly [12, 24  ]

або передача спростування істинності пропозиції репліки стимулу:

“All right. Have it your way. You didn’t want any help from Philip. But for God’s sake, the kid’s his son!”