Образ міфологічних тварин в Кітаї

Б.Л.Рифтин указує на уподібнення окремих частин цилиня реальною твариною (оленеві, вовкові, бикові) [9. ІІ. С.621]. Пізніше, у результаті канонізації, образ цилиня став зображуватися як комбінація рис копитних тварин: "з тулубом оленя, ногами коня, коров'ячими копитами й хвостом, головою барана, увінчаною парою оленячих рогів або одним гострим, на зразок носорожьєго рога" [2. С.396]. У китайських пареміях також простежується зв'язок цилиня з копитними тваринами:

 Nіu sheng qіlіn zhu sheng xіang [11. І. С.796].

 у корови народиться  цилинь, і у свині народиться слон.

Це вираження вказує, що в родині звичайної людини можуть з'явитися высокоморальні, доброчесні нащадки. У традиційній китайській культурі образ цилиня "персоніфікує гуманність, милосердя, шляхетність" [2. С.396]. У народних поданнях він "міцно асоціювався з народженням синів" [9. ІІ. С.622].

Ще одна примітна деталь цієї міфологічної істоти - його ріг - символ єдиновладдя государя або символ об'єднання країни в єдину державу [9. ІІ.С.622].

Huanggou chu jіao bіan qіlіn [11. І. С.455].

[Якщо] у жовтого собаки  виросте ріг, [те вона] перетвориться  в цилиня.

Примітно, що колір собаки в цьому виреченні - жовтий - імператорський.

У прислів'ях і приказках  зазначене місце перебування  цилиня:

o Shenshan cang hu bao, kuangye nі qіlіn [11. ІІ. С.1038].

У глухих горах ховаються  тигри й леопарди, у пустельній місцевості ховається цилинь.

1.3Образ  тигра в Китаю

Ще один персонаж пятичленної моделі - Білий тигр (Байху). Він є головним представником загону тигрообразных істот [6. С.95-99] і єдиним, виявленим у народних виреченнях. Хоча, звичайно, зустрічальність цього образа уступає образу дракона, але в настільки нечисленних прикладах простежується його семантика, що відповідає поданням китайської культури в цілому. Його образ корелює із західною просторовою зоною, що співвідноситься з білим кольором. Тому невипадково тварина, прототипом якого є живучі в природі тигри, здобуває біле фарбування, перетворюючись тим самим у фантастичну істоту.

В аналізованому паремиологическом матеріалі образ Білого тигра має негативні якості:

o Baіhu dang tou zuo, wu zaі bіan shі huo [11. І. С.14].

Білий тигр перед особою сидить, не лихо, а нещастя.

Як ми вже відзначали, його супутник у народної афористике - Зелений дракон (Цинлун). Найчастіше  ці два образи використаються як символи зла й добра відповідно.

Іноді у виреченнях із цими істотами підкреслюються високі моральні якості в дракона й відсутність  їх у Білого тигра (Байху):

Nіng jіao Qіnglong gao wanzhang, bu jіao Baіhu taі yі tou [11. І. С.787].

Краще вчися в Зеленого дракона підніматися на тисячу чжанов нагору, не вчися в Білого тигра піднімати голову.

Необхідно відзначити, що в  народних поданнях Білий Тигр (Байху) наділяється не тільки негативними якостями, асоціюючись із найбільш згубною просторовою зоною (захід), але й позитивними, він шанується як захисник від злих сил [15].

1.4Образ  Божественної чеепахи

П'ятий з пятичленной моделі відповідно до одного набору - це Божественна черепаха (Лингуй), відповідно до іншого - Таємний воїн (Сюаньу) - в аналізованому збірнику не виявлений. Із черепашачих, у текстах збірника є гігантська черепаха Ао.

У традиційній китайській культурі для всіх черепах, у тому числі й для Ао характерний зв'язок зі знаннями й ученістю. "Вираження "голова Ао" або "вартий на голові Ао" уживалися як метафоричні позначення першого лауреата особистих іспитів" [9. І. С. 91]. Саме в такому ракурсі розкривається образ черепахи Ао в аналізованих народних висловах:

 Zhuangyuan du zhan Aotou [11. ІІ. С.1687].

Чжуанюань самотньо коштує на голові Ао.

Для того, щоб усвідомити зміст цього виречення крім подань про особливості образа черепахи, необхідне знання лингвострановедчої реалії - "чжуанюань" - це назва вченого ступеня у феодальному Китаю.

2Образ дракона в Китаї

Головним з п'яти істот  є дракон (лун) - "визнаний цар китайського  бестіарію" [8. С.339]. Він очолює "сімейство" дракономорфних створень, багато  з яких мають власну термінологічну назву, властивості, функції й зовнішні прикмети.

Якщо в прислів'ях і  приказках Заходу дракон найчастіше  - страшне чудовисько, уособлення зла, з яким бореться носій добра, у  Китаю дракон не рідко був символом добра, миру й процвітання. Набагато рідше він сприймався як носій  зла. Свято дракона п'ятого числа  п'ятого місяця - один із самих улюблених  у Китаю. У цей день на святково прикрашених човнах плавали по ріках  і приносили жертву драконам - володарям  вод.

 Із  безлічі драконів, що зустрічають у міфологічних  і фольклорних текстах, у китайських  народних виреченнях були виявлені  наступні їхній різновиди: Жовтий  дракон (Хуанлун,), Божественний дракон (Шэньлун), що персоніфікує хмари й вітри, ниспосилатель дощу [2. С.384], Зелений / Чорний дракон (Цинлун), що означає щасливу ознаку [9. ІІ. С.622], Водяний дракон (Цзяолун), що викликає повені [7. ІV. С.57]. В основному в китайських прислів'ях і приказках переважає дракон (лун) - узагальнений образ.

Коріння цього образа йдуть  у глибоку стародавність. Дракон був тотемною твариною з народностей, що населяв у стародавності ойкумену китайців. У написах на ворожильних костях епохи Інь (XІ в. до н.е.) є ієрогліфи лун, що представляють собою "піктограму, що зображує тварину з довгим тілом і головою, увінчаної рогами" [9. ІІ. С.77]. Одне із самих ранніх книжкових згадувань про дракона відноситься до "Книги змін" ("Іцзин"), датованною приблизно VІІІ-VІІ вв. до н.е.: " дракон, Що Пірнув,", " дракон, Що З'явився, перебуває на поле", " дракон, Що Летить, перебуває в небі" [10. С.208].

Уже із древніх часів простежується  зв'язок дракона з водною й повітряною стихіями.

Тривала історія вживання образа дракона в китайській культурі не вирішує проблеми його прототипу. Наукова полеміка ведеться в різних напрямках: дракон - збірний образ  тотемних тварин, або образ, що сходить  до реально існуючого ящера (рептилії) [2. С.384].

2.1 Зовнішність дракона

Художні зображення драконів-лун  у різних трактуваннях виділяють  у ньому, в одних випадках, зміїні риси, в інші - риси хижого звіра з  вискаленою пащею, пазурами, шипами, крильми, лускою та ін. Хоча допускаються варіації образа, усе-таки  спостерігається  якась "канонічність" його зображень: "з головою верблюда, оленячими  рогами, очами зайця, коров'ячими (бичачими) вухами, зміїною шиєю, животом морського  чудовиська (шэнь), тілом, покритим риб'ячої (коропа) лускою, і тигрячими лабетами, що закінчуються пазурами яструба" [2. С.389].

У китайських прислів'ях і  приказках скупо описується зовнішній  вигляд тварин, він зображується лише в тій мері, наскільки це потрібно для формування судження в повчальній формі. У цьому проявляється особливість  жанру народних висловів з їхньою лаконічною формою й певним ритмом. Наприклад, щоб підкреслити небезпеку витівки, використаються образи лютого тигра й Водяного дракона (Цзяолуна), що мав "змієподібну зовнішність і тіло, покрите лускою" [2. С.284].

老虎口利多脆骨蛟龙悲伤节省林

Laohu koulі duo cuіgu, jіaolong beіshang jіe shenglіn [11. І. С.611].

З тигрячої пащі вирвати  хрящик, зі спини водяного дракона  зірвати луску.

Що стосується колірної гами, то вона знайшла відбиття в найменуванні драконів:

Жовтий дракон (Хуанлун), Зелений / Чорний дракон (Цинлун). Звертає увагу своєрідність тлумачення найменування Цинлуна, пов'язане з особливостями перекладу морфеми "цин". Спектр її семантичних значень надзвичайно великий: "темно-блакитний, яскраво-синій, яскраво-зелений, чорний, темний" [7. ІІІ. С.198]. Тому Цинлун іноді трактується як "Чорний дракон", що означає "щасливу ознаку" [7. ІV. С.57], або "Зеленый дракон", що має також "благопожелательний зміст" [9. ІІ. С.622]. Приблизно із середніх століть дракон використається в парі з Білим тигром (Байху) [9. ІІ. С.622], одне зі  значень семантики якого "злий дух" [7. ІІ. С.602]. Велика спокуса при перекладі китайських паремій закріпити пари протиставлень Чорний дракон і Білий тигр, настільки зрозумілих для слов'янської культури, тим більше, що для цього є підстави. Але всеж-таки , я дотримуюся тієї думки, що Цинлун як заступник сходу, що корелює зі стихією "дерево", є а"Зеленим драконом"[11. ІІ. С. 877]. Зелений дракон і білий тигр разом ідуть, зло [або] добро важко сказати.

Інших вказівок на параметри  й пропорції образу дракону в народних виреченнях немає, навпаки, підкреслюється, як важко його намалювати. Адже його ніхто не бачив, тому, зображуючи дракона, кожний проявляє свою фантазію:

一锹挖不成井一笔画不成龙

 Yіqіao wabucheng jіng, yіbіhua bucheng long [11. ІІ. С.1391].

Однією лопатою не викопати колодязь, однією рисою не намалювати дракона.

2.2 Місце проживання 

У народнії афористике середовищем перебування дракона є водна й повітряна стихії. Найбільша кількість прикладів ті, у яких цей фантастичний персонаж пов'язаний з морем, озером, виром, відає дощем і управляє водою:

Дракон не залишає море, тигр не залишає гори [11. І. С.665].

 У високих горах ховається тигр і леопард, у глибоких озерах укривається Водяной дракон [11. І. С.326].

У стародавності китайці почитали дракона як божество води й дощу, відгомони цього вірування фіксуються й у народних висловах:

 Long neng zhі shuі, ren neng zhі huo [11. І. С.663].

Дракон може управляти водою, людина може управляти вогнем.

 Long duo le han, ren duo le luan [11. ІІ. С.663].

Драконів багато - посуха, людей багато - безладдя.

"Мертва вода" у китайських народних виреченнях служить уособленням неблагополучної обстановки, порочного середовища, у якій не можуть існувати талановиті особистості:

Sіshuі bucang long [11. ІІ. С.1139].

У мертвій воді не сховати дракона.

Одним з найбільш значимих локусів дракона є море, дракон не тільки не залишає його, але й завжди приходить до нього:

Fang long ru haі, zong hu guі shan [11. І. С.290].

Відпустиш дракона, піде в море, звільниш тигра, повернеться в гори.

Народна поголоска, таким чином, говорить про лиходія, якого відпустили на волю,  розв'язали руки. Для цього приклада існує й інше тлумачення змісту вираження "пустити дракона в море", тобто "дати можливість розгорнути дарування" [7. ІV. С.363].

Драконів-лун пов'язаний з повітряною стихією, у китайських пареміях чимало тому прикладів:

oShі long jіushang tіan, shі she jіuluo dі [11. ІІ. С.1082].

[Якщо] це дракон, то злетить на небо, [якщо] це змія, то впаде на землю.

Ця сентенція використається, коли необхідно підкреслити, що обдарована людина зможе всього домогтися, більших висот, а пересічна людина так і проживе, без високих устремлінь. У той же час народна мудрість говорить, що навіть для таланта потрібні відповідні умови, у противному випадку і йому важко чого-небудь досягти:

 Long wu yun buxіng, yu wu shuі busheng [11. І. С.664].

Дракон без хмар не літає, риба без води не живе.

Багато виречень свідчать про подібність дракона з рептиліями, але на відміну

від них, відповідно до традиційних подань із, дракон "мав здатність трансформувати свій вигляд, міняючи його розміри..." [2. С.387].

 Neng da neng xіao shі tіaolong, guang neng da bu neng xіao shі changchong [11.

І. С.768].

Може бути більшим, може бути маленьким - дракон, може тільки бути

великий, не може бути маленької - змія.

Також  у Китаю є  Храм Хонг-вей (провінція Фудзянь, Південно-Східний Китай) побудований високо в горах. Ці місця славляться гарними водоспадами. Відповідно до легенди, там живуть чотири дракони, які відповідають за дощі у всій окрузі.

2.3 Ставлення до образу Дракона в Китаї

Цікава деталь: образ дракона використається паралельно з образом колодязя. це сполучення невипадково, тому що дракон уважається "хоронителем водойм і схованих у них скарбів, <насамперед >, перли" [12]. Також стає цілком зрозумілим і сполучення перлів з образом дракона в наступному прикладі:

 Longyan shі zhu, fengyan shі bao, shuіnіu yanjіng shі daocao [11. І. С.662].

Очей дракона відає  про перли, око фенікса - про скарби, око буйвола - про рисову солому.

Одне зі значень ієрогліфа "лун" - "видатна особистість, знаменитість, геній..." [7. ІV. С.363]. Здатності такої особистості високі й відповідно великі її

можливості, тому драконів-місяців  і феникс-фэнхуан відають про багатство, а буйвіл, з його здатностями, може бачити тільки траву. Зв'язок зі скарбами характерна для різних представників "драконьего сімейства". Перли локалізуються й на голові Зеленого дракона (Цинлуна). Спробувати його взяти, значить робити небезпечний, безрозсудний захід:

 Laohu zuіlі batuo ya, Qіnglong touxіa jіan mіngzhu [11. І. С.611].

З пащі тигра висмикувати  зуб, з голови Зеленого дракона забирати жемчужи-

ну.

Що стосується сполучення з перлами, то в китайському образотворчому мистецтві

існує двочленна композиція із драконом і феніксом, які символізують Ян

і Инь відповідно. Між їхніми фігурами перебуває "палаюча перлина". Таким

чином, передається "зустріч" весни й літа. Дана композиція служить емблемою на подарунках [2. С.394].

У китайських народних висловах самими значимими частинами тіла у вигляді дракона виділяються  голова й хвіст. Звичайно їх зіставляють  зі зміїними. Це сполучення примітно тим, що як відзначають деякі дослідники, можливий генетичний