Образ міфологічних тварин в Кітаї

зв'язок змії й дракона. У  відношенні останнього, А.П.Терентьев-Катанский уважає, що

"мова йде про плазуна,  близькому до змії й живучому  у воді" [6. С.26].

У наступному прикладі з  розповсюдженим змістом про маленьки, але важливих пріоритетах використаються зміїні атрибути:

Nіng weі shetou,bu weі longweі [11. І. С.789].

Краще бути головою змії, чим хвостом дракона.

2.4 Облік дракону в китайських приказках та прислів’ях

Китайський дракон - це символ процвітання, родючості, втілення світлої  сили. Уважається також, що дракон - це символ пильності й безпеки. У  даосизмі він символізує творчу силу й матеріалізовану думку. Лами й  китайські буддисти вважають дракона  містичною змією Нагу індійських міфів.

Струмінь води, у поданнях китайців, також символізує живого дракона.  Уважається, що дракони  можуть піднімати на воді величезні  хвилі з метою нанесення шкоди кораблям і людям, якщо ті недостатньо шанобливо до них ставляться.

Із цей образ із західним драконом, де він представляється  тільки страшним чудовиськом, символом руйнівної сили й волі темного  зла.

Все вищесказане знайшло  відбиття в деяких фразеологізмах китайської мови.

Значення сехоуюй (недоговорка-иносказание) 龙王爷过江- 风大雨大"смута, безладдя, лихо". Цікаво, що по-китайському це звучить досить поэтично й піднесено. Дослівний переклад цього фразеологізму наступний: "Його сіятельство дракон переходить ріку - сильний вітер, сильний дощ".

Яньюй (прислів'я) 龙生龙"який батько, такий і син", "породжений плазувати літати не може". Дослівний переклад цього фразеологізму: "Від дракона народжується дракон".

Чэнъюй (ідіома) 龙行虎步"солідна статечна хода; іти з поважним виглядом". Дослівний переклад цього фразеологізму: "іти, немов дракон, крокувати, немов тигр".

Приведу ще пару прикладів  образа цієї міфічної тварини у фразеологізмах сучасної китайської мови. Зараз дуже часто можна чути про людину, що у чомусь превстиг (наприклад, у бізнесі),  про таку людину говорять "піднявся; ну ти піднявся".

У таких випадках уживають наступний фразеологізм: 云起龙骧  (буквальний переклад - "хмари піднялися, дракон злетів угору").

Або інший фразеологізм: 鲤鱼跳龙门  (піднятися, із про людину; зайняти високу посаду). Дослівний переклад означає: "Карпо перестрибнув через ворота (або врата) дракона".  "Воротами дракона" називають пороги на  ріці Янцзи, які не всякий сміливець наважиться перейти. У переносному значенні "ворота дракона" означали випробування на державних іспитах у Древньому Китаю.

У китайському мистецтві  існує

двочленна композиція "дракон і тигр", що несе в собі "ідею протиборства противоположних стихій або сутностей" [2. С.394]. Приклади цьому знаходимо не тільки у фольклорних текстах:

Long hu xіang dou, bі you yі shang [11. І. С.664].

[Коли] дракон і тигр  б'ються, один неодмінно буде  поранений.

У китайській кулінарії готовлять  оригінальне блюдо "Боротьба тигра  із драконом" - це ще одне підтвердження значимості образів тигра й дракона.

Важливою особливістю  паремій є те, що вони відбивають характер взаємини

людини й тварин:

 Meіyou da hu yі, bu gan shang shangang, meіyou qіn long shu, bu gan xіa

shenyuan [11. І. С.712].

Без мистецтва полювання  на тигрів не вистачає духу піднятися  на пагорб, без володіння технікою лову драконів не вистачає духу спуститися в безодню.

Згідно пятичленной космологічної моделі дракон, будучи заступником

центра, співвідноситься  із царською резиденцією й столицею, символізує інститут державної влади  й монарха. Відбувається фіксація цього  факту й у паремиологическом матеріалі:

Xіzі chuanshang longpao, chengbulіao huangdі [11. ІІ. С.1273].

[Навіть, якщо] актор надягне драконовий халат, імператором не стане.

Сполучення "лунпао" (букв. драконовый халат) має значення "парадне плаття

імператора" [7. ІV. С.366]. Дракони  служили ранговою емблемою правителя  й могли зображуватися тільки на костюмах владики:

 Sіle longpao ye shі sі, da taіzі ye shі sі [11. ІІ. С.1134].

Порвав драконовий халат - смерть, убив спадкоємця престолу - теж смерть.

Таким чином, дракон, у китайських прислів'ях і приказках, з'являється як фантастична істота, що вміє трансформувати свій вигляд, що поєднує чоловіче й жіноче початку. У більшості виречень персоніфікує особистість, наділену талантами. Використовуючи образ дракона й пов'язані з ним алегорії, народна мудрість радить, указує, диктує життєві постулати китайського суспільства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Отже, у процесі дослідження  традиційної китайської культури виявлена наявність різних представників  зооморфних фантастичних істот, одночасно  показано, що всі вони співвідносяться  з пятичленной космологічною моделлю миру. Персонажі аналізованого збірника збігаються з образами китайської культури, характерними для міфології, образотворчого мистецтва й різних жанрів усної народної творчості. Ієрархія образів відповідає їхній значимості в культурі в цілому

Ієрархія образів відповідає їхній значимості в культурі в  цілому. Визнаним лідером є дракон, що став у цей час символом сучасного  Китаю.

Не буде перебільшенням відзначити, що саме образи міфологічних істот

підкреслюють національний колорит китайської культури в цілому й прислів'їв  зокрема . Знання зовнішності  й характеру персонажів допомагає  глибше зрозуміти дидактичну спрямованість  паремій. На відміну від інших  фольклорних текстів у них  не пропонується розгорнутого опису  вигляду й поводження цих істот. Згідно законам жанру виділяється  сама яскрава риса образа, що потім "солирує" у змісті афоризму, на якій будується ритм і композиція висловлення. Виявлені у прислів’ях і приказках образи міфологічних істот втілюють взаємозв'язок всіх сфер китайської культури і її єдність.

 

 

 

 

 

 

Список  використаної  літератури

1. Чернец Л.В. Виды образа в литературном произведении // Филологические науки. – М., 2003. – № 4.

– С. 7.

2. Кравцова М.Е. Мировая художественная культура. История искусства Китая. – СПб., 2004.

3. Ганшин Г.А., Ушаков И.В. Китай: Экономико-географический очерк. – М., 2004. – С. 25.

4. Тилавов Б. Поэтика таджикских пословиц и поговорок. – Душанбе, 1967. – С. 50.

5. Гура А.В. Символика животных в славянской народной традиции. – М., 1997. – С. 31-118.

6. Терентьев-Катанский А.П. Иллюстрации к китайскому бестиарию. Мифологические животные

древнего Китая. – СПб., 2004.

7. Большой китайско-русский словарь по русской графической системе в четырех томах / Под рук. и

ред. И.М.Ошанина. – М., 1983.

8. Малявин В.В. Китайская цивилизация. – М., 2000.

9. Мифы народов мира. Энциклопедия в 2-х томах. – М., 1992.

10. Щуцкий Ю.К. Классическая китайская «Книга перемен». – Ростов-на-Д., 1998. – С. 208.

11. Zhongguo suyu yanyu ku (shang, xia) (Сборник китайских народных речений, пословиц и поговорок.

Т. I, II). – Zhengzhou (Чжэнчжоу), 2001.

12. Ткаченко Г.А. Дракон // Ткаченко Г.А. Культура Китая: Словарь-справочник. – М., 1999. – С. 67.

13. Китайская философия: Энциклопедический словарь. – М., 1994.

14. Каталог гор морей (Шань хай цзин) /Предисл., пер. и комм. Э.М.Яншиной. – М., 2004. – С. 43.

15. Кравцова М.Е. История культуры Китая. – СПб., 1999. – С. 114.