Специфіка перекладу фразеологізмів сучасної німецької мови у художніх творах Е. М. Ремарка

Як найбільш дієві виділяються чотири основні типи перекладу фразеологізмів з німецької мови на українську[25, с. 237]:

1) дослівна відповідність (еквівалент): Bei Nacht sind alle Katzen grau –

Уночі всі коти сірі;

2) адекватний відповідник( аналог): Eile mit Weile – Хто спішить, той й людей смішить;

3) калькування: Ein Kalb darf kein Kalb bleiben – Не увесь час теляті телятком бути;

4) описовий переклад: «den Stab über jemanden brechen» - «осуджувати когось»; «etwas um ein Butterbrot kaufen» - «купити щось майже задарма»; «Schwein haben» - «мати щастя»

       Переклад з однієї мови іншою неможливий без граматичних трансформацій. Граматичні трансформації – це передусім перебудова речення (зміна його структури) і всілякі заміни – як синтаксичного, так і морфологічного порядку. Граматичні трасформації зумовлюються різними причинами – як чисто граматичного, так і лексичного характеру, хоч основну роль відіграють граматичні чинники, мовні відмінності. При зіставленні граматичних категорій і форм німецької і української мов звичайно виявляються такі явища [8, с. 238]:

1) відсутність тієї або  тієїї категорії в одній з мов;

2) частковий збіг;

3) повний збіг.

        Існують різні позиції щодо розділення трансформацій на види, але більшість авторів сходяться в одному, що основні види трансформацій – це граматичні і лексичні. У свою чергу, ці трансформації діляться на підвиди. З самого початку слід підкреслити, що такий поділ є значною мірою приблизним і умовним [25, с. 70]. Ці два типи елементарних перекладацьких трансформацій на практиці «у чистому вигляді» трапляються рідко – звичайно вони поєднуються один з одним, приймаючи характер складних, «комплексних» трансформацій. Необхідність граматичних трансформаціях природно виникає лише в першому і другому разі. В українській мові, у порівнянні з німецькою, відсутні такі граматичні категорії, як артикль, а також інфінітивні та прийменникові комплекси й абсолютна номінативна конструкція. Частковий збіг або розбіжності у значенні та вживанні відповідних форм і конструкцій теж вимагає граматичних трансформацій. Сюди можна віднести такі явища, як часткові розбіжності в категорії числа, невідповідності у формах пасивної конструкції, неповний збіг форм інфінітива й дієприкметника, деякі відмінності у вираженні модальності[8, с. 221].

 

           2.2 Особливості перекладу фразеологізмів у творі Е. М. Ремарка « Три товариші» в українському перекладі

 

Кожен перекладач повинен прагнути перекладати фразеологізм фразеологізмом. Це одна з основних вимог. Адже тільки тоді виникає рівноцінність у відтворенні оригіналу в перекладі. Однак іноді такий прийом не можливий, тому що, не завжди в мові перекладу існує потрібний фразеологізм, що підходить за своїми стилістичними характеристиками до фразеологізму в оригіналі  [8, с. 245].

     У реченні : «Ich sah, dass sie ihre Lippen sehr rot bemalt hatte und überhaupt mächtig aufgedonnert war» [33, с. 56 ]. М. Дятленко використав адекватний відповідник в українській мові «Росфуфиритись» при перекладі фразеологічного звороту  «Aufgedonnert sein». «Я помітив, що вона яскраво намалювала губи і взагалі расфуфирилась, аж за надто.» [ 24, с. 59 ].

     Так  само Дятленко знаходить відповідник  «бути що треба» при перекладі  фразеологізму «In sich haben» : «Die Schweinerippchen hatten es in sich. Ich aß zwei große Portionen, und auch Patrice Hollmann aß bedeutend mehr, als ich ihr zugetraut hatte.» [ 33, с. 77 ] – Реберця були що треба. Я з'їв дві великі порції, та й Патриція Гольман досягла успіху значно більше, ніж я міг припустити [24, с. 80].

     При перекладі звороту «Erschöpft sein» автор скорисався описовим методом перекладу : «Ich war sehr erschöpft, aber ganz ruhig und nicht mehr traurig.» [33, с. 91] – «Я ледве тримався на ногах від утоми, але заспокоївся, розвіяв душевну тугу.» [24, с. 95].

      В українській мові існує зворот «Бути не парою кому-небуть» [31, с. 88]., що був використаний перекладачем при перекладі речення: «Das Mädchen passte ja überhaupt nicht zu mir!» [33, с. 123]. – «Так ця дівчина мені просто не пара!» [24, с. 125]

Аналогічно переклав він і речення : « Wir halfen uns zwar mit dem Taxi durch, aber der Verdienst war für drei zu knapp, und ich war deshalb ganz froh, als der Wirt vom International mir vorschlug, vom Dezember ab wieder jeden Abend bei ihm Klavier zu spielen.» [33, с. 140] Адже, «Zu knapp sein» має адекватний відповідник «бути в обріз» – «Ми хоч і перебивалися сяк завдяки виручці від таксі, але на трьох цих грошей було обмаль, тому я дуже зрадів, коли господар «Інтернаціоналя» запропонував мені з грудня знову грати у нього вечорами на піаніно.» [24, с. 143]

Перекладаючи зворот «ins Gesicht blicken», Дятденко використав дослівний метод : «Er blickte mir mit seinen klaren Augen arglos forschend ins Gesicht.» [33, 143] – Він продовжував вичікувально дивитися на мене своїми прозорими окулярами, не відриваючи очі. [24, с. 145] 

     Так само дослівним методом переклав він «jem. aus der Hand fallen» – «валитися з рук» : «So was Ungeschicktes. Fällt mir einfach aus der Hand und ist auch gleich in tausend Scherben.» [33, с. 149] – «Вічно я як слон.Все з рук валиться.» [24, с. 152] 

    « Hinter den Nebeln raste die Hilfe über die blassen Straßen, die... Scheinwerfer spritzten Licht, die Reifen pfiffen und zwei Hände hielten eisern das Steuer, zwei Augen bohrten sich in das Dunkel, kalt, beherrscht: die Augen meines Freundes.» [33, с. 156] – у цьому реченні зворот «Seine Augen bohrten sich in etw»,автор як і у попередніх двух Дятленко скористався дослівним методом: «Впитися поглядом у щось» – «За туманами по блідо мерехтливим дорогам мчала допомога, фари викидали снопи світла, шини свистіли, а дві руки залізною хваткою тримали кермо, очі холодним впевненим поглядом свердлили темряву: очі мого друга.» [24, с. 158] 

Фразеологічний зворот «Mein Ehrenwort» має адекватний відповідник в українській мові, що повністю відповідає оригіналу: «(даю вам) чесне слово!» [32, с. 88], ним автор і скористався у своєму перекладі. «Jupp legte die Hand auf die Brust. «Mein Ehrenwort!» [33, с. 160] – «Юпп поклав руку на серце. «Чесне слово!» [24, с.162] 

     Фразеологізму  «Prost!», в українській моі відповідає вираз «Будьте здорові!» [30, с. 88]. Автор вікористовує його перекладаючи наступне речення : «Prost, Alfons, alter, guter Zuchthäusler!» [33, с. 163] – «Будь здоровий, Альфонс, каторжна ти морда!» [24, с. 165]

Також дослівним методом перекладені наступні фразеологічні звороти:

• Wie versteinert stehen – стояти як укопаний. «Er stand eine Sekunde wie versteinert.» [33, с. 167] – «На секунду він остовпів.» [24, с. 169]
• Die Grazie eines Nilpferdes haben – мати грацію, як у бегемота; бути незграбним. «Sie hatte die Grazie eines Nilpferdes, wie sie da zwischen den AutokГјhlern hin und her torkelte und mit dumpfer Stimme das Lied vom treuen Husaren sang.» [33, с. 167] – «Вона рухалася між радіаторів з грацією бегемота і глухим голосом співала пісеньку про вірного гусара.» [24, с. 169]
• Jem. hat der Satan geritten – чорт поплутав. «Herr Lohkamp – Mensch ist nur Mensch-erst hab 'ich nur dran gerochen – und dann einen Schluck genommen – weil mir im Magen doch immer so flau ist - ja, und dann - dann muss mir der Satan geritten haben.» [33, с. 173] – «Пан Локамп, людина всього лише людина. Спочатку я тільки понюхала, потім зробила ковточок, а то у мене з шлунком негаразд, – так, а потім, видать, мене чорт поплутав.» [24, с. 175] 
• Wie ein heiliges Donnerwetter dreinfahren – метати громи і блискавки, учинити скандал. «Dann werde 'ich mir mal ver1drücken. Wenn Herr Köster kommt – heiliges Donnerwetter!» [33, с. 177] – «Ну, тоді мені краще сховатися. А то прийде пан Кестер – і почне тут метати блискавки.» [24, с. 180] 
• Knochen zusammennehmen – встати по струнці, зібратися з духом. ««Robby», brüllte er, «alter Speckjäger, steh auf und nimm die Knochen zusammen! Deine Vorgesetzten wollen mit dir reden! »[33, с. 180] – «Ей, Роббі, – заволав він, – Старий ненажера! Встань по струнці, твоє начальство бажає говорити з тобою!» [24, с. 182]
• Wie angenagelt stehen – стояти як укопаний. «In diesem Augenblick summte noch ein Wagen heran. Wie angenagelt blieben wir stehen. Es war der Buick.» [33, с. 29] – «У цей момент з шумом під'їхала ще одна машина. Ми зупинилися як укопані. То був бюїк.» [24, с. 31]
• Geld ausgeben – смітити грошима. «Keine Ahnung, wie das wird. Ich habe nur noch ein paar hundert Mark. Und gelernt habe ich nichts, als Geld auszugeben. [33, с. 67]. – «Ніяк не збагну, що мені робити. Залишилося всього кілька сотень. А я тільки й вмію, що смітити грошима.» [24, с. 70]
• Wie ein Gespenst sein – як привид. «Fräulein Müller trat ein. Sie sah mich an wie ein Gespenst.» [33, с. 4] – «Увійшла фройляйн Мюллер. Вона подивилася на мене як на привида.» [24, с. 6]
• Wie ein Schmiedehammer hauen – битися як молот коваля. «Mein Herz hörte auf zu schlagen und haute dann wie ein Schmiedehammer los.» [30, с. 100] – «На хвилину серце моє зупинилося, а потім раптом забилося, як молот під рукою коваля.» [24, с. 104]

При перекладі такого звороту як: «Voll wie eine Strandhaubitze», Дятленко використовує адекватний відповідник, що повністю відповідає німецькому фразеологізму: «вщент п'яний». «Na, das ist nun eine übertreibung. Sie sind nur voll. Voll wie eine Strandhaubitze.» [33, с. 7] – «Ну, це вже занадто. Ви просто п'яні.  П'яні в щент.» [ 24, с. 9] 

Зворот «Auf der Stelle» також має адекватний відповідник в українській мові, але перекладаючи його автор використав медод опису для збільшення експресивності: «Das verfluchte Geld! Ich würde mich sonst auf der Stelle in ...ein Flugzeug setzen und heute Abend noch ankommen.» [33, с. 87]

Прокляті гроші! Я б негайно сів у літак і ввечері був би у тебе.» [24, с. 89]

     Вираз «Um keinen Preis», Дятленко переклав за допомогою антонімічного перекладу: «за будь-яку ціну». «Der Mann am Steuer hatte inzwischen all seinen Hochmut verloren; Ärgerlich, die Lippen zusammengepresst, saß er vorgebeugt da – das Rennfieber hatte ihn gepackt, und plötzlich hing die Ehre seines Lebens davon ab, um keinen Preis gegen den Kläffer neben sich klein beizugeben[33, с. 167]

. – «Тим часом людина за кермом втратила колишню свою зарозумілість. Їм опанувало роздратування, губи були стиснуті, корпус подався вперед – гоночна лихоманка робила свою справу, здавалося, на карту поставлена уся його честь і щоб врятувати її, потрібно було за будь-яку ціну узяти верх над цією моською.» [24, с. 170]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                     ВИСНОВКИ

 

     Фразеологія  – явище надзвичайно складне. Без знання фразеології неможливо  оцінити яскравість і виразність  мови, зрозуміти жарт, гру слів, а  іноді просто сенс всього висловлювання. У нашій курсовій роботі ми  розглянули сучасну проблематику  досліджень фразеологічних одиниць, а саме, новітні напрями їх  дослідження у першому підрозділі  першого розділу. Визначили, що останнім часом значного поширення набувають такі нові напрями дослідження – етнопсихолінгвістичний, лінгвокульторологічний, когнітивний та дискурсивний. У другому підрозділі першого розділу, ми дослідили фразеологізми як основні одиниці перекладу. Ми визначили, що фразеологізми є особливим видом мовних одиниць, які зближуються зі словом за ознакою усталеності, але відрізняються за будовою та за емоційноекспресивним значенням. Фразеологізмам притаманна афористичність, образність, лаконізм та розмовне забарвлення, що викликає значні труднощі при перекладі. У першому підрозділі другого розділу ми  визначили основні способи перекладу німецьких фразеологізмів українською мовою, а саме, дослівний переклад(тобто, пошук адекватного еквіваленту в мові перекладу, що збігається з фразеологізмом мови оригіналу), знаходження адекватного відповідника (тобто такого стійкого звороту, що за значенням в мові перекладу адекватний звороту мови оригіналу, але відрізняється від нього за образною осовою), калькування( спосіб перекладу, що застосовується тоді коли зворот мови оригіналу не можна перекласти за допомогою інших способів, або тоді коли перекладач хоче виділити образну основу фразеологізму) та описовий переклад( тобто переклад шляхом передачі змісту звороту  мови оригіналу вільним словосполученням). У другому підрозділі другого розділу ми навели приклади перекладу фразеологізмів з німецької мови на українську у творі Е.М. Ремарка «Три товариші», і визначили що  вибір того чи іншого виду перекладу залежить від особливостей фразеологічних одиниць, які перекладач повинен уміти розпізнавати і передавати їх значення а також яскравість та виразність. Для досягнення максимальної адекватності при перекладі фразеологізмів з німецької мови на українську або російську перекладач повинен вміти користуватися різними видами перекладу. Фразеологічний переклад передбачає використання в тексті перекладу стійких одиниць різного ступеня близькості між одиницею іноземної мови і відповідною одиницею мови перекладу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                        СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 

1. Амосова М.М. Сучасний  стан та перспективи фразеології / М.М.  Амосова. — К.: Наука, 1981. — 130 с.

2. Ахманова О.С. Нарис із загальної та російської лексикології / О.С. Ахманова. — М.: Учпедгиз, 1957 . — 86 с.

3. Баранник Д.Х. Фразеологія в усному монологічному мовленні / Д.Х. Баранник. — К.: Наук. думка, 1968. — 196 с.

4. Бархударов Л.С. Язык и перевод / Л.С. Бархударов. – М.: МО, 1975. — 237 с.

5. Бевзенко С.П. Актуальність вивчення української діалектної фразеології / С. П. Бевзенко. — Харків: Мовознавство. — 1974. — № 6. — С. 15 – 19

6. Бинович Л.Е. Про багатозначності ідіом / Л.Е. Бинович. — Львів: Наука, 1979. — 160 с.

7. Виноградов В.В. Лексикологія і лексикографія: Вибрані праці / В.В. Виноградов. — М.: Наука, 1977. — С. 49 – 65.

8. Виноградов В.С., Введення в перекладознавство (загальні та лексичні питання) / В.С. Виноградов. — М.: Видавництво інституту загальної середньої освіти РАО, 2001. — 350 с.

9. Гвоздарев Ю.А. Основы русского фразообразования / Ю.А. Гвоздарев. — Ростов н/Д: Изд-во Ростов, 1977. — 184 с.

10. Голубовская И. А. Этнические особенности языковых картин мира / И. А. Голубовская. — М.: Радуга, 2002. — 220 с.

11. Городникова М.Д. Питання про стійкі словосполучення в сучасній німецькій мові. Кандидатська дисертація / М. Д. Городникова. — М.: Колос, 1978. — 245 с.

12. Демський М.В.Українські фраземи й особливості їх творення / М.В. Демський. — Л.: Просвіта, 1994. — 62 с.

13. Єфімов А.І. Про мову художніх творів / А.І. Єфімов. — М.: Учпедгиз, 1964. — 84 с.

14. Жирмунський В.М. Історія німецької мови / В.М. Жирмунський. — М.: Вища школа, 1985. — 348 с.

15. Жуков В.П. Семантика фразеологічних зворотів / В.П. Жуков. — М.: Просвіта, 1978. — 129 с.

16. Зіднер Л.Р. Сучасна німецька мова / Л.Р. Зіднер, Строєва Т.В. — М.: Вища школа, 1977. — 250 с.

17. Зорівчак Р.П. Фразеологічна одиниця як перекладознавча категорія / Р.П. Зорівчак. – Л.: ЛДУ, 1983. – 176 с.

18. Івченко А.П. Українська народна фразеологія: ономасіологія, ареали, етимологія / А. П. Івченко. — Xарків: Фоліо, 1999. — 304 с.

19. Кияк Т.Р. Теорія і практика перекладу / Т.Р. Кияк, А. М. Науменко, О.Д. Огуй. — Вінниця: Нова книга, 2006. — 592 с.

20. Мокієнко В. М. Слов'янська фразеологія / В. М. Мокієнко. — К.: Просвіта, 1989. с. 18-19

21. Москальська О.І. Історія німецької мови / О.І. Москальська. — Л.: Фоліо 1980. — 146 с.