Вивчення фразеологічних одиниць сучасної англійської мови у старших класах

2) розділ мовознавства, що вивчає  фразеологізми (ідіоми, фраземи). Разом  із тим, наявність у них двох  значень дозволяє характеризувати  їх як полісемантичні одиниці  [8, с. 34].

Про наявність синонімії  та полісемії в сфері фразеологічної термінології свідчать певною мірою назви праць: “Словник українських ідіом” Г.М.Удовиченка, “Теоретичні питання фразеології” М.Ф.Алефіренка, “Устойчивые фразы в современном русском языке” В.Л. Архангельського, “Основы английской фразеологии” Н.Н.Амосової, “English Idioms” Логана П. Сміта [7, с. 53].

Синонімічний ряд позначень одиниці дослідження фразеології містить терміни, які мають як родове, так і видове значення. У науковій літературі співіснують найменування: ідіома, ідіоматичний вислів, стійке словосполучення, фразеологічне словосполучення, фразеологічний зворот, неподільне словосполучення, лексикалізоване словосполучення, автоматизована фраза, стійка фраза та ін. Певні терміни навіть не можна назвати термінами, настільки вони неточні. Деякі фразеологи захоплюються створенням нових термінів без достатніх на те підстав, наприклад: графічні фразеологізми, морфологічні фразеологізми, фразеолоїди тощо. Подібна заплутаність термінології, що не має собі рівних у жодному розділі мовознавства, створює додаткові труднощі на шляху розвитку фразеології як лінгвістичної дисципліни [18, с. 59].

На нашу думку, їх незручно вживати у значенні родового найменування, бо вони або звужують поняття (не всі типи фразеологічних одиниць можна окреслити назвою “словосполучення”), або мають у вжитку неоднакове розуміння, як-от “ідіома”. У “New Webster’s Dictionary”, “Collins’s Dictionary” знаходимо такі тлумачення цього терміну [36; 39]:

idiom [idi:em] n  1. the language peculiar to a people, country, class, community or, more rarely, an individual; 2. the structure of the usual patterns of expression of a language ; 3 a group of words whose meaning cannot be predicted from the meanings of the constituent words, as for example (It was raining) cats and dogs; 4. a writer’s characteristic use of words, the wodehouse idiom; 5. a characteristic style in music, art, etc, the cubist idiom.

Як бачимо, термін багатозначний. Саме ним користуються англійські та американські мовознавці. Англійський  і французький термін “ідіома” (фр. idiome, англ. idiom) інколи вживається для позначення своєрідних рис та особливостей тієї чи іншої мови. Використовується він також і як синонім французького слова “idiotisme”, що стосується таких широковживаних і характерних для мови виразів, значення яких не випливає з їх граматичної конструкції, або зі значення елементів, з яких вони складаються. Слово “idiotisme” грецького походження, у французьку мову ввійшло в XVI ст. із книжної латині. У XVII ст. це слово у вигляді “idiotismе” було засвоєно й англійською мовою, але пізніше вийшло з ужитку. Слово “idiotism” звучить вульгарно й надто схоже до слова “idiot” – “ідіот”, тому воно не прижилось як лінгвістичний термін. На жаль, іншого слова, яке могло б служити спеціальним терміном, типу іспанського “modismo”, в англійській мові нема.

Тому Л.Сміт використовує англійське слово “idiom” у його вузькому значенні, тобто для “позначення таких особливостей, перш за все фразеологічних одиниць, які є мовленнєвими аномаліями, що порушують або правила граматики, або закони логіки” [31, с. 29].

Отже, в умовах великої  термінологічної дублентності найзручнішим найменуванням на позначення мовної одиниці, що є першоелементом фразеології, ми вважаємо термін “фразеологічна одиниця”.

Цим терміном користується багато мовознавців, включаючи О.В.Куніна, І.К.Білодіда, М.І.Мостового, В.Д.Ужченко та інших.

Наведемо декілька визначень  фразеологічної одиниці.

Аналізуючи фразеологічний склад мови, О.В.Кунін дає таке визначення: “Фразеологічна одиниця – це стійке сполучення лексем із повністю або частково переосмисленим значенням” [22, с. 18].

Т.І.Арбекова: “Фразеологічна одиниця – це сполучення слів з низьким показником комбінаторності, який зумовлений структурно-системними особливостями компонентів (чи одного з них) або особливим характером відношення словосполучення до дійсності, а також з’єднанням цих двох факторів” [4, с. 36].

Фразеологічним одиницям (далі скорочено ФО) притаманні певні особливості. Так Н.Н.Амосова вказує на чотири характерні особливості, визначені У.Дж.Боллом [2, с. 15]:

- ФО не допускає відчутних змін у порядку та складі слів за винятком граматичних змін (переважно в категорії роду та часу) або тих випадків, коли існують визначені загальновживані її варіації;

- ФО не можуть формуватись на основі помилкової аналогії (на основі ідіоми “to be partial to a glass of wine with one’s lunch” – “полюбляти  хильнути чарку за сніданком” не можна утворити ідіому “to be impartial to brandy” в значенні “не любити бренді”);

- ФО має раз і на завжди встановлене значення;

- за винятком тих випадків, коли контекст здатен показати зміст ФО, її зміст переважно не можна вгадати.

Поняття ідіоматичності не є чітко визначеним. Деякі лінгвісти вважають, що термін ідіоматичність вимагає пояснення [10, с. 77]. Існувала точка зору, що словосполучення, яке не піддавалось дослівному перекладу, вважалося ідіоматичним. Звідси випливає, що якщо ідіоматичність розглядати як основну характерну рису ФО, то одні й ті ж словосполучення англійської мови можуть вважатись ідіоматичними тими людьми, які розмовляють українською мовою, і неідіоматичними – тими, чия рідна мова містить аналогічні словосполучення. Наприклад, на думку україномовців, словосполучення to take tea, to take care належать до фразеології, оскільки їх український переклад (пити чай, піклуватися) не має еквівалента дієслову take. А люди, що розмовляють французькою мовою, не знаходять нічого ідіоматичного в цих словосполученнях, оскільки у французькій мові існують подібні лексичні одиниці. Такий підхід до ідіоматичності Гінзбург пропонує назвати інтерлінгвістичним, оскільки він включає порівняння двох різних мов [14,        с. 69].

Термін “ідіоматичність” розуміють як брак мотивації з точки зору тих, для кого дана мова є рідною. Оскільки ми маємо на увазі англійську мову, це означає, що до фразеології належать лише ті словосполучення, які вважаються англійцями немотивованими, наприклад: red tape, to kick the bucket та подібні. Цей підхід, як наголошено, називають інтралінгвістичним [14, с. 73].

Інакше кажучи, судити про ідіоматичність слід у межах мови, а не поза її межами. Переосмислення значення, стійкість  складу, раз і назавжди встановлене  значення є характерними особливостями фразеологічних одиниць. Один із цих факторів – а саме, часткове чи повне переосмислення значень компонентів ФО, є необхідною (хоча й недостатньою) умовою наявності в них образності. Саме завдяки цьому фактору можна говорити про образність як про характерну рису більшості фразеологізмів [13, с. 81]: to go off at half-cock – діяти чи говорити необмірковано; back the wrong horse – прорахуватися; tell it to the grey horses – розкажи про це комусь іншому.

Створення ефекту образності досягається завдяки використанню метафори, метонімії, порівняння: white horses; to kill two birds with one stone; to change horses in the midstream; red as a lobster/ as a turkey-cock; to buy a pig in a poke.

Функціональна переорієнтація в галузі виникнення ФО, тобто ідіоматизація, виступає частиною лексикалізації синтаксичної одиниці [18,        с. 199].

Отже, фразеологія – це наука, об’єктом якої є вивчення стійких словосполучень із повністю або частково переосмисленим значенням, які називають фразеологічними одиницями. Фразеологія має свої специфічні завдання, найважливішими з яких є вивчення особливостей структури фразеологічних одиниць і механізм їх творення, причини їх фразеологізації, з’ясування історико-етимологічної основи ФО, законів їх розвитку.

Проблемами фразеології займалось багато науковців, серед них Л.Сміт, О.В.Кунін, В.В.Виноградов, О.О.Потебня, І.В.Арнольд, Т.І.Арбекова та інші.

У питанні термінування мовної одиниці  у даному дослідженні перевагу було надано терміну “фразеологічна одиниця”. А  для ФО характерно те, що вони не допускають відчутних змін у порядку слів, за винятком граматичних змін або тих випадків, коли існують визначені загальновживані їх варіації; не можуть формуватися на основі помилкової аналогії; мають раз і назавжди встановлене значення; за винятком тих випадків, коли контекст показує зміст ФО, їх зміст переважно не можна вгадати, оскільки в основі процесу фразеологічної номінації лежить фразеологічне переосмислення. Найважливішими типами переосмислення є метафора та метонімія.

1.3. Семантична класифікація В.В.Виноградова

Дослідники, спираючись на ті чи інші ознаки ФО, дотримуючись певних принципів (семантичного, функціонального, граматичного, генетичного тощо), запропонували низку класифікаційних схем, що використовуються в теоретичній та методичній літературі.

Широкого визнання в мовознавстві здобула семантична класифікація, розроблена В.В.Виноградовим [13, с. 121]. Вона базується на мотивації ФО, тобто на відносинах, які існують між значенням цілого та значеннями компонентів. Ступінь мотивації залежить від можливості зміни форми чи порядку компонентів та заміни цілого одним словом. Залежно від типу мотивації В.В.Виноградов пропонує три типи ФО:

1. Фразеологічні зрощення.

Вони представляють найвищий ступінь  злиття. Це зворот, який давно склався в мові та є зазвичай емоційно забарвленим. Значення цілого повністю поглинуло значення компонентів своїми експресивними та емоційними властивостями. Ось декілька прикладів фразеологічних зрощень: to rain cats and dogs; to bell the cat; to cry wolf; a fine kettle of fish; for the birds. Загальний смисл виразу ніколи не дорівнює сумі значень його елементів. Проте одна й та сама ФО може виявитися мотивованою для однієї людини (у такому випадку вона розглядатиметься як фразеологічна єдність) і немотивованою для іншої (тоді вона буде вважатися фразеологічним зрощенням). Що глибшими є знання історії, тим менше фразеологічних зрощень людина виявить у мові. Лише глибоке етимологічне дослідження може допомогти розкрити механізм становлення фразеологічних зрощень і з’ясувати, чому саме ці слова-компоненти спонукали появу цілісного значення.

2. Фразеологічні єдності.

Їх у мові набагато більше. Вони теж є семантично неподільними ФО, але їх цілісне значення вмотивоване  значенням компонентів. До цього  розряду В.В.Виноградов долучає “фразові штампи, кліше, типові для різних літературних стилів та літературні цитати, крилаті вирази, народні прислів’я та приказки” [13, с. 135]: when the cows come home; as well be hanged for a sheep as for a lamb; to lock the stable door after the horse is stolen; to look a gift horse in the mouth; a big bug; a fish out of water; to ride the high horse.

3. Фразеологічні сполучення.

Вони є не лише мотивованими, але  й містять один компонент, вжитий у його прямому значенні, тоді як інший вжитий метафорично, наприклад: to  meet  the  requirement. У фразеологічних сполученнях можливі заміни, які не руйнують значення метафоричного елементу: to  meet  the  necessity, the demand. Ці заміни не є синонімічними й значення цілого змінюється, тоді як значення дієслова залишається незмінним.

 

1.4. Структурна класифікація ФО і структурно-семантична класифікація О.В.Куніна

ФО можуть мати різну  форму та будову. Вони бувають короткими та досить довгими. Велика кількість ФО складається з комбінації двох елементів, наприклад: a dark horse, a tame spaniel, a jolly dog, a rare bird, an eager beaver, a fat cat. Деякі ФО є набагато довшими: till the cows come home, to help a lame dog over stile, to let sleeping dogs lie, to kill two birds with one stone, to look like the cat that ate the canary, to take the bull by the horns.

Проблемою структурної  класифікації ФО займалось багато науковців. Серед них І.В.Арнольд, І.Н.Покровський, О.В.Кунін, Т.І.Арбекова, Є.Ф.Арсентьєва та інші. Деякі з цих класифікацій перегукуються, інші є специфічними й властивими тільки тому чи іншому автору. На нашу думку, класифікація запропонована О.В.Куніним, який поділяє ФО на чотири  структурно-семантичні класи, є однією з найвдаліших [22, c. 64]:

1. Номінативні ФО, тобто фразеологізми, що означають предмети, явища тощо. Наприклад: the last straw that broke the camel’s back. Сюди ж належать звороти із предикативною структурою типу as the case stands, а також сполуки типу wear and tear, well and good.

2. Номінативно-комунікативні ФО. До них належать дієслівні ФО, які можуть трансформуватися в речення при вживанні дієслова в пасивному стані. Наприклад: to break the ice – the ice is broken; to cross the Rubicon – the Rubicon is crossed. Проте існують і такі ФО, дієслово яких може вживатися лише в пасивному стані (to be reduced to a shadow) чи лише в активному (to smell a rat; to chatter like a magpie).

3. Вигукові і модальні ФО, тобто ФО, що виражають емоції, волевиявлення тощо, але не володіють предметно-логічним значенням: by George! I'll bet my boots! I could eat a horse!

4. Комунікативні ФО, тобто ФО зі структурою простого та складного речення. Розрізняються два типи комунікативних ФО: приказки та прислів’я. Складні речення зустрічаються лише серед прислів’їв. Приклади комунікативних ФО: why keep a dog and bark yourself; there are other fish in the sea; if you run after two hares, you will catch neither та ін.

Усі класи, за О.В.Куніним, розбиті  на підкласи та розряди. Тому класифікація є дуже детальною і класів надто  багато, що й складає труднощі для практичного користування нею.

 

1.5. Класифікація ФО згідно їх граматичної структури І.В.Арнольд

І.В.Арнольд розробила детальну класифікацію ФО згідно їх граматичної структури [5, с. 72]:

I. ФО, що функціонують  як іменники:

N+N: horse sense; flea market; monkey business; road hog; chicken feed; rat

race; kangaroo court; stool pigeon; alley cat; swan song; top dog; a jail/prison bird; Guinea pi;

N’s+N (Ns’+N): cat’s paw; ladies’ man; he cat’s pyjamas (or whiskers); the lion’s share; crocodile’s tears; a dog’s life; a barber’s cat; Shank’s pony; a dog’s breakfast; the bee’s knee;

N+prep+N: a bird of passage; birds of a feather; a whale of a time; a hog in armour; a bird of evil; pigs in clover; a fly in the ointment;

N+A: dog tired;

N+and+N: dog and pony; fox and geese; fox and hounds;

A+N: a lame duck; a yellow dog; a cool cat; a loan shark wolf;

N+subordinate clause: the goose that lays golden eggs;

II. ФО, що функціонують  як дієслова:

V+N: to play horse; to whip the cat;

V+postpositive: to clam up; to wolf down; to horse around; to chicken out; squirrel away; to pig out;

V+(prep)+(one's)+N: to hold one's horses; ants in one’s pants;

V+Adj+N: to come off the high horse;