Жанр промови в оригіналі та перекладі (на матеріалі новогрецької та української мов)

   На сьогоднішній день  наша країна може представляти  собою не тільки вузол розвитку, вона може бути вузлом Освіти та Культури. Вузлом можливостей для всіх. Менш ніж за рік Афіни будуть приймати тисячі спортсменів з усього світу та передадуть послання шляхетного змагання, мирного співіснування та Олімпійських ідеалів. Ще раз грецький дух проявить себе й дух греків, котрий зберегли греки в Маріуполі та в маріупольських селищах, в Одесі та в інших містах, зберегли його невмирущим та процвітаючим, незважаючи на велику кількість проблем, котрі існують і до тепер.

    Це дух Причорномор’я,  дух Епіру, Фракії та Македонії, дух Середземномор’я та Кіпру. 

   Культура та  Освіта складають, так званий, компас, котрий вказує грекам  нові течії. Ми і так вже  живемо у різних світах. Кордони  слабшають, відстані зводяться  до нулю, а нові технології  створюють нові мости для спілкування, зближення та співробітництва. Це ті засоби, котрими  ми повинні навчитися користуватися краще та якомога швидше у новому часі. Ми хочемо бути спроможними для того, щоб перенести Грецію грекам зі швидкістю думки, де б вони не були. Ми прагнемо, щоб греки діаспори могли знаходитися ближче до своєї Батьківщини. Ми хочемо щоб ваша молодь, ваші діти та діти усіх греків з легкістю вивчали історію своєї Батьківщини.

   Але ми також прагнемо, щоб греки знаходили на своїй   Батьківщині людей, готових їх  вислухати, зрозуміти їх, та допомогти їм у цій боротьбі. Роль, яку відіграє Рада Греків, проживаючих за кордоном є дуже важливою, так само як і роль Установи Грецької Культури. Але ще треба багато чого зробити. Набагато більше і набагато швидше. Але задля цього необхідна не тимчасова, а постійна підтримка з боку Батьківщини. І ми матеріалізуємо  цю постійну підтримку завдяки новим можливостям та сильної самовпевненості. Тому, що ми цього хочемо. І ми хочемо, щоб всі мали потужну, притаманну грекам самовпевненість, не згадували жахіття, пережиті в минулому, та не мали перешкод у майбутньому. У нову епоху, демаркаційні лінії минулого, вже нічого не означають. Ми не повертаємося в минуле.  Ми засновуємо майбутнє.

   Ми прагнемо суспільного  та політичного визнання наших співвітчизників. Ми відповідальні за покращення грецької освіти за кордоном.

Ми вважаємо дуже важливим створення  нових Кафедр, де буде викладатися  Новогрецька мова в містах де мешкають наші співвітчизників. Обов’язковою є  й наявність найповнішого та найсучаснішого обладнання, яке тільки  може надати наша країна. Ми маємо на меті вдосконалене спілкування грецьких суспільств з національним Центром, та вважаємо своїм боргом розвиток кожної ініціативи для остаточного приєднання всіх, хто репатріїрується до нашої суспільної системи. Зацікавленість з боку інвесторів, зменшення податків, турбота про забезпечення житлом  - все це головні обов’язки грецької держави перед тими, хто тільки-но повернувся, без виключення, без жодних табу.  Ми хочемо створити новий горизонт у відносинах між Грецією та греками зарубіжжя. Ми прагнемо щоб наші співвітчизники пишалися не тільки своїм грецьким походженням, але й пишалися Грецією взагалі.

   Греки України і українці  в Греції складають своєрідний  міст, який гарантує подальше зближення двох держав у новому часі. Ще с давніх-давен, головним пріоритетом для нас була підтримка  Понтійських греків, котрі повертаються на Батьківщину. Мені випала честь очолювати цю процесію, котра відкрила нам цей прохід, відкрила шлях для повернення на батьківщину, шлях репатріації, і тому я хочу сказати лише одне. Ми навчилися слухати грецьке суспільство, навчилися  вірити у силу Греків. Ми навчилися по справжньому цінити греків зарубіжжя, які є нашими братами. Я почуваю себе гордим, тому що в більш складні роки саме ми розробили  найрезультативніші програми  по наданню житла та роботи нашим братам, котрі щойно повернулись.

   Ми дуже горді за це  легке приєднання наших братів  – емігрантів, які щойно повернулися  у грецьке суспільство, у ринку  праці, до виробництва та грецької творчості, котре складає важливу частину наших зусиль, тому що ми розпочали з спокою та систематизації. Без жодних відокремлень, утилітарностей та застарілих поглядів. Ми знаємо, і до речі дуже добре, що на сьогоднішній день існує багато дуже серйозних проблем як в Греції, так і в цьому куточку землі.

   Знаємо також,  що наша підтримка повинна  бути набагато більшою та результативнішою  для всіх. Ми вважаємо, що підтримка  та поширення нашого співробітництва  з Україною в усіх галузях є необхідною.

    Ми можемо  і ми готові зробити ще більше  задля укріплення нашого економічного  співробітництва. У мореплавстві  та у вкладанні інвестицій, у виробництві та торгівлі, у перевозах та зв’язку, Греція та Україна можуть працювати бік обік. Завдяки спільним зусиллям ми зможемо домогтися багато чого за для користі Грецького суспільства на більшій території.

   Як члени Європейського  Союзу, при кожній нагоді ми  підтримуємо європейський простір  України. У рамках Європейської  Народної Партії (найбільшої європейської політичної групи) ми виклали свої пропозиції щодо Європейської Коаліції.

     Ми підтримали  остаточне приєднання України  до Всесвітньої Організації Торгівлі, привітали договір про відношення  у сфері підприємства між Україною  та Європейським Союзом, та її участь у цьогорічній Європейський Конференції в Афінах, де Україна вперше була повноправним членом. Політична стабільність та економічне процвітання усього європейського континенту складають головні інтереси нашої політики. На сьогодні потрібне ще більш швидкісне зближення з європейськими структурами. Бо Україна Належить до Європи.

    Україна повинна повернутися  до Європи. Ми готові підтримати  Європейський простір країни. Саме  тому я повинен підкреслити,  що Європа чекає на продовження необхідних реформ. Ми не маємо на увазі щоб країни, котрі завжди мали більш послаблені стосунки з Європою, просувалися у перед та вже подавали заяву про приєднання до ЄС, а маємо на увазі, що країни, котрі завжди належали до Європи, як наприклад Україна, ще не є членами ЄС. Ми віримо у створення єдиної Європи без перешкод, і нам не потрібна Європа, котра споруджує стіни. Нам потрібна Європа, котра будує  мости. Саме цього ми прагнемо. Це наші нові стосунки. Тож, нам ще багато треба зробити. І ми можемо зробити це разом. Ми хочемо з чистотою та ясністю направити сили греків на створення стабільного європейського переходу з України на Західний простір. Укріплення двосторонніх відносин є корисним для обох народів. Вони є  корисними для всіх.

   Ми живемо у нову епоху. В епоху нових шансів та можливостей. Але одночасно це є епоха багатьох суперечностей та провокацій. На сьогодні знання та капітал не мають межі, але межа бідності та обмежень є більш виразною аніж колись. Європа розширюється та складає свою першу Конституцію, але мільйони європейців все ще почувають себе  ненадійно, вони почуваються витісненими за рамки. В минулому  знаходяться спільні інтереси, спільні розбіжності та спільні переживання за майбутнє.

   Греція хоче  та може знаходитися у серці  Європи, щоб результативніше оказувати  вплив на процес розвитку. Греки  діаспори можуть і повинні  із жертв історичних обставин, стати головними діячами та  співзасновниками нашого спільного  майбутнього. Це наш обов’язок, обов’язок нашого покоління та всіх грецьких поколінь, котрі складають Націю та до Батьківщину. Наш обов’язок  бути честолюбними заради Греції та заради нової епохи, заради наших сусідів та заради грецького народу. Результати вашої діяльності та вашої присутності є для нас запорукою успіху. Вже давно час замінити сили вашої бездіяльності на сили надії. Грецькому народові вже давно пора знайти своє місце у серці нової, розширеної Європи. Греки, де б ми не знаходились, ми повинні бути оптимістами. Усі разом ми спроможні набагато більше.

 

     Привітання Голови партії „Нова Демократія” Костаса Караманлиса на                

              відкритті грецького діагностичного  центру в Маріуполі

 

Сьогодні особливо важливий день для нас усіх. Важливий день для Маріуполя, важливий день для греків діаспори та важливий день для  грецького народу зокрема. Новий грецький Діагностичний Лікарський Центр Маріуполя дає надію тисячам людей. Я хочу привітати намагання Раду греків, проживаючих за кордоном, котра у рамках програми надання Основних Медичних Послуг в Албанії та країнах колишнього Радянського Союзу, виявилась суттєвим помічником

у задовольнянні потреб греків діаспори. І ці намагання  необхідно 

продовжувати. Ми беремо на себе обов’язок бути вашими помічниками та підтримувати  вас покращенні якості життя. Місця проживання греків діаспори є нашою другою Батьківщиною. Наше прагнення, забезпечити їм безпеку та процвітання, надавати медичні послуги, житло та задовольняти їхні потреби, не є  розкішшю, це є історичною необхідністю та обов’язком.

   У десятиріччі,  котре вже майже добігло свого  кінця, всі разом ми можемо  інтенсифікувати наші намагання.  Треба дивитися уперед. Неможливо,  щоб зараз були забуті грецькі  жінки грецькі чоловіки. Доки  будуть існувати греки, про  яких забули, це означає що будуть існувати ще якісь інші греки, котрі не виконують добре свою роботу. Саме на останніх лежить дуже велика відповідальність. І ця відповідальність лежить саме на нас. Сьогодні ми присутні на церемонії відкриття Центру, котрий всім нам дає багато нових можливостей. З відкриттям цього сучасного, та одночасно необхідного Лікарського Центру, розпочинається нова епоха, котра потребує більше пріоритетів, приватних та державних за для полегшення тих ран, котрі затримуються в грецькій діаспорі.

Греція закликає турбуватися  про неї. Живий шматочок грецького  народу – це наші населення у  світі. Іншими словами – це ви. Греція закликає створити більше інфраструктур  для своїх співвітчизників не тільки в Україні, а й всюди. В  Грузії, в Росії та Вірменії, в Азербайджані та Казахстані. Тобто на всій території Балкан та в інших місцях. Вона закликає посилити гуманітарну допомогу  тим районам, де грецька поміч, а також там де поміч не урядових а державних організацій, є необхідною, за для укріплення їхніх занедбаних зв’язків з Батьківщиною. Закликає просунути ці відносини єднання з національним горизонтом, горизонтом, котрий знаходиться на глибині часу. Закликає використати свої технологічні знання за для покращення умов життя усіх мешканців цих регіонів, абсолютно без жодних відмінностей що до національності, походження чи культури. Греція може бути пам’яттю та духом життя, бути маяком та путівником культури для всіх.

   Центр, котрий  відкрився сьогодні, з успіхом  перевершив всі наші 

сподівання. Це гордість для тих греків, які його підтримували. Він є прикладом для всіх, хто прагне бути ближчим до Греції та грецизму у найближчий час. Ми вітаємо та дякуємо всіх, хто був причетний до його відкриття.

 

Промова Голови партії “Нова Демократія”  Костаса Караманліса на    факультеті Візантійської та Новогрецької філології в університеті Тбілісі.

«Дякую вам за цей  прийом, який ви  влаштували нам, і  за вашу присутність на цій події. Моя присутність та присутність моїх співробітників э дуже важливою для нас. Від щирого серця дякую правлінню Університету за цю пошану, котру ви мені сьогодні  робите. Я думаю, що саме з вашої ініціативи, мою Батьківщину цінують більше. Водночас я відчуваю, що беру на себе моральну відповідальність, за підтримку тієї справи, котру ви всі разом здійснюєте. Я хочу вас запевнити, що  намагатимусь з усіх сил, з усього серця виявитися гідним. Присутність та діяльність Факультету Візантійської та Новогрецької філології в університеті Тбілісі відіграє дуже значну роль. Як для грузинів дослідників та студентів, так і для наших співвітчизників у Тбілісі. Я хочу сказати, що ми, греки, не забули, що відродження грецької освіти та мови у Радянському Союзі почалося саме звідси. Я хочу щоб ви знали, що подальше зростання тієї ролі, котру відіграє Інститут, поширюючи та  розповсюджуючи грецьку культуру та грецький дух, і надалі може розраховувати на нашу підтримку. Наш візит у Тбілісі, вказує на те, яке особливе значення ми надаємо постійному покрашенню двосторонніх відносин. Це важливо, тому що відносини між Грузією та Грецією завжди були дружніми та країни завжди співпрацювали. Також існували відносини взаємопостачання культурних зв’язків. І це відображається як у присутності яскравих греків, котрі добилися успіху у вашій країні, так і у наявності чудових грузинських художників та спортсменів, котрі домагаються успіху в Греції. Ми хочемо пізнати вас, та щоб ви пізнали нас ще краще, тому що Грузія та Греція, окрім сучасних та динамічних суспільств, ще володіють багатою культурою та традицією. І ще дещо: ми не забули, що в тяжкі часи Грузія була місцем притулку та гостинності для тисячі моїх співвітчизників. Ми хочемо, щоб ви знали, що наша вдячність грузинському народові є не незаперечною та щирою. Я також хотів би додати, що наш візит сюди являє собою також практичне вираження любові та пошани до греків діаспори а також до грецьких суспільств, котрі знаходяться за межами кордону нашої країни».

«Наш приїзд сюди, для  нас  є поверненням боргу честі  всім тим, хто зберіг запаленим грецький вогонь у Тбілісі, Руставі, Цалке, Батумі, Кобулеті та в ін.

Всім тим, хто відзначився  у торгівлі, літературі, мистецтві, адміністрації і утримував живою  Грецію у своєму серці. Я хочу сказати  велике спасибі усім вам -  своїм  братам, за те що ви приїхали як греки, процвітали як греки та створювали як греки. Усім, хто поглиблював фундамент, будував основи, воздвигав мости та тим, хто збагачував та продовжує збагачувати грецьку культуру. Греція вами пишається. Ми знаємо, що Батьківщина не змогла відплатити вам свій борг так, як ви цього чекали. За все це ми щиро вибачаємось перед кожним греком діаспори. Давайте забудемо про всі ті випадки, коли нова Греція відносилась до вас з неповагою та байдужістю. Давайте залишимо у минулому всі ті випадки, коли Греція розхвалювала  вас, але при цьому ніяк вам не допомагала. Забудемо всі ті рази,    коли до вас відносились керуючись лише самою вигодою, та всі ті випадки, коли Греція намагалась використати ваші сподівання. Ми просимо та присягаємось докласти усіх зусиль, щоб сформувати нові відносини між Грецією та Всесвітнім еллінізмом. Греція більше ніколи вас не зрадить. Жодного разу».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. 2 Фоновий коментар

 

     При перекладі  різних видів промов, перекладач  повинен здолати ряд проблем,  для того щоб створити гарний та адекватний переклад. Як сказав В. Третяковський: «Переводчик от творца только именем рознится». Тож перекладач повинен додати максимум зусиль, щоб виправдати цю цитату, а саме: він повинен бути ознайомленим із тематикою та приблизним лексиконом теми, переклад якої він збирається робити, а також зі сталими виразами тієї чи іншої галузі; повинен вміти досконало перекладати особистий стиль оратора; передати, якомога, точніше думку оратора та зміст його промови; але найголовніше, а саме те що ми збираємось описати, він повинен правильно, тобто згідно з усіма існуючими правилами, перекладати власні та географічні назви, назви підприємств, компаній, корпорацій та політичних партій.

     У даній науковій  роботі ми збираємось розповісти, якими саме перекладацькими прийомами ми користувались при перекладі невідомих назв чи топонімів, які існують в даній промові, та викласти всю можливу інформацію про ті чи інші назви, яку нам тільки вдалось здобути.

      Перше,  що визвало в нас ряд заперечень  – це слово Ελληνισμός. Залежно від контексту, це слово можна перекладати як грецька культура, греки загалом, Еллінізм, або згідно зі словником під редакцією Клименко Н.Ф. та Пономаріва О.Д. – Грецизм. Останнє визначення нам не довелось використовувати, тому що цей термін тільки-но з’явився у використанні і для масового читача він може бути незрозумілим [32].