Жанр промови в оригіналі та перекладі (на матеріалі новогрецької та української мов)

 Перебудова як вид перекладацької трансформації - це змінення розташування

мовних елементів у тексті перекладу по відношенню до тексту оригіналу. Елементи, які піддаються перебудові, є слова, словосполучення, частини складного речення та самостійні речення.

Найбільш поширений випадок перебудови - це зміна порядку слів та словосполучень у структурі речення, яка пов'язана з комунікативним розділенням речення [7, 37].Наприклад: Αποτελεί σήμερα μεγάλη ευθύνη να εισαί και να αισθάνεσαι Ελληνας – На сьогоднішній день почувати себе греком – це велика відповідальність.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                    

 

 

 

 

                                          

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                               ВИСНОВКИ

 

   На основі виконаної  нами наукової роботи, ми дійшли  висновку, що перекладацькі трансформації, чи то лексичні, чи то граматичні, допомагають перекладачу досягти максимальної еквівалентності адекватності при перекладі промови, адже в структурі грецьких та українських реченнях дуже багато розбіжностей, і тому використані нами трансформації допомогли нам правильно підібрати відповідники, а також створити переклад, якій відповідає мовним нормам української мови.

   Проаналізувавши  всі типи використаних під  час перекладу трансформацій,  можна зробити висновок, що частіше  за все вживали за такі типи  лексичних та граматичних замін: додавання, генералізація, опущення слів, антонімічний переклад, заміна слова однієї частини мови на іншу, перебудова речення, розділення речень, заміна активної конструкції пасивною та навпаки.  

   Ще треба зазначити,  що з метою роботи та усіма поставленими завданнями, наведеними у “Вступі” ми впоралися, і навіть більше, вивели класифікацію проблем, які можуть застерегти перекладача від помилок.

   Ми досягли  того, що теоретична частина даної  наукової роботи може бути  використана при підготовці синхронних або послідовних перекладачів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                  Список використаних джерел

 

1.  Алексеева И.С. Профессиональный тренинг переводчика. – СПб. : Союз, 2001. – 288с.
2. Бархударов Л.С. Язык и перевод.- М.: Международные отношения, 1975.- 235 с.
3. Брандес М. П., Провоторов В. І. Переводческий анализ текста. – М. : НВІ- Тезаурус, 2001. – 244с.
4. Виноградов В. С. Общие лексические вопросы – М.: Феникс., 2004. – 356 с.
5. Гойхман О.Я. Основы речевой коммуникации. – М.: ИНФРА, 1997 – 272 с.
6. Добрынин М. Публицистика: история возникновения - М.: Феникс, 1995 – 122 с.
7. Журавлева Т.А. Конспект лекцій по курсу: «Основные проблемы теории и практики перевода » Донецк. АООТ Донецкий торговый дом «Донбасс», 1998 – 87с.
8. Зубков М.Г. Універсальний довідник. – 6 – те вид., доп. – Х.: ВД «Школа», 2009. – 512 с.
9. Казакова Т.А. Практические основы перевода. – СПб.: Союз, 2002. – 319 с.
10. Комисаров В.Н. Лингвистика перевода – М.: Международные отношения, 1980 – 167с.
11. Комисаров В. Н., Рецкер Я. И., Тархов В. И. Пособие по переводу с английского языка на русский – М.: Высшая школа, 1965.– 268 с.
12. Комисаров В. Н. Слово о переводе – М.: Международные отношения – 1973. – 215 с.
13. Коптілов В. Першотвір і переклад. К., 1972. – 35 с.
14. Латышев Л.К. Технология перевода. – М.: НВИ - Тезаурус., 2000. – 287с
15. Миньяр-Белоручев Р.К. Теория и методы перевода. – М.: Московский лицей, 1996. – 208с.
16. А. Теория и практика перевода.- М.: Русский язык., 2000. – 161 с.
17. Пиввуева Ю.В., Двойнина Є.В. Пособие по теории перевода - М.: Филоматис, 2004 - 302 c.
18. Рецкер Я.И. И что же такое лексические трансформации? «Тетради переводчика» № 17, М., Международные отношения, 1980, с. 72 - 84
19. Рецкер Я.И. Теория перевода и переводческая практика. – М.: Филологическая мысль, 1974. – 312 с.
20. Сухенко К. М. Лексичні проблеми перекладу. – К.: Вид. Київ. Нац. Універ. Ім..Тараса Шевченка., 1972. – 312 с.
21. Вступ до перекладознавства (сучасні проблеми і теорії. Діяльність перекладача). Навчальний посібник. – К.: Вид. центр КДЛУ, 2001. – 92с.
22. Федоров А.В. Основы общей теории перевода. – М.: ООО Филология три, 2002. – 416 с.
23. Шахова К.А., Баканов А.Г. Заметки о переводе слов-реалий. // Теория и практика перевода. – К.: А.С.К., 1979. – 246 с.
24. Καρδάσης Βασίλης, «Μετανάστευση Ελλήνων στα ρωσικά παράλια του Ευξείνου», 2008, 
    Εγκυκλοπαίδεια Μείζονος Ελληνισμού, Εύξεινος Πόντος

 
                                                Інтернет  - ресурси 
                  25. http://www.nbuv.gov.ua

          26. http://www.refine.org.ua/

          27. http://proridne.com/source/

          28. http://www.ehw.gr/l.aspx?id=11136>

                29.  Καρδάσης, Β., Ο Ελληνισμός του Ευξείνου Πόντου (Αθήνα), σελ. 231.

                30.  http://ru.wikipedia.org/wiki/

                31. http://olegsmirnow.narod.ru/history_Odessa_Filiki_Eteria.html

 

                                                          Словники

                 32. Клименко Н.Ф., Пономарів, О.Д Чернухін Є.К. – Новогрецько – український словник: 22 000 слів/ Н. Клименко, О. Пономарів, Є. Чернухін/. – К.: Вид – во «Укр. енциклопедія» ім.. М.П Бажана, 2005. – 432с.

                  33. Δανιήλ Ιακώβ, Γιώργος Κεχαγιόγλου – Λεξικό της κοινής Νεοελληνικής – Αριστοτέλειο πανεπιστήμο Θεσσαλονίκης, Ινστιτούτο Νεοελληνικών σπουδών, 1998. – 1532 φ.

                34. Хориков И.П., Малев М.Г. Новогреческо - русский словарь. –М.: Культура и традиции, 1993.-854с.