Жанр промови в оригіналі та перекладі (на матеріалі новогрецької та української мов)

Ο Πόντος – це назва моря, на узбережжя якого, під час Турецького Ярма, вимушені були переселитися греки, і яке нині називається η Μαύρη Θάλασσα, тобто Чорне море.

Наступною географічною назвою, а саме назвою українського міста, яка могла б у значній  мірі, погіршити якість перекладу  є το Ταϊγάνιο. Оскільки вона не дуже схожа ані з російським ані з українським відповідником, в усного перекладача можуть виникнути проблеми стосовно перекладу і він може не правильно перекласти цю назву, наприклад застосувавши транслітерацію, але в письмового перекладача є можливість проконсультуватися зі словником. Тож згідно з Інтернет – енциклопедією Васіліса Кардасіса, ми переклали цю назву як Таганрог [24].

Назві грузинського містечка το Ρουστάβι ми знайшли відповідник в українській мові – Руставі – це місто на південному сході Грузії, котре розташоване у 25 кілометрах від столиці країни Тбілісі і яке має населення 116 384 чоловік.

Курортне місто під назвою  το Κομπουλέτι ми переклали як Кобулеті. Це містечко розташоване в Аджарії на березі Чорного моря в 24 кілометрах від міста Батумі, та має населення 21,5 тисячі чоловік [30].

Перекладу назв різних установ, корпорацій та закладів також необхідно приділяти велику увагу. Так компанію, котра була заснована в Одесі під назвою Φιλική Εταιρεία доцільно було б перекласти як Дружня Компанія або ж Компанія Друзів чи Суспільство Друзів, але оскільки ця назва є сталою і ще в жодному випадку не перекладалася, то ми, в даному випадку скористувалися транслітерацію, тобто Філікі Етерія, але у науковій роботі, в таких випадках, треба обов’язково робити зноски. Отже, це таємна організація греків, яка існувала на початку ХІХ сторіччя, та метою якої було створення незалежної держави. Вона була заснована в Одесі 14 вересня 1814 року греками, яки готували Грецію до бунту. Членами «Етерії» були молоді греки, які проживали в Греції (на той час в Османській Імперії), а також греки – торгівці, котрі проживали в Росії та Одесі [31].

Власні імена, такі як Γεώργιος Μαρασλής, Στυλιανούδης, Αλεξομάτης та Κουίντζη ми переклали за допомогою транслітерації, тобто Георгій Марасліс, Стіліанудіс, Алексоматіс та Куїнджі.

 Ми скористувалися описовим перекладом сталого виразу Αποδήμος Ελληνισμός, тому що прямого відповідника в українській мові не існує, ми переклали це як греки, котрі проживають за кордоном, або існує ще один варіант – це греки, котрі мешкають за межами Батьківщини.

Абревіатуру ΣΑΕ - Συμβουλίο Αποδήμου Ελληνισμού, згідно з Інтернет – ресурсами, ми переклали як Рада Греків Зарубіжжя. Це некомерційна організація, котра була створена у 1995 році в Греції і ухвалена Президентським Указом, і яка є визнанню сполучною ланкою, котра об’єднує Еллінізм.

Ευρωπαϊκός  Συνεταιρισμός – Європейська Асоціація .

Ευρωπαϊκό Λαϊκό  Κόμμα – Європейська Народна Партія (найбільша політична група в Європі).

Πρόγραμμα Βασικής  Ιατρικής Περίθαλψης – програма надання медичних послуг. Цей проект під назвою Hellenicare (турбота про греків), був заснований у 1997 році членами Ради Греків Зарубіжжя. Він передбачає надання безкоштовних медичних послух грекам, які мешкають у Грузії, Вірменії, Україні та Албанії.

Οικουμενικός  Ελληνισμός – Всесвітній Еллінізм. Це програма, яка була створена для соціальної підтримки греків, та для збереження їх національного, релігійного, духовного та наукового зв’язку. Засновниками цієї програми були підприємець Ставрос Паносопулос та викладач університету Афанасіос Ангелопулос.

Назву освітнього закладу Ινστιτούτο Κλασικών, Βυζαντινών και Νεοελληνικών Σπουδών στο Πανεπιστήμιο της Τιφλίδας ми переклали як Інститут Візантійської та Новогрецької філології при університеті в Тбілісі, згідно зі словником І. П. Хорикова [32].

Загальною порадою для перекладачів є така: власні імена та назви, які стосуються великих географічних об’єктів, відомих державних діячів, вчених письменників тощо, треба перекладати відповідно до перекладацької практики. У решті випадків треба користуватися засобом транскрипції, а в сумнівних випадках залишати імена та назви грецькому графічному зображенні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.3 Лінгво – перекладацький коментар.

 

     Перш, ніж  зробити аналіз перекладу жанру  промови, ми наведемо загальну  класифікацію прийомів створення  контекстуальних замін (лексичних  та граматичних) та розкриємо їх сутність за допомогою прикладів з перекладеного нами тексту.

     Головна  мета перекладу – досягнення  адекватності. Адекватний, чи як  його ще називають, еквівалентний  переклад – це переклад, котрий  здійснюється на рівні, необхідному і достатньому для передачі незмінного плану змісту при дотриманні відповідного плану вираження. Тобто норм перекладацької мови.

     За визначенням  А.В. Федорова, адекватність –  це “вичерпна передача змісту  оригіналу та повна функціонально  – стилістична відповідність йому”  [22, 231].

     Основна  задача перекладача при досягненні  адекватності – вправно виконати  різноманітні перекладацькі трансформації  для того, щоб текст перекладу  більш точно передавав усю  інформацію, розміщену в ТО, при  дотриманні відповідних норм перекладацької мови.

     Лексичні, граматичні, стилістичні відмінності мови оригіналу та мови перекладу зумовлюють необхідність трансформацій (замін) при перекладі. Найбільш поширені - лексичні та граматичні трансформації.

"Трансформація - основа більшості засобів перекладу, полягає у зміні формальних (лексичні чи граматичні трансформації) компонентів вихідного тексту при збереженні інформації, призначеної для передачі". Рецкер Я.І.  визначає трансформації як "засоби логічного мислення, за допомогою яких ми розкриваємо значення іншомовного слова в контексті та знаходимо йому український відповідник, не співпадаючий зі словниковим" .

У наш час існує багато класифікацій перекладацьких трансформацій запропонованих різними авторами.

За класифікацією Л.С. Бархударова перекладацькі трансформації відрізняються за формальними признаками: перестановки, додавання, заміни, опущення. При цьому Л.С. Бархударов підкреслює, що подібне розділення є в значній мірі приблизними та умовними [2, 117]. Перестановками називаються зміни розташування мовних елементів у тексті перекладу по відношенню до тексту оригіналу. Під замінами маються на увазі як зміни при перекладі слів, частин мови, членів речення, типів синтаксичного зв'язку, так і лексичні заміни (конкретизація, генералізація, антонімічний переклад, компенсація). Додавання має на увазі використання у перекладі додаткових слів, не маючи відповідників у оригіналі.

Хоча не завжди можна класифікувати кожний приклад перекладу через тісний зв'язок категорій, але в загалі можна виділити сім різновидів лексичних трансформацій:

• диференціація значень;
• конкретизація значень;
• генералізація значень;
• смисловий розвиток;
• антонімічний переклад;
• цілісне перетворення;
• компенсація;
• доповнення слів;
• опущення [7, 26].

 

 

Лексичні трансформації використовуються при перекладі у тому випадку, якщо в початковому тексті зустрічається нестандартна мовна одиниця на рівні слова, наприклад, ім'я власне, притаманне вихідній мовній культурі, яке відсутнє у перекладацькій мові; термін у тій чи іншій професійній сфері; слова, що позначають предмети, явища та поняття, характерні для вихідної культури чи для традиційного найменування елементів третьої культури, але відсутні чи мають іншу структурно-функціональну підпорядкованість у перекладацькій культурі. Такі слова займають дуже важливе місце у процесі перекладу, тому що, будучи відносно незалежними від контексту, вони придають перекладацькому тексту різну спрямованість, у залежності від вибору перекладача.                                       

Засоби логічного мислення, за допомогою яких ми розкриваємо значення іншомовного слова в контексті й знаходимо йому відповідник, який не збігається зі словарним, прийнято називати лексичними трансформаціями.

Способів передачі лексичних трансформацій існує дуже багато: модуляція, конкретизація, генералізація, антонімічний переклад, транскрипція, транслітерація.

   Першою трансформацією, яку ми використали при перекладі є генералізація.

Генералізація - це лексична перекладацька трансформація, що протилежна за напрямком трансформації конкретизації і, внаслідок якої, слово із вужчим значенням, що перекладається, замінюється у перекладі на слово із ширшим значенням [7, 29].

Γιατί η Γεωργία και η Ελλάδα, πέρα από τις σύγχρονες και δυναμικές κοινωνίες, διαθέτουν πλούτο πολιτισμού και παράδοσης. – Тому що наші країни, окрім сучасних та динамічних суспільств, ще володіють багатою культурою та традицією.

Антонімічний переклад - це такий спосіб контекстуальної заміни, коли форма слова або словосполучення замінюються на протилежну (позитивна на негативну і навпаки), а зміст одиниці, що перекладається, залишається в основному подібним.

У тексті перекладу прийоми антонімічного перекладу використовувалися для дотримування мовних норм перекладу. Так, наприклад, речення "Θέλω να σας πω ότι οι Έλληνες δεν ξεχνούμε πως η αναγέννηση της ελληνικής παιδείας και γλώσσας στη Σοβιετική Ένωση ξεκίνησε από εδώ.", ми переклали наступним чином: Я хочу вас запевнити, що греки пам’ятають про те, що відродження грецької освіти та мови у Радянському союзі почалося саме тут. Використаний таким чином прийом антонімічного перекладу краще передає зміст висловлювання [2, 33].

     У задачу перекладу, таким чином, входить не тільки точне викладення змісту думок, повідомлених на мові оригіналу, але і відтворення засобами мови перекладу усіх особливостей стиля і форми повідомлення. Саме це відтворення єдності змісту і форми відрізняє переклад від інших засобів передачі повідомлення на іншій мові: переказ, реферування.

Проблема полягає у тому, що у більшості випадків іноземна мова та мова перекладу дуже різні у внутрішній структурі. Невідповідність у двох мовах без сумнівів, викликає необхідність у граматичних трансформаціях. Ці невідповідності бувають або повними, або частковими. Повна невідповідність спостерігається в тих випадках, коли в українській мові відсутня граматична форма, яка є в грецькій, наприклад: Ζητούμε συγγνώμη για κάθε Έλληνα της διασποράς – Ми щиро вибачаємося перед кожним греком діаспори.

     Широке використання граматичних трансформацій при перекладі пояснюється тим, що речення в різних мовах не мають відповідників. Трапляється так, що речення не збігаються, тому що мають різний порядок слів, інший порядок розташування речень: головного та залежного. Одні частини речення можуть перекладатися, тобто замінятися іншими, іноді стислість висловлювання потребує введення додаткових слів і навіть речень. Отже, під граматичними трансформаціями слід розуміти перетворення структури речення у процесі перекладу для створення точної відповідності іншомовному реченню зі збереженням єдності форми та змісту.

Слід враховувати усі чинники, які можуть впливати на використання граматичних трансформацій, а саме:

• синтаксичну функцію речення;
• його лексичне наповнення;
• його змістовну структуру;
• контекст речення;
• його експресивно-стилістичну функцію.

Логічна структура речення може вимагати від перекладача не тільки зміни, але й збереження іншомовної конструкції, коли це пов'язано з точністю передачі логічного наголосу.

Наступна трансформація розділення речень - це спосіб перекладу, при якому синтаксична структура іншої мови перетворюється на дві чи більше структур мови перекладу. Наприклад, Σήμερα η γνώση και το κεφαλαίο δεν γνωρίζουν σύνορα, αλλά τα σύνορα της φτώχειας και του αποκλεισμού είναι ισχυρότερα από ποτέ – на даному етапі, знання та капітал мають необмежені можливості. Натомість бідність та обмеження у потребах стали набагато виразнішими.

Необхідність в розділенні може виникнути через деякі причини. В українській мові є тенденція до об'єднання в одному реченні як можна більшу кількість предметних ситуацій. Це призводить до створення речень, які залучають до свого складу декілька однорідних підметів, присудків, чи додатків, а також залежні речення. Таким чином, при перекладі ті ж самі предметні ситуації отримують вираження не у вигляді однорідних членів речення, а в окремих незалежних реченнях [14, 133].

Об’єднання речень – це спосіб перекладу, при якому синтаксична структура в оригіналі перетворюється, шляхом з’єднання речень, в одне просте. І при перекладі речення Είστε εσείς που παλέψατε πολύ και παλέψατε για καιρό μόνοι, προκειμένου να κρατήσετε την ελληνική φλόγα αναμμένη, ми використали саме цю трансформацію, отримавши, таким чином, одне велике речення: Саме ви боролись довго та на самоті, щоб зберегти грецький вогонь запаленим, грецьку мову невмирущою, а грецьку культуру процвітаючою.

Граматичні трансформації  дуже часто потребують внесення додаткових слів, або навпаки, опущення. Відсутність  відповідного слова або лексико  – семантичного відповідника даного слова є найпоширенішою причиною введення додаткових слів при перекладі. Наприклад речення Θέλουμε ένα νέο ορίζοντα στις σχέσεις της Ελλάδας με τον Ελληνισμό, ми переклали так: Ми хочемо створити новий горизонт у відносинах між Грецією та греками зарубіжжя, і таким чином слово «створити» більш детальніше пояснює чого саме прагне оратор.

Опущення ж, навпаки, часто  визвано тим, що окреме слово або  словосполучення може здаватися  зайвим, з точки зору його смислового змісту. Αυτό είναι το χρέος μας. Αυτή και η ευθύνη που πρέπει να σηκώσουμε. – Це наш обов’язок і наша відповідальність.