Значение наглядности при изучении английского языка

Мультимедійний курс англійської  мови - це відеоролики, цікаві, захоплюючі завдання, спрямовані на розвиток усіх видів мовленнєвої діяльності: аудіювання, читання, розвиток навичок монологічного  та діалогічного мовлення, розвиток граматичних  та лексичних навичок. Ігри спрямовані на досягнення тільки позитивного результату! Особливу увагу можна приділити  дітям, які відстають у навчанні. Азарт змагання змушує домагатися кращих результатів. Робота на комп'ютері викликає у цих учнів непідробний інтерес, що забезпечує формування позитивної мотивації до навчання іноземної мови.

Після проведення таких уроків, приходимо до висновку, що, завдяки  використанню інтерактивного мультимедійного  курсу вирішується проблема підвищення якості навчання.

Комп'ютерний курс містить  велику кількість мультимедійних лекцій і дозволяє різко полегшити засвоєння великого матеріалу за рахунок комплексного впливу відеоряду, звуку (музика, шуми), а також чисто комп'ютерних можливостей діалогу з учнем, контролю засвоєння пройденого матеріалу.

Існуючі на сьогоднішній день комп'ютерні програми дозволяють виводити на монітор інформацію у вигляді тексту, звуку, відео, ігор. Навчання за допомогою комп'ютера дає можливість організувати як самостійну роботу кожного учня окремо, так і групову роботу разом узятих учнів групи.

Мультимедійні завдання носять різний характер: - натиснути на правильну  відповідь; - заповнити пропуски, таблиці, розгадати кросворди; - знайти слово, (правильна відповідь); - розташувати предмети на картинці; - прослухати текст і вибрати правильну відповідь на запитання; - надрукувати слово, фразу, пропозиція.(Додаток 3)

Використання мультимедійних засобів навчання допомагає реалізувати  особистісно-орієнтований підхід у  навчанні, забезпечує індивідуалізацію та диференціацію навчання з урахуванням  особливостей дітей, їхнього рівня  навченості, схильностей. Новітні технології в навчанні англійської мови підвищують самостійність дітей, але в той же час сприяють співпраці вчителя і учня на уроці, допомагає давати учням міцні знання і розвивати комунікативну компетенцію, а так само йти в ногу з часом і не відставати від прогресу.

Відомо, що вчитель у процесі  своєї роботи повинен не тільки передавати учням певний обсяг інформації, але  і прагнути сформувати у своїх  підопічних потребу самостійно здобувати  знання, застосовуючи різні засоби. Чим краще організована самостійна пізнавальна активність учнів, тим ефективніше і якісніше проходить навчання. Комп'ютер дозволяє підвищити самостійність роботи учнів не тільки в аудиторії, але і в домашніх умовах, що необхідно для більш успішного перекладу знань ззовні у внутрішнє надбання школяра

2.4 Мультимедійна наочність на уроках англійської мови

Спеціальним чином підібрані  й організовані наочні засоби навчання на різного роду носіях: відеоматеріали (фільми, телевізійні програми, фільми), а також статичні тематичні зображення - дидактичні картини - (слайди, транспаранти, картинки, малюнки, плакати, таблиці, схеми) - давно і успішно використовуються в навчальному процесі як невід'ємна його частина, представляючи собою найбільш доступну для сприйняття форму пред'явлення навчального матеріалу. Вони створюють особливу предметно-мотиваційну середу, яка в силу своєї змістовної суті сприяє розвитку пізнавальної активності, творчих здібностей учнів і, в результаті, формуванню їх освітньої та комунікативної компетенції. З іншого боку, будучи усвідомленим або неусвідомленим "зовнішнім подразником", стимулом, наочні засоби навчання дають учневі додаткову психологічну опору для успішного засвоєння навчального матеріалу за рахунок конкретизації абстрактного, тобто відображенні і фіксації в його свідомості с зорових образів що сприймаються. Таким чином, образотворча наочність на уроці є тим оточенням, свого роду візуальним контекстом, без якого неможливе ефективне формування та розвиток різного роду компетенції учнів - як загальнонавчальних, так і конкретно-предметних.

З точки зору психології візуальний контекст, по-перше, дає учневі зовнішній посил, що підсилює і підкріплює його очікування - змістовну антиципації, а по-друге, формує істотний стимул для сприйняття нової інформації, тобто допомагає новому способу потрапити в область зберігання схожою інформації, підвищуючи тим самим готовність сприйняття. Це явище - свого роду зв'язок візуального контексту і порога сприйняття інформації, або зв'язок стимулів і очікувань. Ще раз це доводить положення, відоме будь-якому вчителеві-практику: різноманітний за формою стимул, який пред'являється з високою частотністю і підкріплюваний візуальним контекстом, дозволяє не тільки швидко класифікувати сприйняту інформацію або впізнавати її, а й ефективно засвоювати на активно діяльнісному рівні, тобто переводити з рецептивної сфери діяльності в продуктивну.

Створення засобів образотворчої  наочності вимагає від учителя  значних витрат часу і сил, хоча кожен  з нас розуміє, що вони того варті.

Нові та, мабуть, безмежні можливості створення засобів образотворчої  наочності надаються мультимедійними  технологіями. В даний час комп'ютер є найбільш досконалим технічним  засобом навчання, оскільки дозволяє поєднати в рамках однієї радіоелектронної системи функції декількох пристроїв - телевізора, аудіо-і відеомагнітофона, універсального зчитуючого і відтворюючого пристрою, друкарської машинки, ЕОМ, мольберта, креслярської дошки, приймально-передавального пристрою вербальної та невербальної інформації (якщо мати на увазі доступ в Інтернет і електронну пошту) і т. п. - використовуються звичайно в навчальному процесі.

Така багатофункціональність комп'ютера при роботі з джерелами інформації різного типу (або його мультимедійні властивості) дозволяє створювати і відтворювати програмні продукти, основною характерною рисою яких з точки зору навчальних технологій є інтерактивна наочність - ефект занурення в навчальну програмне середовище і взаємодії з нею. Це особливий і вищий в даний час вид наочності, спочатку створюваний автором-розробником програмного продукту, дає можливість користувачеві "вступати в діалог" з комп'ютером за рахунок наявності певного набору опцій, супроводжуваних ефектами анімації - демонструється в заданому темпі послідовності. При цьому учень робить цілеспрямовані інтелектуальні зусилля, пізнаючи логічні зв'язки, характер взаємодії між предметами і явищами, тобто засвоює не окремі статичні образи, а смислові схеми, це те саме придбання досвіду самостійного дослідження.

Крім того, віртуальна присутність користувача в програмному освітньому середовищі мобілізує всі основні канали сприйняття нової інформації - візуальний, слуховий і моторний, початківці працювати паралельно і узгоджено - так, як це зазвичай відбувається у повсякденній реальності. Сприйнята таким чином інформація, що спирається не на розсіяне, а на виборче увагу, ефективніше піддається обробці в результаті мовленнєвої операцій, надійніше зберігається в пам'яті і швидше з неї витягується.

Готуючись до чергового уроку, вчителю важливо мати на увазі  дидактичні властивості і функції кожного з відібраного засобу навчання, чітко уявляючи собі, для вирішення якої методичної задачі той чи інший засіб навчання може виявитися найбільш ефективним.

У наш час застосування інтерактивних засобів навчання міцно увійшло в школи. Це не тільки сучасні технічні засоби, але і нові форми та методи викладання, новий підхід до процесу навчання. З розвитком сучасних технологій комп'ютер стає засобом навчання, здатним наочно представляти саму різну інформацію. Нові інформаційні технології впливають на всі компоненти системи навчання: цілі, зміст, методи і організаційні форми навчання, засоби навчання, що дозволяє вирішувати складні і актуальні завдання педагогіки, а саме: розвиток інтелектуального, творчого потенціалу, аналітичного мислення та самостійності людини. Швидкий розвиток комп'ютерної техніки та розширення її функціональних можливостей дозволяє широко використовувати комп'ютери на всіх етапах навчального процесу. Великі можливості містяться у використанні комп'ютерів під час навчання англійської мови.

Розділ 3. Практична частина дослідження

 

3.1  Комплекс вправ для формування лексичної компетенції

Формування лексичної  компетенції відбувається поступово  вправи та методи які використовуються відрізняються залежно від етапу  навчання лексики. Пропоную опрацьовувати лексичний матеріал соціокультурного змісту за алгоритмом, який враховує мету навчання на кожному з етапів та передбачає виконання відповідних мовних і мовленнєвих вправ. На підготовчому етапі вчителеві треба проаналізувати відібраний матеріал щодо соціокультурного компоненту та узгодити послідовність його використання на уроці відповідно до етапів формування лінгвістичної компетенції. На етапі семантизації лексичного матеріалу соціокультурного змісту потрібно активізувати фонові знання учнів, їхній досвід з метою успішного засвоєння форми та значення лексичних одиниць соціокультурного змісту.

      Зразками вправ тут можуть бути такі завдання:

group up and discuss...;

work with pictures and match them with the word…;

look at the pictures and name the words…;

work in small groups and identify...; [2, с.119]

Завдання для кращого  засвоєння правопису слова також  може бути: put the mixed letters into the write order, read the words…;

На етапі семантизації ефективний спосіб засвоєння лексичних  одиниць може бути використана римівка, де певне слово яке потрібно вивчити  повторюється декілька разів і його можна замінити на інше. Розраховано  на молодших школярів. Наприклад: “1 book, 2 books, …, 6 books, 7 books more! 8 books, 9 books, and then 10, now let’s say the rhyme again. Сучасні підручники, та технічні можливості дозволяють використовувати різноманітні прийоми ознайомлення з словами. Яскраві картинки, малюнки до відповідних слів звертають увагу, краще запам'ятовуються. Популярний метод "Words in families" до певної теми наприклад: одяг, тварини, частини тіла, тварини та ін.

Часто учні нервують перед перевіркою слів, щоб уникнути такого стресу пропонується взаємоперевірка в парах. Учні виходять до дошки, одному дається аркуш паперу з українським перекладом слів, другому -нічого. Таким чином 1-й учень перевіряє 2-го, потім можливий обмін.

Етап рецептивно-репродуктивного  тренування передбачає створення стереотипів  вживання лексики соціокультурного змісту на рівні фрази. Тому треба  добирати такі вправи, що сприяють автоматизації  лексичних навичок, наприклад:

listen and cross out the odd words in the group of words;

listen and choose the definition of the words;

fill in the chain (crossword);

complete the sentences;

fill in the blanks with the new words;

look at the picture and write the names next to the numbers;

match the part of the body with the item of clothing;

fill in the table;

Засвоєння лексики іноземної  мови повинне мати не стільки теоретичний, скільки практичний характер, тому вчителі повинні прагнути розвинути  в учнів не лише механізм знання, а й механізм володіння, розуміння [1, с.124].

На етапі комунікативної практики, метою якого є самостійне вживання лінгвістичного матеріалу  в усіх видах мовленнєвої діяльності, доцільно використовувати такі вправи, як:

pair up and comment on;

match the dates and events and comment on them;

look at the picture and imagine;

find out more information about [2, с.120] ;

write an article to the school newspaper.

На даному етапі наочність  посідає не останнє місце. Наприклад  використання фраз кліше та таблиць  по темі застосовують при складані діалогів, та в монологічному мовлені.

Отже лексичні вправи повинні  бути спрямовані на усвідомлення лексичних  одиниць, сприяти логічному мисленню, формувати мовленнєві уміння та навички, відповідати характеру навчального  матеріалу, нести виховний характер.

 

3.2 Способи використання наочності на етапі ознайомлення

     Зазвичай нові слова вивчають на початку конкретної теми і таким чином якість вивчених слів, впливає на розвиток вмінь та навичок письма, говоріння, та читання. На жаль, етапу повідомлення лексичних знань не надається достатньої уваги в сучасній школі. Лексичні одиниці зазвичай семантизують шляхом перекладу, розглядаючи його як най економніший шлях повідомлення значення слів. Але такий спосіб подачі лексичних знань не дає учню можливості „відчути" слово. Не отримавши належного результату на рівні лексичних знань, одразу приступають до формування навичок або навіть до розвитку мовленнєвих умінь. Під час говоріння погане знання лексики не дає учням змоги концентруватися на змісті висловлювання, оскільки вони вимушені думати про засоби мови і правила їх функціонування. Діти роблять мовні помилки, що призводить до непорозуміння, заважає використанню мови як засобу спілкування. [8, с.44] Акцент на початку нової теми потрібно зосередити на яскравій, цікавій презентації слів, щоб учні легко засвоїли їх. Наочність - це незамінний помічник.

Повідомлення лексичних  знань має забезпечувати свідоме  їх сприйняття учнями, тобто містити  аналіз як складу слова, його етимології, граматичної парадигми, так і  правил сполучуваності, функціонування в мовленні тощо. Такий підхід створює  необхідну базу для формування якісної  лексичної компетенції школярів, що надалі сприятиме формуванню мовленнєвої  компетенції учнів. Зразки вправ:

look at the following groups of words which 4 in each group cannot go with the noun in the centre?

Практичні прийоми ознайомлення, закріплення та контролю лексичного матеріалу можуть бути поєднані між  собою. Наприклад в 4 клітинки прямокутника надруковані слова (поряд можуть бути картинки), клітинка порожня. Учні відгадують слово яке може там бути. Це можуть бути синоніми, антоніми. Даний прийом використовується на різних етапах уроку. На початку уроку він слугує опорою для проведення лексичної зарядки. [13, с.29] Можна використовувати цей прийом для створення ігрової ситуації: "Відгадайте, яке слово написано в 4 клітинці і ви дізнаєтесь про що ми будемо розмовляти сьогодні". Додаток 4