Використання сучасних напрямів хореографії на заняттях з ритміки

Хореографічна робота з сучасного танцю в системі освіти буде ефективною за таких умов:

• використання педагогічного потенціалу сучасної хореографії з урахуванням її виховних та розвиваючих можливостей;
• реалізація особистісно-орієнтовного підходу до дітей у процесі танцювальної діяльності;
• застосування демократичного стилю спілкування педагога з дітьми, що грунтується на принципах взаємодії та співтворчості; мотивація діяльності дітей;
• добір системи методів і прийомів залежно від етапів формування хореографічної навички;
• використання доступного й цікавого танцювального репертуару;
• застосування різних типів хореографічних занять. [9, c. 21]

Отже, охарактеризувавши напрями сучасної хореографії, розкривши психолого-педагогічні аспекти використання їх на заняттях ритміки, визначивши метологічні основи його викладання ми можемо сказати, що українські педагоги-хореографи в даний час є учасниками та рушійною силою розвитку сучасних напрямків танцю, які впроваджуютьсучасний танець в роботу хореографічних гуртків та студій. Саме це дозволить Україні впевнено рухатись у напрямку входження у світовий та європейський простір із власними досягненнями в галузі формування хореографічних шкіл нового модерністського та постмодерністського етапу в українському мистецтві. [4, c. 19]

 

РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ МЕТОДИКИ ПРОВЕДЕННЯ СУЧАСНОГО ТАНЦЮ

 

2.1. Актуальність стану використання сучасного танцю на заняттях з

ритмікиз учнями початкової школи

 

Основою навчально-виховного процесу є спільна діяльність педагога і учня, спрямована на розвиток хореографічних здібностей, мистецьких цінностей у вихованців. [8, c. 67] До загальних умов навчання сучасної хореографії належать: відповідно організоване середовище, в якому навчається і розвивається дитина молодшого шкільного віку; використання на заняттях сучасних творів мистецтва; залучення учнів до імпровізаційної діяльності; врахування їх інтересів та нахилів.

Одним із основних засобів розвитку хореографічних навичок у школярів молодшого шкільного віку є сучасний танець. Тому у дослідженні було запропоновано методику використання сучасного танцю на заняттях з ритміки, яка сприяла б ефективному розвитку хореографічних навичок у дітей.

Мета методики полягає в тому, щоб підвищити рівень обізнаності учнів у сфері сучасного танцю.

Завдання методики:

• розвивати у дітей стійкий інтерес до сучасної хореографії;

• удосконалювати виконавські вміння школярів у створенні свого образу, використовуючи з цією метою елементи сучасного танцю;

• розширювати уявлення виконавців про сучасний танець вцілому;

• розвивати естетичний смак, естетичне сприймання через танець;

• збагачувати і активізувати словник хореографічних термінів у дітей;

• розвивати танцювальну творчість, пластичність, гнучкість, витривалість, музикальність, відчуття ритму, правильне дихання, координацію рухів і вміння володіти своїм тілом.

Методика складалась із сукупності методів, спрямованих на підвищення ефективності засвоєння знань про сучасний танець, мобілізацію пізнавальної активності та формування емоційно-ціннісного ставлення до сучасного танцю. Методи класифікувались за різними критеріями: за головною педагогічною метою; за загальною та спеціальною спрямованістю (загальні педагогічні та спеціальні методи); методи навчання в художній діяльності: наочні (зразок, показ); словесні (бесіди, інструкції, вказівки, поради, оцінка і самооцінка результатів діяльності школярів).

Оскільки в молодшому шкільному віці дитина налаштована передусім на гру, то з метою розвитку її хореографічних навичок широко використовувались різноманітні прийоми: ігрові ситуації, музичні твори, відеозаписи.

Щоб з’ясувати вплив сучасного танцю на хореографічні навички учнів молодшого шкільного віку нами було проведено експериментальне дослідження цієї проблеми у ЗОШ І-ІІІ ст. с. Несвіч. В експерименті брали участь група №1 (19 дітей) хореографічного колективу «Сузір’я» (контрольна група) та група №2 (23 дитини) хореографічного колективу «Танцювальний бриз» (експериментальна група), а також заступник директора з виховної роботи, педагоги-хореографи та концертмейстери.

Експериментальне дослідження відбулось в три етапи: констатувальний, формувальний, контрольний.

Мета констатуючого експерименту: визначити використання сучасного танцю керівниками колективів на заняттях з хореографії.

На етапі констатувального експерименту ми провели опитування серед педагогів навчального закладу. Мета цієї роботи спрямована на з’ясування знань педагогів про сучасний танець та його проведення (Додаток А).

Завдяки проведеному анкетуванню нам вдалось розглянути дослідження більш детально. Нами було опитано 5 респондентів навчального закладу, серед них були: заступник директора з виховної роботи, педагоги-хореографи, концертмейстери. Результати анкетування підтвердили актуальність дослідження; сприяли визначенню та конкретизації слабких ланок у роботі колективу навчального закладу. 20% опитаних можуть дати чітке визначення поняття сучасний танець та досить часто використовують його у своїй роботі. На жаль 80% мають лише загальні уявлення про сучасний танець і не можуть назвати його види, а також дуже рідко використовують його на заняттях з хореографії.

 

 

 

 

Рис. 2.1. Використання педагогами сучасного танцю на заняттях з ритміки

Таким чином, можна зробити висновок, що, якщо у дітей молодшого шкільного віку є задатки до занять сучасним танцем, то вони не розвиваються, оскільки з ними не проводиться систематична робота.

Під час проведення занять з сучасного танцю ми спостерігали за учнями та визначили рівні здатності дитини до розвитку хореографічних навичок через заняття сучасним танцем:

Високий рівень:

• дитина із задоволенням вивчає елементи сучасного танцю;

• вдосконалює техніку виконання елементів;

• самостійно відтворює вивчений матеріал;

• розвиває гнучкість, силу м’язів, стійкість корпусу, його еластичність, координацію рухів, музикальність;

• дитина вміло володіє своїм тілом;

• має відчуття ритму, правильне дихання;

• часто застосовує виразну уяву та артистизм;

• яскраво виражає позитивні емоції та передає образ за допомогою рухів, міміки, жестів.

Середній рівень:

• дитина вміє володіти своїм тілом та координувати рухи;

• у процесі вивчення сучасного танцю малопомітно виражає позитивні емоції;

• не висловлює бажання надалі вивчати елементи сучасного танцю;

• виконує елементи невиразно, а власну імпровізацію застосовує неохоче;

• інколи проявляє індивідуальну уяву та артистизм.

Низький рівень:

• дитина не може самостійно відтворити вивчені елементи сучасного танцю;

• невміло володіє власним тілом;

• не відчуває потреби у вивченні сучасного танцю;

• не проявляє бажання самостійно імпровізувати;

• ніколи не застосовує артистизм та індивідуальну уяву;

• часто проявляє байдужість та незацікавленість у вивченні нових рухів сучасного танцю.

У ході спостережень за заняттями з сучасного танцю з учнями обох груп, було проведено анкетування (Додаток Б), виконання вихованцями експериментальних завдань, згідно поданих показників, було визначено рівень розвитку хореографічних навичок через сучасний танець.

Отримані дані подані у вигляді таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.

Рівень розвитку хореографічних навичок в учнів на початковому етапі

Назва групи	Високий рівень		Середній рівень		Низький рівень
	К-сть учнів	%	К-сть учнів	%	К-сть учнів	%
Контрольна група	3	36,%	9	47,%	7	15,%
Експериментальна група	3	34,%	12	52,%	8	13,%

 

 

Для кращого аналізу результати подано у вигляді рисунка 2.2.

Рис. 2.2. Рівень розвитку хореографічних навичок на початковому етапі.

Діти, які показали високий рівень розвитку хореографічних навичок виявляли бажання вивчати елементи сучасного танцю, виражали свої позитивні емоції та почуття, удосконалювали виконавські вміння, використовували власну імпровізацію.

Вихованці з середнім рівнем розвитку також мали бажання вивчати сучасний танець, проте емоції були непомітні. Під час імпровізаційної діяльності діти були сковані, не розкривали свого образу.

У дітей з низьким рівнем розвитку хореографічних навичок заняття з сучасного танцю не викликали естетичного задоволення, а байдужість та незацікавленість. Вони виконували елементи механічно, за підказкою педагога-хореографа. Не проявляли бажання самостійно імпровізувати.

На формувальному етапі експерименту була проведена відповідна робота з учнями та педагогами: круглий стіл на тему: «Сучасний танець у навчально-виховному процесі»; перегляд виступів відомих майстрів сучасного танцювального мистецтва, а також вивчення елементів сучасного танцю на кожному занятті з ритміки (Додатки В, Г, Д, Е, Є).

На контрольному етапі експерименту було визначено рівень розвитку хореографічних навичок в учнів молодшого шкільного віку через сучасний танець. Отримані результати подано у вигляді таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Рівень розвитку хореографічних навичок в учнів у кінці експерименту

Назва групи	Високий рівень		Середній рівень		Низький рівень
	К-сть учнів	%	К-сть учнів	%	К-сть учнів	%
Контрольна група	4	21,%	9	47,%	6	31,%
Експериментальна група	10	43,5%	11	47,8%	2	8,7%

 

Для кращого аналізу результати подано у вигляді рисунка 2.3.

Рис. 2.3. Рівень розвитку хореографічних навичок у кінці експерименту.

Результати експерименту показали, що в експериментальній групі рівень розвитку хореографічних навичок через сучасний танець зріс порівняно з контрольною групою. Вихованці дуже активні у своїй діяльності. Дітям подобаються заняття з сучасного танцю. Вони задоволені, почувають себе вільніше і впевненіше, імпровізують із задоволенням. Кожен знає і пам’ятає, що і коли повинен робити. У них тіло стало гнучкішим, організм витривалішим, настрій позитивним. Діти впевнено передають свої емоції та почуття за допомогою рухів сучасного танцю, розвиваючи свої хореографічні здібності. Результати дослідження відображені в таблиці 2.3.