Автор работы: Пользователь скрыл имя, 17 Декабря 2013 в 12:19, курсовая работа
В середньовіччі територія Піренейського півострова відзначалася своєю поліетнічністю. На цих землях переплелись різноманітні народи і племена, культури, релігії, зокрема християнська, мусульманська та юдаїзм. Найбільшою мусульманською державою на півострові був Кордовський емірат (з 929 р. – Кордовський халіфат), розквіт якого припав на часи правління халіфа Абд-ер-Рахмана ІІІ (889/891–961 рр.). Переплетення різних релігій, етносів, культур і менталітетів в рамках однієї середньовічної держави та особливості їх співіснування до сих пір викликають зацікавлення і суперечки різних шкіл істориків. Це і визначає актуальність даної теми.
Вступ
1. Основні праці, присвячені дослідженню історії Кордовського халіфату
2. Характеристика джерельної бази
Висновки
Список використаної літератури та джерел
З історії Амірідів першоджерел практично не збереглося. Найповніше правління аль-Мансура висвітлено у праці вже нами згаданого Ібн Хайяна «Історія держави Аморідів»82. Також, важливими джерелами цього часу є християнські хроніки. «Хроніка Бургоса» висвітлює військовий аспект: детально описуються походи аль-Мансура на християнські королівства, зокрема похід в Сантьяго де Компостелла в 997 р., в Памплону, розгром військ леонського короля Бермудо ІІ.83 Також, війну з Бермудо ІІ описує Пелайо із Ов’єдо в «Хроніці королів Леона»84.
Найбільш повно період фітни описує ІбнХайян, який в той час очолював особисту охорону халіфа. Це дозволило йому спостерігати за сумнозвісними подіями, які відбувалися в першій половині ХІ ст. «Історія аль-Андалус»є новизною свого часу, адже автор намагається проаналізувати кожну подію, даючи свою точку зору на ту чи іншу проблему. Для Ібн Хайяна характерний особливий підхід щодо оцінки даного періоду. Він засуджує беззаконність та меркантильність кордовського суспільства. Автор зазначає: «Більшість людей йде шляхом смерті, звертаючись молитвою до своїх вбивць, і з нетерпінням очікують, коли їм висунуть звинувачення»85. Робота характеризується крайньою критикою тодішніх правителів. Автор зневажливо описує безініціативність кордовських правителів. Наприклад, характеризуючи короткий період правління халіфа аль-Мустакфі (1024 р.), ІбнХайян зазначає: «Аллах послав нам цього халіфа за гріхи наші. Він відзначався невіглаством і ледарством. Державними справами халіф не займався. В найближчому оточенні була одна наволоч, а візирами ставали пройдисвіти. Дійшло до того, що халіф став просити милостиню у власних підданих»86.
У своїй праці Ібн Хайян намагається подати урок майбутньому поколінню, аналізуючи помилки тодішніх правителів. Потрібно відзначити, що автор позитивно ставився до будь-якої спроби відновити централізоване правління на півострові в період смути. Перешкодили цьому християни Кастилії та Леону. З цього приводу автор зазначає: «Найстрашніше, що зробив Аллах з нами це те, що він кинув нас у руки християн »87. Абу Заркалі пише про фітну (період громадянських воєн в історії Кордовського халіфату, який тривав з 1002 по 1031 рр.) так: «Незабаром після смерті великого вождя аль-Мансура настав період занепаду аль-Андалус. Держава роздробилась на ряд дрібних князівств, які воювали один з одним. Натхненні цим християнські князі розпочали наступ на нас звідусіль, підкорюючи одне за одним князівство»88.
Ще одним важливим джерелом періоду фітни є праця Абд Аллаха «Книга спогадів». Автор звинувачує емірів в роздробленості держави, що спричинило наступ християн на їх володіння . він відносить причини роздробленості ще до часів правління Альморавідів. Автор зазначає: «Коли держава Амірідів впала і люди залишились без імама, то кожен намісник заволодів своїм містом і укріпився в ньому, проголосивши себе правителем»89.
Велике значення для вивчення періоду фітни відіграє «Хроника Альфонсо Х Мудрого», в якій автори притримуються хронологічного принципу викладу основних подій90. Ну, навіщо таке писати, Ви ж бо розумний хлопець, хоч і поверховий: сам жанр хронічки передбачає хронологічний виклад подій.
Отже, цей неповний огляд писемних джерел, добре демонструє різні точки зору очевидців даних подій, що дозволяє зробити висновок про перспективність подальших досліджень.
Висновки
Проаналізувавши історіографію та джерела, які стосуються історії Кордовського халіфату, можна сформувати наступні висновки:
1. Історія Кордовського халіфату досить детально досліджена в європейській та мусульманській історіографії, особливо політична історія, а також правління і особистості таких халіфів як Абд-ер-Рахман ІІІ та аль-Мансур.
2. Значно слабще досліджений період з 1002 р. по 1031 р., який ввійшов в історіографію під назвою «епоха фітни». Цей етап характеризується кровопролитною громадянською війною між візирами за владу та повним занепадом кордовського халіфату в усіх сферах життя, що врешті-решт призвело до остаточної роздробленості держави на ряд незалежних князівств. Причини розпаду халіфату також належать до найбільш дискусійних проблем з його історії.
3. Недостатньо
досліджені проблеми
4. В розпорядженні дослідників також цілий корпус арабських та християнських писемних джерел різноманітного характеру, які потребують подальшого глибокого аналізу.
5. Найбільш перспективним напрямком подальших досліджень видається аналіз причин його падіння і розпаду.
Список використаної літератури та джерел
Джерела
1 Васильевъ А.А. Политическія отношенія Византіи и арабовъ за время Аморийской династіи. – С.-Петербургъ, 1900. – С. 694.
2 Fierro Maribel. Abd al- Rahman III: The First Cordoban Caliph. – Оxford: Oneworld, 2005. – С. 7.
3 GARCÍA JOSÉ MARÍA MANUEL. Historiador de la Historia de la Nación Española[Електронний ресурс]. Режим доступу: http://freepdfdb.com/pdf
4 Dozy R.Histoire des musulmans d'Espagne jusqu'a la conquete de l'Andalousie par les Almoravides.- Leyde, 1861. – С. 218.
5Fierro Maribel. Abd al- Rahman III: The First Cordoban Caliph. – Oxford: Oneworld, 2005. – С. 29.
6Там само. – С. 1 - 2.
7 Там само. - С. 53.
8Там само. - С. 137 – 139 .
9 Peeters Willem. Moren: Kalifaat van Cуrdoba (929 - 1031) [Електронний ресурс]. Режим доступу: www.casacultural.nl
10 Уотт У.М., Какиа П. Мусульманская Испания. – Москва: «Наука», 1976. – С. 47.
11 Там само. – С. 47
12 Рафаэль Альтамира-и-Кревеа. История Испании. – Москва: Издательство иностранной литературы, 1951. – С. 94.
13 Кудрявцев А.Е. Испания в средние века. – Ленинград: ОГИЗ, 1937. – С. 38–39.
14 Peeters Willem. Moren Kalifaat van Cуrdoba (929 – 1031) [Електронний ресурс]. Режим доступу: www.casacultural.nl
15 JOSÉ MARÍA MANUEL GARCÍA Historiador de la Historia de la Nación Española [Електронний ресурс]. Режим доступу: www.freepdfdb.com/pdf
16 Levi-Provencal E. Histoire de l'Espagne musulmane. - P., 1962. - 612 с.
17 Там само. - С. 317.
18 Там само. – С. 323.
19 O'Callagham J. A. History of Medieval Spain. - Ithaca-L., 1975. – С. 202.
20 O'Callagham J. A. History of Medieval Spain. - Ithaca-L., 1975. – С. 270.
21 Уотт У.М., Какиа П. Мусульманская Испания. – Москва: «Наука», 1976. – С. 49.
22 Там само. – С. 49.
23 Там само. – С.56.
24 Там само. – С. 84.
25 Уотт У.М., Какиа П. Мусульманская Испания. – Москва: «Наука», 1976. – С. 56.
26 Рыжов К.А. Все монархи мира: Мусульманскый Восток. – Москва: «Вече 2000», 2004. – С. 333.
27 Dozy R.Histoire des musulmans d'Espagne jusqu'a la conquete de l'Andalousie par les Almoravides. - Leyde, 1861. – С. 295.
28 Там само. – С. 289.
29 Кудрявцев А.Е. Испания в средние века. – Ленинград: ОГИЗ, 1937. – С. 39.
30 Пискорскій В.К. Исторія Испаніи и Португаліи. – С.- Петербургъ: акц. общ. «Брокгаузъ- Ефронъ», 1909. – С.31.
31 Пискорскій В.К. Исторія Испаніи и Португаліи. – С.- Петербургъ: акц. общ. «Брокгаузъ- Ефронъ», 1909. – С.31.
32 LA PENÍNSULA IBÉRICAEN ED AD MEDIA LA: AL - ANDALUS (ss. VIII -XIII) [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://freepdfdb.com/pdf
33 Willem Peeters Moren: Kalifaat van Cуrdoba (929 - 1031) [Електронний ресурс]. Режим доступу: www.casacultural.nl
34 Уотт У.М., Какиа П. Мусульманская Испания. – Москва: «Наука», 1976. – С. 54.
35 Рафаэль Альтамира-и-Кревеа. История Испании. – Москва: Издательство иностранной литературы, 1951. – С. 95.
36 Рюкуа Аделина. Средневековая Испания. – Москва: «Вече», 2006. – С. 16.
37 Уотт У.М., Какиа П. Мусульманская Испания. – Москва: «Наука», 1976. – С. 86.
38 JOSÉ MARÍA MANUEL GARCÍA Historiador de la Historia de la Nación Española [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://freepdfdb.com/pdf
39 Уотт У.М., Какиа П. Мусульманская Испания. – Москва: «Наука», 1976. – С. 88.
40 Levi-Provencal E. Histoire de l'Espagne musulmane. - P., 1962. - С. 359.
41 Уотт У.М., Какиа П. Мусульманская Испания. – Москва: «Наука», 1976. – С. 88.
42 Dozy R. Histoire des musulmans d'Espagne jusqu'a laconquete de l'Andalousie par les Almoravides. - Leyde, 1861. – С. 247.
43 Rouighi Ramzi The Berbers of the Arabs // Studia Islamica, nouvelle edition. - University of Southern California, 2011. - series 1. – C. 92.
44 Там само. – С. 56.
45 O'Callagham J. A History of Medieval Spain. - Ithaca-L., 1975. – С. 464
46 Большаков О.Г. ИсторияХалифата: ислам в Аравии. – Москва: «Восточная литература», 2000. – Т.1. – С. 276.
47 O'Callagham J. A History of Medieval Spain. – Ithaca-L., 1975. – С. 470.
48 Большаков О.Г. История Халифата: апогей и падение Арабского халифата. – Москва: «Восточная литература», 2010. – Т.4. – С. 256–292.
49 The Spanish Reconquista [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://freepdfdb.com/pdf
50 Maribel Fierro Abd al- Rahman III: The First Cordoban Caliph.- Oxford: Oneworld, 2005. - С. 68 – 73.
51 JOSÉ MARÍA MANUEL GARCÍA Historiador de la Historia de la Nación Española [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://freepdfdb.com/pdf
52 Levi-Provencal E. Histoire de l'Espagne musulmane. - P., 1962.С. 217.
53 Fierro Maribel Abd al- Rahman III: The First Cordoban Caliph.- Oxford: Oneworld, 2005. - С. 69.
54 Levi-Provencal E. Histoire de l'Espagne musulmane. - P., 1962. - С. 224.
55 Fierro Maribel Abd al- Rahman III: The First Cordoban Caliph. - Oxford: Oneworld, 2005. - С. 70.
56 Там само. – 71.
57 Fierro Maribel Abd al- Rahman III: The First Cordoban Caliph. - Oxford: Oneworld, 2005. - С. 71.
58 Philippe Sénac Islam et chrétiens du Midi (XIIe-XIVe siècle) // Les Cahiers de Fanjeaux, № 18, Toulouse :Privat.1983. – С. 282.
59 Васильевъ А.А. Политическія отношенія Византіи и арабовъ за время Аморийской династіи. - С.-Петербургъ, 1900. – С. 695 – 696.
60 Там само. – 700.
61 Dozy R. Histoire des musulmans d'Espagne jusqu'a la conquete de l'Andalousie parles Almoravides.- Leyde, 1861. – С. 93-94.
62 Hitchkok Richard Mozarabs in Medieval and Early Modern Spain: identities and influenses. – London: Ashgate, 2008. - 151 с.
63 Baer Yitzhak A History of the Jevs in Christian Spain. – Philadelphia: Varda Books, 2001. – 463 с.
64 Hitchkok Richard Mozarabs in Medieval and Early Modern Spain: identities and influenses. – London: Ashgate, 2008. – C. 146
65 Уотт У.М., Какиа П.Мусульманская Испания. – Москва: «Наука», 1976. – С. 62.
66 Baer Yitzhak A History of the Jevs in Christian Spain. – Philadelphia: Varda Books, 2001. – C. 29.
67 Akhbar al – Majmua MOORISH SPAIN [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.fmg.ac/Projects/
68 Ахмед абд ибн Мухамедал – Маккари
История мусульманських династій в Испании
[Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.vostlit.info/Texts/
69 Мухаммад ибн Харисал -
Хушани КИТАБ АЛ-КУДАТ (Книга о судьях) [Електронний
ресурс]. Режим доступу: http://www.vostlit.info/Texts/
Информация о работе Кордовський халіфат: джерела та історіографія