Шпаргалка по "Истории Украины"

1. Поява людини й  первісних форм життя в Україні.  Трипільська культура 
2. Кіммерійці, скіфи, сармати та інші народи на українських землях. Грецька колонізація Північного Причорномор'я. 
3. Східні слов'яни: походження, розселення, соціально-економічний розвиток, культура.+ 
4. Утворення Київської Русі. Основні етапи її розвитку. 
5. Політичний і суспільний устрій Русі. 
6. Культура Київської Русі. 
7. Місце і значення Київської Русі в історії України. 
8. Причини і наслідки занепаду Київської Русі. 
9. Формування Галицько-Волинського князівства. Суспільні відносини в державі.

10. Діяльність князів  Романа та Данила. Розквіт Галицько-Волинської  держави. 
11. Зовнішня політика та значення Галицько-Волинської держави. 
12. Українські землі у складі іноземних держав у XIV - XVI ст. 
13. Політичний лад і економічний розвиток українських земель за литовської доби. 
14. Духовне життя, культура України за литовської доби. Становище церкви. 
15. Кревська унія. 
16. Українські землі в складі Речі Посполитої. Люблінська унія та розвиток українських земель після унії. 
17. Соціально-економічний розвиток України в другій половині XVI - першій половині XVII століття. Посилення експансії феодальної Польщі. 
18. Берестейська церковна унія та її наслідки. 
19. Загарбання турками і татарами Південної України і їх напади на інші українські землі (друга половина XV століття). 
20. Виникнення та початкова історія українського козацтва, його класифікація. 
21. Заснування і основні етапи історії Запорізької Січі. 
22. Військово-адміністративний устрій Запорізької Січі. 
23. Українське козацтво у другій половині XVI - першій половині XVII століть. 
24. Козацько-селянські повстання кінця XVI - першої третини XVII ст. 
25. Культурне життя України в XVI - XVII ст. 
26. Причини і основні етапи визвольної війни українського народу проти Польщі. 
27. Зборівський договір. Утворення козацької державності. 
28. Битва під Берестечком. Укладення Білоцерківського договору. 
29. Переяславська Рада 1654 р. та її рішення. 
30. Березневі статті 1654 р. 
31. Дипломатична діяльність Б.Хмельницького (1648 - 1657 рр.). 
32. Україна за часів Руїни. Територіальне розчленування України. 
33. Соціально-економічна та політична ситуація на Правобережній та Лівобережній Україні. 
34. Відновлення козаччини на Правобережній Україні в середині 80-х років XVII століття. С.Палій. 
35. Розвиток культури України в другій половині XVII ст. 
36. Гетьманщина на початку XVIII століття. Гетьман Г Мазепа. 
37. Наступ царизму на автономію України. Скасування гетьманського устрою. 
38. П.Орлик та його Конституція 1710 р. 
39. Соціально-економічний розвиток Лівобережної та Слобідської України у XVIII столітті. Юридичне оформлення кріпосного права. 
40. Розвиток економіки на Правобережжі та західноукраїнських землях у XVIII ст. Три розподіли Польщі. Входження західноукраїнських земель до складу Австрійської імперії. 
41. Українська культура у XVIII столітті, 
42. Політичне становище і соціально-економічний розвиток східноукраїнських земель у першій половині XIX століття. Колоніальна політика царизму щодо України. 
43. Декабристський рух в Україні. 
44. Відродження української національної свідомості у першій половині XIX ст. Історичне значення творчості Т.Г.Шевченка. Кирило-Мефодіївське братство. 
45. Політика Австрійської монархії на західноукраїнських землях в кінці XVIII -першій половині XIX століття. 
46. Суспільно-політичний рух в західноукраїнських землях в першій половині XIX століття. Гурток "Руська Трійця". 
47. Реформи в Російській імперії в 60 - 70-х роках XIX ст. та їх впровадження в Україні. 
48. Український суспільно-політичний рух у другій половині XIX ст. 
49. Українська культура в XIX - на початку XX ст. і 
50. Соціально-економічний розвиток українських земель в другій половині XIX ~ на початку XX ст. 
51. Активізація національного руху в Україні на початку XX ст. 
52. Українські політичні парт

52. Українські політичні  партії на початку XX ст., їх  програми, стратегія, тактика. 
53. Україна в роки Першої світової війни. 
54. Політичне становище в Україні після повалення царського режиму. Організація і діяльність Центральної Ради. Проголошення Української Народної Республіки. 
55. Гетьманський переворот. Павло Скоропадський. Гетьманський уряд і його політика. 
56. Утворення Директорії УНР та його діяльність. 
57. Зовнішня політика УНР. Брестський договір та його наслідки. 
58. Західна Україна в 1918 р. Утворення Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР). Є.Петрушевич. 
59. Військо УНР і Українська Галицька Армія в боротьбі з денікінцями. 
60. Варшавський договір. Спільні бойові дії польських і українських військ проти Червоної Армії. 
61. Ризький договір та його наслідки. 
62. Відновлення Радянської влади в Україні в 1919 р. Селянсько-повстанський РУХ 
63. Перехід до нової економічної політики і її здійснення в Україні. 
64. Утворення СРСР. Статус України в складі Радянського Союзу. 
65. Політика українізації та коренізації: сутність, причини, наслідки. 
66. Український націонал-комунізм в 1920-х роках, його прояви в політиці та на практиці. 
67. Проведення сталінської політики воєнно-комуністичного штурму в Україні: результати і наслідки. 
68. Причини і наслідки голоду в Україні в 1921 - 1922 рр. та в 1932 - 1933 рр. 
69. Суспільно-політичне життя українського народу в 1920 - 30-ті роки. 
70. Соціально-економічний та політичний розвиток західноукраїнських земель в 1920-30-ті роки. 
71. Заснування організації українських націоналістів (ОУН). Розкол в ОУН. А.Мельник, СБандера. 
72. Українське питання в міжнародних відносинах напередодні Другої світової війни. Пакт Молотова-Рібентропа і українські землі. Входження земель Західної України до складу УРСР. 
73. Напад німецьких військ на СРСР. Оборонні бої на території України в 1941 — 1942 рр. 
74. Німецько-фашистський окупаційний режим в Україні. Радянський партизанський рух і більшовицьке підпілля. 
75. Український національний-визвольний рух в роки Другої світової війни. ОУН ІУПА. 
76. Звільнення України від німецько-фашистських загарбників. Політичні наслідки Другої світової війни та українське питання. 
77. Україна після Другої світової війни. Перехід до мирного будівництва. 
78. Повоєнний сталінський режим в Україні. Репресії 40-х - 50-х рр. 
79. Західноукраїнські землі в повоєнні роки. Операція "Вісла". 
80. Розвиток економіки Радянської України в другій половині 50-х - першій половині 60-х років. 
81. Викриття культу особи Сталіна (десталінізація) Лібералізація суспільно-політичного життя на Україні в другій половині 50-х - на початку 60-х років та її суперечливий характер. 
82. Наростання кризових явищ в соціально-економічному, політичному і культурному житті Радянської України в другій половині 1960-х - першій половині 80-х років. 
83. Національне питання в Радянській Україні в 1960-х першій половині 80-х років. Дисидентський та правозахисний рух. 
84. Проголошення курсу на перебудову та його реалізація в Україні. 
85. Розпад СРСР. Проголошення незалежності України. 
86. Суперечливі процеси в політичному житті України. 
87. Соціально-економічний розвиток України в умовах незалежності. 
88. Духовне і культурне життя України в умовах державної незалежності. 
89. Зовнішньополітична діяльність України. 
90. Громадсько-політичне життя України на сучасному етапі.

1. Поява людини й  первісні форми співжиття в  Україні. Трипільська культура.

Виділяють декілька значних періодів розвитку первісного ладу (їх за традицією називають віками):  кам'яний (його складають палеоліт,  мезоліт,  неоліт),  мідно-бронзовий,  залізний.  Деякі дослідники після кам'яного вміщають перехідний вік - мідно-кам'яний (енеоліт).

Палеоліт  тривав від з'яви першої людини на наших теренах близько 1,5 мільйона років тому до 8-10 тис.  років до н. е. В його ранній період первісна людина вміла виготовляти примітивні засоби праці з каменю та дерева (загострені гілки,  шкребачки,  рубила).  Основними заняттями людини були збиральництво і полювання.  Соціальною формою існування за раннього палеоліту виступало людське стадо, оскільки лише колективне буття давало можливість вижити у складних кліматичних і природних умовах.  Жили люди того часу в печерах або хижах із дерева та кісток мамонта.

Археологи знайшли сліди  перебування людини періоду раннього палеоліту недалеко від с. Королеве у Закарпатській області,  у районі м. Амвросіївка у Донбасі,  у с.  Лука-Врублевецька на Житомирщині.

За середнього палеоліту (150 тис.  -  40-35 тис.  років тому),  з'являється неандерталець - людина нового фізичного типу,  найважливішим досягненням якої є використання вoгню,  що значно  зменшило її залежність від природи.  Пам'ятки середнього палеоліту вчені виявили у с. Молодово Чернівецької області,  у Криму,  у басейні річок Дністра і Десни.

На зміну неандертальцеві  в епоху пізнього палеоліту приходить кроманьйонець -  людина розумна.  З'являються різці,  вістря стріл,  кістяні гарпуни.  Будуються землянки.  Важливі зміни відбуваються і у соціальній організації -  на зміну первісному стаду приходить родова община з колективною власністю на засоби виробництва. Виникнення у цей період матріархату.

Стоянки пізнього палеоліту практично на всій території України -  Мізинська -  на Десні,  Рилівська,  Межиріч і т. д.

У період пізнього палеоліту  постають релігія (ритуальні дійства)  і палеолітичне мистецтво (магічні малюнки,  різьблення по кістці).  Язичницька релігія виникає у вигляді чотирьох основних форм:

анімізму -  віри в душу,  якою володіє кожен живий і  неживий предмет;

тотемізму -  віри у  походження людини від єдиного пращура -  тварини або птаха;

магії -  чаклування перед  полюванням;

фетишизму -  віри у  надприродні властивості речей.

Близько 10-11 тис.  років тому палеоліт змінюється мезолітом.

Зникають льодовики,  природа Європи набуває близького  до сучасного вигляду, вимерли мамонти, носороги. Людина винаходить лук і стріли.  Основними різновидами господарювання стають полювання,  рибальство,  починається приручення тварин -  спершу собаки,  а потім свині.

З мезолітичних стоянок  слід відзначити Журавську на Чернігівщині,  Фатьма-Коба і Мурзак -Коба у Криму,  Гребеники в Одеській області.  В цю епоху,  згідно пам'ятників матеріальної культури,  вже можна виділити окремі етнокультурні області.

В кінці мезоліту відбувається поступовий перехід від збиральництва  і полювання до землеробства і скотарства,  які остаточно розвинулися в епоху неоліту (VI-III тис.  до н. е. ).  Саме цей період вважають розквітом первісного ладу тому ще вже постало  продуктивне господарство.  Сусідська община змінює родову організацію людей.  Натомість матріархату постає патріархат. 

Енеоліт -  перехідна епоха від кам'яного до мідного віку (III-II тис.  до н. е. ) -  пов'язана раніш за все з корінними змінами у житті людини -  опануванням металів.  У цей період на території України формуються дві основні групи племен -  землероби на Правобережжі і скотарі на півдні та південному заході.  Це свідчило про перший суспільний поділ праці.  Використовуючи тяглову силу худоби,  люди почали збирати більший врожай,  що зумовило виникнення надлишків сільськогосподарської продукції,  майнової нерівності і обміну продуктами.  Поступово виділяється родоплемінна верхівка,  яка,  привласнюючи результати праці гурту,  поступово зосереджувала у своїх руках владу над ним.

Найбільш вивченою археологічною культурою цієї епохи є трипільська.  Саме в с. Трипілля  Київської області київський археолог В.Хвойка   віднайшов перше таке поселення.  До сьогоднішнього дня відкритими лишаються питання походження трипільців,  хронологічних рамок їхньої культури,  і,  частково,  території,  яку вони заселяли.

Сучасні археологи визначають приблизні рамки існування трипільської культури початком IV -  кінцем III тис.  до н. е.  Територія,   заселена трипільцями пролягала від Словаччини та Румунії до Слобідської України,  від Чернігова до Чорного моря.  Що стосується походження,  то більшість археологів вважають,  що основу Трипільської культури,  на її ранньому етапі,  складали балканські землеробсько-скотарські племена. Трипільці,   які поселились на Правобережжі Україні,  були фактично найдавнішими хліборобськими племенами.  Обробляючи землю дерев'яним плугом з кам'яним або кістяним лемехом,  вони вирощували пшеницю,  ячмінь,  просо.  Зерно  мололи за допомогою простих кам'яних жорен.  Окрім цього,  трипільці розводили дрібну рогату худобу, та коней,  свиней.  Селились трипільці у басейнах річок.  На сьогодні археологами вивчено декілька великих поселень (від 10 до 20 тис.  мешканців)  -  Майданецьке,  Доброводи,  Талянки (на Черкащині).  Населення жило у стаціонарних чотирикутних глиняних одно-двоповерхових будинках з кількома кімнатами.

Іноді Трипільську культуру називають Культурою мальованої кераміки -   через високий рівень розвитку цього ремесла.  Посуд  виготовлявся у спеціальних гончарних  печах,  а потім фарбувався білою,  червоною і чорною фарбою характерними візерунками.  Окрім цього були знайдені керамічні фігурки людей і тварин, іграшкових макетів житл.  Розвивалося ткацтво.

Археологічні знахідки свідчать про зв'язки трипільських племен із Малою Азією,  Кавказом.

2. Кіммерійці, скіфи, сармати та інші народи на українських землях. Грецька колонія Північного Причорномор’я.

В І тис. до н.е.  на території  України з'являються перші залізні  знаряддя праці.  До цього часу вона була заселена різною за походженням  людністю.  Тут жили, зокрема,  пращури слов'ян -  місцеві землеробські племена. Згодом на українські землі приходять кочовики.  Першими з них були кіммерійці, які належали до  іраномовних груп населення.  Саме вони першими опанували технологію залізоробного виробництва з болотяних руд.  Основна діяльність кіммерійців пов'язана з військовими походами, які сягали країн Малої та Передньої Азії. Мобільні вершники,  озброєні залізною зброєю, ці завойовники були значною військовою потугою.   Кіммерійці не мали постійних осель. Вони об'єднувалися у племена,  а ті,  в свою чергу,  у союз племен на чолі з вождем.

Наприкінці VII ст.  до н.е.  кіммерійців витиснули іраномовні племена скіфів, які мали чисельну перевагу.  Очолювали племена скіфів царі з необмеженою владою.

 Видатний давньогрецький історик Геродот вирізняв серед них   царських скіфів,  скіфів-кочовиків,  скіфів-орачів і скіфів-землеробів.  Перші жили на берегах Азовського моря і у степовому Криму,  кочовики -  у степах Наддніпрянщини,  землероби -  у лісостеповій зоні,  орачі -  між Дніпром і Дністром.  Окрім військових походів,  скіфи торгували з грецькими колоніями у Причорномор'ї. В обмін на зерно,  хутра,  віск,  мед,  а особливо - рабів скіфи отримували вино,  зброю,  предмети розкоші.

В кінці VI в.  до н.е.  скіфи сформували свою державу,  поділену на три частини.З поміж військових успіхів скіфів слід особливо зазначити перемогу над перським царем Дарієм. 

Вони ставилися з  повагою до померлих, а в гробницях  царів знаходили дорогі предмети.  Найбільшого розквіту Скіфія досягла у IV ст.  до н.е.  за царя Атея,  пролігши від Дунаю до Дона.

Але на кінець IV - початок III століття до н.е. через деякі об'єктивні  обставини становище Скіфії різко  погіршилося.  .  У III столітті до н.е.  на території Північного Причорномор'я прийшли сармати,  які витиснули скіфів.