Культ бога Диониса

        Найдавнішим з відомих театральних будівель є театр Діоніса в Афінах, розташований в священній огорожі Діоніса на південно-східному схилі Акрополя в наступні епохи кілька разів перебудовувався.   
По двох незначних залишках стіни Дерпфельд встановив круглу орхестру - терасу з діаметром 27 м. Вона була розташована на схилі Акрополя таким чином, що її північна частина вдавалася в гору, а південна - підпиралася стіною, що піднімалася в самій південній частині на 2-3 м над рівнем священної огорожі Діоніса і на заході впритул стикалася із старим храмом.

 

 

 

 

 

Висновок до розділу 2.

 

Стародавня Греція стала колискою античної цивілізації. У Греції, звідки прийшли в Рим вакханалії, культ Діоніса мав два види - сільські свята  і оргістичні містерії, які в подальшому дали розвиток давньогрецького театру. 
              Він дав поштовх у розвитку театрального мистецтва в усьому світі. Сучасні театри хоч і зазнали змін, але в цілому основа залишилася та ж. Також його культ збагатив різні види мистецтва: сюжети міфів про нього відображені в скульптурі, вазопису, літературі, живопису (особливо епохи Відродження і Барокко), і навіть музиці. До культу Діоніса зверталися композитори 19-20ст - А. С. Даргомижського "Торжество Вакха", дивертисмент К.Дебюссі "Тріумф Вакха" і його ж опера "Діоніс". 
Вакханічні ходи, що супроводжуються шаленими танцями менад, вином, оргіями і музикою, надихали і надихають до цього дня діячів різного роду мистецтва. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

 

Релігійність древніх  греків, значення релігії в їхньому  житті до недавнього часу недооцінювалися  у вітчизняній науці. Разом з тим, роль релігії в розвитку давньогрецької цивілізації була дуже істотною. Виступаючи найважливішим елементом полісної ідеології, релігія була найтіснішим чином пов'язана з політикою і державністю, нерозривно перепліталася з усіма сферами суспільного і повсякденного життя і мала фундаментальне значення в житті давньогрецького суспільства в якості свого роду духовного стрижня, що скріпляє його з середини. Світ Діоніса — світ тілесної символіки. Він не обмежувався тільки масками і суворістю ритуалу, тут були присутні танці, ритміка яких поєднувала й розчиняла в усьому.

Культ Діоніса виник  ще й тому, що, мабуть, це був надзвичайно  страждаючий бог. Страждання Діоніса  — це страждання бога, тобто істоти вищого порядку, заплутаного в тенетах  індивідуальної волі.

З посмішки Діоніса виникли олімпійські боги, а з його сліз — люди, розповідає переказ, і цим установлюється першість і життєдайне начало Діоніса. Але воно несе в собі не тільки страждання, але й незвичайну радість, що диктується надією на відродження: адже занурена у вічний сум Деметра пізнала радість, коли довідалася про можливість знову народити Діоніса. Така можливість вказує на те, що ще в далекій первісній свідомості людина помітила, що у світі все циклічне — народження й смерть — і повірила у відродження.

Греки любили повторювати: "Міра, міра в усьому". Але не було чи це часте звернення до "міри" натяком на те, що греки в чомусь побоювалися самих себе? Діонісизм показав, що під покровом здорового глузду і впорядкованої громадянської релігії клекотіло полум'я, готове в будь-який момент вирватися назовні.

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1.Еврипид. Трагедии. В  2 томах. Т. 1 [Текст] Еврипид/ ; пер.  И.Анненского .- М.:Литературные памятники,1999.- 124с.

2.  Еременко, В. П.  Мистика в православии [Текст] / В. П. Еременко.  - К. : -Вища шк., 1986. - 79 с. 

3. Лосев, А. Ф. Дионис. Мифы народов мира. Энциклопедия. Т.1. [Текст] / А. Ф. Лосев -М ., 1991-1992. – 468с.

4. Мережковский, Д. С. Рождение богов. Тутанкамон на Крите. [Текст] / Д. С. Мережковский . – М.: Изд-во Ивана Лимбаха, 2000. – 189с.

5.Еврипид. Трагедии. В  2 томах. Т. 2 [Текст] Еврипид/ ; пер.  И.Анненского .-М . :Литературные памятники,1999.- 96с.

6. Ницше, Ф. Рождение трагедии, или эллинство и пессимизм. Т.1. [Текст]/ Ф. Ницше.  – М., 1990. – 176с.

7. Винничук, Л. Люди, нравы и обычаи Древней Греции и Рима. [Текст]/ Л. Винничук. – М., 1988.- 456с.

8. Нильссон, М. Греческая народная религия. [Текст]/ М. Нильсон. – Санкт-Петербург, 1998. -154с.

9. Иванов, В. Дионис и прадионисийство. [Текст]/ В. Иванов. –М.:  Алетейя, 1994. -350с.

10. Мень, А. В. История религии: в поисках Пути, Истины и Жизни. Т. 4. Дионис, Логос, Судьба. [Текст]/А.В. Мень. - М., 1992. — 243с.

11. Бахтин, М.М. Естетика словесного творчества. [Текст]/ М.М. Бахтин. – М., 1979. – 108с.

12. Беата, Блог о вине [Електронний ресурс] / Беата. — Режим доступу:  http://blogovine.ru.—Культ Диониса.