Автор работы: Пользователь скрыл имя, 18 Ноября 2011 в 11:37, курсовая работа
У цій роботі я розглядаю історію розвитку вчень і концепції громадянського суспільства у зв`язку з правовою державою, а також взаємовідносини громадянського суспільства і держави, перспективи і перешкоди розвитку громадянського суспільства в Україні
ВСТУП……………………………………………………………………………3
РОЗДІЛ I. ПОНЯТТЯ,ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ КОНЦЕПЦІЙ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА………………………………………...4
1.1. Історія розвитку концепцій громадянського суспільства……………….
1.2. Проблема громадянського суспільства в історії соціально-політичної думки……………………………………………………………………………
1.3. Основи визначення “громадянське суспільство”………………………..
1.4. Структура громадянського суспільства…………………………………..
РОЗДІЛ II. ПРОБЛЕМИ ВЗАЄМОВІДНОСИН ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ТА ДЕРЖАВИ………………………………………………..
2.1. Співвідношення держави і соціуму. Межі діяльності держави…………
2.2. Перспективи і перешкоди розвитку громадянського суспільства в сучасну епоху………………………………………………………………………
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………….
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ…………………………………………………………..
Значить поняття "громадянське суспільство", що з'явилося в XVII в., уже тоді містило в собі такі важливі елементи, як договір, облік і реалізацію інтересів громадян
Більш чітко провів розходження між державою і громадянським суспільством представник німецької освіти XVIII в. В. фон Гумбольт. Він прийшов до думки про те, що сама державна діяльність повинна бути підлегла задоволенню інтересів і потреби людини. Незважаючи на те, що ця думка не одержала в нього розгорнутого обґрунтування, сам факт постановки подібної проблеми є надзвичайно важливим в історії вивчення громадянського суспільства
Гегель почав спробу філософського осмислення розходження між громадянським суспільством і державою. Область дії держави, по Гегелю, — загальні інтереси, а цивільного суспільства — сфера приватних інтересів¹1
Проблема співвідношення громадянського суспільства і держави досить широко розглядалася К. Марксом у роботах, що відносяться до 40-м і більш пізніх років XIX в. Маркс прийшов до чіткого усвідомлення того, що в дослідженні держави необхідно спиратися на аналіз громадянського суспільства. Не держава породжує суспільство, а навпаки, "у дійсності родина і громадянське суспільство складають передумови держави, саме вони є справді діяльними" На думку Маркса, громадянське суспільство, у якому приватної власності належить вирішальна роль, породжує державу, що є результатом історичного розвитку родини і цивільного суспільства, продуктом, їхнього функціонування
Держава
являє собою політичне
Дослідженню надбудовних явищ громадянського суспільства приділяв велику увагу А. Грамши. Аналізуючи механізм панування буржуазії в першій половині XX в., він виділив три його складові частини, три "суспільства", випливаючи його термінології: економічне (економічна основа панування буржуазії — її володіння засобами виробництва і розподіли), політичне і цивільне
Сукупність тих частин надбудови, що здійснюють функцію примуса і прямого панування (військового, поліцейського, правового), складає "політичне суспільство". Однак у чистому виді, думав Грамши, таке суспільство, що відповідає системі "охорони суспільного порядку і дотримання законів", не існує. Воно переплітається з тією частиною надбудови, що у нього виступає під поняттям "громадянське суспільство". Це сукупність усіх тих важелів і органів у державі, що дозволяє буржуазії здійснювати ідейне і моральне керівництво підлеглими класами, тобто ідеологічна надбудова суспільства
З приведених вище поглядів на громадянське суспільство можна виділити ряд його основних характерних рис. По-перше, розвиток громадянського суспільства зв'язувалося з подоланням твердих рамок станово-феодального ладу, з появою капіталістичних виробничих відносин: По-друге, громадянське суспільство виникає у визначений період суспільного розвитку і зв'язано з історично минущими формами держави, є силою, що постійно знаходиться з державою в суперечливій, діалектичній єдності. По-третє, у рамках громадянського суспільства неминуче зростає значення особистості людини, що перетворюється з підданого в громадянина. По-четверте, більш складної і близький нам за часом є грамшианське трактування громадянського суспільства. Правлячий буржуазний клас, на його думку, здійснює свою гегемонію не тільки через механізми влади (політичної й економічний), але і через структури суспільної свідомості, що дозволяють уключити громадянське суспільство як додатковий важіль тиску на індивіда. Буржуазні цінності, по Грамши, просочують не тільки інститути влади, але і виробництво, культуру, побут — усі "пори" громадянського суспільства. Перед нами більш складний варіант класичної схеми співвідношення громадянського суспільства і держави, зв'язана зі зміною реальних границь між ними в першій половині XX в
У 80-і роки з'явилося нове трактування поняття "громадянське суспільство", зв'язане з іменами таких європейських політичних мислителів, як В. Гавел, Дж
Кин і ін. Ці автори ввели поняття "соціалістичне громадянське суспільство"
Наприклад,
англійський політолог Дж. Кин
пропонує більш широке представлення
про цивільне суспільство, що не зводиться
тільки до проблеми взаємини між ведучими
класами в рамках однієї формації.
Він виходить на ще більш загальні,
загальцивілізаційні проблеми. У
їхньому числі проблема демократизації
суспільства, співвідношення волі і
підпорядкування індивіда суспільству,
становлення нового типу волі —
контрольованої й упорядкований
на основі політичного розуму. А. Арато,
А. Уэйр і їхні однодумці сьогодні
виходять з того, що громадянське суспільство
— структура надзвичайно
В літературі можна зустріти кілька підходів до визначення громадянського суспільства. У науковій літературі є думка, відповідно до якого чи прямо побічно громадянське суспільство ототожнюється з правовою державою
Прихильники такого підходу думають, що правова держава виходить з громадянського суспільства
Ближче підходять до розкриттю поняття "громадянське суспільство" ті дослідники, що включають у його зміст усю сукупність суспільних відносин поза рамками держави
Чим порозумівається той факт, що поняття громадянського суспільства в наші дні повертається на сторінки досить широкої печатки? Французький політолог Доминик Кола пише, що, починаючи з 70-х рр. нашого сторіччя, жоден термін не користався більшою популярністю, чим «громадянське суспільство»: перекочовуючи з наукових публікацій до газетних сторінок, він і тепер залишається предметом нескінченних дискусій». І автор, судячи з російської преси, безумовно, прав
На відміну від марксистських текстів, у даний час дана проблема розглядається в контексті забезпечення подальшого розвитку активності індивідів у суспільстві, можливостей розширення і поглиблення його демократизації і разом з тим обмеження функцій держави і посилення контролю за його діяльністю з боку суспільства
У сучасній літературі поняття «громадянське суспільство» трактується неоднозначно. І все-таки найчастіше його зміст включає всю сукупність неполітичних відносин у суспільстві, тобто економічних, соціальних, у тому числі національних, духовно-моральних, релігійних і т.д., що складають життєву основу політичної системи, держави
У
дуже звуженому обсязі визначає розглянуте
поняття А. Мигранян: «громадянське
суспільство — це сфера спонтанного
самопрояву вільних індивідів і
добровільно сформувалися асоціацій
і організацій громадян, що обгороджена
необхідними законами від прямого
втручання і довільної
Незважаючи на очевидне значення відзначеного аспекту, визначення громадянського суспільства не можна зводити тільки до нього. А таке має місце в публіцистичних виступах, коли затверджується, що ніби-то в СРСР не було громадянськогосуспільства, а існувала тільки тоталітарна держава
1.3. Основи визначення «громадянське суспільство»
«Це
сукупність «природних форм
До найважливіших умов існування громадянського суспільства можна віднести такі: автономність стосовно держави, що передбачає наявність правового механізму, який захищає його від прямого втручання з боку держави, реальні гарантії особистих прав і свобод; наявність вільних і самостійних громадян як основних факторів політики; різноманітність структурних елементів, у тому числі організацій і інститутів, через які різні групи виражають свої інтереси; здатність до колективних дій і самоорганізації: активність громадян не обмежується тільки періодичним голосуванням на виборах, а проявляється в ініціативних рухах, у створенні різноманітних недержавних асоціацій тощо; показником здатності громадянського суспільства до самоорганізації є багатопартійність; партії покликані "відфільтрувати" інтереси різних соціальних груп і втілити їх у конкретні рішення державної влади, тим самим громадянське суспільство є джерелом законів; відносини солідарності, які урівноважують конкуренцію і потенційну конфліктність груп інтересів самого суспільства; це проявляється у створенні недержавних благодійних організацій, в участі громадян у суспільно корисних видах діяльності. Так, наприклад, кожен третій громадянин Німеччини, віком більше чотирнадцяти років безоплатно працює в середньому по п'ять годин на тиждень у певній суспільній або благодійній організації. Своєрідною формою вираження солідарності з майбутніми поколіннями виступають дії екологічних рухів на захист довкілля; обмеження соціальних конфліктів цивілізаційними кордонами; багатоукладна ринкова економіка як основа незалежності громадян від держави. Структура громадянського суспільства: по-перше, сімейно-родинні, етнічні, релігійні і моральні відносини, а також неопосередковані державою політичні відносини між партіями і суспільними рухами; по-друге, соціальні інститути: сім'я, церква, недержавні ЗМІ, культурні, релігійні, спортивні асоціації, партії, органи місцевого суспільного самоуправління, профспілки, торгові палати, союзи підприємців. Громадянське суспільство виступає важливою підсистемою суспільства як цілого, яка співпадає з соціальною сферою суспільного життя
Поняття "громадянське суспільство" включає всю сукупність неполітичних (недержавних) відносин в суспільстві, тобто економічних, моральних, культурно-духовних, релігійних, національних
Громадянське
суспільство — це сфера спонтанного
вияву вільних індивідів, асоціацій
і організацій громадян, які добровільно
сформувалися і захищені законом
від прямого втручання і
Економічною основою громадянського суспільства виступає власність у всій різноманітності її форм, перш за все, приватна, кооперативна, асоціативна, колективна та інші
Інститутами
громадянського суспільства є: добровільні
суспільні організації і
Громадянське
суспільство не являє собою деяке
ізольоване від держави соціальний
простір, що протистоїть йому в будь-яких
формах. Навпаки, громадянське суспільство
і держава з'єднані один з одним
цілим поруч структурних зв'
1.4. Структура громадянського суспільства
У цілому
громадянське суспільство як область
приватної життєдіяльності
Информация о работе Громадянське суспільство і його соціальне явище