Насильство в сімї

- частота насильства  пов'язана з етнічної приналежністю;

- рівень освіти буде не корелює із частотою насильства;

- питому вагу душевнохворих 10–15 %, психологічні розлади (депресії тощо. буд. становлять 60 %);

- насильство частіше  зберігається у сім'ях, де шлюб  що зберігається для дітей;

- сімейне насильство  носить циклічнийхарактер[16, з. 92 –  95].

Слід визнати, що сьогодні повної та що відбиває реальність статистики про масштаби й частоти  випадків насильства у ній немає  ні з країні, ні з р. Краснодарі за цілком зрозумілих причин: закритість сім'ї як системи (небажання виносити сміття з хати); взаємозалежність жертв і мучителів; відсутність доступу до сім'ї для соціальних працівників; недостатність інформації з медичних закладів правоохоронних органів, яка дозволяє робити висновки щодо розмірах цього явища.

Реєстрація випадків насильства утруднена і те, що трапляється  складно віднести деякі акти насильства доуголовно-наказуемим діянь. Одночасно  існують чинники, що перешкоджають  зверненню фактичних чи потенційних  жертв до міліції. Це обгрунтовані побоювання жертв, що злочинець нічого очікувати  заарештований, недовіру до правової Системі, страх образливого характеру процесу розслідування, небажання робити свою таємницю надбанням нашого суспільства та багато іншого.

З позицій системної сімейної психотерапії жорстоке поводження у ній — показникдисфункционирования сімейної системи, структурний ознака порушення внутрішніх відносин.

Соціально-психологічний підхід розглядає насильство у ній як продукт соціалізації, відтворення ту модель поведінки, того життєвого досвіду, який людина одержала у ній.

>Социокультурний  підхід розглядає проблему ширше — у тих соціальної та економічної ситуації у суспільстві загалом. Наприклад, розбіжності у громадському статусі чоловіки (твердження своєї переваги) і вони (економічна і психологічна залежність) переносяться і внутрісімейні відносини.

Так концептуального  підходу у будівництві системи здорових сімейних відносин із урахуванням ситуації дозволив набагато раніше визначеної системи запровадити одиниці психологів до шкіл міста, створити «телефон довіри» і Центр психологічної допомоги, Центр соціальної допомоги сім'ї та дітям, Центр «Довіра», соціальний притулок для дітей і підлітків, де працюють висококваліфіковані фахівці-психологи, юристи, наркологи, психотерапевти.

При муніципальних  поліклініках відкриті кабінети медико-соціальної допомоги громадянам міста, куди під час кризових ситуацій можуть звернутися нужденні. Соціальна політика місцевого самоврядування Краснодара як основного мети визначила максимально можливе пом'якшення негативним наслідкам зниження життєвий рівень найменш захищених тих категорій населення і перегляд діючої системи організації соціальних служб.

До поширеним  інституціональним формам роботи з  випадками сімейного насильства ставляться кризові центри, притулку (притулки), "телефони довіри" ("гарячу лінію"), пансіонати для престарілих, установи соціального обслуговування сім'ї та дітей,психолого-медико-социальние центри, і навіть тимчасові (фостерні) чи постійні сім'ї. Модель розвитку системи соціальних служб біля муніципального освіти р. Краснодара — висловлює новий підхід до організаційним механізмам побудови соціальної інфраструктури у місті.

Центром соціальної допомоги сім'ї та дітям розроблено серіюкартосхем, що відбиваютьтерриториально-пространственние аспекти практики Школі соціальної роботи з різними типами сімей. З власного функціональному призначенню ці картосхеми виконують довідково-інформаційні й оперативніші функції. Накартосхемах відображене просторове розташування біля міста «сімей ризику», де є моральна, фізична, економічна, психологічна загрозу для життя дітей та інших членів родини. За цієюкартосхемам виявлено найбільш неблагополучні території (райони) міста. У цих районах з неблагополучним соціальним кліматом відкрита мережусоциально-консультативних пунктів, як із форм організації Школі соціальної роботи з родиною за місцем проживання.

Відповідно до концепції  розвитку муніципальних органів  соціального захисту населеннясоциально-консультативние пункти відкриті попри всі територіальних органів місцевого самоврядування. Надалі з урахуванням цих пунктів передбачається відкриття соціальних агентств, які надавати всього спектра соціальних послуг. Також у завдання соціальних агентств входитиме створення банку даних соціальної інфраструктури району, його паспортизація, і навіть паспортизація сімей, жителів його території.

Новий підхід в управлінському плані із моделювання системи соціальних служб, працівників профілактику соціальних недуг у суспільстві, відбиває концептуального підходу від особистості до своєї сім'ї, від моєї родини до будинку, мікрорайону і передбачає розвивати системи організації Школі соціальної роботи знизу вгору, що робить її більш і керованої [17].

Отже, узагальнення і розповсюдження Школі соціальної роботи сприятиме нормалізації взаємовідносин всередині сім'ї. Природно, задля забезпечення успіху терені викорінення насильства, як ніколи необхідно тісне та їхнє ефективне взаємодія законодавчих і виконавчих структур, усіх зацікавлених інстанцій до вирішення настільки болісній громадської проблеми.

Укладання

Насильство у  ній це, передусім соціальна проблема і її необхідно розглядати, як комплексну проблему, що включає 
 заходи, створені задля припинення злочинів у відношенні особи і щоб забезпечити право кожного членів сім'ї як громадянина на безпеку життя, волю і охорону гідності, і навіть заходи, створені задля соціальну профілактику, цебто в попередження насильства у ній. Важливість такого напрями очевидна, оскільки державна політика запобігання насильству у ній ще сформована.

Метою курсової роботи був аналіз насильства у ній як проблеми Школі соціальної роботи. Аналіз результатів дозволяє: зробити такі висновки:

1) під час дослідження встановлено визначення понять «Насильство» і «сім'я». Сім'я – це соціальна інституція, тобто. стійка форма відносин між людьми, у якого здійснюється переважна більшість повсякденні людей: сексуальні стосунки, дітородіння і первинна соціалізація дітей, значної частини побутового догляду, освітнього й медичного обслуговування, особливо з відношенню до дітей і приватним особам похилого віку. Під насильством розуміють застосування тим чи іншим класом різних, до збройного впливу, форм примусу щодо інших класів з придбання чи збереження економічного і політичного панування, завоювання тих чи інших правий чи привілеїв.

2) вивчення показало, що соціальна робота виділяє особливий тип насильства це – сімейне чи домашнє насильство це реальне дію чи загроза навмисного фізичного, сексуального, психологічного чи економічного впливу, примусу із боку одного членів сім'ї стосовно іншому з метою контролю, залякування чи задоволення якихось своїх потреб.

3) існують певні  види насильства, такі як психологічне  насильство (найбільш поширене), фізичне,  сексуальне і економічне насильство. У сім'ї, де насильство має місце можна простежити одностайно вид насильства, і усе разом.

4) встановлено, що  у соціальної роботі є визначенню жорстоке поводження з дітьми це насильство з дітей, жорстоке поводження із нею, занедбаність і зневага потребами дитини, тобто. широкий, спектр які завдають шкоди дитині дій із боку, які опікають його. Причини жорстокого поводження з дитиною можуть бути різноманітними, такі як: соціальні, матеріальні, фізичні, психологічні тощо. Будь-який вид жорстокого поводження з дітьми веде до різноманітним наслідків, та їх всіх об'єднує одне — збитки здоров'ю дитину чи небезпеку обману його життя.

5) під час курсової роботи виявлено, що найчастіше насильницьких засобів у ній піддаються жінки. Це пов'язано з що склалися стереотипами у суспільстві, укладами «пережитого домострою». Насильство щодо жінок це вид агресивної поведінки й порядку використання сили для заподіяння шкоди: від словесних образ і різноманітних загроз до побоїв і згвалтування.

6) сімейне насильство  сприймається як серйозна соціальна проблема, вона залежить від соціального орієнтації нашого суспільства та відповідно може посилюватися чи слабшати. Останні кілька десятиріч насильство у ній усвідомлюється як серйозна і масштабна проблема, яка породжує багато інших соціальних і індивідуальних проблем. Аби вирішити цієї ж проблеми і допомоги жертвам, що зазнали насильству у Росії існують кризові центри, притулку, "телефони довіри", пансіонати для престарілих, установи соціального обслуговування сім'ї та дітей,психолого-медикосоциальние центри, і навіть тимчасові чи постійні сім'ї.

 

Список  використаних джерел

1 Психологічна енциклопедія. Під ред. Р.Корсини, А.Ауербаха. М.: «Академія», 2002. – 306 з.

2 Короткий психологічний  словник. Підобщ. Ред. А.В. Петровського, Авт.Ярошевского. 2-ге вид. Ростовн/Д: Фенікс, 1999. – 512 з.

3 Словник – довідник  із роботи / Під ред. д-раист. наук проф. Є.І.Холостовой. – М.:Юристъ, 1997. – 424 з.

4 Довідкове посібник із роботи /Л.С. Алексєєва,П.В.Бобкова,Г.Ю. Бурлака та інших.; Під ред.A.M. Панова, Є.І.Холостовой. — М.:Юристъ, 1997. — 168 з.

5КоряковцеваО.А.  Комплексна підтримка молодої родини :учеб.-метод, посібник для студентів вузів, які навчаються за спеціальності «Організація роботи з молоддю» /О.А.Коряковцева,М.И.Рожков. - М. :Гуманитар, вид. центрВЛАДОС, 2008. - 204 з.

6Карабанова,О.А. Психологія сімейних відносин також основи сімейного консультування :учеб. посібник /О.А.Карабанова. — М. :Гардарики, 2006. — 320 з.

7 М. У. Солнцева  «Насильство всемье»/«Семейное насильство»: загальну характеристику.>URL://http:>libs.ec›Книги›165724/read (дата звернення: 17.082010).

8 Фізичне насильство.URL://http:slovari.yandex. (дата звернення: 17.082010).

9Сулимова Т.С.  Насильство // Російська енциклопедія  Школі соціальної роботи: У 2 т. Т. 2 / Під ред. А.М. Панова, Є.І.Холостовой. М., 1997.

10 ДмитроГранов. «Інформування  – перший етап захисту від  соціально-психологічного насильства»URL://http:vocabulary/dictionary/43/word (дата звернення 2.08.2010).

11Ениколопов С., КравцоваО.А. Теорії сексуального насильства // Прикладна психологія. – 2003. - 205 з.

12ПавленокП.Д. РуднєваМ.Я.  Технологія Школі соціальної роботи з різноманітними групами населення. Навчальний посібник. – М.:ИНФРА-М, 2010. – 272 з.

13 Проблеми жорстокого  поводження з дітьми у сім'ї.URL://http:portalus/modules/shkola/rus. (дата звернення: 2.08.2010)

14Зуйкова О.М.ЕруслановаР.И.Феминология  і гендерна політика: Підручник. – М.:Издательско-торговая корпорація «Дашков і Ко°», 2007. – 300

15Т.А.Сидоренкова,Р.Р. Максудов, Авт. Комплексний підхід до захисту від насильства у ній.URL://http:admblag/press/publishing/violence_in_family_as_social_problem... (дата звернення 2.08.2010).

16Холостова Є.І.  Соціальна роботу з сім'єю: Навчальний посібник – 2-ге вид. – М.: «Дашков і Ко°», 2008. – 212 з.

17 Л. З. Алексєєва.  Насильство у ній як соціальна проблема.

>URL://http:old.admblag/press/publishing/violence…family. (дата звернення: 15.09.2010)