Особливості соціалізації молоді

• відповідальність держави  за створення умов щодо саморозвитку і

самореалізації дітей і молоді;

• єдність зусиль держави, всіх верств суспільства політичних і громадських організацій, підприємств, організацій, установ та громадян у справі соціального становлення та розвитку дітей і молоді;

• відповідальність кожного  молодого громадянина перед суспільством і державою за додержання Конституції, законодавства України [6,10].

 

Ці принципи значною  мірою гарантують розвиток законодавчої діяльності держави по забезпеченню різних видів соціальної роботи з дітьми і молоддю здійснюють вплив на вирішення соціальних питань.

Законодавчі акти суспільства  забезпечують:

• соціальну справедливість і вирівнювання соціальних відмінностей у молодіжному середовищі;

• створення і підтримку  гарантій соціальної захищеності молоді у суверенному суспільстві, а також тих, хто з нею працює;

• розвиток дитячих і  молодіжних ініціатив, стимулювання соціальної активності дітей і молоді;

• захист державною владою людської гідності і гарантовані  зобов'язання щодо забезпечення умов життя і плідної діяльності молоді;

• рівні права всіх категорій дітей і молоді, заборона дискримінації на основі політичних соціальних, економічних, генетичних, статевих відмінностей;

• охорону шлюбу, сім'ї  та материнства;

• свободу вияву дитячих і молодіжних ініціатив, входження їх до інших соціально значущих організацій;

• створення умов соціальної адаптації дітей і молоді, які  потребують спеціально організованого патронажу суспільства.

Таким чином, в епіцентрі  соціальної роботи з дітьми і молоддю, незалежно від багаторівневої структури суспільства і наявності ієрархії цінностей особистості, повинні знаходитися:

• норми, що регулюють діяльність суспільства по відношенню до дітей і молоді;

• норми, які визначають обов'язки дітей і молоді по відношенню до держави, людей, до самих себе;

• норми, які виступають у вигляді ідеалів життєдіяльності  молодого покоління;

• норми-заборони, що коригують  взаємовідносини людини і суспільства  на різних рівнях; соціальному, міжособовому та особистісному. Враховуючи вищезазначене, слід відмітити важливість розгляду питання соціальних факторів, що впливають на молодь.

1.2.Вплив соціальних  факторів  на становлення молоді

На соціалізацію молодих  людей найбільше впливають такі чинники (інститути соціалізації): сім’я, групи ровесників, навчання в навчальних закладах, засоби масової інформації, праця, молодіжні організації. Розглянемо вплив соціальних факторів через моделі соціалізації, запроповані вченими-психологами та соціологами. Перша модель – „стихійна” соціалізація. Якщо відбувася процес відторгнення дітей від школи і сім’ї, то пристосування їх до соціального життя буде некерованим. В цьому випадку індивід втрачає позицію дитини в сім’ї і учня в школі. Становлення дорослості у цьому випадку проходить поза сім’єю. Друга модель – „позашкільна” соціалізація. Ми знаємо, що багато учителів вважають себе відповідальними перш за все за якість базових знань. Тому творчі пошуки учителів спрямовані перш за все на пошук нових педагогічних технологій, які спрямовані на інтелектуальний розвиток учнів. У свою чергу, сфери особистісного, емоційного, соціального становлення свідомо, або стихійно представлені сім’ї, церкві, неформальним групам. Третя модель – „традиційна” соціалізація. Вона була характерна у соціалістичному суспільстві. Ця модель була школоцентричною. Вона вимагала організацію замкнутого середовища, в центрі якого була школа, яка виховувала. При цьому, в школі „охоплювали особистість” зі всіх сторін, не залишаючи ніяких прогалин і можливостей для відхилення від заданої норми соціалізації. Під час розгляду особистості стосовно такої моделі соціалізації, особистість буде розглядатися як пасивний продукт зовнішніх впливів. Четверта модель – „селекційна” соціалізація. Відповідаючи потребам суспільства в добре підготовленій еліті, діяльність навчальних закладів буде спрямована на жорстку диференціацію учнів (що і відбувається в елітарних навчальних закладах). При такому варіанті, з однієї сторони, соціалізація відбувається поряд із індивідуалізацією, але при цьому школа включає дітей у світ жорсткої конкуренції, виникає небезпека штампування репутацій учнів – тобто соціальних селекцій. П’ята модель – гуманістична соціалізація. Вона призначена сприяти самостійній діяльності молодих людей, приймати рішення в умовах, яких не було і не могло бути в житті батьківського покоління. До найважливіших ознак соціалізації гуманістичного типу вчені відносять:

– організацію повноцінного і різноманітного життя навчально-виховного  закладу;

– особистісну спрямованість  навчально-виховного процесу, в центрі якого учень з його здібностями, інтересами та потребами;

– здатність інститутів соціалізації до діалогу та співробітництва [4,8].

Вважаємо необхідним розглянути етапи соціалізації молоді.

До процесу соціалізації молоді входять наступні процеси: адаптація, інтеграція, саморозвиток і самореалізація. Зі змістової сторони процес соціалізації є сукупність дії таких трьох факторів: 1) вроджених механізмів, 2) соціальних умов, 3) свідомого, спрямованого на навчання та освіти і виховання. Розглянемо питання стосовно етапів соціалізації. Вчені виділяють первинну соціалізацію, яка охоплює період дитинства, і вторинну, яка займає більш тривалий проміжок часу, включаючи зрілий та похилий вік. Етапи соціалізації виділяють в залежності від включення в трудову діяльність:

– дотрудова, яка включає весь період до початку трудової діяльності. Цей період розподіляють на два: ранньої соціалізації (до початку навчання в школі) і юнацька соціалізація, яка включає навчання в середніх навчальних закладах, технікумах та вузах;

 

– трудова стадія охоплює  період зрілості людини;

– післятрудова наступає в похилому віці у зв’язку із припиненням трудової діяльності [8].

При розгляді соціалізації молодого покоління найважливішим  періодом є етап професійної підготовки до трудової діяльності та початок трудової діяльності. Власне на цих етапах формується самосвідомість, соціальна свідомість, ціннісні установки, які будуть визначати траєкторію особистісного розвитку протягом всього життя. Для цього етапу важливою є роль виховного впливу з боку вчителів, психолога, дорослих, батьків.

Серед основних видів  соціалізації молоді можна виділити такі: а) державна, б) громадська, в) сімейна, г) індивідуальна.

Перший вид соціалізації є досить важливим для виховання  і освіти молоді, Відповідне виховання сьогодні зобов’язані давати школи всіх рівнів, відповідну політику повинна проводити і держава, саме до такої державної політики призивають документи Конференції ООН по оточуючому середовищі, яка відбулася в Ріо-де-Жанейро у 1992 році, і в якій взяли участь представники 180 країн світу.

Зазначимо, що входження  нового покоління в суспільство  починається із батьківської сім’ї. Сім’я є вихідною і досить важливою основою діяльності і суспільних відносин, яка пов’язана із народженням  і формуванням нового покоління. Сім’я протягом багатьох віків цікавила вчених [7,12,13]. У більшості європейських країнах відбуваються процеси відчуження, тому в центрі уваги є питання впливу на сімейні відносини з метою їхньої оптимізації. Наприклад, досить важливим є питання стосовно професійної зайнятості матерів та впливу цього фактору на виховний процес дітей у сім’ях. Мати для дитини протягом тривалого часу є об’єктом для наслідування, якщо мати не виконує цієї ролі, то це може викликати багато негативних наслідків. Тому, сьогодні в Англії росте тенденція на домашній спосіб життя жінок з метою ефективного виховання дітей.

Сутність сім’ї, як малої  групи, заснованої на шлюбі, члени якої пов’язані спільним побутом та бюджетом, соціальними обов’язками, взаємною моральною відповідальністю та взаємодопомогою сьогодні значно змінилася. Зокрема, серед багатьох функцій у міських сім’ях залишилася функція спільного побуту, і загального бюджету. Більшість сімей сьогодні є нуклеарними (складаються лише із батьків та дітей), що теж впливає негативно на процеси соціалізації молоді в таких нуклеарних сім’ях. У сім’ях проходить перерозподіл обов’язків чоловіка і жінки під час ведення домашнього господарства і виховання дітей. Розширення системи побутового обслуговування, відпочинку, дитячих закладів створюють умови для того, щоб сім’я частково, або навіть повністю звільнилася від своїх обов’язків стосовно виховання дітей. Відбувається редукція сім’ї. Сім’я сьогодні зосереджена на своєму внутрішньому житті, задоволенні побутових потреб, моральні обов’язки батьків розмиті, або повністю втрачені.

У діяльності сім’ї стосовно формування індивідів нового покоління  виділяють три основних види діяльності: 1) діяльність державних, недержавних  та громадських організацій; 2) діяльність самої сім’ї, батьків по формуванню нового покоління аж до їхнього повного перетворення на дорослих; 3) діяльність самих індивідів нового покоління стосовно власного становлення і розвитку. Зокрема, діяльність самих індивідів стосовно особистого становлення в рамках батьківської сім’ї проходить ряд етапів, які пов’язані із віковими періодами. Спочатку діти є лише об’єктом виховання, пізніше вони стають особистостями, суб’єктами, які здатні до певної більш чи менш простої чи складної діяльності стосовно батьків, родичів. Важливо відзначити, що саме в сім’ї проходить більшість представників молоді свої вікові стадії, фази дитинства, юності, більшість так і продовжують жити в сім’ї у молоді роки (до 30 років).

Юнаки та дівчата у  різний період покидають батьківську сім’ю, переїжджаючи в інший населений пункт, чи переселяються в інші квартири, чи гуртожитки. Батьківська сім’я має визначну роль в суспільному становленні молоді. Крім батьківської сім’ї значну роль відіграє створення власної сім’ї молодими людьми, тому, що це важливий етап в їхньому житті, він служить однією із ознак переходу до статусу дорослого стану. Сучасне суспільство є зацікавленим в тому, щоб представники нових поколінь створювали міцні сім’ї, щоб було створено всі умови для виховання дітей у молодих сім’ях.

На становлення особистості сучасної молодої людини впливає також і система освіти та виховання. Вона повинна бути однією із суттєвих характеристик для розвитку. Я вважаю, що школа повинна забезпечити виховання тих моральних якостей, а саме: чесність, справедливість, добро, порядність. У нашому ліцеї створено відповідні умови для розвитку вищезазначених якостей. На уроках з естетики, етики, психології, курсу „Людина і суспільство”, „Громадянська освіта” ми отримуємо необхідну інформацію про позивний вплив освіти, виховання на розвиток моральних якостей сучасної молоді. Важливо, щоб ми, учні самі хотіли розвивати їх у собі.

1.3. Цінності  сучасної молоді

Слід зазначити, що цінності сучасної молоді залежать від об’єктивних факторів, а саме, від політичної та економічної ситуації у державі. На мою думку, незважаючи на кризові соціально-економічні особистість може виробити сама для себе цінності, які будуть вести її протягом життя. На становлення ціннісної сфери  особистості впливають батьки, вчителі, друзі, але важливо пам’ятати, що не завжди вплив з боку однолітків є позитивним. Спостерігаючи за проблемами сучасної молоді, я дійшла висновку, що у становленні особистості молодої людини є деякі проблеми, з якими вона не завжди справляється вдало. Саме цінності і визначають шлях вирішення певної проблеми. Коли у людини сформовані стійкі цінності у житті, вона буде обирати вдалий шлях вирішення кризової ситуації, не буде піддаватися негативному впливу: починати палити, вживати алкоголь, наркотики. Важливо відмітити і вплив духовних цінностей на вирішення проблем сучасної молодої особи. Вивчаєчи курс етики, я усвідомила, що важливо розвивати моральні цінності,якості [5]. Здійснюючи аналіз цінностей сучасної молоді на прикладі нашого 10-го юридичного класу, я зробила висновок, що не в усіх учнів однакові цінності у житті. Для більшості учнів нашого класу на першому місці є здоров’я, сім’я, дружба, любов. Разом з психологом Яковенко К.Ю. ми зробили інтерв’ю „Що є змістом мого життя?” 95% опитаних вважають, що вони живуть для своєї сім’ї, себе, близької людини, 5% - відчули затруднення під час відповіді. Нами також було проведено опитування „Ваше ставлення до сучаної молоді нашого суспільства і до її пріоритетних цінностей” серед випускників ліцею. Ми представимо у роботі відповіді деяких учнів. Наприклад, відповідь одного з ученів:„Я вважаю, що сучасна молодь відіграє важливу роль у формуванні та суспільної думки. Вона сприяє розвитку самосвідомості, відновленню національної культури. Але у сучасної молоді є певні проблеми: шкідливі звички, небажання вчитись, шкідливий вплив компанії, нелегальне працевлаштування за кордоном. Завдяки психологічній просвіті у нашому ліцеї ми можемо побачити реальні проблеми сучасної молоді, сформувати у себе відповідні цінності, які допоможуть у нашому житті. Отже, молодь є тією рушійною силою, яка змусить суспільство прогресувати, розвиватись. Але слід сприяти правильному вихованню сучасної молоді, раціональному світосприйняттю.” (Власов Богдан, учень 11-А класу Безлюдівського юридичного ліцею). „У наш час цінності молодих людей значно відрізняються від тих, які були притаманні молоді минулих століть. На мою думку, цінності сучасної молоді можна назвати „низькими”, бо вони дуже часто відображають негативні риси характеру особистості. Наприклад, я помічаю, що дуже часто молодь може вживати небезпечні для організму речовини, щоб бути „популярними”, в деякій мірі „крутими”. Хочеться звернути увагу на поведінку молоді у суспільстві. Так, деякі представники молоді полюбляють проявляти свою гордість та інші риси характеру. Мені дуже прикро, що сучасна молодь забула про таку цінність, як честь, а вона є дуже важливою у житті кожної людини.” Отже, можна зробити такий висновок з цих висловів учнів про сучасну молодь – відношення до поведінки сучасних молодих людей є неоднозначним: так з одного боку, молодь – це рушійна сила, а з іншого - більшість представників молоді мають негативну поведінку.

Окрім цього, я допомагала практичному психологу провести дослідження термінальних та інструментальних цінностей учнів 10-11-х класів Безлюдівського юридичного ліцею. На основі  проведеного дослідження ми зробили наступні висновки: в учнів переважають такі термінальні цінності як:  здоров’я, любов, активне життя, наявність вірних друзів; інструментальні цінності – вихованість, охайність, життєрадісність, чесність. У цьому році я узяла активну участь у проведенні дослідження спрямованості особистості учнів-старшокласників за допомогою орієнтаційної анкети. Нами отримано наступні результати: 30% учнів у своєму житті зорієнтовані на себе; 50% - на спілкування; 24% - на діяльність.Так, ми бачимо, що на діяльність зорієнтована менша кількість учнів. На мою думку, це пов’язане з тим, що не усі учні отримують задоволення від процесу самої діяльності (Див Додатки 1,2.).

Отже, дослідження цінностей сучасної молоді є дуже важливим процесом, так як це дозволяє зробити висновок про становлення внутрішнього світу, ідеалу сучасної молоді.

 

 

РОЗДІЛ ІІ. Практичне дослідження проблем становлення молоді у сучасних умовах

2.1.Професійне становлення  молоді

Однією з основних проблем становлення молоді у юнацькому віці є питання: „Ким бути?”. Для більшості молоді це питання є актуальним. Проте, як свідчить практика, не завжди це питання вирішується ефективно. Часто вирішити проблему професійного становлення допомагають поради сторонніх людей, або вплив моди, колективу. Однак у цьому випадку вибір професії найчастіше необміркований, необґрунтований. І, як наслідок, - марно витрачені студентські роки, робота, яка не подобається, розчарування в житті, нереалізованість здібностей, талантів, потреб. На мою думку, у основі вибору професії має бути професійне самовизначення молоді, бо саме вона є активною у сфері трудової діяльності.

Професійне самовизначення відбувається саме у шкільні роки. Проте, у школі не так просто залишитися самим собою, тобто несхожим на інших, тоді як у юнацькому віці починають переважати мотиви індивідуальної поведінки, пошуку своєї справи, професії, місця в житті. Дуже важливо у цей період сформувати у себе певну систему цінностей, поглядів, думок. У цій справі може допогти психолог, близька людина, яка має досвід.

Більшість молодих людей  обирають професію не за критерієм  морального задоволення, не за власним  призначенням, а за матеріальним зохоченням, тому і з’являється проблема життєвого становлення молоді, так як робота займає більшу частину нашого життя.

     У професійній  орієнтації порівнюють психологічні риси особистості з тими рисами, що задає професія. У нашому ліцеї є можливість уникнути помилок під час вибору майбутньої  професії. Починаючи вже з молодших класів нам розповідають про особливості кожної професії. Окрім цього, класні керівники, психолог, заступник директора з виховної роботи проводять бесіди і семінари, присвячені вибору майбутньої професії. Наприклад, у 2007 навчальному році практичний психолог проводила з нами анкетування та тестування, метою якого було визначення типу професійної спрямованості. У результаті анкетування я дізналась, що мені підходить професія типу „людина-людина”, а також робота педагога. Це допомогло мені зробити свій вибір. У майбутньому я хочу стати психологом або соціальним педагогом.