Специфічні чинники, які формують мотивацію учнів старшої школи до вживання алкоголю

Гедоністична мотивація – прагнення підвищити настрій, одержати кайф-ефект, одержати задоволення в широкому змісті цього слова.

Мотивація з гіперактивацією поводження. Алкоголь уживається для порушення поведінки. Притягальною властивістю алкоголю є виникнення суб'єктивного стану підвищеного тонусу, що сполучається з підвищеною самооцінкою.

Псевдокультурна мотивація – прагнення зробити враження на навколишніх .

Варто відзначити, що, як правило, на ранніх етапах зловживання  психоактивними речовинами головну роль відіграють «соціальні мотиви»[4].

Поширення вживання алкогольних напоїв – це розповсюдження самих напоїв, інформації про них, спонукання до вживання серед певної соціальної групи.

Чинники вживання алкоголю – фактори, що впливають на процес вживання алкогольних напоїв.

Системний аналіз дозволив визначити структуру чинників вживання алкогольних напоїв та поширення цього явища серед учнів старшої школи.

Спираючись на дослідження  вчених науково-дослідного інституту фізіології дітей та підлітків Російської академії освіти, які провели обстеження 1 700 підлітків у різних регіонах країни, можна виділити рівні залучення старшокласників в процес залежності від алкоголю. Таких рівнів виділяють сім (Додаток 2).

Нульовий рівень характеризує неповнолітніх, які ніколи не вживали алкоголю завдяки особистій установці на повну тверезість. Мотиви відмови від вживання спиртних напоїв: переконаність в негативному впливі спиртного на організм, самопочуття і поведінка.

Початковий рівень характеризується одиничними або дуже окремими випадками вживання спиртних напоїв. Вживання алкоголю супроводжується комплексом неприємних відчуттів, переносимість спиртних напоїв низька. Мотиви вживання алкоголю наступні: залучитися до світу дорослих, робити як всі. Ця стадія триває, як правило, 1-2 місяці.

Рівень епізодичного вживання алкоголю характеризується знайомством з різними напоями, що містять алкоголь. Невеликі дози спиртних напоїв викликають ейфорію. Мотиви вживання алкоголю: підвищити настрій, знайти впевненість в собі, підвищити комунікабельність. Цей період триває 3-4 місяці.

Рівень високого ризику відрізняється тим, що розширюється кількість приводів для вживання алкоголю, звично більше двох разів на місяць. Мотиви: підвищити свій тонус або розслабитися, весело провести час в компанії. Тривалість цього періоду 4-12 місяців. На цьому рівні виявляється активне прагнення до вживання алкоголю, усвідомлюється його збудлива дія, а також виявляється схильність до нього, але ще не пряма залежність.

Рівень вираженої психічної залежності від алкоголю. Алкогольне сп'яніння перетворюється на найбажаніший психічний стан і використовується підлітками як регулятор поведінки і настрою. Основними мотивами є: тимчасово піти від реальності, підвищити впевненість в собі. Психічна залежність формується протягом 1,5 року. Змінюється добовий ритм прийому спиртного. Ваблення до алкоголю відбувається тепер не тільки у вечірні години, але і протягом всього дня, при цьому добова частка прийому з кожним разом зростає. При стриманості від прийому спиртного підлітки стають дратівливими, збудливими, у них часто змінюється настрій у бік пониження, нерідко виявляється конфліктність і агресивність. Вони перетворюються на активних ініціаторів випивок, залучаючи до цього молодших дітей.

Разом з педагогічними і виховними діями рівень передбачає необхідність медичних заходів, облік та лікування у нарколога.

Рівень фізичної залежності від алкоголю. Формується підвищена переносимість спиртного, з'являється синдром похмілля, не контролюється кількість прийому алкоголю. Мотиви: усунути погане самопочуття внаслідок попереднього вживання, відключитися від реальності, підвищити життєвий тонус. Фізична залежність формується протягом 3-5 років вживання спиртних напоїв. На даному рівні відбувається одночасно посилення психічної залежності разом з фізичною і зміна її змісту. На цьому етапі чітко виражений похмільний синдром. На цьому етапі наголошується тривожно-пригнічений настрій, образливість, плаксивість, порушення фізіологічних функцій організму: підвищена пітливість, дрібне тремтіння в руках, прискорене серцебиття. На даному рівні дуже швидко формуються патологічні риси особи, такі як дратівливість, запальність, злісність, агресивність, грубість, уповільнюється інтелектуальний розвиток. Як наслідок – діти часто пропускають заняття, погано вчаться, іноді йдуть з будинку і бродяжать. На даному етапі необхідне термінове стаціонарне лікування.

Рівень алкогольного розпаду особи характеризується розвитком запійного пияцтва, зниженням переносимості спиртних напоїв, психічною залежністю від алкоголю, яка багато в чому перекрита важкою фізичною залежністю. Мотиви: прагнення усунути хворобливий стан. В цьому випадку також необхідне термінове стаціонарне лікування.

У 14-15 років з'являються мотиви на зразок: «незручно було відстати від хлопців», «друзі вмовили», «за компанію», «для хоробрості».  У цілому ці мотиви вживання спиртного поділяються на дві групи. В основі першої групи лежать бажання дотримуватись традицій, випробувати нові відчуття, цікавість. Формуванню цих мотивів сприяють деякі властивості психіки неповнолітніх, прагнення дорослості, яке в них пробуджується, бажання бути як усі, намагання брати приклад зі старших. Віковими особливостями підлітків певною мірою можна пояснити і вживання ними спиртних напоїв «для хоробрості». Цей мотив пов'язаний з відсутністю у неповнолітніх життєвого досвіду, знань, що дозволяють їм вільно вступати у спілкування з оточенням. Усі ці групи мотивів першого знайомства з алкоголем більш притаманні хлопцям. Для дівчат типова в основному друга група мотивів, пов'язана з дотриманням традицій.

До цих мотивів також можна  віднести і прагнення позбутися  нудьги. У психології «нудьгою» називають особливий психічний стан особистості, пов'язаний з емоційним голодом. У підлітків цієї категорії істотно ослаблений або втрачений інтерес до пізнавальної діяльності. Підлітки, які вживають спиртне, майже не займаються громадськими справами. Істотні відхилення спостерігаються у структурі їхнього дозвілля. Ці підлітки менше цікавляться художньою літературою, рідко беруть участь у самодіяльності, майже не бувають у театрах, не мають інтересу до серйозної музики, живопису. Зрештою, деякі підлітки споживають спиртне, щоб зняти із себе напругу, звільнитися від неприємних переживань. Напружений, тривожний стан може виникнути у зв'язку з певною ситуацією в родині, шкільному колективі.

Для підлітків характерне проведення вільного часу переважно з 
друзями. І хоча підліткові групи складаються стихійно, до них входять хлопці та дівчата, близькі за рівнем розвитку, запитами та інтересами. Але якщо підліткова група не об'єднана якоюсь корисною діяльністю, у ній переважає «порожнє» проведення часу, і така знудьгована група стає сприятливим середовищем для вживання спиртних напоїв. Головна небезпека першої спроби алкоголю для незрілої особистості полягає в тому, що, відчувши потяг до спиртного, підліток з біологічною схильністю до алкоголізму стає алкоголіком практично одразу, навіть не встигнувши зрозуміти, що з ним сталося [14].

Тому до проблеми дитячого алкоголізму  зверталися різні учені: медики, педагоги, психологи. І саме вони зуміли виділити три основні вікові періоди: раннє дитинство, дошкільний і молодший шкільний вік, дитячий і юнацький вік (Додаток 2).

Отже, розглянемо послідовно кожний з трьох періодів. Перший період - раннє дитинство, в якому вживання алкоголю у дітей носить неусвідомлений, мимовільний характер. Цьому сприяють наступні основні причини: п'яне зачаття, вживання алкоголю в період вагітності і годування грудьми, що веде до аномалій фізичного і психічного розвитку дитини.

Другий період — дошкільний і  молодший шкільний вік. У цей період найістотнішими причинами є дві  — педагогічна неписьменність батьків, яка призводить до алкогольного отруєння організму і сімейні алкогольні традиції, що призводять до формування інтересу до спиртного.

Тому, біологічними дослідженнями  доведено, що сам алкоголізм генетично  не передається, передається тільки схильність до нього, витікаючи з  особливостей характеру, одержаного від  батьків. У розвитку надмірності споживання алкоголю у дітей вирішальну роль виконують погані приклади батьків, обстановка вжитку алкоголю у батьків.    

Третій період — підлітковий  і юнацький вік. Як основні причини можна назвати наступні сім: неблагополуччя сім'ї, позитивна реклама в засобах масової інформації, незайнятість вільного часу, відсутність знань про наслідки вживання алкоголю, алкоголь, як спосіб уникнення проблем, психологічні особливості особи, самоствердження. У цей період відбувається формування ваблення до алкоголю, яке переростає у звичку, в наслідок чого дитина не знає меж у вживанні алкоголю - це призводить до надмірності та такої хвороби як алкоголізм.

Отже, однією з причин вживання алкоголю дітей юнацького віку є посилене претендування на дорослість. Споживання алкоголю в підлітковому і юнацькому віці вважається символом мужності, спроможності на більше, непотрібний героїзм. Внутрішня духовна обмеженість, невміння проявити себе в шкільному колективі обумовлюють часте вживання підлітками алкоголю заради самоствердження у групі товаришів. Сама по собі потреба в самоствердженні в підлітковому віці звична і зрозуміла. Вся справа в засобах самоствердження підлітків, котрі в свою чергу обумовлені інтересом до самого процесу вживання алкоголю для позиціонування себе як особистості в соціальному оточенні, але при цьому вичерпної інформації  щодо наслідків не мають. Але основною звабою для підлітків у спиртних напоях є популяризація вживання їх у кіно, телепередачах, рекламних роликах і проспектах.

У зв'язку з різким зменшенням числа позашкільних дитячих та юнацьких установ, падінням престижу діяльності суспільних організацій, завищеною платнею за всілякі додаткові освітні послуги більшість підлітків випробовує надлишок вільного часу. Об'єднані в компанії, не зайняті корисною діяльністю підлітки, як правило, починають вживати спиртні напої. Коло активного соціального життя обмежується проблемами і інтересами алкогольної компанії, в якій іноді можна зустріти осіб, раніше судимих, що перебувають на обліку в інспекції у справах неповнолітніх. Новий член такого мікроколективу майже приречений на проходження обов'язкової програми, що починається з хуліганських дій у стані алкогольного сп'яніння, а закінчується нерідко і серйозними правопорушеннями[1].

Вживання спиртного  стає патологічно необхідним атрибутом проведення часу, розширюється число мотивів споживання алкоголю та ін.. Вживання алкоголю стає мало не сенсом життя.

Тому, психологічною передумовою  розвитку вжитку алкоголю у дітей часто стають відхилення від норми психічного здоров'я або патологій, ускладнюючи соціальну адаптацію особи. Незалежно від причин появи дефекту у дитини порушуються гармонійні відносини з соціумом, формується неадекватність самооцінки. Алкоголь в таких випадках є компенсуючим чинником, що дозволяє загладити наявну дезадаптацію особи дитини, забезпечити його безболісне входження в групу однолітків, подолати скутість і боязкість, підвищити мовну активність, проявити приховані можливості.

Юнацький  вік — зона особливої уваги.

Чинниками, які впливають  на вживання та поширення цього явища  серед підлітків юнацького віку є :

Соціальні фактори. Найбільш істотну роль в ініціації вживання алкоголю підлітками грає рівень освіти, відношення до алкоголю в даному співтоваристві, родина і найближче соціальне оточення. Досить тривалий час зловживання алкоголем розглядався як наслідок важкого дитинства. Однак ряд досліджень, проведених у різних країнах, спростовують цю думку.

Біологічний фактор. Приступність є одним з факторів прилучення підлітків до алкоголю. Існує і генетична схильність до алкоголю. Це доводять дослідження, проведені на близнюках, що виросли в різних родинах. Існує категорія людей, що можуть уживати набагато більше міцних напоїв, чим інші. Саме вони ризикують потрапити в залежність від алкоголю. У групу ризику попадають і активні, імпульсивні, товариські підлітки, що випробують потребу в гострих відчуттях, розмаїтості, нових враженнях, якщо вони виховуються в обстановці асоціальності і зловживання алкоголем. Якщо ж виховання проходить в обстановці нетерпимості до алкоголю, фантазії підлітків і спрага пригод реалізуються прийнятними суспільством способами.

Етнічний  фактор. Для підлітків, що ідентифікують себе з  більшою у місті етнічною групою, алкоголізація є в основному реакцією подолання психоемоційного стресу, причому, що заучується в досить ранньому віці.

Фактор  кризи ідентичності. Вживання алкоголю і наркотиків може тимчасово послабляти емоційні стреси, що супроводжують «кризу ідентичності»[15].

3. Системний аналіз поширення вживання алкогольних напоїв старшокласниками загальноосвітніх навчальних закладів.