Технології соціальної роботи у сфері зайнятості

з направленням на роботу в іншу місцевість;

* правовий захист від необгрунтованої відмови у прийнятті на роботу і

незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи. [7. c.124]

 

1.3 Форми працевлаштування

Проаналізувавши наукову літературу можна виділіти наступні тформи працевлаштування незайнятого населення:

1. Організація оплачуваних громадських робіт

 Місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад за участі Державної служби зайнятості для забезпечення тимчасової зайнятості населення, передусім осіб, зареєстрованих як безробітні, організують проведення оплачуваних громадських робіт на підприємствах, в установах і організаціях комунальної власності і за договорами -- на інших підприємствах, в установах і організаціях. З особами, які бажають брати участь у громадських роботах, укладається строковий трудовий договір з правом його продовження за погодженням сторін до вирішення питання про їх працевлаштування на підхожу роботу. Переважним правом укладання договорів користуються громадяни, зареєстровані як безробітні. [8. c.95]

 У разі закінчення встановленого строку виплати допомоги з безробіття громадянин має переважне право на здобуття іншої професії (спеціальності) і участь в оплачуваних громадських роботах на період -- до забезпечення його підхожою роботою. Оплата праці осіб, зайнятих на громадських роботах, здійснюється за фактично виконану роботу і не може бути меншою мінімальної величини заробітної плати, встановленої законодавством України, при якісному виконанні норм праці. На осіб, зайнятих на громадських роботах, поширюються соціальні гарантії, включаючи право на пенсійне забезпечення, виплату допомоги з тимчасової непрацездатності. За безробітними громадянами, які беруть участь у таких роботах, зберігається виплата допомоги з безробіття у розмірах і в строки, встановлені відповідно до закону. Фінансування громадських робіт провадиться за рахунок місцевого бюджету із залученням коштів Державного фонду сприяння зайнятості населення (щодо організації таких робіт для безробітних) і підприємств, установ та організацій, для яких ця робота виконується за договорами. [9. c.72]

2. Професійна підготовка і перепідготовка незайнятих громадян

 Професійна підготовка, підвищення кваліфікації і перепідготовка осіб, зареєстрованих у службі зайнятості як такі, що шукають роботу, безробітних може провадитись у випадках: неможливості підібрати підхожу роботу через брак у громадянина необхідної професійної кваліфікації; необхідності змінити кваліфікацію у зв´язку з відсутністю роботи, яка відповідає професійним навикам громадянина; втрати здатності виконання роботи за попередньою професією; пошуку роботи вперше і відсутності професії (спеціальності).

 Професійна підготовка, підвищення кваліфікації і перепідготовка громадян організуються Державною службою зайнятості за її направленням у навчальних закладах, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від їх підпорядкованості згідно з укладеними договорами або у спеціально створюваних для цього навчальних центрах за рахунок коштів Державного фонду сприяння зайнятості населення. [10. c.146]

3.Надання компенсацій і допомог

 Держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм такі види компенсацій: а) надання особливих гарантій працівникам, вивільнюваним з підприємств, установ, організацій; б) виплата матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації; в) виплата в установленому порядку допомоги з безробіття, матеріальної допомоги з безробіття; г) надання додаткової матеріальної допомоги безробітному громадянину і членам його сім´ї з урахуванням наявності осіб похилого віку і неповнолітніх дітей, які перебувають на його утриманні. [11. c.64]

 Особливі гарантії надаються працівникам, які втратили роботу в зв´язку зі змінами в організації виробництва і праці. Працівникам, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в зв´язку зі змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, і військовослужбовцям, звільненим з військової служби у зв´язку зі скороченням штату без права на пенсію, за умови їх реєстрації в службі зайнятості протягом семи календарних днів після звільнення як таких, що шукають роботу, гарантується: а) надання статусу безробітного, якщо протягом семи днів працівнику не було запропоновано підхожої роботи; б) право на одержання допомоги з безробіття у розмірі 100 % середньої заробітної плати за останнім місцем роботи протягом 60 календарних днів, 75 % -- протягом 90 календарних днів і 50 % -- протягом наступних 210 календарних днів, але не більше середньої заробітної плати, що склалася в народному господарстві відповідної галузі за минулий місяць, і не нижче встановленого законодавством розміру мінімальної заробітної плати; в) збереження на новому місці роботи на весь період професійного перенавчання з відривом від виробництва середньої заробітної плати за попереднім місцем роботи; г) право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку осіб передпенсійного віку, які мають встановлений законодавством про пенсійне забезпечення необхідний загальний трудовий стаж (у тому числі на пільгових умовах). Вивільненим працівникам надаються також інші пільги і компенсації відповідно до законодавства. Якщо вивільнений працівник без поважних причин своєчасно не зареєструвався у державній службі зайнятості як такий, що шукає роботу, він втрачає пільги, передбачені цією статтею, а умови виплати допомоги з безробіття та її величина встановлюються на підставі ст. 28 і 29 цього закону, а якщо цей працівник відмовився від двох пропозицій підхожої роботи в період пошуку роботи, він втрачає право на надання статусу безробітного строком на три місяці з подальшою перереєстрацією як такого, що шукає роботу. [12. c.63]

 Не поширюються згадані пільги і на працівників, які звільняються з підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, у зв´язку з відселенням або самостійним переселенням з території.

 Якщо протягом двох років, які передують звільненню, працівник не мав можливості підвищити свою кваліфікацію чи одержати суміжну професію за попереднім місцем роботи, і якщо при працевлаштуванні йому необхідно підвищити кваліфікацію або пройти професійну перепідготовку, то витрати на ці заходи здійснюються за рахунок підприємства, організації, установи, з яких звільнено працівника. У разі необхідності Державна служба зайнятості може компенсувати підприємствам, установам та організаціям до 50 % витрат на організацію навчання прийнятих на роботу громадян, вивільнених з інших підприємств, установ, організацій на підставах, передбачених цією статтею. Гарантії, встановлені пунктом 1 цієї статті, поширюються також на осіб, що втратили роботу внаслідок нещасного випадку на виробництві або настання професійного захворювання, в результаті чого потребують професійної підготовки, перепідготовки чи підвищення кваліфікації. [13. c.82]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

ТЕХНОЛОГІЇ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ

2.1 Єдина технологія працевлаштування населення

 Основна мета Єдиної технології обслуговування незайнятого населення (ЄТОН) -- створення нової, адаптованої до умов ринкової економіки системи соціального захисту та самозахисту населення і підвищення ефективності роботи державної служби зайнятості щодо надання соціальних послуг клієнтам, які шукають роботу, та роботодавцям .

 ЄТОН діє з 2000 р. і базується на загальновизнаних принципах діяльності служб зайнятості європейських країн. Основними з них є такі:

-- пріоритетність інтересів і потреб клієнтів служби зайнятості;

* урахування мотивів людини як особистості, її обставин, нахилів та здібностей;

* співробітництво клієнта і служби зайнятості -- найефективніший і найкоротший шлях до працевлаштування;

-- пріоритетність послуг центру зайнятості, пов'язаних з пошуком і підбором роботи, перед іншими видами послуг. [14. c.29]

Основні засади ЄТОН у центрах зайнятості України:

* активізація власних зусиль клієнтів щодо влаштування свого життя, підвищення відповідальності людини перед собою, своєю сім'єю та суспільством;

* підвищення відповідальності фахівців ЦЗ за ефективність вжитих заходів та кінцеві результати роботи з клієнтами;

* зміцнення взаємодії з роботодавцями -- основи підвищення ефективності діяльності центрів зайнятості;

* раціоналізація розподілу персоналу служби зайнятості та використання його робочого часу;

* поділ потоків клієнтів залежно від мети відвідування центру зайнятості;

* поділ приміщень ЦЗ на функціональні сектори, в яких незалежно від площі приміщень, особливостей будинку ЦЗ здійснюються процедури і операції щодо обслуговування клієнтів. [15. c.69]

 Найважливішою засадою побудови ЄТОН є поділ клієнтів центру зайнятості на певні категорії:

1. Працездатні громадяни працездатного віку, які не мають роботи і вперше звернулися до центру зайнятості або перебували на обліку і були зняті з обліку у зв'язку з працевлаштуванням та повторно звернулися до центру зайнятості.

2. Громадяни, які зареєстровані як такі, що шукають роботу, і звернулися до центру зайнятості в призначений день.

3. Громадяни, які раніше перебували на обліку в центрі зайнятості як безробітні, були зняті з обліку за власною заявою або у зв'язку з невідвідуванням центру зайнятості більше одного місяця, не працевлаштувалися і повторно звернулися до центру зайнятості протягом двох років з моменту першої реєстрації.

4. Громадяни, які зареєстровані як безробітні і звернулися до центру зайнятості в призначений час.

5. Громадяни, які працюють і бажають змінити місце роботи або шукають додаткову зайнятість (додатковий заробіток).

6. Інваліди, які бажають працевлаштуватися.

7. Громадяни, які звернулися до центру зайнятості за довідками.

8. Керівники, які звернулися до центру зайнятості з метою реєстрації підприємств як платників внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (ФЗДССУВБ).

9. Керівники та працівники кадрових служб підприємств, які звернулися до центру зайнятості по допомогу в підборі персоналу.

10. Роботодавці, які не мають прав юридичної особи та звернулися до центру зайнятості щодо реєстрації трудових договорів між працівником та фізичною особою. [16. c.48]

 За ЄТОН у кожному центрі зайнятості створюється 8 функціональних секторів:

1) довідково-консультаційний сектор;

2) сектор самостійного пошуку вакансій;

3) профорієнтаційний сектор;

4) реєстраційно-приймальний сектор;

5) сектор активної підтримки безробітних;

6) сектор взаємодії з роботодавцями;

7) сектор навчання та психологічного розвантаження персоналу;

8) адміністративно-господарський сектор.

 Починаючи з січня 2003 р., для центрів зайнятості всіх рівнів управління уведено пакет прикладних програм "Зайнятість" (ППП "Зайнятість"). Основне завдання ППП "Зайнятість"-- автоматизувати процес обслуговування клієнтів центру зайнятості. Можна виділити такі основні модулі:

* ведення безробітних;

* ведення підприємств, організацій, установ (модуль ПОУ);

* статистики;

* адміністрування;

* загальних настройок системи (модуль конфігурації). Модуль ведення безробітних дає змогу виконувати такі операції:

-- вести облік і заносити такі дані: ПІБ безробітного, адресу, професію за дипломом, останнє місце роботи, причину звільнення, загальний трудовий стаж за трудовою книжкою;

-- вести журнал відвідувань безробітними центру зайнятості, вносити дані про вік, розмір допомоги по безробіттю, категорію безробітного;

-- здійснювати підбір і перегляд вакансій;

-- роздруковувати картки безробітних відповідно до вимог ЄТОН;

-- вести комп'ютерний архів справ безробітних, облік громадських робіт.

 У цьому режимі за допомогою фільтрів можливо вибрати різні дані про безробітних, наприклад сформувати запит за вимогами роботодавців із зазначенням ПІБ, адреси, телефону, професії, останнього місця роботи тощо. [17. c.73]

 

2.2 Працевлаштування молоді

 Проблеми, пов'язані з розвитком ринкової економічної системи в Україні, вимагають активного формування ринку праці і забезпечення високого рівня зайнятості економічно активної частини населення, а особливо молоді.

 Забезпечення задовільного рівня зайнятості молоді на сьогодні виступає одним із пріоритетних завдань розвитку держави. Адже саме молодь є найактивнішою частиною працездатного населення. Лише з урахуванням динаміки рівня її зайнятості можна розробляти соціально-економічні прогнози розвитку країни на довготривалу перспективу. Проблема зайнятості молоді становить інтерес багатьох науковців світу. Проте в Україні вона актуалізується в середньому раз на п'ять років. Це зумовлено необхідністю ухвалення державних програм щодо підтримки та сприяння розвитку цієї категорії населення. [18. c.91]

 Молодь більше піддається і зовнішнім, і внутрішнім впливам щодо ситуації із забезпеченням її зайнятості як продуктивнішої частини населення. Спостерігається така ситуація, що в умовах нестабільності молоді робітничі кадри можуть бути скороченими з підприємств через брак відповідного досвіду, працівники фінансових установ - через зменшення обсягу операцій та зниження рівня доходу Ю,менеджери середньої ланки - через оптимізацію організаційних структур суб'єктів господарювання, що пов'язано із уповільненням темпів ділової активності, працівники держапарату - через проголошення Президентом України скорочення чисельності держапарату.