Еліпсис в українській літературі

Еліптичні речення використовують з метою надання мовленню експресивності, емоційної виразності як в усній  так і в писемній формах літературної мови.

Проаналізувавши тенденції  до розвитку такого мовного явища, як еліпсис, можна визначити, що необхідність економії мовних засобів – одна з головних причин виникнення еліптичних речень, а також погодитись із твердженням більшості вчених, що неповні речення виникають переважно в розмовній мові.

Еліптичні речення структурно неповні. Семантично вони повні, бо за відсутності лексично вираженого присудка семантичне навантаження припадає на семантично і структурно обов’язкових другорядних членів – додатка, обставини, які залежать від нульового присудка.

Специфіка їх  полягає  насамперед у тому, що лексично не  виражені компоненти, головним чином дієслівні присудки, не потребують контекстуальної або ситуативної компенсації. Комунікативна завершеність  відповідно синтаксичних конструкцій забезпечується внутрішнім контекстом.

Список використаної літератури

1.   Акимова Г. Н. Новое в синтаксисе современного русского языка. – М., 1990. – С. 168

2. Ахманова О. C. Словарь лингвистических терминов. – М. : Сов. энцикл., 1966. – С. 608
3. Богатько В.В. Явища еліпсису в мові сучасної української публіцистики : дис. канд. філол. наук: 10.02.01 / НАН України; Інститут української мови. - К., 2005.
4. Бельчиков Ю.А. Эллипсис. Лингвистический энциклопедический словарь. – Москва: Советская энциклопедия, 1990. – С.
5. Вихованець І.Р., Городенська К.Г., Грищенко А.П. Сучасна українська літературна мова. Синтаксис. – К., 1972 – С.
6. Вихованець І.Р., Городенська К.Г., Грищенко А.П. Граматика української  мови. – К.: Рад. школа, 1982 – С. 183
7. Ващенко В.С. Мова Тараса Шевченка. – К., 1963
8. Виноградов В. В. Из истории изучения русского синтаксиса (от Ломоносова до Потебни и Фортунатова). – М., 1958. – С. 400
9. Грищенко А.П. Українська мова. Синтаксис простого  речення. – К., 1985.
10. Гром'як Р.Т., Ковалів Ю.І. та ін. Літературознавчий словник-довідник. — К.: «Академія», 1997. — с. 232
11. Дудик П.С. Синтаксис сучасного українського розмовного літературного мовлення. – К., 1973
12. Енциклопедія. Українська мова. Видання друге і доповнене. – К.: «Українська енциклопедія», 2004. – С. 171; 385.
13. Жайворонок В.В. Лінгвостилістична основа поетики Т.Г.Шевченка // Мовознавство. – 1994. — № 2–3. – С.
14. Зайцева Т.В. Стилістичне і граматичне значення пропуску та повторення присудків у поезіях Т.Шевченка // Мовознавство. – 1947. — № 4–5. – С.
15. Кадомцева Л.О. Граматика укр. мови. К., 1982. – С. 35
16. Коцюбинська Н.М., Коцюбинська А.І. Українська мова. Фонетика. Лексика. Будова слова. Словотвір. Морфологія. Синтаксис. – Харків: «Академія», 2001. – С. 55
17. Скопненко О. І., Цимбалюк Т. В.Мала філологічна енциклопедія. – К.: «Довіра », 2007. – С. 125
18. Писаренко Н.Д. Внутрішньофразовий еліпсис у сучасній російській мові: дис. канд. філол. наук:10.02.02. Дніпропетровський державний університет, Дніпропетровськ, 2000.
19. Плющ М.Я., Гримас Н.Я. Граматика української мови в таблицях. – К.:

«Вища школа», 2004 – С. 118.

20. Шкуратяна Н.Г., Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова. – К.: «Літера», 2000. – С. 530.
21. Ярцева В. Н. Лингвистический энциклопедический словарь. – М. : Сов. энцикл., 1990. – С. 685
22. www.wikipedia.org