Феміністичний дискурс прози Євгенії Кононенко (на матеріалі збірки новел «Повії теж виходять заміж»)

Отже, як підсумок можна сказати, що сучасна українська література може пишатися великою кількістю жінок-авторів, які сьогодні успішно працюють у сфері жіночої прози. Твори сучасних письменниць за допомогою специфічних художніх і стилістичних засобів концентрують увагу читача на різноманітних проблемах жінок, починаючи від національної приналежності до їх психологічного стану.

Але провідними темами в цих творах є питання, пов’язані з різноманітними особливостями жіночого характеру. До того ж, феміністична спрямованість їхньої творчості порушує низку питань і проблем, пов’язаних як з літературою, так і з іншими науками: філософією, політологією, культурологією, соціологією тощо.

В аналізованій збірці яскраво  змальовані сучасні жінки зі своїми злободенними проблемами, жінки, які під тиском невблаганного і жорстокого суспільства забувають, що вони є ніжними і романтичними натурами, жінки, які ламаються під тиском буденних проблем, нерозуміння і не цінування з боку чоловіків та й взагалі всього суспільства. Кожна новела є неповторною міні-історією, яка реалістично змальовує характер, душу і дії героїнь, авторка не замовчує негативні вчинки кожної жінки, вона навпаки розкриває причини цих вчинків, показує, що змушує сучасних жінок шукати щастя за кордоном.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Фемінізм як вияв жіночої  самосвідомості прагне змінити обличчя  суспільства, акцентуючи проблеми стосунків  між статями, дискримінації жінки  в патріархальному світі як одні з найважливіших у наш час. Українська жінка кінця ХХ століття виявляє незадоволення своїм  становищем, прагне самореалізації, активної участі в усіх сферах життя, навіть тих, які раніше були переважно прерогативою чоловіків. В Україні оформляється жіночий рух, існує ряд жіночих  організацій та ініціатив, з’являється  високоосвічена жіноча еліта, яка вносить  жіноче світобачення у сфери філософії, науки, культури; ґендерні студії формують власні академічні інституції. Художня література як велике «дзеркало» відбиває і зміну традиційних жіночих ролей, і феміністичні дискусії в сучасному суспільстві. Водночас література сама є засобом філософствування про жінку в сучасному світі.

Феномен жіночої прози 90-х  років ХХ століття визначається актуалізацією  в ній ґендерної проблематики, художнім осмисленням ролей жінки  в патріархальному суспільстві  та можливостей їх зміни, утвердженням у ній нової концепції особистості  жінки, відмінної від тої, що вибудовується  в прозі письменників-чоловіків.

У літературній критиці триває полеміка про специфіку терміна «жіноча література». Відомі праці українських літературознавців, присвячені вивченню феномена фемінної художньої словесності, а саме: Соломія Павличко «Теорія літератури», Тамара Гундорова «Femina Melancholica: Стать і культура в rендерній утопії Ольги Кобилянської», Віра Агеєва «Жіночий простір: феміністичний дискурс українського модернізму»,  Ніла Зборовська «Феміністичні роздуми. На карнавалі мертвих поцілунків», Ірина Жерьобкіна «„Прочти мое желание”. Постмодернизм, психоанализ, феминизм», Світлана Філоненко «Концепція особистості жінки в українській прозі 90-х років ХХ століття», Ольга Корабльова «Художні версії проблеми самотності у сучасній жіночій прозі», Любомир Кліщ «Коломийський журнал „Жіноча доля” (1925 – 1939) в літературному процесі Галичини початку ХХ ст.», Тетяна Качак «Художні особливості жіночої прози 80 – 90-х років ХХ століття» та інші.

«Жіноча»  проза – це повноправна сфера літературного процесу, що включає насамперед твори, написані жінками, твори, які вже потім розподіляються на ряд потоків. Ці потоки включають найрізноманітніші шари, які можуть бути виділені за певними ознаками – жанровими, стильовими, поетикальними, дискурсивними тощо. Головним елементом фемінного характеротворення постає синтез свідомого і несвідомого, де останній складник виступає істинним. Пріоритет несвідомого втілено у спробах відродити жіночу мову через особливості фемінного письма.

Підсумовуючи вище зазначене  ми бачимо, що суттєвою рисою свідомості нової героїні є внутрішня роздвоєність, боротьба між патріархальними стереотипами і емансипаційними прагненнями. Закономірно сутність такої особистості виражається через особливості поетики жіночої прози: філософічність, інтелектуалізм, полемічну загостреність, автобіографічність, суб’єктивізацію і ліризацію оповіді, реінтерпретацію міфологічного, фольклорного матеріалу, активне використання засобів фантастики.

Естетичний ідеал жінки  розкривається через ствердження  авторками високих моральних  цінностей: любові, мудрості, душевної чистоти. Жіноча проза не лише відтворює  істотні риси особистості жінки  в їх взаємозв’язках і відношеннях, але й подає повну і багатоаспектну картину буття жінки в сучасному  світі, акцентуючи його загальне неблагополуччя. Ґендерна проблематика, активно освоювана письменницею, допомагає глибше осмислити драматизм буття жінки в патріархальному світі. Таким чином, концепція особистості жінки, розкрита в прозі Є. Кононенко  – це тип «нової героїні», мислячої, освіченої, творчої жінки, емансипованої за духом.

Інтегрування наукових поглядів, оцінок та висновків В. Агєєвої, Н. Герасименко, О. Забужко, Н. Зборовської, О. Корабльової, Л. Кулакевич,      М. Моклиці, С. Павличко, І. Старовойт, Л. Таран, С. Філоненко та інших літературознавців  щодо об’єкта дослідження сприяє всебічному і повному висвітленню художніх особливостей жіночої прози 80–90-х років ХХ століття як феномена, літературного явища, визначенню головних рис і тенденцій її розвитку, поглиблює наукове осмислення сучасного літературного процесу.

Героїні аналізованих новел, шукаючи кращої долі, ставлять перед собою питання, де краще: в Україні чи в країнах далекого зарубіжжя, і обирають вони не конкретного чоловіка, а світ, в якому можуть жити – на Батьківщині чи на Заході. Світ Заходу постає у двох вимірах – реальному і віртуальному: із розповідей людей, що були знайомі з іноземцями, у спогадах про короткі візити під час відряджень. Захід ідеалізується у свідомості героїнь, створюється образ нового «раю».

Є. Кононенко яскраво і по-новому викриває злободенні проблеми сучасного життя жінки, кожна з новел має власну проблематику, але в сукупності вони створюють загальну картину сучасності в якій доводиться «виживати» жінці, ніжній і чутливій істоті, яка в ХХІ столітті взяла на себе обов’язки не тільки свої, а й сильної частини світу.

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури:

1. Агеєва В. Жінка в пожовтневій прозі: парад стереотипів / В. Агеєва // Слово і час. – 1991. – №6. – С. 23–29.
2. Бакула Б. Автор, автотематизм, автобіографізм / Б. Бакула  // НАУКМА. наук. записки.  – Т. 17 : Філологія / Упоряд. В. Моренець. – К., 1999. –            С. 88–91.
3. Бовуар Сімона де. Друга стать / де Сімона Бовуар; пер. з франц.                     Н. Воробйової, П. Воробйова, Я. Собко : 2 т. – К. : Основи, 1995. – Т. 2. –   392 с.
4. Дончик В. Від головного редактора /  В. Дончик  // Слово і час. – 1996. – №8. – 9. – С. 18–19.
5. Дончик В. Г. Український радянський роман : Рух ідей і форм / Г. В. Дончик. – К. : Дніпро, 1987. – 429 с.
6. Забужко О. Інопланетянка : Нефантастична повість / О. Забужко //  Сучасність. – 1992. – №8. – С. 7–39.
7. Забужко О. Хроніки від Фортінбраса: Вибрана есеїстика 90-х / О. Забужко. – К. : Факт, 1999. – 340 с.
8. Забужко О. Я, Мілена. Повість / О. Забужко // Кур’єр Кривбасу. – 1998. – № 95–96. – С. 5–22.
9. Забужко О. Notre Dame D’Ukraine : Українка в конфлікті міфологій. – 3-е вид., виправл. / О. Забужко. – К. : Факт, 2007. – 640 с.
10. Зарівна Т. Каміння, що росте крізь нас: Роман  / Т. Зарівна  //  Березіль. – 1999. – № 9–10. – С. 14–116.
11. Зборовська Н. Жіноча сповідь на тлі чоловічого герметизму / Н. Зборовська  / Слово і час. – 1996. –  № 8–9. – С. 66–72.
12. Зборовська Н. Код української літератури : проект психоісторії новітньої української літератури : монографія / Н. Зборовська. – К. : Академвидав, 2006. – 504 с.
13. Зборовська Н. Перемога плоті / Н. Зборовська  / Критика. – 1998. – № 10. – С. 28–29.
14. Зборовська Н. Психоаналіз і літературознавство / Н. Зборовська. – К. : Академвидав, 2003. – 390 с.
15. Зборовська Н. Феміністичні роздуми. На карнавалі мертвих поцілунків /       Н. Зборовська. – Львів : Літопис, 1999. – 336 с.
16. Зверев А.  ХХ век как литературная епоха / А. Зверев  Кононенк  / Вопросы литературы. – 1992. – № 2. – С. 3–56.
17. Йовенко С. Жінка у зоні: Повість  / С. Йовенко  /  Вітчизна. – 1996. – № 3–4. – С. 5–68.
18. Качак Т. Особливості жанрових модифікацій у сучасній “жіночій прозі” /    Т. Качак  // вісн.  Прикарпат. унів. Філологія. – Випуск VІ. – Івано–Франківськ : Плай, 2001. – С. 136–141.
19. Качак Т. Творчість Ольги Кобилянської і сучасна українська жіноча проза / Т. Качак  //  наук. вісник Чернівецького університету. – вип. 216–217. – Слов’янська філологія. Ольга Кобилянська – письменниця і громадянка : національне і загальнолюдське. – Чернівці, 2004. – С. 161–165.
20. Качак Т. Жанрово-стильові аспекти „експериментальної прози” Галини Пагутяк  / Т. Качак  //  вісн. Прикарпат. нац. унів. Філологія. – Випуск ІХ–Х (2004–2005р.). – Івано-Франківськ : Плай, 2005. – С. 110–119.
21. Качак Т. Жанрово-стильові аспекти „експериментальної прози” Галини Пагутяк  / Т. Качак  // Прикарпат. нац. унів. Філологія. – Випуск ІХ–Х (2004–2005р.). – Івано-Франківськ : Плай, 2005. – С. 110–119.
22. Квіт С. Жінка на тлі «Зів’ялого листя» / Сергій Квіт. – Шлях перемоги. – Ч. 3. – 1997.
23. Кононенко Є.  Повії теж виходять заміж [Електронний ресурс] /                     Є. Кононенко. – Режим доступу до вид. :  http://lib.rus.ec/b/138329/read  (9.05.12).
24. Маланюк Є. Жіноча мужність / Є. Маланюк Українські періодичні видання для жінок в Галичині. Анотований каталог. – Львів, 1996. – С. 90
25. Мамардашвили М. Сознание и цивилизация / М. Мамардашвили  //  Природа, 1988. – № 11. – С. 77.
26. Медвідь В.  Україні бракує могутнього релігійного ордену, чогось на зразок інквізиції / В. Медвідь  // Кур’єр Кривбасу, 1999. – Березень. – С. 152–163.
27. Ортега-і-Гассет Х. Вибрані твори / Х. Ортега-і-Гассет ; пер. з іспан.                В. Бурггардта, В. Сахна, О. Товстенко. – К. : Основи, 1994. – 420 с.
28. Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі : Монографія /      С. Павличко. – К. : Либідь, 1999. – 447 с.
29. Павличко С. Чи потрібна українському літературознавству феміністична школа? / С. Павличко  //  Слово і час. – 1991. – № 6. – С. 10–15.
30. Поліщук Я. Прагнення модерної особистості (Жінка як персонаж української літератури початку ХХ століття) / Я. Поліщук  // Українська література в загальноосвітній школі. – 2000. – № 5. – С. 55–59.
31. Пушкаренко Т. Горіх без зерня  / Т. Пушкаренко  //  Слово і час. – 1993. –      № 10. – С. 74–77.
32. Рудницька М. Непорозуміння з фемінізмом. / М. Рудницька. – Статті. Листи. Документи. Львів, 1998. – С. 170–176
33. Статті. Листи. Документи : зб. документів і матеріалів про життя, суспільно-політичну діяльність і публіцистичну творчість Мілени Рудницької / упор. М. Дядюк. – Львів : Інститут історичних досліджень Львівського державного університету ім. Івана Франка, 1998. – 844 с.
34. Таран Л. Гороскоп на вчора і на завтра / Л. Таран. – К. : Рада, 1995. – 247 с.
35. Таран Л. Коли б я володіла мистецтвом жити / Л. Таран  // Сучасність. – 1994. – № 7–8. – С. 215–218.
36. Тебешевська-Качак Т. Пошуки істини як викриття імітацій. Художні особливості прози Євгенії Кононенко / Т. Тебешевська-Качак  // Українська мова та література. – 2002. – лютий. – ч. 5 (261). – С. 8.
37. Тебешевська-Качак Т. Автобіографізм як принцип нарації та характеро-творення у прозі Оксани Забужко / Т. Тебешевська-Качак  // Слово і час. – 2004.  – № 2. – С. 39–47.
38. Тебешевська-Качак Тетяна. Своєрідність інтеграції традицій і новаторства  у “жіночій прозі” 80-90-х років ХХ століття  / Т. Тебешевська-Качак  // Філологічні студії. Науковий часопис. – Луцьк, 2004. – № 3 – С. 172–183.
39. Тебешевська-Качак Т. Тематична поліфонія повістей, репрезентованих українськими письменницями у 80-90-х роках ХХ століття. /                        Т. Тебешевська-Качак // Актуальні проблеми української літератури і фольклору : наук. зб. – вип. 9 / Редкол. : С. В. Мишанич (відп.ред.) [та ін.]. – Донецьк : ДонНУ, 2004. – С. 233–244.
40. Тебешевська Т. Художні особливості „Щоденника страченої” Марії Матіос / Т. Тебешевськаю  // Слово і час. – 2006. –  № 2. – С. 54–62.
41. Традиції Лесі Українки у жіночій прозі 80-90- років ХХ століття /  Т. Качак  //  Леся Українка і сучасність : зб. наук. праць. – Т. 2. – Луцьк : Волинська обласна друкарня, 2005. – С. 81–96.
42. Тубальцева Н. Желя і Карна. Романи / Н. Тубальцева  // Дніпропетровськ : Gaudeamus, 2000. – 252 с.
43. Тубальцева Н. Визига по-тьмутороканськи : Роман / Н. Тубальцева  // Кур’єр Кривбасу. – 2000. – № 130. – С. 12–47.
44. Тубальцева Н. Визига по-тьмутороканськи : Роман / Н. Тубальцева  // Кур’єр Кривбасу. – 2000. – № 131. – С. 11–46.
45. Фащенко В. В. Павло Загребельний : Нарис творчості / В. В. Фащенко. – К. : Дніпро, 1984. – 207 с.
46. Феномен жіночої прози обговорювали київські літератори // Кор. "ЛУ". –Літературна Україна. – 2002. – 6 червня.
47. Харчук Л. Сучасна українська проза. Постмодерний період : навч. посіб. /     Л. Харчук. – К. : ВЦ Академія, 2008. – 248 с.