Контрольная работа по "Фразеологии"

1 Фразеологія - це розділ мовознавства, що вивчає фразеологічну систему мови.

Об'єктом  вивчення фразеології як мовознавчої  дисципліни є сукупність усіх фразеологічних одиниць (фразеологізмів) мови. Предметом  фразеології є вивчення типологічних ознак фразеологізмів, дослідження  природи і їх сутності, закономірностей  функціонування.

Фразеологізмом (фразеологічною одиницею) називається "лексико-граматична єдність двох і більше компонентів, граматично організованих  за моделлю словосполучення чи речення, яка, маючи цілісне значення, відтворюється  у мовленні за традицією, автоматично".¹¹ Наприклад: байдики бити (ледарювати); показати, де раки зимують (провчити, покарати); лебедина пісня (останній вияв таланту); стати на ноги (одужати).

Фразеологізми об'єднуються в єдину систему  одиниць на основі таких типологічних ознак:

1) семантична цілісність (неподільність)  компонентів фразеологізму (значення  фразеологічної одиниці не може  бути витлумачене на основі  значень тих слів, які входять  до неї);

2) стабільність компонентного складу, усталеність порядку слів;

3) автоматичність відтворення фразеологізму  в мовленні;

4) кількакомпонентний склад;

5) можуть вступати в синонімічні  й антонімічні відношення: теревені  правити - ляси точити - дурниці молотити; хоч греблю гати - кіт наплакав;

6) характеризуються образністю.

 

У реченні фразеологізми завжди виступають одним членом. Найчастіше ними послуговуються у розмовному та художньому стилях мовлення. Вони надають  мовленню виразності, влучності та емоційності.

2 ДЖЕРЕЛА ФРАЗЕОЛОГІЇ

Фразеологізми, що вживаються в сучасній українській мові, різні за походженням  і часом виникнення. Різними були і залишаються їхні джерела.

Переважна більшість фразеологізмів походить з усної народної творчості. Це передусім прислів'я, приказки, примовки на зразок: Аби вмів робити, навчишся жити; Набрид гірше гіркої редьки. З народними звичаями пов'язані фразеологізми типу замовляти зуби, дати гарбуза, виносити сміття з хати.

Чимало влучних висловів з мовлення людей різних спеціальностей стали  фразеологізмами внаслідок образного  переосмислення: грати першу скрипку, з іншої опери (з мовлення артистів); куди голка туди й нитка(з мовлення шевців); де тонко, там і рветься (з мовлення ткачів); на ловця і звір біжить (з мовлення мисливців) тощо.

Фразеологізмами стали вислови  античних часів (ахіллесова п ята, альфа і омега, берегти як зіницю ока, авгієві стайні). До фразеологізмів належать також вислови з церковної літератури (випити чашу до дна, блудний син, стати притчею во язицех).

Фразеологія збагачується за рахунок  влучних висловів визначних державних, політичних, наукових діячів та письменників: Бути чи

3  КЛАСИФІКАЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ

Класифікація  фразеологізмів, запропонована акад. В. Виноградовим¹², набула найбільшого поширення. За цією класифікацією виділяють три типи фразеологізмів - фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності і фразеологічні сполучення.

Фразеологічні зрощення - це такі семантично неподільні сполучення слів, цілісне значення яких не пов'язане зі значенням тих  слів, що входять до їх складу: дати гарбуза (відмовити тому, хто сватається), собаку з 'їсти (набувати досвіду), пекти раків (червоніти від сорому), тримати камінь за пазухою (затаїти образу), дивитися крізь пальці (не помічати), танцювати під чиюсь дудку (підкорятися), нагріти руки (нажитися).

У більшості випадків фразеологічні  зрощення дослівно іншими мовами не перекладаються, наприклад: укр. замилювати очі - рос. пускать пыль в глаза.

Фразеологічна єдність - це такі семантично неподільні фразеологізми, цілісне значення яких умотивоване значенням слів, що входять  до їх складу: накивати п ятами (втікати), вітер в кишенях гуде (немає грошей), міняти шило намило, крутити носом (упиратися), не вішати голови (не втрачати надії).

Фразеологічне сполучення - це такі фразеологізми, складові частини яких мають певну самостійність: одне з слів може бути замінене іншим: ставати (зіп ятися) на ноги (набиратися сил), чиста совість (чиста душа), відвести очі (відвести погляд).

За  ознакою відтворюваності та усталеністю  компонентів виділяють такі мовні одиниці, як прислів'я, приказки, крилаті вислови.

Прислів'я - стійкий, ритмічний за будовою вислів повчального характеру. У ньому  зафіксовано практичний досвід народу та його оцінка різних подій і явищ: До булави треба голови; Сметаною вареників не зіпсуєш; Дружній череді і вовк не страшний.

За  граматичним оформленням прислів'я  співвідноситься з реченням. Основою  багатьох прислів'їв є факти:Іван плахту носить, а Настя булаву.

Приказка - стійкий вислів, який образно розкриває  певне явище. Приказки позбавлені узагальнювального, повчального характеру і висловлюють незавершену думку: Більше щастя, як розуму; Хто не працює, той не помиляється; Була би шия, а хомут буде.

Крилаті вислови (слова) - стійкі образні вислови, засвоєні з фольклорних або наукових джерел, вислови видатних осіб. Основною їх ознакою є зв'язок з літературним джерелом, стійкість і популярність завдяки їх влучності: Мертві сраму не бояться; Слово, чому ти не твердая криця (Леся Українка); Караюсь, мучусь, але не каюсь (Т. Шевченко).

4 Фразеологічне значення має певні специфічні властивості, які відрізняють його від лексичного і дозволяють виділяти як самостійне поняття, що розкриває сутність фразеологічної системи.

Основною  різницею є узагальненість семантики  всього фразеологізма в цілому, поза залежністю від того, чи є вона повністю або частково немотивованою значенням складаючих його компонентів.

Якщо  порівняти звороти: Теревені правити  – „пустословити”; З пальця висмоктати – „вигадати”; Кромішня пітьма – „повна, абсолютна”, то у першого цілісне абсолютно не мотивоване, у другого можна встановити залежність загальної семантики від переносного, метафоричного образного значення складників, у третього – єдине значення повністю мотивоване значенням компонентів – прямим, вільним у слова Тьма І фразеологічно зв’язаним у слова Кромішня, яке („повна”, „абсолютна”) реалізується тільки в цьому словосполученні.

Отже, мотивованість значення і залежний від цього ступінь спаяності, злитості, неподільності компонентів – різні. Однак, кожен з трьох зворотів має своє, стійке, узагальнено-цілісне значення.

Наступна  відмінність фразеологічного значення від лексичного у порівнянні із значенням  ідентичних їм слів-синонімів є тому, що семантика багатьох фразеологізмів відрізняється помітним поширенням ступеня інтенсивності прояву ознаки, дії і т. д.

Ведмежий  кут – не просто „глухий район”, а „дуже глухий, далеко розташований”.

З цим тісно пов’язані ще дві  розрізнювальні ознаки фразеологічного  значення від лексичного. По-перше, відображення в семантиці фразеологізмів особливої експресії, по-друге, збереження образності, отриманої в процесі  метафоричного переосмислення вільного словосполучення. Вона дозволяє фразеологічним одиницям виконувати в мові зображувально-виразові функції.

Фразеологіче значення відрізняється від лексичного і тим, що його зв’язок з позначуваним предметом, як правило, не прямий, а опосередкований, тобто значення більшої частини фразеологізмів генетично вторинне. Однак воно може бути етимологічно поясненим і прямим значенням слів того вільного словосполучення, яке підпадало під метафоричне переосмислення і фразеологізації, поступово втрачаючи (повністю і частково) живий зв’язок з семантичним вільним прототипом.

Наприклад: Закидати вудку – „обережно натякати на щось, дізнаватися обережно про щось”.

Слід  зазначити, що навіть ті фразеологізми, які в сучасній мові виконують  номінативні функції, з предметами співвіднесені не прямо. Наприклад, фразеологізм Бабине літо Є розмовно-побутовим  найменуванням ясних теплих днів ранньої осені. Ця назва опосередкована через словосполучення Рання  осінь, яке як термін має чітке  визначення – „стійкий антициклон, регулярний в Північній півкулі”.

 

Отже, в значенні фразеологізмів міститься  суттєва доля експресії, модальності, оціночності, тобто конотації у порівнянні з лексичним значенням.

Однак різниця між фразеологічним і  лексичним значеннями не виключає схожості між ними. Вона виражається в тому, що деякі типи лексичних значень (пряме і переносне; вільне і невільне; похідне і непохідне; номінативне  і експресивно-синонімічне) можна  виділити і серед фразеологічних. Так, за співвіднесеністю з предметом  більша частина фразеологізмів має  переносно-метафоричне значення, яке  є похідним від прямого значення тих чи інших вільних сполучень, що стали основою створення фразеологічних: Живий літопис, зачароване коло, вбити  двох зайців І т. п.

Однак значення багатьох фразеологічних одиниць  з точки зору живих семантичних  зв’язків виявляється немотивованим, таким, що вимагає для повного  осмислення особливих етимологічних  роз’яснень.

За  синтаксичними відношеннями (тобто  зв’язками і сполучуваністю) з  іншими словами фразеологізми синтаксично  також неоднакові. Одні з них мають, як і окремі слова, відносно вільне фразеологічне значення, реалізація якого передбачає лексично широке оточення. До таких відноситься немало власне фразеологізмів типу: Одним махом, зійти  зі сцени, зачароване коло І т. д.

Відносно  вільною є і реалізація значень  так званих фразеологізованих зворотів, серед яких велике місце належить

Термінологічним сполученням типу: Грудна жаба, будинок  відпочинку.

Інші  фразеологізми, які мають невільне значення, можуть сполучуватися тільки з певним колом слів, склад яких стилістично обмежений, або в  чітко укоренованій синтаксичній конструкції, або, нарешті, при виконанні ними в реченні функції присудка.

Відповідно, тип невільних значень, в свою чергу, є неоднорідним, в ньому  виділяється кілька підтипів: лексично зв’язані, конструктивно обмежені і синтаксично обумовлені.

Наприклад: лексично зв’язаним зі словом знати  буде значення „дуже добре” фразеологізма Як свої п’ять пальців.

Конструктивно обмеженим буде значення таких фразеологізмів як Впиватися очима (в кого, у що); Вийти з під пера (кого, чийого), Не відривати очей (від кого, від  чого). Значення кожного з цих  фразеологізмів реалізується в конструкції, чітко визначеній нормами сучасної української мови.

Фразеологізмів, що мають синтаксично обумовлене значення, мало. Їх значення реалізується за умови, що вони виконують в реченні  роль присудка.

Усвідомлювати, що енергія життя втрачена назавжди, що я заіржавів, віджив своє, що я  піддався слабкості… – усвідомлювати  це, коли сонце яскраво світить, коли навіть мураха тащить свою ношу і задоволений собою, – ні, слуга покірний.

Поняття про фразеологічне значення семантично тісно зв’язане з поняттям про  різні типи фразеологізмів за ступінню мотивованості загального значення, а також про однозначні і багатозначні фразеологізми.

5 Однозначність і багатозначність  фразеологічних одиниць, їх омонімізація

Семантична  структура фразеологізмів може бути простою, однозначною і складною, багатозначною. Однак фразеологічних одиниць, які мають кілька значень, набагато менше, ніж слів.

Ще  в кінці ХІХ ст.. О. Потебня вказував на можливість фразеологізмів розвивати  „багатозначність”. Однак лише з 50-х років ХХ ст. про це явище почали говорити достатньо визначено, хоча і до цього часу ще не всі дослідники визнають багатозначність фразеологізмів.

Системні  зв’язки всередині однієї фразеологічної одиниці, що має два і більше значень, дещо інакші, ніж у багатозначних  слів. По-перше, серед фразеологізмів полісемія спостерігається значно рідше. По-друге, різні значення однієї і тієї ж фразеологічної одиниці  не співвідносяться між собою  як пряме і переносне (чи переносні), як у багатозначного слова. Сам по собі фразеологізм частіше за все  виникає в процесі метафоричного  переносу, тобто образного перенесення  первинного прямого значення вільного словосполучення. Можна уявити, що такий  же шлях проходить кожне з нових  значень багатозначного фразеологізма, тобто проходить ніби паралельний процес розвитку ще одного значення на базі того ж вільного словосполучення. Отже, різні значення фразеологізмів не є співвідношеннями первинного і вторинного переносів. Вони (кожен окремо) тяжіють до вільного словосполучення, до якого ґенетично належать фразеологізми.

По-третє, якщо процес розвитку різних значень  слів є відносно незалежним і контекстуально ними пов’язаними, то реалізація значення навіть однозначного фразеологізму, як правило, контекстуально обмежена, а для багатозначного контекст – єдиний аналітичний спосіб реалізації того чи іншого значення. Це,

Звичайно, затримує розвиток багатозначності  фразеологічних одиниць.

Суттєву роль у розвитку багатозначності  фразеологізмів грає особливість їх семантичної структури. Так, якщо фразеологізм семантично злитий, неподільний на складові компоненти і не мотивований  з живими зв’язками мови, то поява  нових значень буває рідко. Наприклад, однозначними є семантично єдні зрощення типу Собаку з’Їсти, ділу табак, диву даватися.