Лексико-семантичне поле "добро" в українській мові (на матеріалі творів Є. Кононенко)

19

радість кому-небудь, викликає почуття гарячої симпатії, любові. // […] 2. Досягнення, успіх, удача. // […] 3. Доля, талан. // Добробут, щасливе життя» [3, с.1645]. У творах письменниці лексема найчастіше вживається в першому, іноді в третьому значенні. Наприклад: « Ну, це вже зовсім дурниця! Ніколи не вірте, ніби люди помирають від горя чи одужуються від щастя!» [33], «Хто мав щастя хоч доторкнутися правдивої науки, та ще й хоч трішки відчути свої сили, той завжди зневажатиме гуманітаріїв, ґеніїв словесного шумовиння, в якому нібито ховається неіснуюча думка» [33].

   Найактивнішими лексемами  навколоядерної зони є: любов, кохання, шлюб, щасливий, одруження (див. Додаток 2).

   До периферії досліджуваного  лексико-семантичного поля входять  мікрополя "правда", "допомога", "згода", "бажання", як зазначає Н. Іваненко: «Периферія лексико-семантичного поля "добро" представлена чотирма мікрополями "правда", "допомога", "згода", "бажання"» [33]. У творах          Є. Кононенко широко використовуються одиниці лише трьох мікрополів, натомість мікрополе "згода" не було виявлене.

   Найактивнішими лексемами  периферійної зони виступають справедливість, користь, бажання. Визначення цих понять також наведені у «Великому тлумачному словнику»: «Справедливість, -вості, ж. 1. Властивість за знач. справедливий 1, 2. 2. Об’єктивне, неупереджене ставлення до кого-, чого-небудь. 3. Людські стосунки, дії, вчинки, які відповідають морально-етичним і правовим нормам» [3, с.1384], у творах Є. Кононенко ця лексема вживається в третьому значенні. Наприклад: «То був би акт справедливості у театральній галактиці, де стільки чоловіків грало жіночі ролі!» [32]. «Користь, -і, ж. 1. Добрі наслідки для кого-, чого-небудь; прот. шкода. 2. Матеріальна вигода для кого-небудь; прибуток. На користь чию, кого, кому: а) (також чого, чому) з добрими наслідками для кого-, кого-небудь; б) заради прибутку, чиєї-небудь матеріальної вигоди» [3, с.583]; найчастіше ця лексема вживається в другому, іноді в першому

20

значенні. Наприклад: «Точніше, це не той випадок, коли від скандалу може бути користь» [32] , «З чоловіків теж буває користь» [32]. «Бажання, -я, с. 1. Прагнення, потяг до здійснення чого-небудь; хотіння. 2. Висловлювана ким-небудь думка про бажаність здійснення чого-небудь; побажання. 3. Любовний потяг, пристрасть» [3; 63], у досліджуваних творах виступає в першому, рідше в третьому значенні. Наприклад: «В цьому сюжеті, а особливо, якщо зіставляти обидва варіанти, я бачу підсвідому боротьбу, якесь неусвідомлене бажання вийти з під материнської опіки» [32], «Він увесь був із бажання і болю» [33].

   Отже, доходимо висновку, що поняття "добро" в українській мові є багатогранним і може виражатися за допомогою різних лексем. У творах     Є. Кононенко воно всебічно представлене у мікрополях лексико-семантичного поля "добро".

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

21

ВИСНОВКИ

   Провівши дослідження,  ми дійшли висновків:

- На основі аналізу наукової літератури виробили теоретичні основи дослідження.

  Спираючись на дослідження учених, ми визначили, що лексико-семантичне поле – це сукупність лексичних одиниць, об’єднаних змістом, що мають специфічні ознаки організації. Лексеми в лексико-семантичних полях об’єднуються навколо архісеми. Лексико-семантичне поле має ієрархічну будову. Кожне лексико-семантичне поле складається з таких частини: ядро, навколоядерна та периферійна зони. Мікрополя в складі лексико-семантичного поля "добро" представляють собою незамкнені системи, а їхні одиниці пов’язані з ключовою одиницею поля безпосередніми семантичними зв’язками. Компоненти периферії поля найбільш віддалені від ядра, характеризуються великим обсягом диференційних сем. Периферійна лексика містить менше семантичних компонентів, спільних з ядром поля.

- У творах Є. Кононенко  виділяємо ядро лексико-семантичного  поля "добро", навколоядерну зону і периферію. До ядра входять мікрополя "благо" і "задоволення". Вони представлені лексемами добробут, доброзичливий, добросовісний, благодійний, благополучний. Навколоядерна зона включає мікрополя "щастя", "любов", "дружба". Найактивніші лексеми цих мікрополів: любов, кохання, шлюб, щасливий, одруження. Периферія лексико-семантичного поля "добро" в творах Є. Кононенко представлена мікрогрупами "правда", "допомога", "бажання". Активні лексеми периферійної зони: справедливість, користь, бажання. До периферії лексико-семантичного поля добро входить ще мікрогрупа "згода", але в досліджуваних творах Кононенко Є. вона не знайшла вираження.

- Поняття "добро" є однією з найважливіших моральних категорій. Поняттям "добро" оцінюються всі позитивні явища дійсності, включаючи оцінку різних видів діяльності, поведінки, окремих учинків та особистих якостей індивіда.

22

Лексико-семантичне поле "добро" представлене одиницями різних лексико-граматичних класів, які об’єднуються на підставі спільної семи "добро". До складу лексико-семантичного поля "добро" входять абстрактні мовні одиниці, між якими фіксуються синоніми.

-У творах Є. Кононенко  ми виявили 30 лексем на позначення  поняття "добро".

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

23

 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

  1. Бодик О.П., Рудакова Т.М. Сучасна українська літературна мова. Лексикологія. Фразеологія. Лексикографія. Навч. посіб.– К.: Центр учбової літератури, 2011. – 416 с.

  2. Васильев Л. М. Современная лингвистическая семантика: Учеб. пособие для вузов. – М.: Высш. шк. , 1990. – 176 с.

  3. Великий тлумачний словник сучасної української мови. – К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с.

  4. Денисов П.Н. Лексика русского языка и ее описания. – М.: Русский язык, 1980. – 253 с.

  5. Денисова С.П. Типологія катерогій лексичної семантики. – К.: Вид-во Київського держ. лінгвістичного ун-ту, 1996. – 294 с.

  6. Дорошенко С. І., Дудик П. С. Вступ до мовознавства. – К.: Вища школа, 1974. –294 с.

  7. Зеленько А. С. Загальне мовознавство: Навч. посіб. — 2-ге вид., стереотипне. – К., 2011. – 380 с.

  8. Іваненко Н.В. Загальноцінна семантика одиниць лексико-семантичного поля ДОБРО в українській та англійських мовах// Мовні і концептуальні картини світу. – Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – 36 наук. праць. – Випуск 24. – Частина 1. – К., 2009. – С. 311-316.

  9. Іваненко Н.В. Добро в англійській та українській мовних картинах світу: Монографія. – Кіровоград: "Код", 2008. - 200 с.

  10. Іваненко Н.В. Концепт добра у контексті філософії мови // Наукові записки. Серія Філологічні науки (мовознавство). – Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В.В.Винниченка, 2002. – Вип. 44. – С. 136-140.

  11. Іваненко Н.В. Концептуально-семантичні особливості мікрополя "happiness" у структурі концепту ДОБРО (на матеріалі англійської мови) //

 

 

24

Наукові записки. Серія Філологічні науки (мовознавство). – Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В.В.Винниченка, 2006. – Вип. 48. – С. 223-231.

  12. Іваненко Н.В. Національно-структурна специфіка концепту ДОБРО в англійській та українській мовах // Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. Серія №9 Сучасні тенденції розвитку мов. – К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2007. – Вип.1. – С. 203-207.

  13. Іваненко Н.В. Семантичні зв'язки у структурі концепту "добро" // Наукові записки. Серія Філологічні науки (мовознавство). – Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В.В.Винниченка, 2003. – Вип. 48. – С. 255-263.

  14. Іваненко Н.В. Системно-структурна організація лексико-семантичного поля добро в українській та англійській мовах // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія Лінгвістика. – Херсон: ХДУ, 2007. – Вип. 5. – С.60-64.

  15. Караулов Ю.Н. Лингвистическое конструирование и тезаурус литературного языка. – М.: Наука, 1981. – 367 с.

  16. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: Підручник. – К.:Акедемія, 2006 – 334 с.

  17. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства. – К.: Академія, 2001. – 368 с.

  18. Кочерган М. П. Загальне мовознавство. – Київ: Академія, 2006. – 464 с.

  19. Мацько Л.І., Сидоренко О.М. та ін. Стилістика української мови. – Київ: Вища школа, – 2003. – 310 с.

  20. Мацько Л.І. та ін. Стилістика української мови: Підручник / Л.І. Мацько, О.М. Сидоренко, О.М. Мацько; За ред. Л.І. Мацько. — К.: Вища шк., 2003. — 462 с.

  21. Мацук А.П. Семантические поля со знанием интерпретации оценки // Семантика, прагматика, текст: Сб. научных трудов МГПИИЯ им. М.Тореза. – М. Изд-во московского ун-та, 1987. – Вып. № 290. – С.69-80.

 

 

25

  22. Нікітін М.В. Лінгвістична семантика. — Санкт-Петербург: Книга, 1996. – 274 с.

  23. Новіков Л. А.Семантика русского языка: учеб. пособие/ Л. А. Новиков. –

М., 1982. – 272 с.

  24. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови: Підручник. — К.:

Либідь, 1993. — 248 с.

  25. Попова З.Д., Стернин И.А. Когнитивная лингвистика. – М.: АСТ: Восток-Запад, 2007. – 314 с.

  26. Русанівський В. М. Структура лексичної і граматичної семантики. – К., 1988. – 305 с.

  27. Семчинський С. В. Загальне мовознавство. – К., 1996. – 289 с.

  28. Сучасна українська літературна мова: навч. комплекс: посіб. для студ. філол. спеціальностей/ за заг. ред. проф. В. Д. Ужченка. – 2-ге вид., випр. і доп. – Луганськ: Вид-во ДЗ „ЛНУ імені Тараса Шевченка”, 2009. – 299 с.

  29. Сучасна українська літературна мова: навч. Посібник для студ. вищ. навч. закл. / С. О. Караман, О. В. Караман, М. Я. Плющ [та ін.]; за ред. С. О.Карамана. – К.: Літера ЛТД, 2011. – 560 с.

  30. Щур Г. С. Теория поля в лингвистике. – М.: Наука, 1974. – 256с.

  31. Іваненко Н. В.  Лексико-семантичне поле добро в українській та англійській мовах [Електронний ресурс] – http://librar.org.ua

  32. Кононенко Є. Зрада. ZRADA made in Ukraine [Електронний ресурс]. – Електронна бібліотека "Либрусек". – 2002. – http://lib.rus.ec/b/268653

  33. Кононенко Є. Повії теж виходять заміж [Електронний ресурс]. - Електронна бібліотека "Либрусек". – 2004. – http://lib.rus.ec/b/138329

  34. Чирва А. В. Особливості  виділення лексико-семантичної групи  етнонімів (на матеріалі англійської,  української та російської мов) [Електронний ресурс] // Мовознавство. – www.philolog.univ.kiev.ua/library

 

 

26

ДОДАТОК 1

Ядро лексико-семантичного поля "добро"

(на матеріалі  творів Кононенко Є.)

«Так, дуже добросовісна» [32].

«Якщо вмієш щось таке, чого інші не вміють, це треба повертати тільки на добро» . [32].

«Але ж тут, навпаки, благословенне місце, оно Святу Софію видно з вікна!» [32].

«А по друге, я тоді боялася зурочити, в них була саме та епопея з дідовою квартирою, яка благополучно завершилася, але тоді ще не все було ясно» [32].

«Лариса йшла додому із глибоким задоволенням від виконаного обов’язку - батько й доня помирилися, дитина доглянута» [32].

«Колеги і друзі виявили до нього несподівану увагу і навіть велику людську доброту» . [33].

«І знову, й знову дивився на жебраків, як вони простягали бляшанки з-під консервів і благали: «Подайте, люди добрі, подайте!» [33].

«Плюс доброчинна організація погодилась оплатити її дорогу на місячне євростажування в університеті міста Льєж, де була одна з найкращих в Європі кафедра з гуманітарних проблем довкілля» [33].

«Тепер двадцятисемирічний дідусь і сорокарічний наречений онуки дивляться одне одному у вічі приязно і доброзичливо» [33].

«- В нас не благодійний заклад, Олесю Олексііївно. Ми не маємо пільгових тарифів для убогих» [31].

«Від цих дітей добра не діждешся, – гуділи інші!» [33].

 

27

ДОДАТОК 2

Навколоядерна зона лексико-семантичного поля "добро"

(на матеріалі  творів Кононенко Є.)

«Вона була незвичайна жінка і заслуговувала такої любові» [32].

«Не розібрати, де любов, де зрада,

Де світлий гріх, де чорне каяття…» [32].

«А потім на сцену знову вибігли артистичні хлопці, і, легко стрибаючи по столах і стільцях, заговорили про вірність і зраду, про кохання та його відсутність» [32].

«Адже вони були офіційно одружені» [32].

«- Ну, наприклад, вона могла захотіти взяти другий шлюб» [32].

«- Ти ж розумієш, це ніяк не позначалось на нашому подружньому житті» [32].

«Але сумніви «що я можу дати коханій жінці?» затьмарювали ті години високого щастя, заради яких тільки й варто жити на світі» [32].

«- Ну, це вже зовсім дурниця! Ніколи не вірте, ніби люди помирають від горя чи одужуються від щастя!» [33].

 «Така п'янка атмосфера кохання, аж завидки беруть» [33].

«- Щастя – це таке складне почуття…»[33].

 

 

 

28

ДОДАТОК 3

Периферійна зона лексико-семантичного поля "добро"